Законодавство та література.

Конституція (Основний Закон) України. - К., 1996.

Коментар до Конституції України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – 412 с.

Бернард Г., Сіган Д. Створення Конституції для народу чи республіки, які здобули свободу. - Київ, 1993.

Костицький В. Конституція України 1996 року – модель Української держави // Право України. – 2001. - №8. – С.16.

Малишко М.І. Конституції зарубіжних країн та України (основи конституціоналізму). – К.: МАУП, 2000. – 112 с.

Наливайко Л. Проблеми визначення поняття специфічних ознак та функцій Конституції України відповідальності в сучасній конституційній теорії // Право України. – 1999. - № 10.- С. 45.

Негодченко О.В. Конституція України та її розвиток. Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗДУ, 1997. – 22 с.

Примак В. Джерело права України // Юридичний Вісник України. – 2001. - №31. – 4-10 серпня.

Савенко М. Функція правової охорони Конституції України // Право України. – 2001. - №9. – С.6-9.

Слюсаренко А.Г., Томенко Т.В. Історія Української Конституції. - Київ, 1993.

Тацій В., Тодика Ю. Проблеми реалізації Конституції України // Вісник академії правових наук України. – 2000. - №2. - С. 20-29.

Тодика Ю. Реалізувати потенціал Основного Закону // Віче. – 2001. - №6. – С.3.

Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – 3-є вид., перероб. І доп. – К., 2006

Шаповал В. Конституційні акти України першої половини 90-х років XX ст. (питання кваліфікації) // Право України. – 2000. - № 6. - С. 6.

Шаповал В. П’ять років Конституції України: реалії і проблеми // Віче. – 2001. - №6. – С.13.

Методичні рекомендації.

Необхідно розкрити історію зародження конституційних актів, їх значення для обмеження влади монархів, процес затвердження конституцій як основного правового документу буржуазної демократії.

Дати поняття Конституції, привести класифікацію конституцій за різними ознаками.

Розкриваючи третє питання, потрібно проаналізувати функції та юридичні властивості Конституції, показати їх значення для прийняття чинного галузевого законодавства, державного будівництва, для діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, побудови демократичного суспільства.

Показати розвиток конституційного процесу в Україні, не забуваючи, що після прийняття 28.06.1996 р. Конституції України розпочався новий його етап.

У п’ятому питанні слід дати загальну характеристику Конституції України 1996 року, звернути увагу на її структуру.

Показати, яке значення має Конституція України для подальшого поглиблення в Україні політичних і економічних реформ, діяльності державних органів і місцевого самоврядування, становлення громадянського суспільства, побудови незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.

ТЕМА №3. КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСАД КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ.

План.

Вступ.

Поняття конституційного ладу України та його співвідношення із засадами конституційного ладу.

Принципи конституційного ладу.

Захист засад конституційного ладу.

Значення засад конституційного ладу у формуванні демократичної, правової і соціальної держави.

Висновок.

Законодавство та література.

Конституція України. Розділ I (ст.1-20); розділ III (ст.69-74); розділ IV (ст.75); розділ V (ст.102). – К., 1996.

Закон України “Про власність” // ВВР. – 1991. - №20. - ст.249.

Закон України “Про Службу безпеки України” // ВВР. – 1992. - №27. - Ст.382., із змінами, внесеними від 13.01.2000 і від 21.12.2000.

Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” // ВВР. – 1992. - №27. - Ст.325.

Закон України “Про Прикордонні війська України” // ВВР. – 1992. - №2. - Ст.7.

Закон України “Про Збройні Сили України” // ВВР. – 1992. - №9. - Ст.105.

Закон України “Про міліцію” // ВВР. - 1991. - №4. – Ст.20; 1992. - №36. – Ст.526; 1995. - №15. – Ст.102; 1999. - №4. – Ст.35. Із змінами, внесеними від 13.01.2000; від 06.04.2000; від 21.12.2000.

Закон України “Про об’єднання громадян” // ВВР. – 1992. - №34. - ст.504; Урядовий кур’єр. – 2001. - №142. – 9 серпня.

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // ВВР УРСР. – 1991. - №25. - Ст.283; ВВР. - 1992. - №20. – Ст.277, №30. – Ст.418; 1993. - №26. – Ст.277, №10. – Ст.76; 1994. - №13. – Ст.66; 1994. – №13. – Ст.66; 1996. - №3. – Ст.11; 1997. - №8. – Ст.62.

