Тема 2. Конституційне право України – юридична наука і навчальна дисципліна (2 год.)

Тема 1. Конституційне право України – галузь національної системи права України

(1-е заняття)(2 год.)

1. Поняття і предмет конституційного права України як галузі права. Місце конституційного права України в національній системі права.

2. Методи конституційно-правового регулювання.

3. Конституційно-правова відповідальність.

Методичні рекомендації:

Відповідаючи на перше питання, курсанти повинні чітко визначити предмет конституційного права України, тобто коло суспільних відносин, які регулюються даною галуззю права, а також його відмінність від предмета інших галузей публічного права. Необхідно показати, що конституційне право України є базовою галуззю національної системи права.

Готуючись до відповіді на друге питання, слід пригадати з теорії держави і права, що таке метод правового регулювання і які методи існують взагалі. З’ясувати, які методи регулювання застосовуються в конституційному праві. Відповідь має містити конкретні приклади регулювання суспільних відносин за допомогою того чи іншого методу.

Розкриваючи поняття правової відповідальності (питання № 3), курсанти мають показати особливості конституційно-правової відповідальності та її санкції.

Обов’язкова література:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (далі – ВВР). – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI від 01.02.2011 (ВВР. – 2011. – № 10. – Ст. 68)).

Рекомендована література:

1. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків // Право України. – 2004. - № 10. – С. 85 – 88.

2. Бориславський Л. Конституційна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3-4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 102 – 103.

3. Задорожня Г. Щодо конституційно-правової відповідальності // Право України. – 2007. – № 9. – С. 107 – 109.

4. Малишко М. Конституційний процес. Час звірити підходи // Віче. – 2001. – № 3. – С. 34 – 38.

5. Наливайко Л. Конституційно-правова відповідальність: критерії класифікації та види // Віче. – 1999. – № 10. – С. 25 – 32.

6. Наливайко Л.Р. Теоретичні аспекти конституційного делікту // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 3 – 8.

7. Погорілко В., Федоренко В. Конституційно-правова відповідальність// Правова держава. – 2002. – Вип. 13. – С. 114 – 131

8. Савчин М. Конституційна відповідальність у контексті правового захисту Основного Закону // Держава і право. – 2002. - № 16. – С. 103 – 108.

9. Стецюк Н. Конституційно-правова відповідальність в Україні: поняття, особливості, суб’єкти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3-4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 145 – 146.

(2-е заняття)(2 год.)

4. Система конституційного права України.

4.1. Принципи конституційного права України.

4.2. Конституційно-правові інститути.

4.3. Конституційно-правові норми (особливості, структура, класифікація).

5. Конституційно-правові відносини.

6. Суб’єкти конституційно-правових відносин.

7. Джерела конституційного права України.

Методичні рекомендації:

Відповідь на питання № 4.1 вимагає наведення дефініції “принципи права” та детального аналізу принципів конституційного права, закріплених в розділах першому та другому Конституції України. З теорії держави і права слід пригадати визначення та класифікацію інститутів і норм права, їх характерні ознаки. Розкриваючи питання №№ 4.2 і 4.3, необхідно показати, в чому полягають особливості конституційно-правових інститутів та норм, специфіку останніх з точки зору кола регульованих відносин та структури.

Пригадавши з теорії держави і права поняття правових відносин, у відповіді на питання № 5 потрібно визначити конституційно-правові відносини, показати їх особливості, навести існуючі в юридичній літературі їх класифікації, охарактеризувати об’єкти конституційно-правових відносин.

Питання № 6 вимагає визначення поняття “суб’єкти конституційно-правових відносин” та характеристики їх кола, з’ясування спільного та відмінного між суб’єктом конституційного права та суб’єктом конституційно-правових відносин.

У відповіді на питання № 7 має прозвучати визначення джерела (форми) права, відоме курсантам з навчальної дисципліни “Теорія держави і права”, а також визначення джерела (форми) конституційного права України як галузі. Необхідно показати систему джерел конституційного права України та зв’язки в середині неї.

Обов`язкова література:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI від 01.02.2011 (ВВР. – 2011. – № 10. – Ст. 68)).

Рекомендована література:

1. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків // Право України. – 2004. - № 10. – С. 85 – 88.

