Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.

Кінцевим етапом реалізації проектних рекомендацій є визначення механізму їх запровадження (дії упр.персоналу). При цьому має бути визначена ефект.упр.праці в ході запровадження проекту, а також упродовж терміну його ЖЦ.

Основою екон.оцінки сис-ми упр-ня є відношення суми витрат на упр-ня до обсягів вир-ва або до вартості одиниці продукції. Оцінка має відбуватися при врахуванні співвідношення темпів зростання витрат на упр-ня і обсягів приросту продукції або продуктивності праці; співвідношення між приростом витрат на упр-ня і обсягів приросту продукції, отриманої за рахунок зростання продуктивності праці; співвідношення між приростом витрат на техн..переозброєння і приростом витрат на упр-ня.

Найбільш поширеним показником виз-ня ефект.упр-ня є відношення загального або кінцевого результату вир-ва до сук.витрат на упр-ня.

49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.

Формування проектн.рекомендацій здійснюється за умов дотримання певних положень:

1) запропоновані вар-ти вирішенн досліджуваної проблеми повині передбачити можливість розрахунку відповідних екон.результатів і витрат щодо того чи іншого вар-та і подальшого їх порівняння;

2) оцінювані вар-ти моють бути співставлеми за ефектами, за обчисленням витрат і результатів, за врахуванням фактору часу, впливу зовн.середовища.

Аналіз доходності інвестиц.проекту здійснюється при порівнянні принаймі двох альтернатив:

1) під-во запроваджує проект;

2) під-во не запроваджує проект.

Проведення такого аналізу здійснюється за допомогою методів розрахунку екон.ефективності (оцінки за макс.економічним ефектом, оцінки за мінімальними витратами) і супутнього рез-ту (наукового, орг-упр, соц, екон, зовн-екон).

50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.

Проектні рішення залежать від хар-ру і мети дослідження. Класифікація таких проектних рішень може бути здійснена залежно від видів результатів (основного, наукового, соціального, екологічного, фінансового, зовнішньоекономічного).

Види проектних рішень при основному ефекті:

- розробка проектів створ.нових фірм;

- розроблення нових виробництв;

- розроблення напрямків поліпшення вик-ня екон. та виробн. Потенціалу;

- розробл.нових орг.структур;

- створ.нових форм і методів орг-ї вир-ва;

- розробл.нових форм і методів упр-ня фірмою;

- розроблення схем упр-ня персоналом;

- орг-я праці управлінського складу;

- раціональне розміщення ви-ва;

- прогнозні розрахунки діяльності під-ва;

- розроблення екон-матем моделей ефективного функціонування під-ва.

Види проектних рішень при науковому рез-ті:

- створення нових виробів, технологій;

- створення нових методів дослідження і вимірювання;

- вирішення нових наукових завдань.
Види проектних рішень щодо соціального ефекту:

- підвищення матеріального рівня трудового колективу;

- зміна хар-ру праці і поліпшення їх умов;

- зменшення плинності кадрів;

- підвищення продуктивності праці;

- вдосконалення орг.поведінки та зменшення конфліктів.

Види проектних рішень при екологічному ефекті:

- зменшення рентних платежів;

- зниження захворюваності людей при використанні екологічно правильних рішень;

- поліпшення параметрів навкол.середовища при прийняті нових орг-упр рішень.

Види проектних рішень при зовнішньоекономічному ефекті:

-поліпшення наук-екон показників з використаннямімпортних ресурсів, поліпшення конкурентоспроможності продукції і послуг на міжнародн.ринках;

- можливість експорту наукових ідей, управлінських технологій.

Фінансові результати подаються у вигляді проектних рекомендацій щодо забезпечення потрібної норми доходності при проектованій орг-управлінській сис-мі.

Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.

Аналіз здійснюється за багатьма показниками, головними з яких є: 1) чиста теперішня вартість; 2) індекс рентабельності інвестицій; 3) звичайний термін окупності; 4) бух.рентабельність; 5) внутрішня норма прибутку.

Метод:

Метод прямого розрахунку – коли супутні рез-ти можуть безпосередньо представлені у вартісній формі, він забезпечує економію витрат за проектними рекомендаціями.

Метод непрямої оцінки – за можливості встановлення впливу факторів на безпосередній економічний результат: економія витрат чи приріст прибутку; підвищення продуктивності праці; поліпшення використання фонду робочої сили та ін.

Метод виз-ня запобігання шкоди – за умов вартісної оцінки супутніх результатів, яка показує можливі втрати при відмові від реалізації запропонованого проектного рішення.

Нормативний метод – визначення вартісних оцінок супутніх рез-ів через систему економічних нормативів, що забезпечують досягнення даного єдиного ефекту.

Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, навчальний посібник, дисертація, курсова робота, дипломна робота.

Оглядовий документ - це інформаційний документ одного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел. Основну складову документа становить огляд - концентрований виклад змісту сукупності документів з певної теми за певний проміжок часу.

Реферат – найпростіший і найпоширеніший вид навчально-дослідної роботи. Обсяг реферату визначається специфікою теми і змісту. Його обсяг коливається 20-24 сторінок. Основними видами рефератів є наукові та інформативні:
Науковий реферат – коротке викладення автором змісту НД, дисертаційної роботи (автореферат) перед поданням її до захисту. Інформаційний реферат – коротке письмове викладення однієї наукової праці (теми, проблеми), що стисло висвітлює її зміст. Він акцентує увагу на нових повідомленнях. Інформативні реферати можуть друкуватись в інформаційних журналах, збірниках, інформативних картах.

