Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Склад Вищої ради юстиції - двадцять осіб. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України. Основною формою роботи Вищої ради юстиції є її засідання та засідання її секцій. Правомочними є засідання Вищої ради юстиції, коли на ньому присутні більшість членів від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції. Рішення приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу. Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 3/4 від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.

Загальна характеристика конституційно-правового статусу прокуратури та її функції

Підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Конституція України визначила прокуратуру України як єдину систему. Виконання покладених на органи прокуратури функцій і повноважень є самостійним видом державної діяльності. Такий висновок підтверджують також як специфічні функції та характер діяльності прокуратури, так і принципи їх організації, єдність завдань цього незалежного централізованого державного органу.

Повноваження і акти органів прокуратури.

Повноваження прокурора у виявленні порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, усунення порушень закону, поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб, притягнення порушників закону до відповідальності реалізуються у формі актів, які містять вимоги прокурора,також має право в необхідних випадках давати доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки, податкової служби, митної служби проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок із метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.Акти, які виражають повноваження прокурора, можуть бути у формі вимоги, протесту, повістки. Припису, подання, заяви до суду, постанови. Основними вимогами до цих актів є: своєчасність, точність і достовірність фактів, що наведені в них; юридична обґрунтованість та вичерпне вмотивування, правильність вибору адресата. Крім того, у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким 1 яке положення закону порушено, у чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення. Актам органів прокуратури властивий певний дуалізм, обумовлений функціями прокуратури. За своїми юридичними властивостями акти органів прокуратури поділяються на: загально-наглядові та процесуальні акти. До загальнонаглядових актів органів прокуратури відносяться протести, приписи, подання і постанови. До процесуальних актів органів прокуратури належать постанови, протоколи, касаційні та окремі подання, вказівки і доручення слідчому та органам дізнання тощо.

Адміністративна реформа:зміст,принципи етапи проведення.

Зміст адміністративної реформи полягає у комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя та у розбудові деяких інститутів державного управління. Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй стати впливовим чинником у світі та Європі. Її метою є також формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей, а головним пріоритетом її діяльності буде служіння народові, національним інтересом. Ця система державного управління буде підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною. Адміністративна реформа має здійснюватись у кількох напрямках. Перший - це створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. Другий - це формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління. Третій - це кадрове забезпечення нової системи державного управління. Четвертий - це зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління. П'ятий - це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.