Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей

Основні ролі, притаманні науковцям у процесі реалізації наукових ідей і етапів їх практичної реалізації, є такими:
- автор (автори) – висуває і розвиває ідею або наукову концепцію та технічно її обґрунтовує; він не завжди спроможний забезпечити її підтримку та напрями практичного використання.
- Критик – здійснює перевірку реальності запропонованої ідеї, знаходить слабкі місця і недоліки, розробляє реалістичні критерії, яким має відповідати інновація.
- Захисник – обґрунтовує переконливі аргументи на користь необхідності проведення досліджень за даною тематикою, наочно демонструє її переваги, оцінює витрати, пов’язані із проведенням дослідження і його впровадженням, визначає потенційний прибуток, знаходить фінансову підтримку наукового проекту, допомагає долати труднощі під час виконання та реалізації наукового дослідження.
- Організатор – керівник середнього або вищого рівня, який усуває всі організаційні бар’єри, затверджує наукову тематику і напрями досліджень, захищає їх як усередині організації, так і перед замовником, сприяє передачі готової наукової продукції замовнику.
Органічне поєднання таких рольових функцій у науковому колективі допомагає успішно організувати всі етапи науково-дослідницького процесу від зародження ідеї до її впровадження у практичну сферу.

Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.

Порівняно з малими і средніми підприємствами крупні у впровадженні досліджень мають деякі переваги:

 - це концентрація великих фінансових коштів, що потрібні для освоєння успішних досліджень.

- здійснення багатоцільових досліджень, які об'єднують вчених і дослідників багатьох галузей, що підвищує єффективність і багатогранність нововведень.

Однак за відношенням кількості нововведень до затрат на наукові дослідження і розробки в малих і середніх фірмах в 3-4 рази вище , ніж в крупних.

Як показує практика, процес впровадження досліджень крупних і малих підприємств взаємопов'язаний. Крупні інноваційні підприємства створюють передумови для розвитку малих. Часто буває, що нововведення, які використовують крупні підприємства, є результатом інноваційної діяльності малих, але наступне впровадження здійснюється підприємствами, які мають для цього кращі фінансові і матеріальні ресурси, розвинуту матеріально-технічну базу і відповідні кадри.

Варто зазначити ще те, що малі фірми часто впроваджуючи дослідження мають великий ризик розоритись, за невдачі проектів, а великі ж завжди працюють "із страховкою", тому що вони розробляють, як правило, паралельно декілька проектів, що дає можливість компенсувати втрати.

Захист авторських прав та інтелектуальної власності

Захист авторських прав та інтелектуальної власності — це сукупність заходів, спрямованих на встановлення та визнання прав інтелектуальної власності у разі їх порушення, оспорення чи невизнання. Захист права інтелектуальної власності може бути здійснено в кримінально-правовому, адміністративно-правовому та цивільно-правовому порядку.

Зокрема, до відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

У разі порушення будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, особа, права якої порушено, має певні права щодо відшкодування їй збитків.