АБО КОЖНИЙ ВИБІР ЧОГОСЬ КОШТУЄ»

12. Попросіть декількох учнів пояснити, чому вони зробили саме такий вибір. Не пропонуйте своїх критеріїв учням, нехай вони самі пояснять, на підставі чого вони зробили вибір. Запитайте, чи було складно зробити вибір. (відповідь – так). Попросіть пояснити чому. (Хотілося одержати і те і інше, не хотілося псувати жодну картинку).

13. Підкресліть, що вирізана ціла картинка демонструє вибір учня, а зіпсована картинка зі зворотної сторони аркуша – те, від чого довелося відмовитися, здійснюючи вибір, тобто його альтернативну вартість.

14. Поясніть учням, що під час попереднього завдання кожний з них здійснював ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ВИБІР. Запишіть ці слова на дошці. З'ясуйте, скільки учнів зробили вибір на користь одного подарунка. (після того, як учні піднімуть руки, і Ви порахуєте, запишіть результат на дошці). Аналогічно з'ясуйте, скільки учнів зробили вибір на користь іншого подарунка і також зробіть відповідний запис. Поясніть учням, що це результати індивідуального вибору учнів класу, які відображають їхні особисті бажання.

15. Тепер ознайомте учнів з новими умовами вибору: Коник і Бджола живуть у різних кінцях лісу. І, на жаль, у нас не буде можливості за той час, що відведено для екскурсії, встигнути побувати і у Бджоли, і у Коника. Оскільки всі учні повинні бути разом із учителем, необхідно СПІЛЬНО ВИРІШИТИ: так куди ж клас піде і, відповідно, які саме однакові подарунки всі зможуть одержати.

16. Підкресліть, що тепер всі мають зробити СПІЛЬНИЙ ВИБІР або, як його ще називають, – СУСПІЛЬНИЙ ВИБІР. Запишіть ці поняття на дошці. Запитайте в учнів, чи доводилося їм брати участь в ухваленні спільного рішення, робити спільний вибір. Попросіть їх навести відповідні приклади з їхнього життєвого досвіду. (відповіді будуть різними, наприклад, коли треба вирішити, в яку гру пограти із друзями). Уточніть, чи завжди всі бувають задоволені результатами спільного вибору. (Ні) Чому? (Доводиться відмовлятися від варіанта, який комусь може подобатися більше). Підкресліть, що демократичне суспільство влаштоване так, що меншій частині людей доводитися підкорятися рішенню більшості.

17.  Запропонуйте учням перелічити варіанти вибору, які вони можуть здійснювати під час екскурсії до лісу. (Один варіант – піти в ту частину лісу, де живе Коник, послухати музику в його виконанні та одержати від нього в подарунок фотографію на пам'ять. Другий варіант – відвідати Бджолу і одержати від неї на пам'ять невелике відерце меду). Підкресліть, як і у випадку з індивідуальним вибором, у нас є дві Альтернативи. Тепер необхідно вирішити, ЯК ми будемо робити вибір між цими альтернативами. Попросіть учнів назвати можливі способи ухвалення рішення. (Відповіді можуть бути різними. Можливі варіанти: кинути монетку, проголосувати, нехай вирішує вчитель тощо). Запропонуйте використати кубик (Додаток 3). На ньому є зображення Бджоли й Коника. Який малюнок раніше випаде, такий вибір і буде ухвалено.

18.  Запитайте в учнів, які переваги кожного із запропонованих ними варіантів ухвалення рішення. (Перевага використання монети чи кубика в тому, що кожний варіант має рівні шанси, але при цьому ми ніяк не впливаємо на ухвалення рішення, воно здійснюється випадково (як впаде кубик). А коли вчитель приймає рішення, тоді учні не несуть відповідальності за нього, але в той же час їхні бажання зовсім не враховуються. Коли всі голосують, думка кожного враховується і буде обраний той варіант, при якому найбільшою мірою будуть задоволені потреби учнів усього класу.)

19.  Запропонуйте учням використати метод голосування. Проведіть підрахунок голосів. Задайте питання тим, хто виявився в меншості, чи легко відмовлятися від свого вибору. Чому? (мої бажання не збігаються з бажаннями більшості у класі і мені доводиться відмовлятися від свого вибору). Запитайте, чому важливо домовитися тільки про відвідування однієї частини лісу? (Час обмежений, ми не можемо бути в двох різних місцях одночасно і тому ми повинні вибирати.) Чому це справедливо – відмовитися від своїх індивідуальних уподобань? (Це спільне рішення більшості учнів класу. Усі не можуть бути задоволені. Але ми домовилися про спільне ухвалення рішення і тому це справедливо, навіть якщо не завжди і не всім подобається).

20. Запитайте, що виявилося альтернативною вартістю суспільного вибору класу. (Відповідь буде залежати від результатів голосування. Якщо суспільний вибір – це відвідування Коника, то альтернативна вартість – неможливість відвідати Бджолу і отримати відерце меду. Якщо вибір – зустріч із Бджолою, то альтернативна вартість – неможливість відвідати Коника і отримати його портрет).

21. Чому це альтернативна вартість нашого вибору? (Тому що ми відмовилися від цього варіанта на користь іншого і виходить, що втратили можливість одержати задоволення від зустрічі із Бджолою/Коником.)

Зверніть увагу учнів на те, що у спільному (суспільному) виборі слід завжди враховувати інтереси інших людей, а не тільки наполягати на тому, що більше подобатися саме вам.

ВИСНОВКИ:

· Обмеженість стимулює людей до вибору між різними варіантами (альтернативами). Ми постійно змушені вибирати. При цьому ми вибираємо такий варіант, який у найбільшій мірі сприяє задоволенню наших потреб;

· Вибираючи щось одне, ми в той же час жертвуємо чимось іншим. Таким чином, будь-який вибір нам чогось коштує;

·  Із двох альтернатив те, від чого ми відмовилися, здійснюючи вибір, і є альтернативною вартістю вибору. Це стосується як індивідуального вибору, так і суспільного вибору.

