Аналіз часткової та загальної рівноваги

Аналіз часткової рівноваги, яким ми займалися у попередніх розділах, означає вивчення рівноважних цін та рівноважних обсягів виробництва на багатьох специфічних ринках, які є складовими загальної ринкової системи. Однак економіка — це тісний клу бок найрізноманітніших зв'язків між господарюючи] ми суб'єктами: економічний імпульс від одного з ни: через систему ринку обов'язково передається іншим. Тому необхідний аналіз загальної рівноваги, тобто всеохоплюючий розгляд взаємозв'язків між усіма ринками та цінами, які утворюють ринкову систему в цілому.

Аналіз загальної рівноваги може бути використа­ний для розгляду довготермінових ефектів зворотного зв'язку при зміні цін на ринках. Ефект зворотного зв'язку — це подальша зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміни цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. Розглянемо це на прикладі ситуації, яка склалася в Україні в 90-х pp. Через розрив традиційних економічних зв'язків після отримання незалежності постачання нафти на ринки України скоротилося. Крива її пропозиції пе­ремістилася вліво, що призвело до зростання цін (рис. 13.1, а). Це негативно позначилося на ринках тих това­рів, при виробництві яких використовується нафта, зокрема бензину. Крива пропозиції бензину теж пе­ремістилася вліво, і ціни на нього зросли (рис. 13.1, б).

Бензин, у свою чергу, є комплементарним благом для автомобілів. Зростання цін на бензин спричинило зменшення попиту на автомобілі (рис. 13.1, г), бензин і, відповідно, на нафту. Крім того, первісне подорож­чання нафти призвело до ефекту заміщення її на ву­гілля та збільшення попиту на нього (рис. 13.1, в). Внаслідок усіх цих ітерацій попит на нафту зменшить­ся, що призведе до зниження цін на неї. Економічний маховик почне знову розкручуватися, але уже у зво­ротному напрямку: зростання пропозиції бензину, зниження цін на нього, підвищення попиту на авто­мобілі, бензин, нафту, зростання цін на нафту. Однак кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній. Тому після кількох ітерацій потенціал первинного імпульсу вичерпається, і в економіці встановиться загальна рівновага.

Загальна рівновага відбуватиметься тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропо­зиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють об­сягам пропозиції на всіх ринках. За цих умов на жод­ному ринку немає тенденції до подальших змін попи­ту чи пропозиції.

Національна економіка: суть, основні риси,цільова функція та економічні кордони.

Національна економіка-це конткретно -економічна наука,яка, спираючись на загальнонаукові теоріі враховуючиособливості історичного,економічного,соціокультурного розвитку конкретноі краіни ,досліджує та визначає специфіку,недоліки та переваги ,тенденцііта пріоритети іі розвитку.

"національна економіка"-означає терміни "економіка" і "нація".

термін"економіка"-це сукупність виробничих відносин ,що виникають між людьми у зв"язку з процесами виробництва,розподілу,обміну,споживання і у ході цих процесів;

-це господарство,під яким розуміють систему життєдіяльності і життєзабезпечення людей ,іх відтворення,підтримки і поліпшення умов існування;

-це наука,сукупність знань про господарство та пов"язноі з ним діяльності людей ,про використання різноманітних ресурсів з метою забезпечення життєвих потреб людей і суспільства.

термін економіка у англомовній літературі поділяють на два вида: "економіка" і "економікс".Перший значає господарство ,тобто економіку у іі безпосередньому,натуральному прояві, а другий -економічну науку,а точніше-економічну теорію.

Поняття"економіка",як слушно зауважив французький економіст Франсуа Перру,не існує без поняття "нація".

Нація(від лат-народ,племя)-народ,який створив собі залежний від нього уряд і має у своєму розпорядженні територію,кордони якоі більше чи менше поважають іншими націями .

Основные признаки национальной экономики:

1) общее экономическое пространство (единое экономическое законода-тельство, денежная единица, денежно-кредитная система);

2) единый экономический центр (государство), регулирующий связи эко-номических субъектов с помощью экономической политики;

3) территориальная целостность.

Границы национальной экономики определяются границами экономической деятельности национальных единиц (резидентов) в стране и за ее пределами.

Цели национальной экономики:

1)       стабильный экономический рост национального производства;

2)       высокий уровень занятости населения;

3)       стабильный уровень цен;

4)       поддержка равновесия внешнеторгового и платежного баланса страны.

Целевая функция экономики – это сложная система целей, которую мож-но классифицировать по разным признакам. Она может быть представлена с помощью функционала, где xn – объективные факторы; n – количество рассматриваемых факторов.

Y = f (x1, x2,…,xn)