Обзор сочинений, писанных на малороссийским языке» М. Костомарова (1844).

Надрук у журн „Молодик” . Костомаров трохи відходить від бібліограф. принципу подає перші зразки історико-літ аналізу Костомаров у цій роботі проводить ідею тяглості укр. літ ще з періоду Київсткої Русі. Основна ідея роботи- укр. літ 19 ст має свою передісторію у літ. памятках періоду Київ. Русі. І її новітні досягнення є самодостатніми. Називає твори Кв-Основяненка Тараса Шевч., письм . «Русалки Дністрової»

У статті відстоює думку що укр. м є продуктивною і особливо одержала розв. після 14 ст.

Пише про Галичину- що там зявився ряд творів фольклорного типу.

Вваж. що у 19 ст особливе знач мають «Енеїда», «Наталка –Полт.»

Енеїда – 1-й твір укр. м, має особливе знач для розвитку укр. письменства.

Говорить про специфіку національного і загального у складі твору, мовленнєвому вираж.

«Нат-Полт» - ідельний приклад духовного життя укр. сусп.

Приділяє увагу суч. творам, зокрема

Гребінки. Пише що Греб. відійшов від традиц. комізму. Але найб. внесок зробив Кв- Основяненко який відійшов від традицій що були «Енеїді»(наслідування чужих творів) і який втілює нац.. характер і в цьому його прихильність до нац.. ідеї.

Кост. Найвище оцінює Т. Шевч. бачить найвищу обробку скарбів нар. творчості, оригінальну творч. В нар дусі.

Стаття незавершена.

2.Стаття М. Драгоманова «Література російська, великоруська, українська і галицька» (1874)

У цій статті Драгоманов поставив перед собою мету — довести можливість окремого розвитку локальних українських літератур «під одним спільним, російським дахом» .

Виділяє загальнорос. літ – ту якою народ може пишатися, якою може представитися(Пушкін, Лермонтов, Гоголь) і великорус. літ – для рос. мужика.

І виділяє укр. літ яка може задовільнити лише селянство.

Хоча визнає право українського народу на розвиток своєї власної літератури і мови, Драгоманов, як і Костомаров, не бачить ні можливості, ні потреби розвивати її за межами «простонародної», «для домашнього вжитку» літератури. Російські українці здавна зжились з російською літературою і самі працюють у ній, то вони, на думку Драгоманова, майже не мають шансів виробити поряд з російською літературою не лише рівну з нею, а й слабшу .

 Із стислого огляду української літератури першої половини XIX ст. Драгоманов доходить висновку, що українські твори Надніпрянщини залежать від літературного процесу Росії,а галицькі – від зах-європ. літ зв’язків(нім, пол. та ін. літ.)

Отже драгоманов розвинув теорію започатковану Костомаровим і ввів в обіг поняття «літ. для домашнього вжитку », тим самим дискредитуючи літ.

Франко зазнач. визнач найб проблему статті. Що завдяки Драгоманову і костомарову почала гуляти теорія гібридних літератур що призводить до свідомого закладання ідеї що укр. літ може бути лише для селян, а не на рівні європ. літ. Не було принципу, що літ має творити вершинні твори.

БІЛЕТ № 6

Історія англійської літератури» І. Тена

Засновник культурно-історичної школи у літерату­рознавстві французький учений Іпполіт Тен (1828— 1893) у праці «Історія англійської літератури» виклав своє бачення завдань літературознавства. Художній твір він розумів як орга­нічну фіксацію «духу» народу в різні історичні моменти його життя.

Наріжною засадою цієї школи був детермінізм, який вишукує «причини» появи літера­турних творів, намагання за літературними фактами побачити їх невидимі першооснови.

Такими, на думку І. Тена, є раса (вроджений націо­нальний темперамент), середовище (природа, клімат, соціальні обставини) і момент (досягнутий рівень куль­тури, традиція).

У передмові до «Історії англійської літератури» Тен говорить про те, що в сучасній критиці «ніхто не ступив» далі і вірніше, ніж Сент-Бев: в цьому відношенні ми всі його учні.

 За словами Сент-Бева, «Історія англійської літератури» є історією англійської раси і цивілізації «через її літературу».

БІЛЕТ № 7

Три вступительнії проподаванія о руской словесности» Я. Головацького (1848)

Це три пробні лекції у Льв. Ун-ті. В них порушує питання мови і літ. Гол. каже, що буде досліджувати мову і літ. народу що живе по 2 боки Збруча. Пит. Літ розглядає своєрідно. Каже, що укр. народ витворив літ яка здатна само розвиватися, хоч і має впливи рос. і пол. літ., але витворюється генієм укр. народу, тобто є самодостатньою. Називає твори які зявились на Надніпрянщині- Енеїда Наталка- Полт, Гулака-Артемовського, Квітки- Основяненка, «Русалку Дністрову».

Єфремов « Головацький пильно

дотримується історичного методу, розглядаючи долю рідного письменства од «словесності, котра розпочинається аж із прийняттям віри християнської”, до письменників — сучасників автора.»

 1849- лекція «І. Котляревський»

«Наприкінці його студій ніби несподівано проскочила думка, що всі, з Котляревського

починаючи, українські письменники намагаються „висказати все народним малоруським

духом, малоруським словом, щоб відокремити його від книжного російського, виявити

самодостатнім. Для того, — додає професор українського письменства, — часом впадали

в другу крайність — простонародного недоречного (sic!) висловлення”»

БІЛЕТ № 10