Інвестиційний процес будівництва

№ пор. етапу	Зміст етапу будівництва	Зміст етапу ОВНС
Прийняття інвестором рішення про будівництво
Передінвестиційні дослідження
1	Підготовка вихідних даних щодо об'єкта, наміченого до будівництва; визначення |иробничої програми, потреб у сировині, енергоресурсах і кадрах	Попередня оцінка впливу об'єкта на навколишнє середовище
2	Розміщення об'єкта проектування (роз­робка варіантів розміщення об'єкта з урахуванням екологічного стану та інженерної підготовки території)	Складання Заяви про наміри
3	Складання й узгодження завдання на розробку ТЕО (ТЕР)	Складання завдання на розробку матеріалів ОВНС у складі завдання на розробку ТЕО (ТЕР)
4	Розробка ТЕО (ТЕР) в обсязі, встановле­ному нормативними документами. Вибір майданчика (траси) будівництва	Розробка матеріалів ОВНС у складі ТЕО (ТЕР). Складання заяви про екологічні наслідки діяльності
5	Узгодження і затвердження ТЕО (ТЕР)	Екологічна експертиза матеріалів ОВНС. Передання Заяви про екологічні наслід­ки діяльності
Проектування
6	Складання й узгодження завдання на розробку проекту (робочого проекту)	Уточнення завдання на розробку матеріалів ОВНС у складі завдання на розробку проекту (робочого проекту) у разі зміни рішень, прийнятих у ТЕО (ТЕР), або містобудівної ситуації
7	Розробка проекту (робочого проекту) в обсязі, встановленому нормативними документами	Уточнення ОВНС відповідно до зміне­ного завдання
8	Узгодження й затвердження проекту (робочого проекту)	Екологічна експертиза уточнених матеріалів ОВНС
Будівництво
9	Розробка робочої документації	Уточнення матеріалів ОВНС у разі змін технології виробництва і виконання будівельно-монтажних робіт, що погір­шують стан навколишнього середовища
10	Будівництво об'єкта	Реалізація заходів, передбачених у матеріалах ОВНС
Експлуатація
11	Освоєння проектної потужності	Оцінка ефективності природоохорон­них і захисних заходів, передбачених у матеріалах ОВНС. Уточнення, за необ­хідності, матеріалів ОВНС

Глава 3

Державна система екологічного управління

Структура розділу ОВНС повинна містити такі підрозділи: • підстави для проведення ОВНС;

• фізико-географічна і кліматична характеристики району й майданчи­ка (траси) будівництва об'єктів проектованої діяльності;

• загальна характеристика об'єктів проектування і господарської діяль­ності в зонах їх впливів;

• характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливів на нього;

• характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;

• оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне
середовище;

• заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього сере­довища та екологічної безпеки;

• комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє
середовище і характеристика залишкових впливів;

• Заява про екологічні наслідки діяльності.

Відповідно до українського законодавства підсумковим результатом проведення ОВНС є Заява про екологічні наслідки діяльності, яка являє собою юридичний документ, що подається разом з іншими проектними матеріалами на екологічну експертизу. У цьому документі, крім інформації про результати проведення ОВНС, дається аналіз техніко-економічних і соціальних наслідків запланованої діяльності, пов'язаних з її впливом на на­вколишнє середовище, аналіз екологічного ризику, а також обґрунтування вибору пропонованого варіанта. Повнота, об'єктивність і кваліфіковане ви­конання ОВНС — необхідні умови для зваженої оцінки проекту органами державної екологічної експертизи та подальшого обґрунтованого рішення органів управління щодо реалізації проекту.

Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об'єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України ДБН А.2.2-1-95, і за своєю суттю являє собою комплексну оцінку впливу проектованого об'єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його «життєвого циклу». Обмежена форма має місце тоді, коли проект об'єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу ОВНС у разі використання обмеженої форми мають визнача­тися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з пи­тань екологічної безпеки. Наприклад, у США обсяг і зміст ОВНС визнача­ють залежно від розміру проекту, розрізняючи відповідно два види ОВНС: для малих і для великих проектів. Для підвищення якості ОВНС у деяких країнах місцеві органи управління створюють каталоги принципових еко­логічних характеристик у межах «Інвентаризаційного переліку природних ресурсів». Ці каталоги містять карти ресурсів, якісні характеристики та опи­сові матеріали, які використовуються під час оцінки проектної діяльності. Такий підхід спрямовує діяльність регіональних інформаційних систем еко-

3.5

 Спеціальні функції державного екологічного управління

логічного управління на створення інформаційної бази, придатної для забезпечення процедур ОВНС під час проектування господарських об'єктів та в процесі інвестиційної діяльності.

На розділ ОВНС покладається завдання порівняльного аналізу альтер­нативних варіантів, які мають територіальні, технологічні, методичні та інші аспекти (місце спорудження об'єкта, види й параметри обладнання, техно­логічні процеси, відходи та ін.), а також визначення екологічного ризику від прийняття відповідних технічних рішень. Іноді може виникнути значна кількість альтернативних варіантів як за економічними, так і за екологічни­ми показниками, що спричинює певні труднощі під час вибору найкращо­го рішення. Кінцевою метою ОВНС є вибір та обґрунтування найкращої альтернативи проекту в екологічному відношенні. Застосування принципу альтернативності і пошук оптимального екологічного варіанта якнайкраще відображають суть процедури ОВНС. Зміст цього принципу викладений у ст. 36 «Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне сере­довище» закону України «Про екологічну експертизу», де йдеться про те, що в матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запла­нованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та спосо­би реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.

Отже, враховуючи наведене, порядок здійснення ОВНС має відповіда­ти певному алгоритму (рис. 3.1).

Оцінка впливу на навколишнє середовище — це наукова система прий­няття рішень щодо екологічної безпеки проектованого об'єкта. Вона не є відокремленим видом діяльності, а розглядається як складна процедура з обґрунтування й комплексної оцінки наслідків запланованої реалізації про­ектованого об'єкта.

У ході проведення ОВНС використовується здебільшого нормативний підхід, за яким оцінку проектованої діяльності слід здійснювати порівнян­ням параметрів навколишнього середовища з нормативними показниками.

Нині методологія ОВНС розглядається ще як спосіб виявлення зворот­ного зв'язку у взаємодії навколишнього середовища зі створюваним об'єктом. Як додаткове завдання на ОВНС покладається визначення впли­ву конкретного природного середовища на створюваний соціальний і гос­подарський комплекс (умови експлуатації об'єкта, життєдіяльності населен­ня тощо).

Для подальшого вдосконалення системи ОВНС слід подолати недолік чинних Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-95, на який сьогодні звертають увагу фахівці. Мається на увазі недостатнє опрацювання територіальних питань у методології ОВНС. З погляду ідеї гармонізації взає­модії людини і природи вважається за доцільне розробка й уведення в дію державних будівельних норм щодо територіальної ОВНС. Метою такої ОВНС є об'єктивне визначення прийнятності та доцільності планування території або розміщення окремого екологічно небезпечного об'єкта за кри­терієм безпеки навколишнього середовища та фіксація об'єктивних еко-

189

Глава 3

Державна система екологічного управління

Рис. 3.1