В якій розповідається про Дерево Рішень.

    Сонечко сиділо на підвіконні і уважно спостерігало за тим, що відбувалося в класі. В класі було незвично шумно, а вчителька спокійно спостерігала за учнями. «Може, я час переплутало, і зараз перерва?» – стурбовано подумало Сонечко. Але ні – у сусідніх класах йшли уроки!

    – У мене є пропозиція! –вигукнув риженький хлопчик. – Якщо вже ми вирішили вибирати, куди всім класом піти завтра, у суботу, то кращого рішення, ніж похід у ліс, просто не придумати!

    «Ага, здається, я починаю розуміти» – подумало Сонечко. – «Діти вчаться приймати рішення!» Воно не помилилося.

    Ідея рудоволосого хлопчати знайшла підтримку:

    – І картоплю будемо на багатті пекти!

    – І м'яч візьмемо – пограємо!

    – А можна такі букети лісових квітів назбирати!

    – Вудку б не забути, адже ми недалеко від річки будемо?

    І тут пролунав тоненький голосок худенької дівчинки:

    – Жаль, я з вами не зможу піти – мене мама не пустить, я тільки-но після хвороби...

    Усі зніяковіло замовкли. Хотілося, щоб змогли піти всі, інакше суботній день буде не таким вже й яскравим і веселим...

    – Послухайте, а що, коли всім разом сходити на циркову виставу?

    – Так, давайте, адже незабаром цирк поїде, а ми ще й досі не бачили ні дресированих звірів, ні клоунів!

    Здавалося, ця ідея сподобалася всім. Але відразу пролунав голос рожевощокого хлопчака:

– А всім гроші на квиток батьки дадуть? То-то й воно!

    Його підтримала дівчинка з бантиками:

    – Та й не хотілося б у приміщенні сидіти – таке тепле сонечко, на вулиці б погуляти!

    – Ой, так що ж це ми – зовсім забули про саджанці! – сказала раптом дівчинка в смугастому светрі.

    – Про що ти? Які саджанці? – почали розпитувати її всі.

    – Невже ви не пам'ятаєте? – здивувалася дівчинка. – Ми ж збиралися біля школи сад посадити!

    – Ні, це не тільки ми збиралися – це всі учні й учителі збиралися! – поправив її хтось.

    – Але ж ми теж! – не погодилася з ним дівчинка. – А саджанці вже привезли, я сама бачила, їх біля шкільного ґанку склали. Завтра, напевно, усі прийдуть новий сад біля школи розбивати, а ми що ж, у цирк відправимося або в ліс на прогулянку? Ні, треба допомогти!

    – Ну, от ще! – надувся рожевощокий хлопчик. – Субота – вихідний день, і не піду я ніякі саджанці саджати! Я відпочивати буду!

    – І як ти потім усім в очі будеш дивитися?

    – Мабуть, яблука й груші із цього саду першим будеш рвати?

    Хлопчисько розсердився:

    – Поки на цих прутиках яблука й груші виростуть, я встигну школу закінчити!

    – Ну, то й що? Інші тут будуть учитися та тих, хто сад посадив, добрим словом згадувати!

    Шум у класі наростав, як сніжний ком. Здавалося, ще трохи - і суперечка переросте в серйозну сварку. Але в цей момент учителька рішуче встала з-за столу.

    – Зупиніться, – строго сказала вона. Учні замовкли. – Здається, настав час звернутися за допомогою до Дерева Рішень.

    Хлопчики й дівчатка здивовано переглянулися.

    – А що, це Дерево прийме правильне рішення? – непевно запитав хтось.

    – Ні, – посміхнулася вчителька. – Само по собі воно рішення, звичайно ж, прийняти не може. Але може допомогти нам прийняти рішення...

    І з цими словами вона розгорнула плакат, що дотепер лежав, згорнутий на її столі. На плакаті було намальоване Дерево. Було це Дерево не зовсім звичайним – на стовбурі красувалася кишеня червоного кольору, на гілках у ряд – ще три жовтогарячих кишені, а вгорі, на вершечку – велика зелена кишеня.

