Функції та повноваження ВРУ

До повноважень та завдань ВРУ належать:внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ цієї Конституції;призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції; прийняття законів;

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією; заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України.

Форми діяльності ВРУ

Основні форми роботи Верховної Ради е її сесії і пленарні засідання. Сесія Верховної Ради України - це передбачений Конституцією {Регламентом Верховної Ради України загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень протягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу. Пленарні засідання Верховної Ради України - це передбачені Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України загальні, основні, колегіальні способи організації роботи парламенту протягом дня або тижня.

Законодавчий процес та інші процедури

Законодавчий процес – це низка послідовних стадій, у процесі яких народжується законодавчий акт. Законодавчий процес складається з таких стадій: законодавча ініціатива; офіційна підготовка проекту; обговорення законопроекту; прийняття закону; оприлюднення закону.

Розділ 5 ЗУ "Про Регламент ВРУ" закріплює розгляд питань за спеціальними процедурами. Наприклад, розгляд законопроектів про внесення змін до КУ, затвердження державного бюджету України та контроль за його виконанням,порядок дострокового припинення повноважень ПУ у звязку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоровя, а а також у разі усунення ПУ з поста в порядку імпічменту.

Конституційно-правовий статус нар.деп.

Правовий статус народного депутата України - це його місце і роль у системі правовідносин як представника українського народу в парламенті, визначені і гарантовані Конституцією і законами України.У своїй діяльності народний депутат України повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших громадян України, утримуватися від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Народний депутат України не повинен використовувати мандат у корисливих цілях.Основними принципами правового статусу народного депутата України є:* рівноправність депутатів, що означає їх однакову можливість обирати та бути обраними до органів парламенту (комісій, комітетів та ін.), займати посади у Верховній Раді України.* несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності.* виконання народним депутатом України своїх повноважень на постійній основі (ч. 1 ст. 78 Конституції України).

Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Україні.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:1) захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;

2) додержання та повагу до прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими і службовими особами;3) запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;

4) сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність із Конституцією України, міжнародними нормами у цій галузі; 5) поліпшення і подальший розвиток міжнародної співпраці в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; 6) запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; 7) сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Конституційно-правовий статус Рахункової палати

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю,  який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

 Завданнями Рахункової палати є: 1)організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; 2) здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; 3) контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного,       науково-технічного,  соціального   і національно-культурного розвитку, охорони довкілля.