Соціоекологія західноєвропейського середньовіччя.

У С.В. екологічний чинник відігравав дуже важливу роль у госп.діяльності л-ни. Від нього залежали тип житла та поселення, одяг і їжа, засоби комунікації, і знаряддя праці. Впливав на появу, розвиток міст і торгівлі, на політичне та дух.життя., на побут нас-ня, на темпи суспільного процесу. На поч..С.доби людство ще не споганило екологію Зх.Євр. Флора і фауна ще зберігало всоє одвічне багатство. Основна територія континенту була помірною та субтропічною смугою, сприятливою для розвитку хліборобства, тваринництва, багатьох промислів. Дещо вологіший ніж в античні часи, клімат південних областей Зх.Є. і трохи сухіший-її північних районів забезпечував поширення нових к-р і розширення випасів. Виходи до морів та океанів, уможливлював розвиток мореплавства, водного транспорту, рибальства. Особливо велике значення мали Серед земної та Балтійське моря-центри торговельних зон, а також р.Луара(Франція),Рейн(Нім),По(Італія),Темза (Англії) та ін. Зх.Єв.вкривали дрімучі ліси, що займали 2/3 її території. Ліси були постачальниками деревмнм-основного багатства серед.цивілізації. Вона була основним будівельним матеріалом. З неї виготовляли знаряддя праці ,меблі,вози та ін. Кора використовувалась для дубління шкур,з смоли робили клей,свічки,факели. Їстівні дари лісу становили основу харчового раціону. Мисливство, рибальство, збиральництво,лісові промисли, були також поширеними як рільництво, розведення худоби та птиці. Ліс та очищенні від лісових хащів поля використовувались як пасовиська, шкура та хутра зігрівали тіло селянина, дичина була основним джерелом білків і жирів. Ще більшу територію займали ланди(пустища)-необроблені землі. Ділянки залишені під пар або призначені для переходів людей і худоби. Важливу роль відігравав ландшафт. Рівнинний ландшафт спонукав людей будувати села, а порізаний рельєф-селитися хуторами. Пагорби використовувалися для фортифікаційного будівництва. Дедалі безцеремонніше освоюючи дику природу-люди створювали штучний ландшафт: зявлялися нові поселення, міста, фортеці; люди рили канали, насипали дамби, осушували болота, викорчували ліс під ріллю. Завдяки дренажним роботам і осушенню у приморських територія зявилися польдери-оточені греблями і порізанні каналами ділянки суші, розташовані нижче ріня моря. Природу безоглядно нищили,у Візантії,Англії,Франції, Іспанії-вирубка лісів призвела до інтенсивної ерозії та вивітрювання грунтів, а до кін.13ст-й до зменшення їхньої родючості, обміління річок,збідніння флори і фауни. У 15ст. було вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд. Клімат у Зх.Є. впродовж середньовіч змінювався. До 9 ст. на північ від Альп стало холоднішати, зростала кількість опадів. Однак у 9-10ст.знову потемнішало, зменшилася вологість. Близько 1200р.клімат удруге похолоднішав,в 13-поч.14ст.назвали малим льодовиковим періодом. В Англії знову задощило. Це позначилось на врожайність. Населення полишало гірські території, бо врожай там до поч..14ст. не встигав дозрівати. Долинами сходили альпійські й скандинавські льодовики, а арктичний льодовик поволі рухався між Ісландією і Гренландією на південь, через що купецьким суднам довелося прокладати новий курс, південніший.

Демографічні процеси у країнах Західної Європи.

1545-63рр.-почали вестися, за рішенням Триденського собору, парафіяльні книги, фіксують: народження, смерть парафіян, одруження. На думку дослідників до того не можна дослідити раніше демографію ніж за цей час. Цезар говорив що плем’я севів складає 100 округів. Описи феодальних помість –поліптики. Сержанмерський поліптик складений абатом Ірміноном, в ньому йдеться про склад сімї і про густоту на-ння.+Додаткові джерела-переписи, Книга страшного суду в Англії-1перепис.Повідомляється про глав сімей, які оподатковуються податками.1377р.Річард 2 –перепис.1328-фр.перепис.1477-англійський кадастр. З Сержерменського поліптика- ми знаємо як ділиться н-ння на чол.і жін.4,2-народж;3,6-смертність. В період демограф.занепаду: 3,9-народж.4,1-смертність. Тривалість життя роду Вельхіпів=30р. З 13ст.церква вирішила хрестити дитину відразу від народж. Ставлення до дитини змінюється, почали цінувати їхнє життя. Зявляються перші лікарні. Зростає трив.життя до 40-45. Зявляються поняття як внуки,дідусь і бабуся. У період роз-ку Рим.імперії(1-2ст.не.) в європейській частині проживало 20 млн.чол. З них 7 млн. проживало на апеннінському п-ві. По 5,5 млн.чол.у Галлії і в Іспанії. У 3ст.-криза, скорочення кі-сті н-ня. Ф Італії 4 млн., в Галлії 3,5і в Ісп.3млн. В Сер.в. прийшла з Лівану на поч. 6ст. епідемія чуми. В 8-9ст, припиняється спад н-ння, наступає стабілізація. В Галії бл.5 млн. З 10-13ст. на терит.країн ЗХ.Є.відбувається демографічний бум. Населення зростає в 2.5-3 рази. У 1200р. Іт. Досягає роз-ку античності. Фр. Нараховувала 13,5 млн. В Нім.у 12ст. проживало 7 млн., у 13-11млн. Скандинавії демогр.бум торкнувся лише по кін.13ст. Наступного ст.. привезли з Криму епідемію чуми. 1448-1351рр.- найбільша епідемія чуми. На 40% скоротилося н-ння Зх.Є. З 30р. 15ст. демогр. піднесення . Відновити н-ння вдалося лише під кін.15ст. Оптимальним шлюбним віком для юнака вв. 14р., для дівч.-12. Дітей народжували часто , матері яким виповнювалося 22-23р, іноді мали їх 5. Але більшість пар через жахливо високу дитячу смертність і часте безпліддя жінок-не більше 3 дітей. На демог. Ситуацію впливала ще та обставина, що майже половина чоловіків відмовлялися від сімейного щастя. Не жонатими залишалися, як правило, воїни, монахи,робітники,науковці, а з 11ст-католицькі священники.