    “Ух ти, – подумало Сонечко, – як світлофор догори ногами: червоний – внизу, а зелений - угорі”.

    – Подивіться, ці кишені кольорами нагадують кольори світлофора, – сказала вчителька, нібито прочитавши думки Сонечка. – У червону кишеню, яка знаходиться внизу, ми покладемо з вами картку, де записана наша проблема – та, котру ми намагаємося вирішити. Червоний колір означає – «УВАГА». Отже, хто сформулює проблему?

    – Проблема у нас така: іти в похід, у цирк або дерева саджати? – жваво викрикнув з місця високий хлопчик.

    – Ні, проблема в іншому, – поправила його вчителька. – Хто ще спробує?

    Дівчинка з бантиками сказала:

    – Проблема в тому, куди всім разом відправитися завтра, у суботу!

    – Так, це і є наша проблема, – погодилася вчителька.

    Учні згідно закивали головами.

    – Але я сказав те ж саме, – образився високий хлопчик.

    – Ні, ти поспішив і відповів на запитання: які варіанти вирішення цієї проблеми в нас є! – поправила його вчителька.

    Вона написала на картці «Куди піти всім класом у вихідний день?» і помістила цю картку в червону кишеню на стовбурі Дерева.

    – Давайте напишемо на інших картках варіанти вирішення нашої проблеми і помістимо ці картки в жовтогарячі кишені на гілках Дерева, – запропонувала вчителька.

    Із цим завданням упоралися швидко. Незабаром у кожній із жовтогарячих кишень красувалася картка: в одній – з написом «Піти в цирк», в іншій – «Піти в похід у ліс» і в третій – «Допомагати саджати дерева».

    – А навіщо зелена кишеня? – нетерпляче запитав риженький хлопчик.

    Учителька посміхнулася:

    – У зелену кишеню ми переставимо картку з тим варіантом рішення, яке приймемо спільно.

    – Це значить, що тільки одна картка з якоїсь однієї жовтогарячої кишені зможе перейти в зелену кишеню? – уточнила худенька дівчинка.

    – Так, тільки один варіант із усіх запропонованих стане нашим рішенням проблеми, – підтвердила вчителька.

    – Але знову не зрозуміло, яку ж саме картку переставити з жовтогарячої кишені в зелену! – сплеснула руками дівчинка з бантиками. – Ніяк нам це Дерево Рішень не допоможе...

    – Ну, чому ж не допоможе, – заперечила їй учителька. – От ми зараз...

    Але договорити вона не встигла, її перебив риженький хлопчисько:

    – Вся справа в яблуках! Дивіться, там же, під жовтогарячими кишенями, намальовані яблука! Правильно? Уся справа в яблуках? – він з нетерпінням чекав відповіді. Вчителька не розсердилася, а розсміялася:

    –Дійсно, подивіться уважно: під кожною жовтогарячою кишенею є два яблука – одне «сумне», із черв'ячком, а інше – «веселе», із маленьким сонечком. У кишені із «сумним» яблучком ми будемо вкладати картки, на яких написані негативні сторони варіанта рішення проблеми, а в кишеню з «веселим» яблучком – всі позитивні сторони цього варіанта. Потім ми зможемо їх порівняти. Той варіант, де найменше негативних сторін (менше карток у кишені із «сумним» яблучком) і найбільше позитивних сторін (більше карток у кишені з «веселим» яблучком), і стане нашим вибором, стане рішенням нашої проблеми!

    Учні загомоніли – усі хотіли спробувати пограти з Деревом Рішень.

    Дівчинка, що вийшла до дошки, дістала з однієї жовтогарячої кишені картку з написом «Піти в похід» і сказала:

– Під кишенею із цим варіантом рішення теж є дві яблучка-кишені. От зараз у «сумне» яблучко я покладу таку картку: «Не всі зможуть піти». А в кишеню з «веселим» яблучком – багато карток: «Можна картоплю на багатті пекти», «Можна пограти в м'яч», «Можна букети квітів назбирати»...

