Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.
45.Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання 46.Основні причини пожеж та етапи їх розвитку. 47.Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами. 48.Процес горіння ,його види та їх характеристика. 49.Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. 50.Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей. 51.Способи і засоби гасіння пожежі 52.Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба. 53.Джерела радіаційного випромінювання. 54.Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ. 55.Загальні відомості про гостру променеву хворобу. 56.Правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості. 57.Принципи оцінки радіаційної обстановки. 58.Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження. 59.Основні способи та засоби захисту співробітників і населення. 60.Основні поняття і терміни: евакуація, сховища, укриття, карантин, дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація. 61.Основні принципи захисту населення у надзвичайних ситуаціях. 62.Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій. 63.Засоби індивідуального захисту, їх призначення і класифікація. 64.Захисні споруди, їх призначення та алгоритм поведінки людини. 65.Евакуація. Сутність евакуаційних заходів, способи і принципи проведення евакуації. 66.Знезаражування. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції 67.Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація, 68.Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту. 69.Способи здійснення дезактивація . 70.Способи здійснення дезинфекція. 71.Способи здійснення дегазація. 72.Порядок проведення часткової санітарної обробки людей. 73.Способи здійснення демеркуризації. 74.Основні поняття і терміни: управління,менеджмент. 75.Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. 76.Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. 77.Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. 78.Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. 79.Визначення основних понять і термінів: хімічно - небезпечний об‘єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря :: інверсія, конвекція, ізотермія. 80.Сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) ,їх класифікація. 81.Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха. 82.Що таке зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження. . 83.Ступені вертикальної стійкості повітря. 84.Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення від ураження СДОР у зоні лиха.
Методи навчання У навчальному процесі застосовані:
ü традиційні методи: словесні, наочні, практичні, контролю і самоконтролю, самостійної роботи ü нетрадиційні, які активізують навчально-пізнавальну діяльність-інсценування, ділові ігри, аналіз конкретної ситуації (АКС): ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки, ситуації-вправи, “мозкова атака” та ін. ü
8 . Методи контролю
Поточне оцінювання знань –це контроль стану засвоєння поточних знань в рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни. Модульний контроль –це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь з модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота). Підсумковий контроль –це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – диферeнційований залік.
8.1. Критерії оцінювання результатів навчання студентів
Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до «Тимчасового положення про оцінювання знань студентів денної форми навчання при використанні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Національному транспортному університеті» (2006 р.) Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1. Шкала оцінювання: національна та ECTS Табл. 1.
Примітка: При підрахунку кількості балів з рейтингу студента належить користуватися системою підрахунку (m+n). Тут m - кількість балів отриманих студентом під час вивченнядисципліни, – до 100 балів загалом; n –кількість балів, отриманих студентом з відповідної дисципліни за наукову роботу - до 15 балів. * Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).
Оцінювання знань студентів
А) відмінно Студент: ¨ вмієсамостійно застосовувати навчальний програмний матеріал у нестандартних ситуаціях, свої знання і вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обгрунтуванням основних етапів розв’язання; ¨ вміє користуватися довідковою літературою; ¨ володіє основними науковими поняттями з предмету, що вивчається; ¨ вміє давати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь. В) добре ¨ вміє самостійно застосовувати навчальний програмний матеріал у нестандартних ситуаціях, свої знання і вміння для розв’язання завдань високого ступеня складності на підставі нестандартного підходу з обгрунтуванням основних етапів розв’язання. Але його відповідь є недостатньо змістовною і аргументованою, характерізується недостатньою логічністю викладу, відсутністю творчого підходу до вирішення нестандартних проблем; ¨ вміє давати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь. С) добре ¨ використовує набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях,робить обгрунтовані висновки; ¨ вміло користується довідковою літературою; ¨ використовує набуті знання у нових нестандартних ситуаціях; ¨ плутається у термінології; ¨ виклад матеріалу є нечітким, порушена послідовність висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок. Д) задовільно ¨ слабко використовує набуті знання і вміння у нових ускладнених ситуаціях; ¨ недостатньо користується довідковою літературою, не вміє узагальнювати, систематизувати свої знання; ¨ не може використовувати набуті знання у нових нестандартних ситуаціях; ¨ плутаєтьсяу термінології; ¨ виклад матеріалу є нечітким, порушена послідовність висвітлення проблеми, чітка структура відповіді, завершеність думок. Е) задовільно ¨ демонструє поверхневе знання предмету; ¨ погано володіє термінологією; ¨ не користується довідковою літературою; ¨ не вміє формулювати грамотно побудовану розгорнуту (усну або письмову) відповідь; ¨ відсутнязмістовність викладу (повна,конкретна, чітка відповідь на запитання з відповідними висновками та узагальненнями); ¨ відсутня логічність викладу, тобто послідовне, обгрунтоване висвітлення проблеми, завершеність думок; ¨ відсутня аргументованість, тобто доречне вживання термінів і понять, відсутність переконливості аргументів. FX) незадовільно ¨ не володіє навчальним програмним матеріалом; ¨ нездатний аналізувати, узагальнювати, порівнювати, систематизувати матеріал, що вивчається; ¨ не володіє науковою термінологією з предмету, що вивчається; ¨ демонструє відсутність зацікавленості у вивченні предмета.
8.3 Умови нарахування балів
Рейтинговий показникстудента з дисципліни–це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур: - нормованої кількості балів з усіх контрольних зрізів з дисципліни в семестрі (відвідування занять, консультацій, активність, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль), якщо студент не приймає участі у підсумковому контролі; - нормованої кількості балів за роботу в семестрі та кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.
8.4. Поточне оцінювання знань студентів
Оцінювання виконання студентами окремих елементів модулів проводиться: - на лекціях (письмові контрольні роботи за окремими модулями, за змістовими модулями, тестування); - на практичних заняттях (письмові роботи за окремими модулями, тестування, виступ); - на консультаціях (захист індивідуальних завдань, перевірка виконання модульної контрольної роботи); - під час модульного контролю; - під час підсумкового контролю. Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за: |
||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 236. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |