Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правовий статус адмін.-терит. одиниць. Спец. статус м. Києва і Севастополя




Терит. держ – невід’ємна ознака всякої держ. і водночас просторова межа здійснення держ влади. КУ визначено загальні засади територ. організації держ.: принцип єдності та цілісності держ території, принцип поєдн. централізації і децентралізації у здійсненні держ влади та принцип збалансованості соц – економ розвитку території. Територ У. є неподільна і недоторкана. Питання зміни територ віднесено до виняткового відання всеукрреферен. Держ політика в галузі розвитку територій повинна будуватися за принципом поєднання як загальнонац. інтересів та їх урахування місцевих інтересів. Повинні бути враховані історичні, географічні, економ., еколог. особлівості регіонів, етнічні та культурні традиції. Терит. У. у межах існуючих кордонів є цілісною і недоторканою, що складові частини цієї території перебувають в нерозривному взаємному зв’язку, відзначаються внут. єдністью і не мають ознак державності. Відпю до КУ адмін-терит. поділ У.становить цілісну сис-муадмін.-територ. одиниць, яка складається з АРК, обл, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл. Спец. прав. статус м. Києва та Севаст. зумовлюється особл. порядком здійсн. виконавчої влади та місцевого самоврядування у цих містах. Згідно з ч. З ст. 133 КУ, спец. статус м Києва та Севастополя має бути врегульований спец. ЗУ. Якщо особл. статус м. Києва регулюється ЗУ "Про столицю У. - місто-герой Київ",Севастопіль – ЗУ немає

Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим

АРК є “невід’ємною склад. частиною У. і в межах повноважень, визн. КУ, вирішує пит-ня, віднесені до її відання” (ст. 134 Конституції України) Отже,АРК за констит. природою І є формою так званої територ. автономії. Суть терито­р. автономії - право її територ. колективу (громадян відповідної держ, які постійно проживають у межах цієї автономії) і тих органів, які вони обирають, сам ост. вирішувати питання, віднесені до відання автономії. До відання АРК(ст. 138 КУ) відносит. управління майном, що належить АРК, розроблення, затвердження та виконання бюджету АРК на основі єдиної податк. і бюджетної політики У. розроблення, затвер­дження та реалізація програм АРК з питань соціал.-екон. і культурн. розвитку, раціональ­ного природокористування,охорони довкілля – відповідно до загальнодерж. програм; визнанення статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;. АРК має право самостійно вирішувати: призначення виборів депутатів ВР АРК; затвердження складу виборчої комісії АРК; ініціювання введення надзвич. стану та встановлення зон надзвич. екологічної ситуації в АРК або в окремих її місцевостях.

Органи держ. влади АРК

Органомзаконодавчої влади Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка обирається громаданами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Верховна Рада АРК складається з 100 депутатів, що обираються терміном на 4 роки. Органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим є Уряд Автономної Республіки Крим – Рада міністрів АРК, голова якої призначається і звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням з Президентом України. Органами місцевої влади в Автономній Республіці Крим є сільські, селищні, районні, міські, районні у містах Ради та їх виконавчі органи. Суди, органи прокуратури, підрозділи Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим утворюються і діють відповідно до Конституції і законів України.

 

Місцеве самоврядування: поняття, сис-ма, правові основи

МС я є правом терит. громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – сам ост. вирішувати питання місц. значення в межах КУ і ЗУ. Воно може здійсн. Терит. громадою як безпосередньо так і через ОМС: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчий орган. ОМС, що представляють спільні інтереси терит. громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Принцип місцевого самоврядування є однією з найважливіших ознак будь-якої демократичної держави. У кожній державі, залежно від особливостей її устрою, історичних, національних, географічних та інших особливостей, місцеве самоврядування має специфічну форму. Форма безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальними колективами громадян є референдум та інші способи участі громадян у вирішенні питань, що віднесені законодавством до компетенції місцевого самоврядування. До інших способів місцевого самоврядування належать загальні збори громадян.

 

Територ. громада – первинний суб’єкт місц. самовряд.

Терит. громада - жителі, об'єднаних постійним прожив. в межах села, селища, міста, що є самост. адмін..-територ. одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адмін. центр. саме їй належить право на здійснення місц. самоврядування, і реалізується воно в са­мостійному вирішенні громадою питань місцевого значення в межах КУ та ЗУ. основні озна­ки терит. громади: інтеграційна ознака( терит. громада-су­купність фіз. осіб) територіальна ознака (громада форм. як сукупність тих осіб, що пов'язані з терит. певного населеного пункту фактом постійно­го проживання) інтелектуально-комунікативна(система різноманітних інтересів, соц. зв'язків і відносин їхня дія призводить до утворення громадської інфраструктури громади) До виключної компетенції терит. громади належать питання: а) формування місц. ради, обрання місц. голови й ухвалення рішення про до­строкове припинення їх повноважень; б) заслуховування звітів депутатів та місц. голови; в) здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб місц. самовар. у встановлених законод. і статутом формах; г) об'єднання з іншими територ. гро­мадами і вихід із таких об'єднань;

Органи, посадові особи МС

В межах тих адмін..-терит. одиниць, де є МДА, саме адміністрації виконують повнов як місцевих органів держвикон влади галузевого характеру, так і делеговані виконавчі функції відповідних рад і діють під загальним керівництвом голови місцевої держ адміністрації. Відпов. до ст. 119 КУ, основн. завданнями МДА є: виконання КУ, ЗУ, актів ПУ, КМУ, ін.. актів викон. влади вищого рівня; забезп. прав і свобод громадян; виконання держ. і регіон. програм соц-екон та культурного розвитку, програм охорони довкілля, підготовка та виконання відповідних бюджетів; взаємодія з ОМС; реалізація ін.., наданих держ., а також делегованих відповідною радою, повноважень. До складу МДА входять: голова(признач. ПУ за поданням КМУ),1 заступник, не більше 3 заступників, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів. Важливими ознаками МС є їх правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність (автономія).

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 201.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...