Сонечко підлетіло ближче, щоб усе бачити. Діти порівнювали вигоди й витрати кожного рішення, пропонували пересунути в зелену кишеню картку то з однієї жовтогарячої кишені, то з іншої...

    Продзвенів дзвінок, але учні все ще не прийшли до єдиного рішення. Учителька сказала:

– У вас ще є час. Чи всі зрозуміли, як допомагає нам Дерево Рішень? Щось залишилося незрозумілим?

– Одне незрозуміло! Чому на тому яблучку, що праворуч  - два сонечка, а на інших – по одному? – запитав рудоволосий хлопчисько.

Учителька на мить розгубилася.

– Не може бути! – сказала вона. – На «сумних» яблучках по одному черв'ячку, а на «веселих» – по одному сонечку...

Сонечко не відразу зрозуміло, що йдеться про нього – воно так захопилося, що сіло на плакат із Деревом Рішень, щоб краще все бачити й чути...

УРОК 4.5

«ПАРОВОЗИК-ВИБИРАЙКО»

ОГЛЯД:

Учні працюють у групах і самостійно, практикуються здійснювати вибір, маючи декілька альтернатив, за допомогою наочної ігрової моделі «Паровозика - Вибирайка». Учні також вчаться визначати альтернативну вартість вибору.

ЦІЛІ УРОКУ:

Ø Визначити альтернативну вартість як кращу з невибраних альтернатив;

Ø Визначити альтернативну вартість власного вибору;

Ø  Порівнювати вигоди і витрати, притаманні кожній альтернативі.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

Обмеженість, необхідність вибору, альтернативна вартість.

НЕОБХІДНИЙ ЧАС:1 урок

МАТЕРІАЛИ:

Ø Виготовлений з паперу або зшитий із тканини «Паровозик-Вибирайко» довільних розмірів (приблизно 1.5 х 1 м, див. Додаток 1);

Ø Чотири конверти з написаними на них проблемами (див. «Хід уроку»,пункт 4);

Ø Листки паперу невеликого формату – 2-3 для кожного учня;

Ø Кольорові олівці або фломастери - для кожного учня.

ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ:

Необхідно заздалегідь зробити на великому аркуші паперу або зшити із тканини «Паровозик-Вибирайко». Розміри можуть бути довільними. Загальний вигляд показаний у Додатку 1. Всі вагончики Паровозика – це кишені. Угорі варто розмістити кишеню «МІЙ ВИБІР» і кишеню «АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ МОГО ВИБОРУ».

ХІД УРОКУ:

1. Попросіть учнів назвати ті іграшки або настільні ігри, які вони хотіли б одержати. Запишіть всі запропоновані варіанти на дошці. Заохочуйте дітей називати все нові й нові іграшки, щоб список вийшов досить довгим. Обговоріть з учнями, чи можна одержати відразу всі іграшки, назви яких записані на дошці, чи ні. Підведіть учнів до висновку про те, що ми не можемо одержати абсолютно все, що хочемо. Поясніть цю ситуацію як ситуацію обмеженості. Напишіть слово «ОБМЕЖЕНІСТЬ» на дошці. Підкресліть, що, оскільки існує обмеженість, ми повинні вибирати: що саме нам найбільш потрібно, а від чого ми могли б і відмовитися.

2.  Напишіть на дошці «АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ». Поясніть учням, що будь-який вибір нам коштує відмови від чогось іншого, невибраного нами. Друге за значенням після обраного нами – це і є альтернативна вартість нашого вибору.

3. Поясніть учням, що вони будуть грати з Паровозиком у гру, пов'язану з вибором і визначенням альтернативної вартості. Продемонструйте учням «Паровозик-Вибирайко» (розмістіть його на дошці або на стіні класної кімнати). Скажіть, що Паровозик поки що порожній і треба допомогти йому підготуватися до гри.