2. Лучин В.О. Конституционные нормы и правоотношения. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

3. Назаренко О. Закони як джерела конституційного права України // Держава і право. – Вип. 16. – 2002. – С. 97 – 102.

4. Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування // Право України. – 2000. – № 5.

5. Погорілко В., Федоренко В. Джерела права України (загальна теорія джерел конституційного права) // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1 (28). – С. 46 – 59.

6. Погорілко В., Федоренко В. Конституційно-правова відповідальність// Правова держава. – 2002. – Вип. 13. – С. 114 – 131

7. Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення // Право України. – 2002. – №3,4. – С.8 – 16.

8. Погорілко В., Федоренко В. Об’єкти конституційного права України: поняття, ознаки та види // Право України. – 2004.– №2. – С.9 – 16.

9. Погорілко В., Федоренко В. Система конституційного права як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни // Правова держава. – Вип. 12. – 2001. – С.198 – 209.

10. Федоренко В. Поняття системи конституційного права України // Право України. – 2000. – № 7.

10. Федоренко В.Л. Система конституційного права України: матеріальне, процесуальне та колізійне право // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2007. – Вип. 36. – С. 193 – 199.

11. Шаповал В. Особливості конституційної правосуб’єктності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 99 – 103.

12. Шаповал В. Суб’єкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення // Право України. – 2000. – № 8 .– С. 21 – 24.

Тема 2. Конституційне право України – юридична наука і навчальна дисципліна (2 год.)

1. Предмет та завдання науки конституційного права України.

2. Джерела науки конституційного права України.

3. Методи конституційно-правової науки.

4. Розвиток конституційно-правової науки в Україні.

5. Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.

Методичні рекомендації:

Відповідаючи на питання № 1, курсанти мають розкрити такі поняття, як об’єкт і предмет науки конституційного права України, показати взаємозв’язок предмету науки та відповідної галузі права, розкрити завдання науки. Особливу увагу слід звернути на прикладне значення науки, її прогностичне завдання.

У відповіді на питання № 2 треба дати визначення джерела науки конституційного права України, розкрити систему джерел науки. Слід звернути увагу на те, що система джерел науки є ширшою, ніж система джерел галузі.

Відповідь на питання № 3 вимагає визначення поняття “науковий метод”, або “метод наукового дослідження”. Курсанти повинні не лише назвати, а й охарактеризувати загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, які використовуються в конституційно-правовій науці.

Розкриваючи питання № 4, курсанти повинні зазначити, коли в Україні були започатковані конституційно-правові дослідження і як вони розвивались в різні історичні періоди, охарактеризувати основні наукові центри та науковий доробок відомих вчених-конституціоналістів, зокрема тих, хто працює нині.

Питання № 5 потребує визначення місця навчальної дисципліни “Конституційне право України” в ході підготовки майбутніх юристів. Опираючись на публікації, слід показати, які складнощі існують при викладанні та вивченні даної дисципліни, а також шляхи оптимізації процесу викладання.

Обов’язкова література:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI від 01.02.2011 (ВВР. – 2011. – № 10. – Ст. 68)).

2. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.

Рекомендована література:

1. Енгибарян Р.В., Тадевосян Э.В. О некоторых дискуссионных теоретико-методологических вопросах курса конституционного права (Читая новейшую учебную литературу) // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 14 – 24.

2. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. – К.: Видавн. дім “Ін Юре”, 2002. – Ч. І. – Гл. V.

3. Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина. – Х.: Фолио, 1998.

4. Шаповал В. Перспективи розвитку науки конституційного права в Україні // Право України. - 1996. - № 9.– С. 49 – 52.

Тема 3. Теоретичні основи конституції. Конституція України. Конституціоналізм(2 год.)

1. Поняття конституції як Основного Закону держави та характе­ристика її сутності. Функції конституції.

2. Юридичні властивості Конституції України та їх характеристика.

3. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.

4. Структура Конституції України.

5. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції України.

6. Поняття конституціоналізму. Конституціоналізм і конституція.

