Економічні погляди М. Туган-Барановського.

Сприйняття і пропаганду суб'єктивно-психологіч-ної теорії цін­ності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено спробами поєднати її з трудовою теорією в-сті. Цю спробу зробив видат­ний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський (1865—1919). Під впливом прогресивної професури університету (К. Гаттен-бергер, Г. Цехановецький) сприймає ідеї класич-ної школи, захоплюється марксизмом.Став першовідкривачем сучасної інвес­тиційної теорії циклів. Ще 1894 р. він опублікував працю «Пром-ві кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя», яку захистив як магіс-терську дисертацію у Московському універси­теті. Це досл-ня (доповнене й перероблене) було зго-дом видано майже всіма європейськими і навіть японською мовами.Критично проаналізував сучасні йому теорії рин-ку та криз і високо оцінив теоретичні засади «тео-рії реалізації» Сея, яка стверджувала, що пропо-зиція породжує попит.Він підкреслював правильність думки Рікардо і Сея про те, «що межа В визначається прод-ими силами людства і аж ніяк не розмірами його спож-ня». Великого значення у про­блемі відтво-рення він надавав виробничому спож-ню. Він пи-сав, що «попит на товари створюється самим В і жодних зо­внішніх меж для розширеного відтво-рення, крім браку прод-­них сил, не існує» .Як підставу для своєї теорії він бере ідею про зв'язок пром-­вих коливань з періодичним зроста-нням основного капіталу. Розглядає проблему криз, аналізуючи ек-ні коливання, рух «ек-ної ак-тивності», а також фактори, що зу­мовлюють таку активність. Звертає увагу на виявлення головно-го внутрішнього рушія «ек-них активнос­тей» і ро-бить висновок, що таким є рух інвестицій. Він 1-им сформулював основний з-н інвестиційної те-орії циклів: фази пром-ого циклу визначаються активністю ін­вестування. Саме збільшення інвес-тицій у галузях, що виготовляють засоби В поро-джує мультиплікаційний процес всіх елементів ек-ної активності.

Підкреслює анархічний характер кап-ого В, дисп-ропорційність у розміщенні вільних грошових ка-піталів у різних сферах їх застосування, що й спричиняє кризи. Він писав, що причина криз криється «у сфері нагромаджен­ня і витрачання сус-ого капіталу» за порушення пропорційності його розподілу в різних сферах застосування капіталу.Регулювання інвестицій, правильний їх розподіл хоча б тільки в галузях, що виготовляють капіта-льні блага відкриває можливості для безмежного розширення кап-ого В. Інвестиційна теорія циклів М. Туган-Барановського мала величе­зний вплив на роз-ток ПЕї. Критичний аналіз ПЕ шкіл, і передовсім німецької історичної та австрійської, а також марксистської теорії дав йому змогу розробити власну ек-ну ко-нцепцію в дусі прогресивного роз-ку світової ек-ної думки.Спочатку був прихильником Маркса. Але згодом в його працях з'являються критичні нотки. Він не сприйняв трудової теорії в-сті, назвав «фікцією» трудову в-сть і «малозначущою» категорію дода-ткової в-сті. Заперечував марксистське положен-ня, що нова в-сть створюється робочою силою. Джерелом прибутку він називає весь капітал. Проте він не відкидає марксизм, а прагне розви-вати його наукові елементи.Визнаючи методологію Маркса, його ідеї про виз-начальну роль ек-них явищ у розв-ку сус-ва, кри-тикує Маркса за ек-ний детермінізм, за ігноруван-ня пси­хології людей, їхньої моралі.Велику увагу приділив питанню роз-ку кап-зму в Росії, що в останнє десятиріччя XIX ст. стало го-ловним теоретичним питанням у країні. У 1898 р. було опубліковано його докторську дисертацію «Російська фабрика в минулому та сучасному Історико-ек-не досл-ня». Загальновизнаним у сві-товій ек-ній літературі є внесок М.Туган-Баранов-ського в розробку таких проблем, як теорія роз-по­ділу, теорія кооперації, теорія соціалізму та ін.

Теорія економічної кон'юнктури Є. Слуцького.

Найвизначнішим українським представником «математичного» напряму економічних досліджень став вчений із світовим ім'ям, економіст, математик і статистик, Євген Слуцьким (1980 -1948).

Світову славу йому принесло те, що він став фундатором сучасної математичної теорії споживання, яка відкрила принципово новий напрям економічних досліджень.

А розпочалось дослідження цієї проблеми з публікації в 1915 році в одному із італійських часописів статті Є. Слуцького “До теорії балансу бюджету споживача”. Саме ідеї і методологія цієї статті започаткували якісно новий етап в теорії попиту, визначили принципово нові підходи до проблеми взаємозв'язку ціни, попиту і функції корисності.

Український маржиналіст тісно пов'язав функцію корисності, яка визначала надання переваг споживачем певній корисності благ, із динамікою ціни і грошових доходів споживача. Застосувавши достатньо складний математичний апарат. Є. Слуцький виявив умови, за яких функція корисності досягає свого максимуму і запропонував способи обчислення її параметрів. Він розроби» математичні методи, які дозволяютьг досліджувати величини функції корисності і функції попиту залежно від руху цін і зміни доходів споживача.Ідеї Є. Слуцького, викладені в невеликій публікації 1915 року, стали основоположними в розвитку сучасної ординалістської версії споживацької поведінки і сучасної теорії попиту.