4. Об'єднайте учнів класу у чотири групи (за кількістю вагончиків у Паровозика). Дайте кожній групі по одному конверту. На конвертах можуть бути наступні написи:

Конверт № 1: «Ти прийшов з мамою до магазину іграшок. Ти можеш вибрати тільки одну іграшку, яку тобі куплять»

Конверт № 2: «Твоя родина вирішила придбати домашню тваринку. Ти можеш вибрати тільки одну тваринку»

Конверт №3: «Ти зголоднів. Що б ти з'їв? Вибери тільки одне блюдо»

Конверт №4: «У тебе є одна година вільного часу. Чим би ти хотів зайнятися? Вибери щось одне».

5. Роздайте кожному учневі по декілька листків паперу невеликого формату (щоб вони потім легко могли поміститися у конверті), кольорові олівці або фломастери. Поясніть учням, що вони у своїх групах повинні спільно з'ясувати, які варіанти рішення має та проблема, яка записана на їхньому конверті. Наприклад, група, що одержала конверт №3, може запропонувати такі варіанти:

Яблуко

Бутерброд з ковбасою

Тарілка борщу

Пиріжок

Морозиво

Після цього учні повинні вирішити, хто які варіанти намалює на своїх листках паперу. Попередьте учнів, що на одному листку треба намалювати тільки один варіант. Наприклад, один учень на своєму листку малює яблуко, інший малює бутерброд з ковбасою тощо.

6. Дайте групам час для виконання завдання (5-10 хвилин).

7. Попросіть представника кожної групи розповісти, які варіанти рішення проблеми в них є і які малюнки вони пропонують. Запропонуйте учням в групах покласти всі підготовлені малюнки до свого конверту.

8. Зберіть конверти з малюнками і розкладіть їх у кишені-вагончики «Паровозика-Вибирайка» (в одну кишеню-вагончик – один конверт).

9. Скажіть учням, що тепер Паровозик готовий грати з ними. Попросіть кого-небудь із учнів підійти до Паровозика та дістати конверт із будь-якої кишені-вагончика. Нехай учень прочитає, що написано на конверті, і зробить свій власний вибір з тих варіантів, що намальовані на листках із цього конверта. Попросіть учня пояснити, чому він зробив саме цей вибір. Потім запропонуйте учневі помістити обраний листок з малюнком у кишеньку зі словами «МІЙ ВИБІР». Запитайте, яка альтернативна вартість цього вибору? Картку із зображенням того, що є альтернативною вартістю вибору, треба помістити в кишеньку «АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ МОГО ВИБОРУ».

УВАГА! Характерні помилки:

А) на питання: «Чого коштував твій вибір?» учень відповідає, називаючи ціну певної речі в грошових одиницях. Підкресліть, що мова йде не про гроші, а про те, від чого ми відмовилися заради обраного нами варіанта. (Наприклад, купивши в магазині іграшок плюшевого ведмедика, ми відмовилися від покупки іграшкової машини. Виходить, наш вибір – це плюшевий ведмедик, а ціна вибору – відмова від покупки іграшкової машини);

Б) коли учень вибрав щось, зображене на одному листку, то він вважає, що альтернативна вартість його вибору – це все інше, зображене на всіх інших листках з конверта. Поясніть, що нам необхідно вибрати щось одне; альтернативна вартість – це наступне за значенням після обраного нами. (Наприклад, якщо ми вирішили купити в магазині іграшок плюшевого ведмедика, то альтернативна вартість нашого вибору – не всі інші іграшки, які ми не купили; це тільки ОДНА іграшка, друга за значенням для нас після плюшевого ведмедика. Поясніть учневі, який робить подібну помилку, що за умов, зазначених на конверті, йому куплять тільки ОДНУ іграшку. Отже, якщо йому не купили ведмедика, то це не означає, що замість ведмедика він отримає всі інші іграшки).

