Тема 11. – Гібридизація у м’ясному скотарстві

Мета заняття.Опанувати суть і можливість застосування гібридизації у м’ясному скотарстві.

Зміст заняття.Гібридизація – це віддалене схрещування великої рогатої худоби з тваринами, які належать до різних видів, а також різних підвидів одного виду.

Гібридизацію проводять з метою одержання гібридів або утворення нових порід, які використовують в районах з екстримальними умовами, де заводські тварини не можуть акліматизуватися. Гібриди характеризуються вищою продуктивністю і стійкіші до несприятливих факторів зовнішнього середовища. У світовому скотарстві гібридизація великої рогатої худоби м’ясних порід з зебу, бізонами, бантенгами, яками. Найбільш широко використовується зебу, на основі якої виведено багато порід: санта-гертруда, брангус, брафорд, шарбрей, арізона, біфало, африкандер тощо.

 В Україні центром по гібридизації тварин є Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова «Асканія Нова» УААН, де створюють гібридні стада із зебу, бізоном і бантенгом. Найбільш успішно проводиться гібризація кращих м’ясних порід із зебу. Так, на основі гібридизації шароле, герефордів, шортгорнів з санта-гертрудою і кубинським зебу виводиться асканійська м’ясна порода; герефордів, шароле, абердин-ангусів з санта-гертрудою і кубинським зебу – південна м’ясна порода. Багатопородні гібриди відзначаються міцною конституцією, легким кістяком, витривалістю, ефективною травною системою, невибагливістю до кормів, пристосовністю до розведення в умовах жаркого клімату степової зони України; мають добру молочність, високу енергію росту і добру якість м’яса.

При гібридизації виникають труднощі через несхрещуваність між окремими видами. Причини несхрещуваності в основному зумовлені організацією відтворення. Зокрема, це відсутність рефлексу у самця на матку іншого виду; різниця у будові статевих органів і особливості біології розмноження, що затрудняє статевий акт; слабка життєздатність або загибель сперматозоїдів одного виду в статевих шляхах самок іншого виду; неможливість запліднення яйцеклітини сперматозоїдом; загибель зигот на початку розвитку; повна або часткова неплідність багатьох гібридів (в основному самців).

Завдання 1. Вивчити суть гібридизації у м’ясному скотарстві та описати її використання у виведенні вітчизняних м’ясних порід.

Контрольні питання

1. Поясніть суть гібридизації у м’ясному скотарстві, її переваги і труднощі в організації.

2. Охарактеризуйте використання гібридизації м’ясної худоби у світі.

3. Як використовується гібридизація у породоутворювальному процесі в Україні.

Рекомендована література

1. Буйна П.М., Мусієнко Ю.С. Гібридизація великої рогатої худоби із зебу у м’ясному скотарстві. // Вісник сільськогосподарської науки. – 1986. - № 12. – С.53-57.

2. Буркат В.П. Концептуальні підходи до формування галузі м’ясного скотарства.// Тваринництво України. – 1997. -№ 4. –С 9-11.

3. Довідник по м’ясному скотарству./ М.В.Зубець, О.Г.Тимченко, В.С. Козир. – К.: Урожай, 1994. – 208 с.

4. Зубець М.В., Буркат В.П., Півтора В.М. Концептуальні положення розвитку м’ясного скотарства україни на 2001-2010 роки // Тваринництво України. – 2002. –№2.- С.2-5.

5. Козырь В.С., Соловьев Н.И. Мясные породы скота в Украине. – Днепр.: Полиграфист, 1997. – 325 с.

6. Лукаш В. Селекційні особливості створення стад м’ясної худоби. // Тваринництво України. – 1997. - № 4.- С. 12-13.

7. М’ясне скотарство./ За ред..О.Г. Тимченка. – К.: Урожай, 1991. – 192 с.

8. Пабат В.О., Угнівенко А.М., Вінничук Д.Т. М’ясне скотарство. – К.: Аграрна наука, 1997. – 313 с.

9. Племінна робота: Довідник. / Басовський М.З., Буркат В.П., Зубець М.В. та ін.. – К.: Україна, 1995.-440 с.

10. Племінні ресурси України. /За ред.. М.В.Зубця, В.П. Бурката. – К.: Аграрна наука, 1998. – 336 с.

