Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.

5 березня 1861р. цар підписав «Маніфест про звільнення селян». Реформа передбачала:

1. Повне збереження поміщицького землеволодіння

2. Зменшення селянських земельних наділів

3. Виділення землі селянам та її межування. Реформа віддана на розсуд поміщиків. Як наслідок селянам віддавалися гірші землі іноді не придатні до землеробства, селянські наділи роздрібнювалися на кілька ділянок у декількох місцях.

4. Селяни були фактично позбавлені пасовищ, луків та лісів.

5. Селяни отримали особисту свободу

6. Селяни зберігали право користування земельними наділами і збереженням повинностей до повного викупу землі

Остаточно селяни звільнилися лише 1 січня 1907р. сплативши лише в 9 губерніях України 230%.Реформа 1861р. означала: епоха феодалізму закінчувалась, але із значними пережитками ; реформа створила сприятливі умови для господарської діяльності; перетворення селян у вільних людей; реформа сприяла господарському піднесенню і здійсненню індустріалізації.

Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях В. Каразіна, Д. Журавського.

Д. П. Журавський— видатний учений, економіст, статистик.Д. Журавський показує тяжке економічне становище селянства, більша частина якого не могла самостійно господарювати. Він констатує появу процесів диференціації селянства, виникнення явищ, не властивих колишньому феодальному господарству.Особливу увагу Д. Журавський звертає на неефективність кріпацької праці. Це питання досить широко обговорювалось у пресі, але тільки Д. Журавський розкрив його науково, аналізуючи величезний статистичний матеріал. Він обгрунтовано довів не лише низьку продуктивність праці кріпаків, а й непродуктивне використання її поміщиками.Підрахувавши кількість робочих днів, витрачених кріпаками у поміщицьких маєтках губернії, а також зробивши розрахунок ре­альних потреб у праці для виконання всіх робіт, він робить висновок, що витрати праці більше ніж утричі перевищували дійсну потребу в них.Марнотратство праці Д. Журавський називає болячкою в економічному розвитку суспільства і підкреслює, що лише заміна праці кріпаків вільнонайманою ліквідує це зло. Проте попервах він не ставить питання про скасування кріпацтва. Він лише розробляє рецепти для поліпшення становища селянства і підвищення продуктивності його праці. Д. Журавський пропонує навчати селян ремеслам, пристосувати їхню працю в поміщицькому господарстві до вільнонайманої тощо.В. Каразін – великий енциклопедист, засновник Харківського університету. Був активним реформатором економіки:1. Проекти реформування економіки були спрямовані на прискорення розвитку капіталістичних відносин в Україні і Росії2. Він не був прихильником негайного звільнення селян від кріпацтва, а виступав за відміну панщини і заміни її грошовою рентою3. Пропонував надати селянам землю у вічне користування , а поміщицьку, яка залишилась – обробляти найманою працею4. Вимагав вільного продажу державних земель5. Розробив ряд проектів реформи: проведення заходів стосовно скорочення зовнішнього боргу країни; вважав що право на існування мають тільки прибуткові підприємства, а такими є лише приватні підприємства; пропагував розвиток підприємництва по-європейські

Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.

Становище українських земель на початку XIX ст. було важким. І російські і австрійські володарі розглядали Україну, як колоніально сировинний придаток до промислового розвитку центральних районів своєї імперії. Промислова революція, яка відбувалася в цей період і країнах Західної Європи не могла не позначитись на розвиткові України. Характерною ознакою господарства першої половини XIX ст. була його раціоналізація, що свідчило про народження нової епохи – епохи індустріалізації. Започаткував епоху індустріалізації промисловий переворот – такий економічний процес, який передбачає заміну ручної праці працею машинною. Він пройшов в Україні в два етапи: перший відбувся у 20-40 роках XIX ст.. Під час цього етапу мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Почали використовуватися механічні робочі машини насамперед у харчовій галузі промисловості. В 20-х роках з’явилися перші парові ґуральні, що сприяло збільшенню виходу виходу горілки з одиниці сировини. Перший цукровий завод збудував польський поміщик граф І. Понятовський у 1824 році в с. Трощин Канівського повіту Київської губернії. В цукровиробництві почали використовуватися машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для сокодобування, парові котли для випарювання і згущення цукробурякового соку. Машини замінили працю робітників на текстильних мануфактурах (посад Клинці на Лівобережжі). В 1823 р. у маєтку графа Воронова ц містечку Малини на Черкащині майстри-кріпаки спорудили перший на Дніпрі пароплав “Бджілка”. Місцевий майстер Вернигора встановив на ньому парову машину потужністю 6,5 кінських сил. В 1835 році тут діяла вже акціонерна пароплавна компанія у власності якої було потужних пароплавів. Перший завод з виробництва с/г техніки, парових котлів збудував у 1641 р. Український поміщик Кандиба, на 1861 рік таких заводів було біля 20.

Другий етап промислового перевороту відбувся після ліквідації кріпосного права – це 60-80 роки XIX ст.. Основне місце займало цукроваріння (частка України у всеросійському виробництві цукру досягло 90%), горілчана промисловість, борошномельне, олійне, текстильне виробництво, де ефективно запроваджувались парові машини та інше обладнання.

На півдні України почали виникати шахти і металургійні підприємства. У 1880-х роках у Донбасі налічувалося 197 вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн. пудів вугілля, що становило 43,1% від усього видобутого вугілля Росії. Найкраще в пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося спорудження першої залізниці від Балти до Одеси, яка згодом була продовжена до Києва. У 1870 р. після будівництва мосту через Дніпро, вся Україна з півночі на південь була сполучена залізницею. З1860 до 1890 рр. в Україні збудовано 1тис. км залізничної сітки. Це сприяло розвитку національного ринку, росту продуктивності праці, консолідації української нації. Таким чином після ліквідації кріпосного права в Україні прискорився економічний розвиток, завершився промисловий переворот. В Україні він мав свої особливості:

- перший етап його проходив і умовах панування кріпосницьких порядків, що гальмувало його здійснення ;

- почався переворот в харчовій промисловості, цукроварінні, ґуральництві;

- машинобудування мало яскраво виражений с/г спрямованість;

- залізничне будівництво було підпорядковане колонізаторським, військово-стратегічним міркуванням царського уряду Росії;

- основним промисловим паливом стало кам’яне вугілля.