10.  Переконайтеся, що всі учні зрозуміли, як грати з Паровозиком. Поверніть листки з малюнками з кишень «МІЙ ВИБІР» і «АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ МОГО ВИБОРУ» у відповідний конверт. Попросіть бажаючих пограти з Паровозиком, підійти до вагончиків з конвертами та повторити крок, описаний у пункті 9 «Ходу уроку».

11. Зверніть увагу дітей на те, що у різних учнів вибір може бути однаковим, але при цьому альтернативна вартість вибору може бути різною. (Наприклад, два учні вибирають плюшевого ведмедика, але при цьому в одного альтернативна вартість – іграшковий автомобіль, а в іншого – гра-конструктор).

12.  Заохочуйте прагнення учнів пояснити, чому вони зробили саме такий вибір і як вони визначили альтернативну вартість свого вибору. НЕ КРИТИКУЙТЕ ВИБІР УЧНЯ! Підкресліть, що кожна людина сама здійснює свій вибір і повинна розуміти, від чого при цьому відмовляється. Поясніть, що, здійснюючи вибір, люди порівнюють свої вигоди зі своїми витратами.

13.  Розмістіть Паровозик у класній кімнаті таким чином, щоб учні могли підійти до нього і пограти, наприклад, на перерві. Періодично змінюйте конверти із завданнями. Наприклад, можна помістити конверт «Твоя родина хотіла б чудово провести вихідний день. Що ви виберете?» з такими варіантами:

               - піти всім разом у цирк;

- піти всім разом у кінотеатр;

               - поїхати на рибалку;

               - залишитися вдома дивитися телевізор тощо.

Паровозик можна використати і при груповому виборі класу, наприклад, вирішуючи проблему: «Куди поїхати всім класом на зимових канікулах?».

14. Якщо учням важко зрозуміти матеріал, пов'язаний із проблемою вибору та альтернативною вартістю, то грати з Паровозиком треба поетапно. На першому етапі в конверти із завданнями варто класти тільки по два листка з варіантами рішення. Наприклад: у конверт із запитанням «Ти зголоднів. Що б ти з'їв? Вибери тільки одне блюдо» можна помістити такі два листки:

               - пиріжок з капустою;

               - бутерброд із сиром.

Якщо мій вибір – пиріжок з капустою, то альтернативна вартість – це бутерброд із сиром. Якщо мій вибір - бутерброд із сиром, то альтернативна вартість вибору – пиріжок з капустою.

На наступному етапі завдання ускладнюється: у конверті з'являються вже не два варіанти, а три або чотири. Дітям варто пояснити, що альтернативна вартість – це не всі невибрані нами варіанти, а тільки щось одне, що є другим за значенням після вибраного нами. Альтернативна вартість вибору – це краща з невибраних альтернатив.

ВИСНОВКИ:

На закінчення зробіть огляд понять, розглянутих у ході уроку:

§ Всі люди вибирають;

§ Кожний вибір чогось коштує;

§ Альтернативна вартість вибору – це краща з невибраних альтернатив;

§ Раціональний вибір вимагає порівняння вигод і витрат;

§ Кожний вибір – індивідуальний, оскільки витрати і вигоди  є різними  для різних людей.

ОЦІНЮВАННЯ:

1. Переконайтеся, що всі учні в класі розуміють, як здійснюється вибір і як визначається альтернативна вартість. Для цього обговоріть:

    А) Як можна охарактеризувати економічні потреби? Які вони? (Необмежені).

    Б) Чи можна задовольнити абсолютно всі наші потреби? (Ні).

    В) Чому ми повинні вибирати? (Тому що існує обмеженість).

    Г) Що ми порівнюємо, коли вибираємо? (Наші вигоди і витрати).

    Д) Що таке альтернативна вартість? (Це те, від чого ми відмовилися заради нашого вибору; це краща з невибраних альтернатив).

2. Попросіть учнів згадати, який вибір вони самі або члени їхньої родини вчора робили вдома, і яка була альтернативна вартість цього вибору (наприклад, у родині вирішували, що приготувати на вечерю, яку передачу дивитися по телевізору тощо).

