Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

його починають з 2-3-го дня.Проводять масаж відповідних рефлексогенних зон і здорової кінцівки, а на ушкодженій — позавогнищевий масаж. У випад­ках іммобілізації гіпсовою пов'язкою масаж розпочиняють на хворій кінцівці з другого тижня, масажують сегменти, вільні від фіксації. Після зняття іммобі­лізації основну увагу приділяють ліквідації наслідків нерухомості кінцівки. Ре­комендують масаж ушкодженої кінцівки спочатку поверхневий, а у наступних процедурах — глибокий з одночасними пасивними і активними рухами. Засто­совують сегментарно-рефлекторний, відсмоктуючий, вібраційний, підводний душ-масаж.

Фізіотерапію застосовують з 1-3-го дня післяпереломів довгихтрубчастих кісток для знеболювання, ліквідації набряку і спазмів судин, покра­щання крово- і лімфообігу, зменшення напруження м'язів, стимуляції процесів кісткового загоєння, попередження атрофії м'язів, тугорухливості суглобів, контрактур. Використовують електрофорез з новокаїном, діадинамотерапію, УФО, магнітотерапію, мікрохвильову терапію. Після зняття іммобілізації приз­начають парафіно-озокеритні аплікації, електростимуляцію, ультразвук, ванниз шавлії та скипидарні тощо.

Працетерапія при переломах кісток нижніх кінцівок може застосо­вуватись як загальнозміцнююча. При переломах верхніх кінцівок її слід приз­начати якомога раніше у вигляді нескладних трудових процесів: виготовлення ватних кульок, тампонів, згортання серветок, намотуваня ниток тощо. Після зняття іммобілізації відновна працетерапія передбачає роботу на ручній чи ножній швейній машинці, друкування, в'язання, плетіння, картонажні, гончар­ні роботи, різьблення по дереву, роботу на горизонтальному і вертикальному побутовому стенді та ін.

У післялікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію.

Лікувальна фізична культура проводиться за IIIперіодом. Завдання — повне відновлення функції ушкодженої кінцівки, усунення м'язових атрофій і слабкості, тугорухливості суглобів, контрактур і координа­ційних порушень, завершення формування повноцінного кісткового мозоля, підготовка до навантажень виробничого і побутового характеру, тренування організму, підвищення фізичної працездатності пацієнта. Застосовують ліку­вальну і ранкову гігієнічну гімнастику, самостійні заняття, лікувальну ходьбу, теренкур, рухливі та спортивні ігри, вправи у воді, плавання, їзду на велосипе­ді, катання на ковзанах, прогулянки на лижах.

Комплекси лікувальної гімнастики складаються приблизно з 25 % загаль-норозвиваючих і 75 % спеціальних вправ. У заняття тривалістю 35-45 хв включають вправи з палицями, гантелями, набивними м'ячами, на гімнастич­ній стінці, упори, виси, спочатку змішані при переломах нижніх кінцівок, різ­ні види ходьби. Основну увагу приділяють спеціальним фізичним вправам на розвиток сили, швидкості, витривалості і координації. Використовуються складні і точні рухи, які мають особливо велике значення для забезпечення різ­номанітної функції руки. При переломах нижніх кінцівок рекомендують впра­ви, що підсилюють їх опороздатність, відновлюють повноцінний механізм

151

Фізична реабілітація

ходьби. У випадках інвалідизації у цей період удосконалюють рухові компен­сації, формують нові рухові навички.

Лікувальний масаж призначають для усунення залишкових явищ після перелому, нормалізації скорочувальної здатності та тонусу м'язів, ліквідації контрактур. Використовують місцевий і підводний душ-масаж. Під час ручного масажу при гіпотрофії м'язів застосовують прийоми стимуляції — пасивні розтягнення і скорочення м'язів у швидкому темпі, струшування і шмагання.

Фізіотерапія націлена на прискорення відновлення функції ушкод­женої кінцівки, завершення формування повноцінного кісткового мозоля, від­новлення працездатності, загартування організму. Застосовують електрости­муляцію, соляно-хвойні і йодобромні ванни, грязелікування, повітряні і соняч­ні ванни, душ, обливання, обтирання, лазню, кліматолікування.

Механотерапія використовується для ліквідації тугорухливості у суглобах, контрактур та зміцнення м'язів уражених кінцівок. Застосовують апарати маятникового і блокового типів та велотренажери при травмах нижніх кінцівок і веслові тренажери — при ушкодженнях рук.

Працетерапія" професійна, націлена на відновлення виробничих на­вичок і працездатності. Застосовують трудові процеси, що підвищують загаль­ну працездатність (столярні і слюсарні роботи, пиляння і рубання дров, робо­ти з вилами, граблями, лопатою та ін.) і такі, що наближаються за структурою та енерговитратами до виробничих. Працездатність відновлюється, у серед­ньому, після перелому плечової кістки через 10-16 тиж, обох кісток передпліч­чя — 12-14 тиж і однієї з них — 8-12 тиж; перелому стегна — 5-7 міс; обох кісток гомілки — 3-5 міс, великогомілкової — 12-14 і малогомілкової — 5-6 тиж.

Внутрішньосуглобові (епіфізарні) переломи супроводжуються кровови­ливом в порожнину суглоба, пошкодженням його хряща, сумки, зв'язкового апарату, порушенням конгруентності суглобових поверхонь при зміщеннях відламків. Вимушена нерухомість суглоба, яка необхідна для загоєння перело­му, спричиняє додаткові зміни в його будові. При цьому страждає хрящ, утво­рюються спайки, розпушуються кістки, в середині суглоба може розростатися кістковий мозоль, що призводить до тугорухливості, контрактури, анкілозу, де­формуючого артрозу. Регенерація кісткової тканини відбувається гірше, ніж при діафізарних переломах.

Тривала іммобілізація травмованих суглобів, що проводиться гіпсовими пов'язками, витяганням, остеосинтезом, спричиняє типові м'язові атрофії. При пошкодженнях кульшового суглоба атрофується великий сідничний м'яз, колінного — чотириголовий та литкові м'язи, плечового — дельтоподібний і великий грудний м'яз, ліктьового — триголовий м'яз плеча і розгиначі пальців кисті.

Лікують внутрішньосуглобові переломи оперативно і консервативно. Запорукою відновлення функції в ушкодженому зчленуванні є ранні рухи в суглобі.

152