Методичні рекомендації:

У відповіді на питання № 1 потрібно дати визначення Конституції України. Необхідно показати, що конституція, регулюючи найважливіші відносини, які складаються в процесі здійснення публічної влади, засади економічного ладу, основи правового статусу людини і громадянина, їх об’єднань, є Основним законом Української держави та суспільства. Також необхідно розкрити зміст функцій, які виконує конституція. Звертаємо увагу, що серед вчених нема єдності щодо виділення функцій конституції.

Відповідаючи на питання № 2, треба розкрити юридичні властивості Конституції України, показати її особливість в системі нормативно-правових актів.

Навівши загальну класифікацію конституцій (питання № 3), визначте до яких видів за різними класифікаційними ознаками належить Конституція України.

Питання № 4 потребує характеристики структурних елементів Конституції України: преамбули, основної частини, перехідних положень, – визначення особливостей кожного з них, а також порядку розташування розділів в основній частині.

Питання розроби і прийняття конституції, а також порядку внесення змін і доповнень до чинного основного закону є надзвичайно важливими для кожної держави. Готуючись до відповіді на пункт № 5 даної теми, необхідно детально проаналізувати на лише розділ ХІІІ Конституції України, а й відповідні Рішення Конституційного Суду України. Визначте суб’єкти права законодавчої ініціативи щодо внесення змін до різних розділів Основного Закону, включаючи український народ як єдине джерело влади і носій суверенітету. Охарактеризуйте особливості процедури в залежності від того, до якого розділу Конституції України вносяться зміни. Зверніть увагу на роль Конституційного Суду України в даній процедурі. Також необхідно вказати на змістовні та часові обмеження щодо внесення змін до Конституції України.

Підготовка відповіді на питання № 6 вимагає аналізу спеціальних публікацій для з’ясування, що таке конституціоналізм, яка його структура, як співвідносяться між собою конституціоналізм і конституція, які особливості сучасного українського конституціоналізму.

Обов’язкова література:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI від 01.02.2011 (ВВР. – 2011. – № 10. – Ст. 68)).

2. Закон України “Про прийняття Конституції України і введення її в дію” від 28.06.1996 р., ВВР, 1996, № 30, ст. 142.

3. Закон України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р., ВВР, 1991, № 46, ст. 617.

4. Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України).

5. Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 (справа щодо внесення змін до Конституції України).

6. Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2003 року № 6-рп/2003 (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України).

7. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч.посібн / Авт.-уклад. М.І. Хавронюк. – К.: А.С.К., 2003. – 384 с.

8. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. - 400 с.

Рекомендована література:

1. Князевич Р. Конституційно-правові підстави для прийняття нової Конституції України // Право України. – 2007. – № 6. – С. 9 – 14.

2. Мартиненко П. Конституція України і міжнародне право: аспекти взаємодії // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. –  № 3. – С. 56 – 80.

3. Оніщенко О. Особливості процедури внесення змін до Конституції України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 200. – С. 31 – 35.

4. Оніщенко О. Пряма дія норм Конституції України // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 5. – С. 90 – 93.

5. Погорілко В. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму: До Четвертої річниці Конституції України // Вісник прокуратури. – 2000. – № 2 (4). – С. 67 – 70.

6. Савенко М. Функція правової охорони Конституції України // Право України. – 2001. – № 9. – С. 6 – 8.

7. Словська І. Поняття конституціоналізму // Держава і право. – 2002. – № 18. – С. 148 – 151.

8. Стецюк П. Основи теорії конституції та конституціоналізму. Ч. 1. – Львів: Астролябія, 2003. – 232 с.

9. Стецюк П. Поняття та система сучасного українського конституціоналізму // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3-4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 100 – 101.

10. Тацій В., Тодика Ю. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в Україні // Право України. – 2001. – № 6. – С. 3 – 7.

11. Тодика Ю. Конституція як соціальна цінність // Право України. – 2000. – № 12.

12. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики. – Х., 2000.

13. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – К., 1997.

14. Тодика Ю. Фактори реалізації Конституції України // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - № 3 (30). – С. 22 – 31.

15. Шаповал В. Основний Закон України і референдум: до питання про “стабільність” Конституції // Право України. – 2000. – № 2.

16. Шаповал В. Конституція України як нормативно-правовий акт // Право України. – 1997. – № 1.

17. Шаповал В. Становлення конституціоналізму в Україні: проблеми теорії // Право України. – 1998. – № 5. – С. 25 – 29.