Функції, принципи та юридичні власності Конституції України

Роль конституції в суспільстві проявляється  її функціях, під якими слід розуміти суспільне призначення Конституції та способи реалізації її норм. Питання про функції Конституції є спірними. Різні вчені виділяють різну їх кількість. Для конституції характерні такі основні функції:Політична функція означає, що Конституція закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму, проголошує народовладдя, визначає напрями розвитку суспільства. Вона визнає і закріплює політичну багатоманітність, багатопартійність, надаючи різним політичним силам рівні можливості в отриманні державної влади. Конституція водночас забороняє дії, спрямовані на насильницьку зміну засад конституційного ладу, створення військових формувань.  Юридична функціяпов’язана з тим, щоКонституція є Основним Законом держави, базою системи національного права. Вона встановлює основоположні правові приписи, які являються визначальними для інших галузей права. Оскільки норми Конституції мають найвищу юридичну силу, то вона забезпечує впорядкованість і необхідне правове регулювання суспільних відносин з допомогою взаємозв'язаних і внутрішньо підпорядкованих нормативних актів держави. Установча функція полягає у тому, що Конституція встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо. Ідеологічна функція виявляється в тому, що Конституція закріплює основоположні цінності (демократія, суверенітет народу, права людини і громадянина тощо),виконує важливу роль стосовно державних і самоврядувальних інституцій, громадян і посадових осіб, орієнтує їх на виконання законів, шанування закріплених у ній цінностей.  Обмежувальна функція полягає в тому, що конституційні норми створюють основу і визначають межі діяльності державних органів, стримують узурпацію та монополізацію влади певними владними структурами державної влади. Зовнішньополітичнафункція проявляється в тому, що інші держави і народи за змістом Конституції можуть робити висновки про рівень демократизму держави. Конституція - своєрідний «паспорт» держави, її конституційного устрою.

Надзвичайно важливі засади державного будівництва відображені у принципах Конституції, які євизначальними засадами, головними ідеями, що закріплюють закономірності розвитку економічної, політичної та соціальної систем суспільства, правовий статус людини і громадянина і які повинні братись до уваги при створенні поточного галузевого законодавства. Конституційні принципи визначають сутність Конституції, її зміст, а також основи всіх галузей національного права. Принципи мають нормативний характер, вони є обов’язковими для виконання.

Основними принципами Конституції України є : народовладдя; державного суверенітету; пріоритету прав і свобод людини і громадянина; унітаризму; поділу влади; демократичної, соціальної, правової держави; верховенства права; політичного, економічного та ідеологічного плюралізму; законності; свободи особи і її розвитку; рівноправності усіх громадяннезалежно від національності та інших обставин; поєднання форм прямої та представницької демократії.

      Під юридичними властивостями Конституції розуміють такі її ознаки, що характеризують Конституцію як Основний Закон держави та суспільства. Серед юридичних властивостей Конституції України найбільш важливими є такі:

/. Установчий характер. У Конституції закріплюються найважливіші права, свободи та обов'язки громадян, система та основні принципи діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

2. Вища юридична сила (юридичне верховенство). Усізакони та іншінормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. Акт, якийне відповідає Конституції, є неконституційним і або скасовується, або приводиться у відповідність до неї. Якщо є потреба інакше, ніж за Конституцією, врегулювати суспільні відносини, слід спочатку змінити чи доповнити Конституцію.

3. Особлива юридична природа.Конституція має свій особливий предмет правового регулювання, унормовує найважливіші суспільні відносини, а саме: основи правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, виборчу систему, референдуми, систему і принципи діяльності органів державної влади, їх компетенцію тощо.

4. Нормативність.Як Основний Закон держави Конституція Україниобов’язкова до виконання всіма суб’єктами права і є актом постійної і прямої дії.

5. Підвищена стабільність. Нестабільність Конституції призводить до необхідності значних змін та доповнень до чинного законодавства, скасування багатьох актів і прийняття нових, що не завжди є доцільним. Конституція — Основини Закон і вона повинна бути стабільною.

6. Особливий порядок прийняття і зміни Конституції.На відміну від проектів звичайних законів проект Конституції, як правило, оприлюднюється і обговорюється зацікавленими суб’єктами, насамперед громадянами України. Приймати і змінювати Конституцію України мають право Верховна Рада України, а також народ України через всеукраїнський референдум. Парламент України приймає зміни до Конституції не менш як двома третинами від конституційного складу (ст.155, 156 Конституції України).

7. Підвищений ступінь охорони з боку держави. Суть цієї дуже важливої особливості Конституції полягає в тому, що Конституція містить у собі норми, за допомогоюяких забезпечується непорушність Основного Закону. В Україні функціонує Конституційний Суд України, який забезпечує відповідність Конституції України інших правових актів, насамперед, законів.

8. Конституція є основною розвитку галузевого законодавства, яке розвивається відповідно до конституційних положень.

9. Підсумковий характер Конституції. Конституція є вираженням ступеня суспільного розвитку, якого досягла держава, юридичним відображенням об'єктивного ходу історичного розвитку суспільства і держави, правовою формою суспільного прогресу, рівня правової культури соціуму.

10. Програмний характер.Конституція визначає перспективи розвитку держави і суспільства, тенденції та напрямки розвитку, основні цілі соціального прогресу, містить основні принципи здійснення влади, є орієнтиром розвитку всієї правової системи держави.

      Усі вищезазначені юридичні особливості Конституції України свідчать про те, що це - специфічний нормативний акт у національній правовій системі, який є основою державотворення і правотворення в Україні.