Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА




Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу рухомого складу і його кількості.

Забудована площа міста,

                           (2.1)

Середня довжина міського маршруту, км:

                                   (2.2)

 коефіцієнт, що враховує планувальну забудову міста (w=0,25).

Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням усіх транспортних мікрорайонів міста:

                                     (2.3)

Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів усіх транспортних мікрорайонів сполучення без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється за залежністю:

                       (2.4)

Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:

                                  (2.5)

                                             

Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:

                                  (

Сумарна довжина k маршрутів, км:

                                               (2.7)

Коефіцієнт пересадочності:

                     (2.8)

Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/ :

                              (2.9)

 

Маршрутний коефіцієнт:

      (2.10)

ільність маршрутної мережі, км// :

                                        (2.11)

:

ередня відстань переміщення пасажира, км:

            (2.12)

 

                                                (2.13)

Витрати часу на підхід до зупинки, год.:

                        (2.14)

 – швидкість пішохода ( ;

 – середня довжина перегону.

Розрахункова кількість рухомого складу:

            (2.15)

Експлуатаційна швидкість:                             (2.16)

Витрати часу на очікування рухомого складу, год.:

                                    (2.17)

Витрати часу на пересадку, год:

                                  (2.18)

Швидкість сполучення, км/год.:

                                          (2.19)

Витрати часу на рух, год.:

                                                    (2.20)

Сумарні витрати часу на переміщення, год.:

                            (2.21)

Таблиця 2.1.

Результати розрахунку показників маршрутної мережі

Lk

kпер

kM

 

ln

lc

Lmin=

45,3

1,507

1,000

1,03

3,4

2,3

0,298

0,035

0,018

0,153

0,505

Lmin+ΔL=

61,0

1,399

1,183

1,18

3,1

2,2

0,275

0,047

0,018

0,141

0,481

Lmin+2ΔL=

76,8

1,292

1,326

1,32

2,9

2,2

0,256

0,059

0,017

0,130

0,463

Lmin+3ΔL=

92,5

1,215

1,441

1,47

2,7

2,2

0,241

0,072

0,015

0,121

0,450

Lmin+4ΔL=

108,3

1,154

1,535

1,61

2,5

2,2

0,229

0,084

0,013

0,115

0,440

Lmin+5ΔL=

124,0

1,107

1,614

1,76

2,4

2,2

0,219

0,096

0,010

0,109

0,435

Lmin+6ΔL=

139,8

1,072

1,681

1,90

2,3

2,2

0,210

0,108

0,008

0,105

0,431

Lmin+7ΔL=

155,5

1,046

1,738

2,05

2,3

2,2

0,203

0,121

0,006

0,102

0,431

Lmin+8ΔL=

171,3

1,028

1,788

2,19

2,2

2,1

0,196

0,133

0,004

0,099

0,432

Lmin+9ΔL=

187,0

1,016

1,831

2,33

2,2

2,1

0,191

0,145

0,002

0,098

0,436

Lmin+10ΔL=

202,8

1,008

2,870

2,48

2,1

2,1

0,186

0,157

0,001

0,096

0,440

За даними таблиці 2.1. на спільному графіку будуємо залежності

.

Рисунок 2.1. - Графік залежності


 

Отже, за даними графіка можна зробити висновок, що при мінімальному значенні витрат  оптимальна довжина маршрутної мережі становить  км.

На значення сумарних витрат часу впливають:

· витрати часу на рух;

· витрати часу на пересадку;

· витрати часу на підхід до зупинки;

· витрати часу на очікування рухомого складу.

 

Визначаємо основні оптимальні характеристики маршрутної мережі при Lк=Lопт:

Середня добова рухомість населення, поїздок/добу:

                                (2.23)

Мінімальний інтервал руху Imin = 2 хв. = 0.033 год.

Максимальний інтервал руху Imax =15 хв. = 0.25 год.

Середній інтервал руху Ic = 5 хв. = 0.083 год.

Середня місткість рухомого складу, місць:

,                           (2.24)

де: кн – коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку в часі (кн = 2,5-2,8);

γ – середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу, (γ = 0,2-0,3);

Тн – час роботи транспорту на маршрутах міста (Тн = 18 год).

 

 

Середня добова потужність пасажиропотоку на маршрутах, пас.км/км:

                           (2.25)

Із припущення, що розподіл потужності пасажиропотоків описується за нормальним законом із математичним очікуванням рівним середній добовій потужності й σ =А/3, визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.

Задача розв’язується графічним шляхом. Графік розподілу потужності пасажиропотоку f(A) поєднуємо з шкалою місткості рухомого складу. Точка середньої розрахункової місткості рухомого складу сполучається (штрихова лінія – qA) із зазначенням середньої потужності пасажиропотоку.

Знаходимо найближчу місткість автобуса – q1 (q1 = 139 місця, А-62 «Богдан») і від точки q1 проводимо лінію q1A1 паралельно штриховій лінії. Вона визначає положення точки А1 (А1 = 12,5). Величинам А1  та q1 приписують перевезення з інтервалом руху Іс.

 

За умови пропорційності пасажирообігу інтервалу руху визначаємо:

                          (2.26)

                                     (2.27)

Оскільки знайдений таким шляхом інтервал Amin1 ÷ Amax1 не покриває всю площу графіку, визначаємо місткість рухомого складу розташовану на кордонах інтервалу Amin1 ÷ Amax1.

Нижній межі інтервалу приписуємо пасажироперевезення з інтервалом Imax­ та визначаємо:

           (2.28)

A’ проекцюємо на вісь q і знаходимо точку q’ (q’ = 19 місць). Найближча до цієї точки місткість рухомого складу – q2 (q2 = 21 місць, ПАЗ-32051) визначає другу модель транспортного засобу.

Проекцією точки q2  на вісь А одержуємо точку А2 (А2= 2,2 пас.км/км). Підстановкою значення А2 замість А1 у формули (2.26) ÷ (2.27) визначаємо кордони потужності пасажиропотоку (Amin2 ÷ Amax2), який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу.

Отже, в результаті отриманих розрахунків межі потужності пасажиропотоку, що освоюється рухомим складом різної місткості (Amin1÷Amax2)  перекривають один одного.

Зона графіку 0-Amin2 не потребує перекриття. На практиці припускають, що пасажиропотоки з потужністю яка відповідає місткості рухомого складу q < 8 чол.,обслуговується таксомоторами.

Зону перекриття ділимо вертикальною лінією В =6,04 на дві частини.

Лінії поділу зон перекриття визначають кордони використання рухомого складу різних моделей.

Імовірність попадання випадкової величини в кожний із визначених інтервалів:

,                    (2.29)

де: Ф(~) – функція нормального закону розподілу

 α та β – нижній та верхній кордон інтервалу.

З урахуванням прийнятих у роботі припущень з (2.29) одержимо:

          (2.30)

         (2.31)

→1

Необхідна кількість рухомого складу:

                        (2.32)

 

 

Кількість автобусів за моделями:

                                       (2.33)

Висновок:Отже, при заданій площі міста та при заданій кількості населення 125 000 чол. для повного забезпечення міста необхідно застосоувати: 58 автобусів марки  А-62 «Богдан» (загальною пасажиромісткістю 139 чол.) та 6 автобусів марки ПАЗ-32051 (пасажиромісткість 21 чол.)


 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 235.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...