ОЦІНЮВАННЯ:

Підготовте завдання для учнів у двох різних варіантах. Поясніть, що працювати вони будуть в 6-ти групах.

Перший варіант завдання: кожній групі необхідно за відведений час скласти кросворд, використовуючи нові терміни і поняття, вивчені у попередніх темах.

Другий варіант завдання: представник групи вибирає одну з 12 заготовлених карток із запитанням і відповідає на нього. Якщо учень не знає відповіді, група допомагає відповісти. Але це вплине на оцінку, оскільки за правильну самостійну відповідь учень отримує 2 бали; за правильну відповідь за допомогою групи – 1 бал. За правильну відповідь, яку дав член іншої групи, нараховується 3 бали цій групі (заохочення до активної участі). Зверніть увагу учнів, що вчитель щоразу вибирає різні форми організації перевірки знань учнів. Запропонуйте цього разу, щоб учні самостійно вибрали спосіб перевірки їхніх знань (з двох зазначених варіантів).

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Якщо учні вибрали другий варіант перевірки їхніх знань, використайте кубик (Додаток 3) для організації змагання між групами.

ПРАВИЛА ГРИ:

§ Кожній групі дайте назву: «Команда Жучка Сонечка», «команда Коника», «команда Бджоли», «команда Мурахи», «команда Бабки» і «команда Світлячка».

§ Учитель кидає кубик. Випадає картинка, яка і визначить команду, що буде відповідати на запитання.

§ Представник «Команди Жучка Сонечка» (якщо випало зображення Жучка Сонечка) виходить до дошки, бере одну картку з 12-ти розкладених на столі, читає запитання і дає відповідь. Якщо відповідь неправильна, тоді члени його команди піднімають руку і відповідають на це питання. Якщо і команда не може відповісти, тоді право відповіді передається іншій команді, яка знову вибирається за допомогою кубика.

§ Кожна команда повинна одержати право на дві відповіді. Якщо кубик декілька разів підряд вказує на одну і ту ж команду, то вона може передати право відповіді іншій команді.

ПИТАННЯ ДЛЯ КАРТОК (подані в Додатку 1) і відповіді на них:

1. До якого виду виробничих ресурсів відносяться гроші? (Гроші не є виробничим ресурсом).

2. Проїзд у метро – це індивідуальна чи суспільна послуга? (Це індивідуальна послуга, тому що можна виключити зі споживання цієї послуги того, хто не хоче платити).

3. Назвіть усі види виробничих ресурсів. (Природні, капітальні, трудові, підприємницькі здібності, проміжні товари).

4. У чому відмінність природних ресурсів від проміжних товарів? (Проміжні товари самі є результатом процесу виробництва; для виробництва проміжних товарів використовувалися всі види виробничих ресурсів).

5. У чому відмінність індивідуальних потреб від групових потреб? (Групова потреба – це збіг індивідуальних потреб, які можуть бути задоволені тільки спільними зусиллями. Якщо хтось із групи людей не може або не хоче задовольняти потребу, то й інші члени групи не зможуть її задовольнити).

6. Якими виробничими послугами користується булочна? (Транспортними послугами для перевезення хліба й булочок, послугами юриста, міліції, протипожежної служби, послугами зв'язку (телефонним зв’язком), послугами міських служб з вивозу сміття).

7. Стіл – це споживчий чи виробничий товар? (залежно від того, де стіл використовується, він може бути і споживчим, і виробничим товаром. Стіл, за яким обідає родина, або письмовий стіл, за яким навчаються члени родини – це споживчий товар. Стіл в кафе або письмовий стіл на виробництві – це виробничий товар).

8. У чому відмінність економічних потреб від неекономічних? (Економічні потреби, на відміну від неекономічних, можуть бути задоволені тільки товарами й послугами, що вимагають виробничої діяльності людини).

9. «Не можна виключити із споживачів тих, хто не хоче платити» – це ознака якого товару (індивідуального, виробничого, суспільного, неекономічного, споживчого, економічного)? (Це ознака суспільних товарів і послуг).

10. У чому відмінність трудових ресурсів від підприємців? (Підприємець поєднує всі виробничі ресурси, купуючи їх за свої гроші, і тому ризикує все втратити. Трудові ресурси наймаються на роботу до підприємця).

11. Назвіть приклади суспільних послуг. (Послуги міліції, швидка допомога, маяк, послуги пожежників).

12. Назвіть основну характерну рису потреб: а) вони завжди раціональні, б) вони завжди обмежені, в) вони завжди безмежні, г) вони завжди економічні. ((в) потреби завжди безмежні).

Після проведення змагання визначите кращу команду. Нагородіть її невеличким призом. Запропонуєте учням цієї команди зробити вибір між 2 видами призів. Наприклад, між набором листівок і набором цукерок (їх повинно бути достатньо для кожного члена групи). Дозвольте групі порадитися і спільно прийняти рішення.

Обговоріть у класі цю ситуацію, запитавши у команди-переможниці:

1) Від чого їм довелося відмовитися, коли вони вибирали нагороду? (Відповіді можуть бути різними і будуть залежати від підготовлених призів і вибору команди).

2) Як називається те, від чого ми відмовляємося, коли робимо вибір? (альтернативна вартість).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Підготувати опис одного з реальних прикладів суспільного вибору (спільного ухвалення рішення), яке мало місце в житті учнів останнім часом. Показати, які альтернативи були можливі; пояснити, яке рішення і чому було прийняте; визначити альтернативну вартість прийнятого рішення.