Утворення англосаксонських королівств в Британії та їх сусп.устрій у 5-8ст.

Близько 449 почалися вторгнення на острів різних північно-західних германських плен-англів,саксів,ютів. Завоювання тривало ціле століття-до др..пол.6ст. Внаслідок англосаксонсько завоювання на території колишньої Британії утворилося понад 10 дрібних нім.варварських королівств, розташованих на території всього острова, крім Уельсу і Корнуеллу, Шотландії де збереглися кельтські королівства. В кін.7ст.англосаксонські королівства дещо укрупнилися, стало 7 (гептархія). На півдні утворилось 3 короліства саксів-Уессекс, Сессекс, Ессекс, у центрі і на північному сході, де оселилися головним чином англи, оформилися королівства Мерсія, Нортумбрія і Східна Англія. На крайньому південному сході юти ще в 5-6ст.утворили королівство Кент. Для суспільного ладу ранніх англосаксонських королівств характерними є яскраві риси родових відносин, що довго зберігалися. На основі численних ,,правд”, 7-8ст.можна відновити картину суспільних порядків англосаксів, які багато в чому нагадують суп.лад франків. Основну масу н-ння становили вільні люди-керли. Це були самостійні селяни, які володіли великими ділянками землі, що мали назву-гайди. Вергельд керла становив 200 шилінгів. Вергельд знатної людини – ерла, спочатку = тільки 400 шилінгам. Крім керла, ,,правди” називають ще летів або уїлей. Це – напіввільні люди, які своїм становищем нагадують франк.літів. Вони не мали власної, а обробляли землю ерлів за певні повинності. Їхній вергельд становив бл.80 шилінгів. У знатних англосаксів-ерлів були також і раби, які частково використовували на двірських роботах. Характерні були органи самоврядування. Основним серед них було село-тун. Воно являло собою сільську общину з общинними угіддями, сільськім сходом-галімотом. Представники сільських общин збиралися щомісяця на сотенні збори. Над зборами стояли народні збори грастф. Королівський представник- офіційний начальник графства-шериф у свої діяльності повинний був зважати на цю раду графства. При королі збирався уїтенагемот-рада знаті всього об’єднаного королівства. Затверджував закони і був верховним судилищем країни. Належало право обирати право королів і скидати їх.

Заснування варварських королівств на території ЗХ.Є.

Першими випробували на міцність рим.ім. у 2-1ст до не.германські племена кімврів, тевтонів,свевів, батьківщиною яких були північні області Є.проте римляни ще спромоглися поставити заслін їхній експансії. Варвари до середини 2ст.не. Дали римлянам спокій. У 2пол.2ст.напади варварів на рим.ім.відновилися. Римлянам довелося поселити на свої терит.окремі варварські племена, доручивши їм охорону свої кордонів. У сер.3 ст.германці прорвали оборону на кількох ділянках. Вторглися алемани і франки у Галлію та Іспанію, готи- на північ Балкан. Ціною неймовірних зусиль римляни витіснили нападників- варварів. Римляни на зх.-до 406р, а на сх.-до останьої третини 6ст. сяк-так утримували реунсько-дунайський вал. До сер.4ст.із сонму готських племен утворилися союзи зх.готів (вестготів) і сх..годів(остготів). Вестготи проживали між Дунаєм і Дніпром, остготи- між Дніпром і Доном, включаючи Крим. До складу цих племінних союзів входили також фракійські, сарматські племена. У 375р. остготський племінний союз розгромили гунни. Вестготи звернулися по допомогу до Сх..рим.ім. Римляни необачно оселили бл.70тис. вестготів як федератів на правому березі Нижнього Дунаю-в Мезії. У 378р. вони буквально розшматували рим.армію при Адріанополі. В 410р.вестготи під проводом Аларіха оволоділи Римом і пограб.його. З вестготами було укладено договір, і вони вже на правах федератів заснували в ім. у 418р.перше варварське королівство ( у півд.зх.Галії). В 406р.вандали,алани,іквади прорвали в районі Майна оборону франків і вторгнулися в Галію. 2-а хвиля ціх племен накрила Італію, а в 409р.і Іспанію. У 435р. вандали захопили Карфаген. У 442р. вони утворили незалежне варварське королівство. Гуни в 379р. слідом за вестготами вторглися в Мезії, у 436р. почали рухатися. Очолював їх вождь Аттіла. Гуни розгомили в галії перше королівство бургундів зі столицей у Ворсі. Пізніше частина бургундів увійшла до складу гунського союзи, інші римляни переселили в район Женевського озера, де в сер.5ст. виникло так зване 2-е Бургундське королівство. В 451р. Аттіла вторгнувся в Галлію, на Каталаунських полях зазнав поразки від полководця Аеція. В 453р. Аттіла в ніч після свого одруження з Ільдекою раптово помер. У 454р.ім.Валентиніан 3 стратив Аеція. Проте імператор загинув не вдові від руки відданого Аецію воєначальника. На весні 455р.у гирлі Тібру зявився флот вандалів. Вандали без особливих зусиль оволоділи Римом. Вони захопили Болеарські острови, Корсіку. Вгамували вандалів Візантія, яка в 534р. завоювала їхнє королівство. Рим.уряд роступився владою місцевій адміністрації. Коли в 476р.римляни вирішили не надавати варварам нових територій для поселення, ті здійснили держ.переворот. Командир герм.найманців Одоакр повалив ост.Зх.рим. ім.. Ромула Августула і став конунгом Італії. У 476р. ЗХ.рим.імперія припинила своє існування. У 6 ст. баски захопили галльські землі на південь і зх.від Гаронни. У Британії поселилися сакси, англи, юти та фризи. Півн.-Зх.окраїна Галлії де оселилася частина кельтських племен бритів, дістала назву Бретань. До кін.5ст. на руїнах Зх.-рим.ім.склалася низка варварських держав: Вандальська,Вест готська,Свейська, Бургундська,Франкська та Остготська держава Одоакра в Італії.