Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів




ції, особливо мигдаликів, підвищення функціонального стану ЦНС та вегета­тивної нервової системи. У доповнення до методів, що застосовувались на по­передньому етапі, хворим у неактивній фазі ревматизму з недостатністю кро­вообігу не вище І ступеня призначають бальнеотерапію у вигляді вуглекислих, сульфідних, хлоридно-натрієвих, йодобромних та радонових ванн.

Диспансерний етап реабілітації передбачає періодичний контроль за ста­ном здоров'я пацієнтів, запобігання інфекції та повторних ревматичних атак медикаметозними методами, шляхом активізації захисних сил організму, пос­тійних занять фізичними вправами, збалансованого харчування, додержання санітарно-гігієнічних норм та режиму праці і відпочинку, періодичного сана­торно-курортного лікування.

Санаторно-курортне лікування показано у неактивній фазі ревматизму че­рез 6-8 міс після первинного або повторного ендоміокардиту з пороком серця чи без нього, з недостатністю кровообігу не вище І ступеня. Рекомендуються бальнеологічні та кліматичні курорти, але направляти до них хворих на ревма­тизм не слід у періоди року з нестійкою, холодною і вологою погодою. Особи з аналогічними клініко-анатомічними ознаками ураження серця, але з недос­татністю кровообігу ІІ-А ступеня лікуються тільки в місцевих кардіологічних санаторіях.

Захворювання серця

Найчастіше спостерігаються такі захворювання серця: міокардит, ендо­кардит, пороки та дистрофія міокарда. Про перші дві запальні хвороби серця вже згадувалось при викладенні ревматизму, який є основною, але не єдиною причиною цієї патології. Нею може бути дифтерія, скарлатина, тиф чи наслід­ки дії на серцевий м'яз і внутрішню його оболонку мікробів та їх токсинів, інтоксикація. Це породжує різницю у лікуванні головного захворювання, а комплексна терапія спричиненого ним міокардиту чи ендокардиту підлягає, переважно, загальній тактиці. Тому програма фізичної реабілітації при міокар­дитах та ендокардитах буде, здебільшого, повторювати програму лікування ревматизму.

Пороки серця — це органічні ураження його клапанів. Вони можуть бути набутими і вродженими. Перші зустрічаються значно частіше і причиною їх, в основному, є ревматичний ендокардит, рідше — септичний ендокардит, сифі­ліс, травма. Вроджені пороки є наслідком дефектів у формуванні серця і вели­ких судин під час внутрішньоутробного розвитку дитини.

Пороки серця порушують загальний кровообіг, механізм і характер якого залежать від виду пороку. Розрізняють недостатність клапанів і звуження (сте­ноз) клапанного отвору або одночасно і те і друге. При недостатності клапани не змикаються повністю під час систоли та діастоли і частина крові при скоро­ченні серця повертається назад. При стенозі — утруднене надходження крові через звужений отвір і вигнання її з порожнини серця. В обох випадках серце­вий м'яз змушений працювати з додатковим навантаженням для забезпечення

273



Фізична реабілітація

гемодинаміки в організмі. При подібному функціонуванні спочатку розвива­ється компенсаторне збільшення відповідного відділу серця, розширення його порожнин, а при подальшому прогресуванні — декомпенсація і серцева недос­татність. До такого стану швидше призводять стенозуючі пороки серця та складні пороки, коли звуження отвору поєднується з недостатністю клапанів.

Пороки серця лікують, переважно, консервативними методами. Однак з кожним роком все більше застосовують оперативне лікування як уроджених (незарощений баталлів протік, дефект міжпередсердної перегородки, дефект міжшлуночкової перегородки тощо), так і набутих (мітральний стеноз, міт-ральна недостатність, аортальний стеноз і мітральна недостатність тощо) по­років серця.Центральне завдання лікування при компенсованих пороках — удосконалення компенсації та зменшення ймовірності переходу у декомпенсо­ваний стан, а при розвитку недостатності кровообігу — нівелювання її проявів та підвищення функціональних можливостей серцево-судинної системи.

Застосування засобів фізичної реабілітації у комплексному лікуванні зале­жить від характеру пороку серця та глибини порушення кровообігу, спричине­ного ним, і буде проводитись за програмою недостатності кровообігу відповід­ного ступеня. Однак вид пороку серця буде вносити деякі особливості в їх застосування. Так, при стенозі мітрального клапана, що супроводжується не­достатністю кровообігу II ступеня, у заняття ЛФК не включають вправи з пог­либленням дихання, які викликають прилив крові до серця і будуть збільшува­ти застій її у малому колі кровообігу, легенях. При ваді того самого клапана, але при його недостатності у стадії компенсації, пацієнтам рекомендується займатися у групах здоров'я, учням — у спеціальній або підготовчій, основній групі і за умови доброї адаптації до фізичних навантажень — деякими видами спорту. Взагалі, при компенсованих пороках серця фізична реабілітація прово­диться за аналогією її застосування у хворих на стенокардію, які віднесені до І або II функціонального класу.

Дистрофія міокарда (міокардіодистрофія)— захворювання серцевого м'яза, що пов'язане з порушенням трофічних, біохімічних і фізико-хімічних процесів у міокарді. Причиною її виникнення є: анемія, авітамінози, порушен­ня обміну, інтоксикація, ендокринні захворювання, зловживання алкоголем, фізична та психічна перевтома. Захворювання може виникнути при нераціо­нальних заняттях спортом, особливо у видах, пов'язаних з тренуванням витри­валості і швидкісно-силових якостей та при систематичних фізичних перенап­руженнях на фоні хронічної інфекції або інтоксикації. Хворі скаржаться на за­дишку при фізичному навантаженні, підвищену втомлюваність, почастішання серцебиття, неприємні відчуття у серці, а інколи біль у ньому, загальну слабкість. Об'єктивно виявляється порушення скоротної здатності і збудливос­ті серця, інколи виникає недостатність кровообігу.

Лікування дистрофії міокарда націлене на усунення основного захворю­вання, причин, що її викликали, боротьбу з проявами міокардіодистрофії. Для цих хворих найбільш підходить програма фізичної реабілітації, що застосову­ється при недостатності кровообігу І ступеня. У спортсменів на етапах реабі­літації рекомендуються спочатку вправи, що імітують рухи в обраному виді

274


Розділ 5. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів

спорту, а у подальшому — такі, що сприяють відновленню витривалості. По­тім поступово включаються в заняття швидкісні та силові вправи.

Хворим з серцевою патологією показане санаторно-курортне лікування. Залежно від характеру, перебігу захворювання і його наслідків, функціональ­них резервів серцево-судинної системи та організму в цілому пацієнтам реко­мендуються бальнеологічні, кліматичні та місцеві кардіологічні санаторії.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 266.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...