11. Програма селекції худоби південної м’ясної породи на період 2002 – 2010 роки / В.П.Буркат, Ю.В. Вдовиченко та ін.. – К.: Аграрна наука, 2003. – 48 с.

12. Районування худоби м’ясних порід в Україні: Рекомендації. – К., 1994. – 16 с.

13. Технологічні принципи виробництва яловичини на спеціалізованій товарній м’ясній фермі: Методико-практичний посібник // Т.А.Донченко, А.М. Дубін, Т.М. Гергун. – Біла Церква, 2004. – 61 с.

14. Шкурін Г., Шаран П., Вдовиченко Ю. та ін.. Племінні ресурси м’ясної худоби України. // Пропозиція. – 2000. - № 8-9. – С. 60-62.

Тема 12. – Біологічні основи відтворення м’ясної худоби

Мета заняття.Опанувати біологічні особливостірозмноження м’ясної худоби і навчитися їх використовувати при організації відтворення стада м’ясної худоби.

Зміст заняття. Практика доводить, що рівень інтенсивності відтворення стада в м’ясному скотарстві в загальному нижча, ніж у молочному. Це зумовлюється біологічними особливостями м’ясної худоби та специфікою її використання.

Коровам м’ясних порід властива уповільнена реакція і дещо знижена відтворна здатність. Це пов’язано з особливостями їх конституції, більш активною соматотропною функцією гормонів гіпофіза і деяким пригніченням гонагонадотропної.

М’ясні корови, як правило, протягом 1-1,5 міс. після отелу приходять в охоту. Часто в цей час осіменіння корови пропускають, і корова залишається яловою або осіменяється через 3–5–8 місяців.

У м’ясних корів охота триває 12-18 годин. Нерідко вона перебігає у тихій формі (ареактивний статевий цикл) або з перервами, що потребує великої уваги при визначенні охоти, особливо першої після отелення, контролю за тими тваринами, що відокремлюються від стада парами або невеликими групами. Вияв м’ясних корів в охоті проводять скотарі або техніки штучного осіменіння. Важко виявити «тиху» охоту. До того ж, м’ясні тварини мають підвищену реактивність на людей, роботу механізмів, переміщення, різні ветеринарної обробки. Вони лякливі, їх важко вилучити зі стада і пригнати на пункт штучного осіменіння.

Під час спаровування чи штучного осіменіння тварин задня доля гіпофізу виділяє окситоцин, який активізує моторику матки і прискорює пересування сперміїв до яйцепроводів. При вилученні корів чи телиць із стада і заганянні в станок для осіменіння, вони лякаються, перебувають в напруженому стані, що призводить до посиленого виділення адреналіну, який нейтралізує дію окситоцину і послаблює статеву реакцію. Негативно впливає висока температура повітря в парувальну компанію і вік маточного стада.

До того ж для м’ясної худоби характерний більш сезонний прояв статевих циклів. Найяскравіший прояв статевої охоти самок і найвища статева активність плідників припадає на травень-червень. У цей період теля як мінімум 5-7 разів на день ссе корову. Вільний підсис і постійна присутність телят через нервово-гуморальну систему гальмують у корів прояв статевих рефлексів та функцію яєчників, особливо при недостатній годівлі, порушених умовах утримання та невисокій молочній продуктивності. Відомо, що акт ссання стимулює посилення виділення пролактина гіпофізом і пригнічення секреції гонадотропного гормону у самок. В період підсису в яєчниках корів зберігаються жовті тіла вагітності, що перешкоджають дозріванню яйцеклітини і настання стадії збудження статевого циклу. Уникнути цього можна шляхом штучного видалення жовтого тіла через пряму кишку (вилущування). Добре вгодовані корови приходять в охоту в першу декаду після видалення жовтих тіл, а худі та нижче середньої вгодованості – лише через місяць. Цей факт свідчить про те, що тривалість сервіс-періоду зокрема і плодючість взагалі залежить від вгодованості корів. Низький рівень годівлі в підсисний і передпарувальний період, дефіцит фосфору і вітаміну А в раціоні, розлад ендокринної системи, фізична слабкість, неповноцінна годівля і низька плодючість бугая, наявність зовнішніх і внутрішніх паразитів, що виснажують тварин, значно знижують плодючість самок.

