Тест для контролю засвоєності матеріалу теми “Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення “.

¨ Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:

Фотографічний       Сцинтиляційний

 Хімічний                Іонізаційний                     Технічний

¨ Радіаційна обстановка характеризується (потрібне виділити):

Рівнями радіації зон радіоактивного зараження

Розмірами зон радіоактивного зараження

Властивостями радіонуклідів

¨ У ході радіаційної аварії утворюються зони, які умовно поділяються на п’ять, що мають різний ступінь небезпеки для людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання. Зона, в межах якої доза випромінювання становитиме від 50 до 500 рад на рік, – це зона:

Радіоактивної небезпеки (зона М)

Зона помірного радіоактивного забруднення (зона А)

Зона сильного радіоактивного забруднення (зона Б)

Зона небезпечного радіоактивного забруднення (зона В)

Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г)

¨ При індексації зон радіоактивного забруднення на плані (карті) місцевості їх фарбують у різні кольори. Яка зона на карті позначається зеленим кольором?

Зона М Зона А  Зона Б   Зона В  Зона Г

¨ Яка зона радіоактивного забруднення позначається на карті червоним кольором?

Зона М Зона А  Зона Б   Зона В  Зона Г

¨ При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так                                    Ні

¨ Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:

750 Р 100 Р 280 Р 50 Р 500 Р

¨ Однократна доза опромінення людини це доза отримана:

Протягом одного разу

Протягом чотирьох діб

Протягом певного періоду без перерви

Протягом однієї доби

¨ Місцевість рахується зараженою при дозах, що складають не менше:

1 Р/год    1,5 Дж/год 5 Дж/год 0,5 Р/год    1 Дж/год

¨ Кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу, характеризує токсодоза. За токсодозою території, які потрапили під вплив СДОР під час аварії на ХНО, поділяють на зони (потрібне виділити):

Зона смертельних токсодоз;

Зона уражаючих токсодоз;

Зона малих токсодоз;

Дискомфортна (гранична) зона.

¨ Зона урожаючих токсодоз (небезпечного зараження )це:

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога

Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши знаки отруєння

¨ Дискомфортна (гранична) зона це:

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія,на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога

Територія,на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши знаки отруєння

¨ Зона смертельних токсодоз це:

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження

Територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність, їм  потрібна медична допомога

Територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перши  ознаки отруєння

¨ Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. В якому випадку (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі, що сприяє розсіюванню хмари СДОР, знижує її вражаючу дію? При :

                Іінверсії    Конвекції       Ізотермії.

¨ Інверсія,це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх 

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже  однакова

¨ Конвекція, це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх 

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і вдбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже

однакова

¨ Ізотермія, це:

Нижні шари повітря холодніше за верхніх 

Нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і вдбувається переміщення його по вертикалі

Температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже   

однакова

¨ Ступень вертикальної стійкості,яка сприяє тривалому засою парів СДОР на місцевості,це:

                Іінверсія    Конвекція Ізотермія

¨ Ступень вертикальної стійкості,яка перешкоджує розсіюванню повітря на висоті ,це:

                Іінверсія    Конвекція Ізотермія

¨ Під оцінкою хімічної обстановки розуміють (потрібне виділити):

Визначення масштабів і характеру хімічного зараження середовища

Аналіз впливу СДОР на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦЗ

Висновки і заходи щодо зниження (запобігання) можливих втрат

¨ Основними вихідними данними для оцінки хімівчної обстановки є:

Загальна кількість СДОР на об єкті

Кільскість СДОР,викінутих в атмосферу,характер їх роливу на поверхні

Висота піддону або обвалування складських ємкостей

Вкажить,які данні відсутні

¨ При оцінки хімічної обстановки враховується швидкість вітру на висоті (м):

         10        20          50          100  

Лекція № 6 Пожежі, заходи і засоби захисту.

Мета – розглянути основи пожежної безпеки підприємств, установ, організацій; з’ясувати основні причини пожеж та небезпечні ішкідливі фактори, пов’язані з пожежами, проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Завдання - визначити структурно-функціональну схему державного управління пожежною безпекою у НС в Україні, надати уяву про системи попередження пожеж та системи пожежного захисту.

Очікувані результати -у результаті вивчення теми студент повинензасвоїти основні положення про пожежну безпеку і знати  способи, засоби гасіння пожежі та правила поведінки.

План лекції:

¨ Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

¨ Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

¨ Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

¨ Процес горіння ,його види та їх характеристика.

¨ Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

¨ Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

¨ Способи і засоби гасіння пожежі

Матеріали для обов’язкового вивчення:

¨ Матеріали лекції.

¨ Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 71–72.

2.Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник –К., “Основа” ,2011, - С.240 -243

3.Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.162-164, 252-253,267-270

Практичне заняття № 6.

Тема. Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках.

Мета роботи: сформулювати необхідні вміння і навички поведінки при пожежах.та для надання першої медичної допомоги потерпілим з опіками.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.

¨ З’ясуйте і дайте характеристику у вигляді схеми основним причинам опіків, ураженням електричним струмом.

¨ Під час розгляду навчального матеріалу особливу увагу звернути на організаційні заходи допомоги та алгоритми надання першої медичної допомоги.