ДОДАТОК 1

УРОК 4.6

«ФЕДІР ВИБИРАЄ ДОМАШНЬОГО УЛЮБЛЕНЦЯ»

ОГЛЯД:

Учні читають розповідь «Подарунок до дня народження» і заповнюють «Сітку прийняття рішень», допомагаючи герою розповіді зробити вибір, а потім практикуються у використанні «Сітки прийняття рішень» на конкретному прикладі.

ЦІЛІ УРОКУ:

Ø Визначати можливі альтернативи і критерії прийняття рішення;

Ø Оцінювати альтернативи за критеріями;

Ø Застосовувати покрокову модель прийняття рішення.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

Обмеженість, проблема вибору, альтернативна вартість вибору, альтернативи, критерії прийняття рішення, оцінювання альтернатив.

НЕОБХІДНИЙ ЧАС: 2 уроки

МАТЕРІАЛИ:

Ø Історія «Подарунок до дня народження» (Додаток 1);

Ø Завдання «Вибери форму для футбольної команди» (Додаток 2) - для кожної групи учнів.

ХІД УРОКУ

1. Прочитайте з учнями історію про хлопчика Федю, якому батьки вирішили подарувати на день народження домашню тваринку (Додаток 1). Заздалегідь намалюйте на дошці «Сітку прийняття рішень» і по ходу розповіді заповнюйте її разом з дітьми.

2. Зверніть увагу учнів на основні етапи, які пройшли Федір, його сестра Ганна і їхні батьки в процесі прийняття рішення. Обговоріть наступні питання:

А) Яка проблема стояла перед Федором? Що саме він повинен був вирішити? (Треба було вибрати, яку тваринку Феді подарують на день народження).

Б) Які можливі варіанти вибору були у Феді? Які шляхи вирішення даної проблеми він бачив? (Можна було одержати «живий подарунок»: або пташку, або рибку, або кошеня, або щеня).

В) Що було важливо врахувати при виборі тварини? Які критерії вибору були у Феді? (Важливим було те, що тваринка не повинна заважати бабусі; щоб Федя сам зміг доглядати за нею; і щоб із тваринкою можна було б гратися).

Г) Як були оцінені варіанти вибору? (За допомогою «Сітки прийняття рішень» кожний можливий варіант оцінили за кожним критерієм і визначили, чи відповідає кожний варіант цим критеріям, чи ні).

Д) Яке рішення було прийнято остаточно? (Був обраний той варіант, який найбільш повно відповідав усім критеріям).

3. Обговоріть з учнями п'ять кроків (етапів), які необхідно пройти, щоб зробити правильний вибір. Послідовно запишіть їх на дошці.

перший крок – визначити проблему;

другий крок – перелічити всі можливі шляхи або варіанти вирішення цієї проблеми;

третій крок – сформулювати критерії, тобто визначити, що для нас важливо;

четвертий крок – оцінити варіанти: наскільки кожний з них відповідає кожному критерію;

п'ятий крок – прийняти остаточне рішення, здійснити вибір.

4. Попросіть учнів розповісти, чи хотілося їм одержати на свій день народження домашню тваринку? Якщо батьки погоджувалися подарувати їм тваринку, то яким чином було прийняте рішення про те, яку саме тваринку буде подаровано? (Відповіді можуть бути різними. Якщо в класі немає учнів, які зустрічалися із проблемою вибору домашнього улюбленця, попросіть учнів розповісти, як вони повели б себе на місці Феді – які варіанти вибору вважали б можливими (наприклад, можна додати, як варіант, черепашку, морську свинку, хом'ячка тощо) і які критерії вважали б важливими (наприклад, як дорого обійдеться для родини покупка тієї або іншої тваринки).

Переконайтеся, що учні засвоїли всі кроки процесу прийняття рішення.

УВАГА!

