Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.




Оцінка економічної ефективності проводиться шляхом порівняння результатів впровадження дослідження із витратами на їх розроблення і виготовлення нових видів техніки і технології. Основою для порівняння є вищий рівень аналогічної техніки і технології, запроектованої або завершеної.

Ендр – ефект від упровадження наукового дослідження

Вндр – витрати на його виконання і впровадження.

Упровадження наукових розроблень впливає на економічний потенціал, який, у разі існування ризику отримати негативні результати при завершенні НДДКР, визначається за формулою:

Еп – економічний потенціал

Et – розрахунковий економічний потенціал наукового дослідження за t років.

р - імовірність позитивного результату дослідження

В – підвищенні витрати на дослідження за умов негативного результату.

q - ймовірність негативного результату.

Відповідно до етапів проведення наукового дослідження, виділяють:

Попередня економічна ефективність – визначається при розробці техніко-економічного обґрунтування теми дослідження і включення її до плану науково-дослідних робіт.

Очікувана економічна ефективність – визначається у процесі виконання НДДКР, керуючись прогнозними обсягами та термінами практичного впровадження досліджень.

Фактична економічна ефективність – визначається після впровадження наукових досліджень у практику, але не раніше, ніж через рік після передачі замовнику.

 

Етапи впровадження наукових досліджень у практику.

Процес впровадження наукових результатів складається з двох етапів: дослідно-виробничого впровадження та серійного впровадження (впровадження досягнень науки, нової техніки, технології).

Дослідне випробування має на меті перевірку результатів досліджень в реальних виробничих умовах. Його здійснює комісія, створена за наказом замовника та погоджена з виконавцем. Результати експериментального впровадження оформлюється відповідними документами. За умов виявлення недоліків, недоробок, виконавець доопрацьовує та усуває їх. Після цього комісія складає акт, і віддає його керівництву.

На етапі серійного впровадження, як правило, науково-дослідні організації участі не беруть. Вони можуть за бажанням впроваджуючи установ надавати консультації, або незначну науково-технічну допомогу. За умови домовленості сторін, може проводитися авторський нагляд організації-розробника за промисловою експлуатацією результатів досліджень.

Впровадження результатів наукових досліджень завершується складанням пояснювальної записки, до якої крім акта впровадження і описів експериментального випробування додаються розрахунки економічної ефективності, довідки про річний обсяг упровадження нових розробок, економію витрат порівняно із запланованим зниженням собівартості, розрахунок фонду заробітної плати, протокол участі організації в розробленні та впровадженні, оцінку ефективності системи менеджменту та ефективності управлінських рішень. Документація про впровадження НДДКР обов’язково має містити положення про правове забезпечення функціонуваня наукового продукту в процесі його експлуатації.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 276.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...