Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. знаків).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 13

1. Видавничі угоди (види, їх основні компоненти, особливості укладання).

У час існування СРСР на території України в усіх книжкових ЗМІ для публікування авторського твору використовували одну типову угоду.

У наш час в умовах ринкового суспільства кожен ЗМІ використовує свій варіант видавничої угоди, спираючись при цьому лише на авторське право, що діє на території України, та особливості свого функціонування. Так само різними й не регламентованими державою є ставки авторської винагороди (гонорару), які ЗМІ пропонують авторам.

У видавничій угоді найчастіше фіксують:

— назву повідомлення;

—дані про авторство повідомлення: кількість авторів та їх прізвища; вид авторства (безпосередній автор, перекладач, укладач, упорядник тощо);

—               мову повідомлення;

—               термін подання авторського оригіналу в ЗМІ;

—               вид літератури, жанр, реципієнтське призначення;

—               відповідність твору заявці, плану-проспекту, або навчальній програмі;

—               обсяг твору (в авторських аркушах: тексту й ілюстрацій);

—               спосіб оформлення твору (наприклад, згідно зі стандартом у двох примірниках);

—               форму подання авторського оригіналу (на папері, на комп’ютерному диску, формат подання тексту й ілюстрацій).

—терміни виконання окремих юридичних та виробничих дій (приймання, 

рецензування, редагування, підписання в набір, друкування, випуск у світ тощо) та їх тривалість;

—               наклад і кількість примірників, які автор може отримати на безоплатній основі;

—               розмір авторської винагороди (гонорару) та її розподіл у випадку, якщо авторів кілька;

—               обсяг та умови внесення авторських виправлень у верстку видання;

—               умови та особливості перевидання твору;

—               дозвіл на перевидання твору за кордоном;

—термін чинності угоди та умови її припинення або розірвання;

—               санкції за невиконання умов угоди та методи розгляду конфліктних ситуацій

(наприклад, у судовому порядку);

—               інші специфічні умови;

—               юридичні адреси сторін.

Видавничу угоду в двох примірниках підписує керівник ЗМІ та автор (автори). Один примірник угоди зберігається у ЗМІ, а другий — в автора (авторів).

Для порівняння вкажемо, що авторські угоди, які укладають, наприклад у США,складаються з таких типових розділів: передача прав, передача оригіналу, редагування й коректура, відсутність конкуренції, право вибору, збережені права, загальні положення2. У ФРН до числа таких типових розділів входять: предмет угоди, угода про передачу прав, зобов’язання ЗМІ, гонорар від збуту продукції, реалізація додаткових прав, подача рукопису, авторські примірники, набирання й коректура, наявність книжки на складі й перероблені нові видання, продаж за збитковими цінами й списання на макулатуру, рецензії, вказівка на власника авторських прав і знак Соругі§Ь(, зміни власнісних та програмних структур, додаткові умови1.

Свою специфіку мають також угоди про переклад та про публікування видання за кордоном. Зразки таких типових угод подано в літературі2.

У газетно-журнальних ЗМІ спеціальних угод на публікування — у зв’язку зі 

стислістю строків готування видань—не укладають. Проте факт публікування кожного повідомлення служить основою для виплати його авторові гонорару.

В електронних ЗМІ укладання письмових угод здійснюють, як правило, для великих за обсягом повідомлень (при цьому частину гонорару виплачують авансом, а частину — після передачі повідомлення в ефір). Для повідомлень малого обсягу виплату гонорару здійснюють за фактом передачі повідомлення в ефір. Форма розрахунку залежить від конкретної домовленості між ЗМІ та автором повідомлення.

1. Політичні та релігійні норми редагування.

Політичні:

Політичні норми для ЗМІ, які є органами політичних партій, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України, зафіксовані в програмах цих партій (див. відповідні програми). У зв'язку зі свободою слова, яку гарантує Конституція України, постає запитання: чи повинен працівник органу політичної партії враховувати ці норми?

На поставлене запитання можна знайти опосередковану відповідь у чинному законодавстві. Згідно зі ст. 26 Закону "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" й ст. 39 Закону "Про телебачення і радіомовлення", кожен працівник ЗМІ, також і редактор, повинен дотримуватися програми діяльності й виконувати статут ЗМІ. Оскільки деякі ЗМІ є органами партій, то й їх редактори, згідно зі статутом, повинні дотримуватися програм діяльності цих партій, а, отже, використовувати під час редагування політичні норми. Невиконання статутних, а, значить, і програмних вимог ЗМІ може стати підставою звільнення працівника з посади.

Редактор, який працює в ЗМІ, що є офіційним органом зареєстрованої політичної партії, повинен враховувати політичні норми, зафіксовані в програмі цієї партії.

Якщо ж партійні норми цього ЗМІ починають суперечити політичним поглядам редактора, йому краще змінити місце праці.

У повідомленні потрібно вказувати партійну приналежність джерела інформації.

Приховування такої інформації слід вважати забороненим. Особливо це потрібно враховувати в політичній рекламі під час виборчих кампаній. Порушують таку норму лише під час надзвичайних ситуацій — інформаційних воєн.

Релігійні норми

Близькими до політичних є норми редагування релігійної літератури. їх встановлюють уповноважені релігійні органи, офіційно зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Як правило, ці норми зафіксовані в письмовій формі; вони суворіші й категоричніші за політичні.

Редактор, який працює в ЗМІ, що є офіційним органом зареєстрованої релігійної організації (конфесії), повинен враховувати норми цієї релігії.

Якщо ж релігійні норми цього ЗМІ починають суперечити релігійним поглядам редактора, йому краще змінити місце праці.

Інші релігійні норми редактор може контролювати за довідковою літературою.

У повідомленні потрібно вказувати релігійну приналежність джерела інформації. Приховування такої інформації заборонене.

Повідомлення релігійних конфесій потрібно редагувати відповідно до чинних норм орфографії та пунктуації.

1. Системи конструювання й редагування веб-сторінок.

Існує багато інструментів для верстання веб-сторінок, варто випробувати різні редактори, і лише тоді вже вирішувати, з яким краще працювати. Редактори для верстання веб-сторінок є двох типів: візуальні (MACROMEDIA DREAMWEAVER, MICROSOFT FRONTPAGE) і текстові (HTML PAD, NOTEPAD). Візуальні редактори не вимагають знань html, css та інших технологій для розмітки сторінок. У візуальному редакторі різні елементи сайту розташовуються, неначе на листі паперу, а редактор пише код самостійно. Саме тому візуальні редактори ще називають WYSIWYG-редакторами. Проте, жоден візуальний редактор не є досконалим і всі вони так чи інакше є обмеженими за своїми можливостями, тому від професійних кодерів потрібне уміння писати код руками, саме тому професійним кодерам потрібні текстові редактори. У цих редакторах пишуть код своїми руками. У текстових редакторах, як правило, бувають різні функції що полегшують кодеру написання коду, такі, як підсвічування коду (так легше бачити, де в коді вставлені стилі, або скрипти, а де просто текст), різні гарячі кнопки і клавіші, які вставляють вже готові конструкції (фрагменти коду, спецсимволи) в код, і т.п. Якого ж типу обрати редактор? Якщо за мету ставиться вивчення html, css або інших технологій для розмітки сторінок, якщо потрібно навчитися створювати якісні сторінки і бути професійним кодером, то безумовно потрібний текстовий редактор. Якщо ж таких завдань не ставиться, то звісно кращим вибором буде візуальний редактор, бо він економить час і сили. А краще всього мати у себе на комп'ютері і візуальний, і текстовий редактори для різних потреб.