Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Державна система екологічного управління




нет Міністрів України, Верховна Рада АР Крим, Рада Міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади на місцях) віднесено:

• законодавче регулювання відносин у сфері екологічної експертизи;

• визначення основних принципів і порядку здійснення екологічної експертизи;

• призначення проведення основної й додаткової державних екологіч­них експертиз;

• визначення порядку передавання документації на державну екологіч­ну експертизу;

• координація діяльності суб'єктів екологічної експертизи;

• здійснення контролю за дотриманням законодавства про екологічну експертизу;

• вирішення інших питань у сфері екологічної експертизи.
Громадська, або соціальна, екологічна експертиза може здійснюватися

в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, з ініціативи громадських організацій чи інших громадських формувань. Вона може проводитись окремо або водночас з державною екологічною експер­тизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадсь­ких формувань. Потреба в здійсненні громадської екологічної експертизи здебільшого виникає в разі вирішення складних екологічних проблем, пов'язаних із розвитком регіону, населеного пункту, розміщенням окремих об'єктів народного господарства, реалізацією проекту певної забудови тощо. Соціальним чинником, який визначає необхідність і мету проведення такої експертизи, в основному є інтереси місцевих територіальних громад. Нама­гання забезпечити екологічну безпеку певної території за всебічного враху­вання місцевих умов стимулює процеси попереднього громадського обгово­рення можливостей реалізації конкретних проектів, подальшим створенням незалежних комісій або груп із представників громадськості та фахівців з екології. Нерідко до цього процесу залучаються органи місцевого самовря­дування.

Крім державної й громадської екологічних експертиз в Україні останнім часом почали розвиватися інші форми екологічної експертизи. Стимулом розвитку нових спеціалізованих експертиз є ринкове конкурентне середови­ще, інвестиційні, приватизаційні процеси, впровадження нових технологій тощо. Провідниками втілення в життя цих форм експертиз виступають пе­реважно недержавні організаційні структури, які намагаються здійснювати багатофункціональну діяльність з одночасним проведенням екологічної експертизи.

Світовий досвід проведення екологічної експертизи показав, що для її об'єктивного й успішного виконання слід дотримуватися низки основних принципів:

• екологічна експертиза повинна мати імперативний характер, тобто
лише після її завершення може видаватися дозвіл на реалізацію про­екту й відкриття фінансування;










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 412.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...