Основні контрольні запитання

¨ Що таке термічні опіки?

¨ Характеристика ступенів опіків.

¨ Правила визначення площі опіку (правило долоні, правило дев΄яток).

¨ Перша медична допомога при термічних опіках.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

¨ Матеріали лекції.

¨ Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека

¨ життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,  

2013.

¨ Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека  

життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,     

Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.  

НТУ, 2013 - с.

¨ Гусєв Г.Ф., Сусло С.Т. Безпека життєдіяльності: Перша медична допомога у екстремальних ситуаціях. Навчальний посібник, К: НТУ, 2008 – С. 62-71

¨ Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.32-40

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Зробити аналіз ситуаційної задачи, оволодіти “правилом дев'ятки”, скласти план першої медичної допомоги.

Робота 1. Розв’язати ситуаційну задачу:

Внаслідок загоряння і вибуху каністри з бензином чоловік отримав опік обличчя і передньої частини тулуба. потерпілий різко збуджений, на обличчі є розкриті пухирці, на передній частині грудної клітки – щільна темна кірка, на ділянці живота – розкриті пухирці".

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Створити навчальний алгоритм однієї з небезпек, пов’язаних із пожежею та структурно-логічну схему її вивчення.

2.Розробити план евакуації з приміщення ( квартира житлового будинку,кімната гуртожитку,навчальна аудиторія )

Тест для контролю засвоєності матеріалу теми:” Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках. ”

¨ Опіки – ушкодження тканин організму, що виникає внаслідок місце­вої дії високої температури, а також хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого опромінення, характеризуються такими симп­томами (ознаками), зокрема (вкажіть їх):

Синюшне забарвлення шкіри на ушкодженій ділянці.

Почервоніння шкіри.

Припухлість, відчуття печіння.

Різкий біль у ділянці серця.

Утворення пухирців на ушкодженій ділянці шкіри.

Утворення струпу на опіковій поверхні та драглистих рубців.

Пошкодження не тільки шкіри, а й м’язів, кісток, сухожилля.

¨ Вкажіть послідовність дій долікарської допомоги при опіках:

Не порушуючи цілісності шкіри, зрізати навколо опіку пошкоджений одяг.

Припинити дію високої температури на тіло людини.

Дати постраждалому 1–1,5 таблетки анальгіну або іншого знеболюючого препарату, теплого чаю або сольового розчину.

Накласти на опікову поверхню суху асептичну пов’язку. Якщо частина одягу прилипла до рани, то пов’язку накла­дають поверх неї.

¨ При глибоких опіках (3-4 ступеню) перша допомога складається з таких дій:

Промити водою.                          Негайно охолодити обпечену поверхню.

Помастити олією.                         Проколоти пухирі.  

Накласти асептичну пов’язку.

¨ При термічному опіку вражене місце (пухирі) можна змастити та накласти стерильну пов’язку:

Соняшниковою олією

Будь яким жиром

Спиртом

Розчином оцту

Розчином солі або соди

¨ При хімічному опіку (лугом) вражене місце:

Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

Промивають тільки у воді

Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

¨ При хімічному опіку (кислотою) вражене місце:

Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

Промивають тільки у воді

Промивають у воді та дуже слабким розчином борної, оцтової, лимонної кислоти

Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди

¨ На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?

На два ступеня                

На три ступеня

На чотири ступеня 

На п'ять ступенів

¨ У чому полягає перша допомога при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?

Поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15 - 20 хвилин

Змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або вазеліном

Присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем

Розкрити пухирі

Розрізати ножицями і обережно зняти одяг з обпеченої ділянки 

Накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку

¨ Як треба діяти при хімічних опіках?

Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю теплої води протягом 15 - 20 хвилин

Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю холодної води протягом 15-20 хвилин

Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, а потім обережно зняти з постраждалого мокрий одяг, після чого промити шкіру

Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба зняти одяг, а потім промити шкіру

¨ Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри кислотою?

Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

¨ Які примочки після промивання великою кількістю холодної води потрібно робити при опіку шкіри лугом?

Розчином борної, оцтової або лимонної кислоти (1 чайна ложка кислоти на склянку води)

Розчином питної соди (1 чайна ложка соди на склянку води)

        Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.

Мета – вивчення причин виникнення транспортних аварій та їх наслідків.

Завдання – визначити види транспортних аварій техногенних небезпек та проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Очікувані результати – після розгляду теми студенти повинні знати причини та види аварій і катастроф на транспорті, вміти визнавати розмір наслідків.

План лекційного заняття:

¨ Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація.

¨ Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.

¨ ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.

¨ Транспортний травматизм, його види.

¨ Автомобільні травми, механізм їх розвитку при ДТП.

¨ Організаційні заходи допомоги у ДТП та принципи першої медичної допомоги потерпілим.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

¨ Матеріали лекції.

¨ Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 72– 80

¨ Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 153 – 192.

¨ Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 195 – 221, 242 – 290.

¨ 3.Ю.С.Скобло,В.Г.Цапко,Д.І.Мазоренко,Л.М.Тіщенко.Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.169-170, 243-246

Практичне заняття №7