Ментальність н-ня середньовічної Зх.Є.

Народне підґрунтя культури соціальної еліти найви­разніше простежується у притаманній тодішній суспільній свідомості картині світу — системі середньовічного світо­сприйняття. Мирян точність часу не цікавила, вони жили за зміною дня і ночі, літа і зими. "їхній час — це час природи, позначений сільськогосподарськими роботами, строками виплат і об­років". Навіть хроністів тоді задовольняли такі дати, як "за часів правління такого-то короля. Світський календар базувався на літургійних святах і пам'ятних подіях, дні називали за євангельським сюжетом: "дурний багатій" (четвер другого тижня Великого посту). Уявлення про людину склалося під впли­вом християнства: люди­на є образом і подобою Бога, й водночас істотою гріхов­ною. Спершу християнство вважало людину нікчемною. У XII—XIII ст. сформувався образ людини, здатної "спастись". Праця вже уявлялася як засіб спокутування гріхів. У XIII ст. Бога стали зображувати зовні людиноподібним. З'явилося дві концепції людини: 1-людині вічний мандрівник, який прямує до спасіння й безсмертя, або ж,до забуття й пекельних мук, 2- люди­на щиро кається й замолюванні гріхів — заради спасіння.За серед.уявленнями, життя людини поділялося на 6 періодів: вік немовляти, дитинство, отроцтво, юність, зрілість і старість. Вв., що юність триває до 25 років, зрілість — до 45, після чого настає старість. Людину Сер.Зх. постійно діймав страх, гнітило почуття невпевненості. Боялася вона темряви, привидів, вовкулаків, хвороб, кінця світу і т.д. Перші страхи зявилися коли люди чекали кінця світу у 1000р., які нагнічувалися темними проповідниками. Дошкуляв страх перед Люцифером, якого вже в 11-12ст.сприймали як спокусника й мучителя, а з 13ст., як володаря пекла. Побоювались усього нового та його носіїв. Боялися паперів бо не вміли їх читати. Диявол, чужинці,жінка страхали, але найбільший жах уособлює смерть і потойбічний світ. На світанку Сер. Смерть викликала почуття огиди. Цвинтарі виносили за місто, чи село щоб вони не оскверняли святинь. Проте віра Христова змінила думку: християни вірили в те, що Ісус своїм воскресінням здолав смерть, яку стали сприймати новим народженням, переходом у вічне життя. Десь у 8ст. небіжчиків стали ховати у ,,церкві святих”, у церкві-базиліці. У 14-15ст. ( ймовірно, внаслідок Чорної смерті ) смерть стала гниттям і розкладом трупа, смертю фізичною. Людина не розмежувала природне і надприродне, реальне і уявне. Всі вірили у воскресіння небіжчиків та у вихідців з того світу. Людина вірила у віщі сни. Сон був для неї замінником знань. Церква негативно ставилася до тлумачення снів мирянами, вважала що це повинні робити королі, святі, єпископи. Чистилище-проміжна інстанція між пеклом і раєм. Віра в можливість визволитися з чистилища породила паломництво до святих місць і практику заповітів. Характерною рисою ментальності було очікування чуда. Покладалися на заступництво Богородиці та святих. У 12ст. склалося уявлення про 7 смертних гріхів: пиха, жадібність, обжерливість,розкіш,гнів,заздрощі та лінощі. Надійним засобом проти гріхів вважалася сповідь. Світ сприймали в символах. Для неї мислити означало осягати сутність символів.

Загальні закономірності відтворення населення країн Зх.Є. у С.В.

В епоху антич.діяли закони простого відтворення, а в С.В. діяло розширене відтворення н-ння. Відрізняється тим, що народженість перевищує смертність. У С.В.суспільство було зацікавлене, щоб самовітворюватись. В основному були зацікавлені селяни. Були багатодітні сімї , тому що діти –це помічники. Діти не оподатковувалися. Ремісники і торговці які проживали в місті також були в цьому зацікавлені. В кожному цеху жили майстри і учні. В кожного майстра повинні бути діти щоб передавати свої знання, щоб було кому прати, варити. За допом.дітей млжна було укладати династичні союзи. Держава також була зацікавлена, щоб рівень н-ння був більшим. Розвиток зброї, знаряддя праці. З високою смертністю держава справитись не могла. Вона заохочує народженість. Приймаються закони проти холостяків. Чоловіки повинні сумувати за померлими жінками 3 міс. А жін.-9міс. Церква закривала очі на позашлюбних дітей. К-сть бастардів зростає.Іноді заважав звичай целібату(6ст), заборона священникам одружуватися. Фактори сприяння високої смертності:-голодівки ( бургундський хроніст Рауль Глабер 1333р. описує голод Нормандії, який перекинувся на Фр.). Кожних 2,3р. у Бельгії, Фр.Нім.наступав голод.-антисанітарія і відсутність елементів гігієни. Ім..Константин вирішив звкрити лазні, установу яка порушує мораль. Св. Агнесу канонізували за те що вона не милася. Їжу брали руками. Спалахували численні епідемії. Особливо характерно виступало місто. До 13ст.була установа, що лікуватись не потрібно.1258р.-зявляється госпіталь. Вони були приєднані до церкви.Священники лікували молитвами. Перші лікарі були цирульниками. В основному працювали в лазнях, які відкрилися в 13ст.-відсутність елементарної медицини.-Війни (міжусобні)1455-1485-війна червоної і білої троянди, загинуло 10% н-ння Англії. В христових походах 11-13ст.загинуло 3млн.-Гинули і від рук реквізиції.Боротьба з єретиками 1483-1498, було відправлено на вогнище бл.10000 єретиків. На прик.15ст в Іспанії було вигнано 800тис.євреїві 1 млн.мусульман які прийняли християнство.