Завдання 1. Вивчити біологічні особливості організації відтворення м’ясної худоби.

Контрольні питання

1. Поясніть вплив відтворення стада м’ясної худоби на рентабельність галузі.

2. Які біологічні особливості розмноження характерні м’ясній худобі?

3. Охарактеризуйте фактори, що впливають на відтворні здатності м’ясної худоби.

Тема 13. – Штучне осіменіння м’ясної худоби(самостійна робота)

Мета заняття.Вивчити особливості організації штучного осіменіння маток у м’ясному скотарстві та уяснити доцільність його застосування.

Зміст заняття. Штучне осіменіння в м’ясному скотарстві служить потужним фактором поліпшення спадкових якостей тварин, бо дозволяє використовувати для відтворення лише високоцінних плідників (на 1000 корів – 1 бугай). Штучне осіменіння м’ясної худоби проводиться за загальноприйнятими правилами. Проте, при проведенні штучного осіменіння виникають труднощі з виявленням тварин в охоті, вилученням їх зі стада і доставкою на пункт штучного осіменіння. При цьому обов’язкове обладнання пунку штучного осіменіння з розколом, станком- фіксатором.

Лабораторію по відтворенню стада або пункт штучного осіменіння блокують з приміщенням відтворного сектора або в кінці приміщень, де утримують корів з підсисними телятами чи телиць парувального віку.

На пасовищах мають бути пересувні пункти ( рис. 17) у вигляді загону розміром 20 х 10 м, розділеного на 2 рівні секції, з’єднані воротами й розколом шириною 70-80 см і довжиною 8-10 м. Всередині секції і на початку коридора відгороджений невеликий загін – нагромаджувач на 15-20 голів. В кінці коридора обладнують станок під навісом, де проводять осіменіння чи дослідження тварин.

Осіменяють маток одним з трьох способів: візо-, мано- чи ректоцервікальним. Ефективнішим є ректоцервікальний спосіб, оскільки він підвищує запліднюваність корів і телиць за рахунок масажу статевих органів, що сприяє підвищенню моторики матки і проявленню ознак тічки та прискоренню овуляції, а також забезпечує кращі асептичні і температурні умови осіменіння.

Рис. 3. Майданчик для штучного осіменіння та дослідження тварин

I – загін для тварин до осіменіння, II – загін для тварин після осіменіння;

1 – лабораторія, 2 – загін-нагромаджувач корів, 3 –коридор і станки з фіксаторами, 4 – робочий столик технолога по штучному осіменінню; 5 – станки для тварин.

Виявлення корів і телиць з ознаками охоти, вилучення їх зі стада і переведення до пункту штучного осіменіння є основними складовими організації штучного осіменіння у м’ясному скотарстві.

Внаслідок ареактивного типу охоти у м’ясних самок візуальне виявлення затруднене. Найкраще проводити спостереження за самками тричі на день під час моціону: з 6 до 9, з 14 до 15, з 17 до19 год.

З метою покращення виявлення корів і телиць в охоті слід використовувати:

- бугаїв-плідників з мітчиками по 1,5 -2 години вранці і увечері;

– бугаїв-плідників, розміщених поряд з загоном корів, у яких через нюх, слух, зір, механічне подразнення при облизуванні стимулюється статева охота;

– бугайців 6-8-міс. віку, які утримуються разом з коровами.

Осіменяють корів і телиць двічі в одну охоту: після виявлення охоти і через 10-12 год. За оптимальних умов годівлі і утримання осіменяти можна 1 раз через 8-14 год. після початку охоти.

Дослідженнями встановлено, що заплідненість корів від першого осіменіння при вільному паруванні на 20% вища від штучного осіменіння з візуальним виявленням в охоті, і на 6% вища при виявленні бугаєм-пробником. Сервіс-період коротший, відповідно на 46 і 31 день.

Завдання 1. Ознайомитись з вимогами до організації штучного осіменіння м’ясних маток і описати процедуру підготовки і проведення штучного осіменіння, обладнання пункту штучного осіменіння.

Контрольні питання

1. Обґрунтувати доцільність застосування штучного осіменіння у м’ясному скотарстві.

2. Зазначте особливості організації штучного осіменіння корів і телиць у м’ясному скотарстві.

МОДУЛЬ 2