Звіт про НДР — науково-технічний документ, оформ­лений у вигляді письмової праці, доповіді, повідомлення; містить відомості про суть, методологію і методи дослі­дження, результати виконаної роботи або певних її етапів; готується і формується згідно з програмою і планом дослі­дження та існуючими вимогами щодо змістовних характе­ристик та стандартів оформлення.

До́повідь — один із видів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних. Мета доповіді — інформування кого-небудь про що-небудь. Доповідь часто має структуру наукового дослідження: вступ, методи, результати та обговорення. Доповіді готуються у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розраховані на 15-20 хвилин виступу.

Тези доповіді — опубліковані на початку наукової конференції (з'їзду, симпозіуму), матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Обсяг тез може бути в межах 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Алгоритм тези можна подати так: теза — обґрунтування — доказ — аргумент — результат — перспектива.

Стаття —опублікована самостійна наукова праця, шо є результатом проведеного дослідження або окремого його етапу, фіксує науковий пріоритет автора.Наукова стаття– один із основних видів публікацій. Оптимальний обсяг статті 6-12 сторінок (0,5-0,7 друкарських аркушів).

Рецензія —наукова стаття, метою якої є критична оцін­ка іншої наукової праці, із належною виваженою аргумента­цією, підкріплена необхідними міркуваннями, розрахунками (якщо це потрібно) та загальним висновком про значущість рецензованої праці для розвитку теорії та можливостей її практичного застосування.

Монографія – наукова працю у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам.

Наукова монографія – науково дослідницька праця, предметом викладу якої є вичерпане узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формування нових наукових концепцій. Монографія може слугувати висвітленню основного змісту і результатів дисертаційного дослідження.
Обсяг індивідуальної монографіїздобуває наукового ступеня доктора наук, яка зараховується як дисертація, має становити неменше 10 авторських аркушів у галузі технічних наук і неменше 15 авторських аркушів у галузі гуманітарних і суспільних наук.

Брошура — друковане видання невеликого розміру, присвячене одній або кільком суміжним проблемам, розв'язання яких підпорядковане подібним методологічним принципам і підходам.

Навчальний посібник — спеціально підготовлені матеріали для студентів або учнів, у яких систематично викладаються відо­мості з певної сфери знань на сучасному рівні досягнень наукитехніки і культури, є основним джерелом знань.

Дисертація – кваліфікаційна наукова робота в певній галузі знань, яка містить сукупність наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту і засвідчує особистий внесок автора в науку та його здобутки як науковця. Основою дисертації є виконані та опубліковані наукові праці, відкриття або великі винаходи, впроваджені у виробництво. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук (або ступеня кандидата наук )– є кваліфікаційною, науковою працею, підготовленою особисто для прилюдного захисту і здобуття наукового ступеня доктора наук ( здобуття ступеня кандидата наук).

Курсова робота – самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Курсова робота є складовою частиною процесу науково-методичної та професійної підготовки економіста.

Дипломна робота – кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін.

53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.

Оформлення наукових досліджень здійснюється відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура та правила оформлення». Стандарт повинен використовуватись до таких документів,як курсова робота, дипломна робота, дисертації, річні звіти, посібники. Стандарт установлює загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення наукової продукції у звіті.

У відповідності з Держстандартом України,структура повинна бути такою:

- вступна частина;

- основна частина;

-додатки.

Вступна частина складається з таких структурних елементів:

- обкладинка (сторінки 1 і 2 обкладинки);

- титульний аркуш (є першою сторінкою звітів і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа);

- список авторів (якщо робота одноосібно виконана-прізвище автора подається на титульному аркуші) ;

- реферат (призначений для ознайомлення зі змістом. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всього звіту);

- зміст (о змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) суті звіту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені);

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень та термінів (усі прийняті у звіті мало поширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаюся з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті звіту наводять їх розшифровку);

- передмова (якщо передмову передбачено, в ній уміщують супровідні нотатки, що пояснюють певні аспекти роботи, простежують історичні умові для даної роботи тощо. Передмову вміщують у кінці вступної частини після переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, починаючи з нової сторінки.).

Основна частина містить такі структурні елементи:

- вступ (у вступі коротко викладають: оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі; світові тенденції розв'язання поставлених задач; актуальність даної роботи та підставу для її виконання; мету роботи та галузь застосування; взаємозв'язок з іншими роботами.);

- суть звіту,курсової,дипломної роботи,дисертації (суть звіту - це викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис: теорії; методів роботи; характеристик і/або властивостей створеного об'єкта; принципів дії об'єкта та основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій; метрологічного забезпечення та ін.) та її результатів.);

- висновки (у висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.);

- рекомендації (у рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення.);

- списки використаних літературних та фактичних джерел інформації (перелік джерел, на які є посилання в основній частині звіту, наводять у кінці тексту звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.).

В додатках подається матеріал,який необхідний для повноти наукової роботи,певним чином переобтяжує основну частину звіту або наукового дослідження через великий обсяг або способи відтворення, але неподання такого матеріалу погіршує аргументованість і доказовість положень основної змістовної частини.

Текст виконують через півтора чи два міжрядкових інтервали одним із способів:

- рукописним - чорною пастою (чорнилом) чітким, розбірливим почерком висотою не менше 2,5 мм;

- машинописним - стрічка чорного кольору середньої жирності, на сторінці розміщують не більше 28-30 рядків тексту, по 57-60 знаків у кожному з них:

- за допомогою комп'ютера - кегль 12-14, рекомендований шрифт –Times New Roman Суr;

- методом репрографії - тільки для окремих сторінок.

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук може бути підготовлена у формі рукопису (обсяг основного тексту 11-13 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук 15-17 авторських аркушів)).