Іноді діти говорять, що робити вибір по сітці прийняття рішень недоцільно. Адже якщо, приміром, дитина хоче одержати собаку і тільки собаку, то ніякі варіанти, наприклад, «пташка», «черепашка», «кошеня» і тому подібні тут не проходять. Тому й сітка прийняття рішень не потрібна. Якщо, наприклад, я хочу цуценя – це і є єдиний варіант, і  вибір очевидний. У цьому випадку зверніть увагу учнів на те, що треба правильно сформулювати проблему. Так, у прикладі з Федею, проблема полягала в тому, що хлопчик хотів одержати просто домашнього улюбленця, про якого можна було б піклуватися, грати з ним. Саме тому ми розглядали, як можливі варіанти, пташку, рибку, кошеня й щеня. Але якби проблема була сформульована по-іншому: наприклад, Федя мріяв би про собаку й хотів, щоб на день народження йому подарували щеня, то тоді у нас були б інші варіанти й інші критерії. Можливими варіантами (альтернативами) були б, наприклад, щеня вівчарки, щеня такси, щеня колі тощо. Критеріями могли б стати наступні: чи зможе собака охороняти будинок; як дорого обійдеться утримання такого собаки (спеціальний корм, стрижка, щеплення, дресура тощо); чи можна розраховувати на перемогу на виставці собак (який у неї родовід); наскільки легко ця порода піддається дресируванню тощо.

Переконайтеся, що учні зрозуміли, наскільки важливо правильно сформулювати проблему, тому що від цього залежить, які варіанти вибору (альтернативи) у нас будуть і які критерії ми виділимо для оцінювання цих варіантів.

5. Попросіть учнів знову подивитися на дошку, де представлена сітка прийняття рішення за історією про хлопчика Федю.

Обговоріть:

Якби два якихось варіанти набрали рівну кількість балів, наприклад, і кошеня, і рибка, то як тоді бути, якому варіанту віддати перевагу? (Відповіді можуть бути різними. Якщо учні не зможуть дати відповідь самостійно, запропонуйте такі можливі варіанти:

1. Збільшити кількість критеріїв – додати, наприклад, ще такий критерій: «Чи є у будинку умови для утримання даної тваринки, чи треба додатково купувати клітку, акваріум тощо». Після того, як додатковий критерій додано, необхідно оцінити обидва варіанти за цим додатковим критерієм і прийняти рішення.

2. Виділити найважливіший критерій, з уже існуючих, і за ним проаналізувати обидва однаково максимально оцінених варіанти. Наприклад, якщо за основний критерій обрано, що тваринка не повинна заважати бабусі, то і буде обрана альтернатива, яка за цим критерієм матиме перевагу).

6. Чому Федя взагалі повинен був робити вибір? (Можливо, Федя був би радий одержати в подарунок і рибку, і пташку, і кошеня, і щеня одночасно. Але родина може дозволити собі тільки одну домашню тваринку, тому треба вибирати. Зверніть увагу дітей на те, що коли ми говоримо: «Родина могла собі дозволити тільки одну тваринку», то мова не йде винятково про грошові витрати на придбання тваринки і її утримання, хоча, зрозуміло, гроші в родині – обмежений ресурс. Йдеться також про те, що за тваринкою необхідно доглядати, приділяти їй увагу. Це все - витрати часу, а час – теж обмежений ресурс).

Знайдіть можливість поговорити з учнями на тему: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Зробіть акцент на виховних аспектах проблеми.

 Переконайтеся, що учні розуміють, що необхідність робити вибір обумовлена обмеженістю ресурсів. Оскільки ресурси обмежені, люди повинні вибирати – як саме використати той чи інший ресурс.

7. Коли вибір здійснено, можна говорити про те, чого він нам коштував. Нагадайте учням, що альтернативна вартість – це те найкраще, від чого ми відмовилися заради обраного нами варіанта. Обговоріть: яка альтернативна вартість вибору Феді? (Оскільки Федя вибрав кошеня, то альтернативною вартістю його вибору був варіант, другий за значенням, а саме – рибка).

УВАГА!