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” // ВВР. – 1991. - №6. - ст.38; 1994. - №15. – Ст.84; 1995. - №1. – Ст.3, №30. – Ст.229; 1996. - №31. – Ст. 148.

Закон України “Про міжнародні договори України” // ВВР. – 1994. - №10. - Ст.45.

Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” // ВВР. – 1998. - №35. - Ст.237.

Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001р. // ВВР. – 2001. - №23. – Ст.118.

Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. Схвалена постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року. // ВВР. – 1997. - №10. - Ст.85.

Антонович М. Законодавство України та зарубіжних країн щодо статусу державної мови (порівняльний аспект) // Право України. – 1999. - №6. – С.73.

Белобров Б. Стратегія українського державотворення: соціальні пріоритети // Людина і політика. – 2000. - №1. - С. 4-8.

Виступ Президента України Л.Д.Кучми на III Всесвітньому форумі українців “Українська держава – це наша велика єднальна сила” // Урядовий кур’єр. – 2001. - №150. – 21 серпня.

Виступ Президента України Л.Д.Кучми на урочистих зборах, присвячених 10-й річниці Незалежності України “Незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно” // Урядовий кур’єр.

Михайленко О. Правова держави Україна: реальність чи ілюзії // Юридичний вісник України. – 2001. - №34. – 25-31 серпня.

Негодченко О.В. Загальні засади Конституційного ладу України // Концепція реформування законодавства України. – Запоріжжя: ЗДУ, 1997. – С.3–6.

Погорілко В.Ф. Основи конституційного ладу України. - К.: Наукова думка, 2000.

Примуш В. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій // Право України. – 2000. - №11. – С.25.

Примуш М. Політичні партії як правовий інститут // Юридичний вісник України. – 2001. - №34. – 25-31 серпня.

Примуш М. Порядок утворення і діяльності політичних партій // Віче. – 2001. - №5. – С.143.

Серьогін В.О. Конституційний принцип гласності у діяльності органів державної влади України: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.02 / НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 1999.

Скрипнюк В. Визначення політичних джерел бюрократизації системи державного управління // Право України. – 1999. - №6. – С.23.

Телешун С О. Державний устрій України. Перспективи розвитку // Віче. - 2006. - № 7.

Телешун С.О. Державний устрій України: окремі аспекти розвитку і вдосконалення // Трибуна. - 2006. - №5, 6.

Телешун С.О. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. – 2006. - № 6.

Методичні рекомендації.

На основі вивчення Конституції України і відповідних наукових джерел дати поняття та розкрити зміст конституційного ладу. При цьому слід пам’ятати, що поняття “конституційний лад” і “засади конституційного ладу” не можна ототожнювати - це різні поняття. Висловити своє відношення до найменування відповідного розділу Конституції України.

Розглядаючи дане питання, потрібно назвати принципи конституційного ладу, як то: республіканська форма правління; здійснення державної влади на принципі розподілу влад, унітаризму; народного і державного суверенітету; політичного, економічного та ідеологічного плюралізму та інших.

Слід також вказати, чому конституційний лад України, його засади потребують захисту. Вказати на тих суб’єктів, які зобов’язані здійснювати такий захист (органи МВС, прокуратури, СБУ та інших).

Необхідно висловити своє міркування відносно того значення, яке мають засади конституційного ладу України в державному процесі, у формуванні громадянського суспільства.

ТЕМА № 4. КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.

План.

Вступ.

Поняття конституційних прав і свобод, їх юридична природа.

Класифікація конституційних прав і свобод громадян України, їх стисла характеристика.

Поняття і стисла характеристика конституційних обов’язків громадян України.

Гарантії реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків громадян України.

Україна в Раді Європи: здобутки, перспективи, проблеми.

Висновок.

Законодавство та література.

Конституція України. Розділ II (ст.61-28). – Київ, 1996.

Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // ВВР. – 1991. - №25. - Ст.283.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23.12.97 р. // ВВР. – 1998. - №20. – Ст.99.

Закон України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 року // ОВУ. – 2001. - №9. – ст.342.

Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001р. // ВВР. – 2001. – - №23. - ст.118.

Закон України “Про звернення громадян” // ВВР. – 1996. - №47. - Ст.256.

Закон України “Про об’єднання громадян” // ВВР. – 1992. - №34. - Ст.504; Урядовий кур’єр. – 2001. - №142. – 9 серпня.

Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” // ВВР. – 1992. - №27. - Ст.325.

Закон України “Про біженців” від 21 червня 2001 року // ВВР. – 2001. - №47. - Ст.250.

Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” // ВВР. – 1994. - №16. - Ст.101.

Закон України “Про національні меншини в Україні” // ВВР.- 1992. - №36. - Ст.529.

Закон України “Про правовий статус іноземців” // ВВР. – 1994. - №23. - Ст.162.

Декларація прав національностей України від 01.11.91 р. // ВВР. – 1991. - №53.

Биков О. Внутрішньодержавні нормативно-праві гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин // Право України. – 2001. - №1. – С.51-54.

Букач В. Зміст конституційних політичних прав і свобод громадян // Право України. – 2001. - №9. – С.21-23.

Букач В.В. Конституційні політичні права та їх забезпечення міліцією // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - №2. – С.179-188.

Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - №11. – С.30.

Грабильніков А.В. Роль органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення права громадян брати участь в референдумах і виборах // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - №2. – С.197-206.

Заяць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Право України. – 1999. - №9. – С.26.

Коваль М.В., Липачова Л.М. Поняття та умови реалізації в Україні права на звернення людини та громадянина за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Інститут держави та права ім. В.М.Корецького НАН України. – 2001. – Вип.13.

Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) // Право України. – 2001. - №1. – С.34.

Козюбра М. Попередній конституційний контроль і захист прав людини // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - №2. – С.54.

Липачова Л.М. Імплементація норм міжнародного права з міжнародного судового захисту прав і свобод людини у національне законодавство України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 1999. - № 1. – С.220-228.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Хрестоматія з правознавства. – К., 1998.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. – К.,1998.

Негодченко А.В., Порощук С.Д. Социальная защита личности как функция современного государства // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXI століття” (тези п’ятої конференції 22-25 травня 1997 р.). Частина II. – Київ - Чернівці, КВГІ М.О. України, Чернівецький держуніверситет, 1997. – С. 73.

Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: Монографія. – Дніпропетровськ, Юридична академія МВС України, 2002.

Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту недоторканність: поняття та характерні риси // Право України. – 2000. - №12. – С.33.

Рабінович П.М. Межі здійснення прав людини // Вісник Академії правових наук України. – 1997.-№6.

Романюк В.Б. Соціальні права і свобод людини та громадянина // Юридична наука та правоохоронна діяльність (Матеріали міжвузівської наукової конференції курсантів і студентів, Дніпропетровський юридичний інститут МВС України). – 2000. – Вип..№1. – травень.

Сидоров В.Г. Права человека в демократическом правовом государстве // Исследования теоретических проблем правового государства. - М., 1996.

Скомороха В. Захист прав і свобод людини Конституційним Судом України в контексті і практики Європейського Суду з прав людини // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - №2. – С.40.

Словська І. Механізм захисту прав людини – основоположний принцип сучасного українського конституціоналізму // Право України. – 2001. - №9. – С.15-18.

Стефаник В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини та громадянина // Право України. – 2001. - №1. – С.15-20.

Товт М. Міжнародно-правовий захист національних меншин в Україні та система контролю Ради Європи // Право України. – 2001. - №7. – С.28.

Фролов Ю.М. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – Одеса, 2005.

Хальота А. Класифікація конституційних прав і свобод людини та громадянина // Право України. – 2001. - №1. – С.55-58.Конституція /Основний закон/ України. – К. -1996.

Шемшученко Ю. Конституція України і права людини // Право України. – 2001. - №8. – С.13.

Методичні рекомендації.

Розкриваючи перше питання, важливо розкрити зміст інституту правового положення громадян. Далі слід сформулювати поняття конституційних (основних) прав і свобод, проаналізувати їх юридичні властивості.

Необхідно згрупувати усі основні права і свободи, аргументувати наукову обґрунтованість їх класифікації. Коротко охарактеризувати найбільш важливі із них.

По третьому питанню слід дати поняття конституційного (основного) обов’язку громадян, показати відмінність основних обов’язків від основних прав і свобод. Проаналізувати ці обов’язки.

Розглядаючи четверте питання, слід дати поняття гарантій реалізації основних прав, свобод і обов’язків громадян України, підкреслити роль чинного галузевого законодавства в їх реалізації.

Привести приклади порушення прав, свобод і обов’язків громадян України. Також потрібно розкрити сучасний механізм їх реалізації.

Освітлюючи останнє питання слід зупинитись на особливостях вступу України до Ради Європи. Необхідно звернути увагу на значення перебування України в цій Європейській організації. Також слід визначити існуючий порядок звернення з приводу порушених прав і свобод до Європейського Суду.