Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

Ефективність дослідження – співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів отриманих від нього. Існує кілька видів ефективності наукового дослідження: економічна ефективність , зміцнення обороноздатності, соціально-економічна ефективність, підвищення престижу вітчизняної науки. Ефективність НДДКР буває: економічна (визначається у вартісних вимірниках), науково-технічна (приріст наукових знань, що можуть бути використані для розвитку науки т техніки), соціальна (поліпшення життєвих умов людей, розвиток охорони здоровя, підвищення рівня культури чи освіти). Економічна ефективність наук досліджень у виробничій сфері виражається економією суспільних витрат на одиницю корисної роботи. Ефективність оцінюється за: рівнем значущості наукової роботи (має цінність для фундаментальних та прикладних наук), обсягом наукової продукції (кількість публікацій, виконаних та захищених дисертацій, завершених тем, зданих наукових звітів). Ефективність дослідження є похідною від дослідницького потенціалу, який дає змогу використовувати ресурси для досягнення встановлених цілей.

Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Факторами дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.

Мислення – один із нематеріальних ресурсів при проведенні дослідження; це активний процес, який спирається на знання, інтуїцію, звички. Ефективність мислення впливає на ефективність дослідження.

Ефективність мислення - це співвідношення результатів розумової діяльності і витрат на її здійснення, тобто витрати на процес мислення (час, зусилля);специфічний обмежувач, стимул та якість мислення, дисциплінуючий фактор для дослідника. Ефективність мислення часто знижується із-за таких помилок як: узагальнення на підставі одиничного факту, некоректна аналогія, підміна понять, порушення логіки взаємодії тези та аргументу та отримання помилкових висновків, втрата головної ідеї тощо.

Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.

Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Групами факторів дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.

Методологічна готовність означає наявність мети (її обґрунтованість, науковий підхід до постановки) і місії, концепції (наявність ключових положень) дослідження; наявність у дослідника досвіду (полегшує науковий пошук, застерігає від помилок, економить час) та інформаційної бази (для проведення порівняльного аналізу, визначення тенденцій та прийняття найбільш прийнятних рішень); наявність доцільних для об’єкту дослідження методик моделювання та оцінок, можливість використання необхідних методів.

Під наявністю та структурою ресурсів мається на увазі можливість ресурсного забезпечення: трудових, економічних, матеріально-технічних, інформаційних та часових ресурсів. Обов’язковими є також фактологічні ресурси. Які показують наявність необхідних фактів та можливості їх систематизації.

Факторами організаційних можливостей є: організаційні культура, інфраструктура і тип організації, позитивний та негативний досвід, інтелектуальний потенціал дослідника.

Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.

Ефективність дослідження – це його значущість його результатів, співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів отриманих від нього. Ефективність значною мірою залежить від принципів його побудови та реалізації.

Розпочинаючи дослідження, слід чітко усвідомлювати поставлену мету і підпорядковувати його принципу цілеспрямованості. Під час проведення дослідження необхідно притримуватися принципу об’єктивності – не включення суб’єктивних, інтуїтивних чинників. Принцип системності – визначення зв’язків цілісності, взаємодії та впливу внутрішнього і зовнішнього середовища. Пр послідовності – дотримання технології дослідження. Пр управління творчістю – упорядкованість творчого мислення. Пр фактологічного забезпечення – наявність фактів достатніх для ефективного дослідження. Пр якісної та кількісної визначеності дослідження – наявність кількісних вимірюючи параметрів та показників. Пр реалізації креативного потенціалу – розвиток дослідницького мислення та потенціалу науковця. Пр трудомісткості – відповідність витрат праці результатам. Пр раціонального використання здобутків – максимально використовувати наявній матеріал з критичної точки зору. 

Принципи і класифікація оцінок дослідження.

1. Принцип научності. В основі оцінки завжди знаходяться методики її проведення або здійснення. Оцінювати повинен той, хто знає предмет оцінки, володіє її методикою, здатний підійти до неї з об'єктивних позицій.

2. Принцип цільового призначения. Оцінка може проводитись взагалі або бути орієнтована на деякі приблизні результати, але може мати і ясну, конкретну мету.

3. Принцип повноти та системності. Оцінці підлягають тільки ті характеристики, які відомі, доступні, зрозумілі, вимірювані. В результаті такого підходу виходить деформована оцінка, яка не дає повної картини події або ситуації, явища або проблеми.

4. Принцип критеріальної визначенності. Буває оцінки без критерію. Чим точніше встановлено критерій, тим об'єктивніше і значніше оцінка. При проведенні оцінки неприпустимо довільне зміна критерію.

5. Принцип кількісної визначеності оцінки. Оцінювати можна в параметрах констатації якості, опису особливостей, але оцінка може проводитися в кількісних показниках, які дають точну інформацію і дозволяють ефективніше оперувати оцінками: порівнювати, синтезувати, вловлювати зміни.

6. Принцип поєднання оцінки стану і змін.Найчастіше оцінка є фіксацією стану тієї чи іншої характеристики, фотографією зупиненого миті, констатацією ступеня прояву характеристики.

7. Принцип незалежності - оцінка повинна бути відокремлена, наскільки це можливо, від особистісних відносин, службовій залежності, амбіцій і самолюбства. Вона повинна бути захищена від впливу зацікавлених осіб, доброзичливців або недоброзичливців.