Найпоширеніша помилка – вважати альтернативною вартістю всі варіанти, не обрані в процесі ухвалення рішення, у нашому прикладі – і рибку, і щеня, і пташку. Але так не може бути, тому що вибрати треба було тільки ОДНУ тваринку! Виходить, альтернативною вартістю нашого вибору теж може бути тільки одна тваринка, а саме та, що є другою за значенням після найкращого, обраного нами варіанта.

8. Об’єднайте клас у групи по 2-3 учні. Роздайте кожній групі аркуші з текстом завдання і «Сіткою прийняття рішення» (Додаток 2). Попросіть учнів уважно подивитися на дошку, де записані п'ять кроків (етапів) процесу прийняття рішення. Поясніть, що відповідно до отриманого завдання, учні будуть здійснювати вибір і приймати рішення за вказаними кроками. Дайте учням час для виконання завдання в групах.

9. Попросіть представників різних груп розповісти про кожний крок прийняття рішення: наприклад, представник першої групи розповість, як вони сформулювали проблему, представник другої групи – які можливі варіанти рішення цієї проблеми вони виділили, представник третьої групи – про те, які критерії вони вважають важливими, представник четвертої – як вони в групі оцінили кожний варіант за кожним критерієм, представник п'ятої групи – як було прийнято остаточне рішення. Оскільки у завданні вже зазначені і можливі критерії, і варіанти рішення, то всі групи, мабуть, зроблять однаковий вибір. Якщо ж якась група зробила інший вибір, попросіть представника цієї групи пояснити класу, як вони приймали рішення. Можливо, група вибрала додаткові критерії, не зазначені в завданні, а можливо – вона має власну думку щодо того, як даний варіант (альтернатива) співвідноситься з певним критерієм. Не критикуйте вибір учнів! У житті немає однозначно правильного чи однозначно неправильного вибору. Те, що для одного є можливим і бажаним варіантом, для іншого – абсолютно неприйнятний в силу ряду причин. Зверніть увагу всіх учнів, що кожна людина, кожна родина, кожна держава робить свій вибір, виходячи з того, що для неї є найбільш важливим, які критерії виступають як більш значущі, які варіанти розглядаються тощо.

ВИСНОВКИ:

· Необхідність здійснювати вибір викликана тим, що ресурси обмежені;

· Процес прийняття рішення складається з п’яти кроків: формулювання проблеми, визначення альтернатив (шляхів її розв’язання), визначення критеріїв (що для нас важливо), оцінювання кожної альтернативи за кожним критерієм; прийняття остаточного рішення;

· Альтернативна вартість нашого вибору - це та альтернатива, яка є другою за значенням після обраної нами; це найкраща з не обраних нами альтернатив.

ОЦІНЮВАННЯ:

1. Попросіть кожного учня вдома записати на картці проблему, з якою він зіткнувся і змушений був вибирати. На наступному уроці учні розкажуть, як саме вони вирішували цю проблему. Потім учні обміняються картками і спробують вирішити «чужу» проблему, як свою власну: визначать свої можливі варіанти рішення, власні критерії, намалюють «Сітку прийняття рішень» та зроблять вибір. Цей вибір треба буде порівняти з вибором «автора» даної картки. У більшості випадків вибір «автора» буде відрізнятися від вибору «не-автора» даної проблеми.

2. Потім запропонуйте учням попрацювати у парах («автор» і «не-автор» проблеми): нехай кожний проаналізує, чим його вибір і його процес прийняття рішення по даній проблемі відрізнявся від вибору його товариша і від процесу прийняття рішення ним по цій же проблемі. Учні повинні прийти до висновку про те, що не буває однозначно правильного або однозначно неправильного варіанта рішення, що в кожного може бути свій підхід до визначення можливих варіантів, критеріїв оцінки тощо.

3. Після цього учні повинні визначити альтернативну вартість свого вибору.

4. Учитель повинен переконатися, що у всіх випадках альтернативна вартість визначена правильно – як другий за значенням варіант після обраного, а не як всі варіанти, що залишилися після того, як було здійснено вибір.

ДОДАТОК 1