Тема 2. Конституційне право України – юридична наука і навчальна дисципліна (2 год)

Методичні рекомендації

Та плани семінарських занять

З ДИСЦИПЛІНИ

“КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

ДЛЯ КУРСАНТІВ ЮРИДИЧНОГО ФА-КУЛЬТЕТУ

Дніпропетровськ

2011

Методичні рекомендації

Та плани семінарських занять

З ДИСЦИПЛІНИ

“КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”

Укладачі: доц. кафедри Дячок О. О.

доц.. кафедри Адашис Л. І.

Рецензенти: Слісаренко О. М.,доцент, доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Дніпропетровського національного університету ім.. О. Гончара;

Гмирко В. П. к. ю. н., доцент, декан юридичного факультету.                 

Редактори: Т. П.Дерев’янко

Підписано до друку          Формат 60´84 1/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк.                   Облік.-вид. арк.          Тираж _____прим.

Замовлення №

Дніпропетровськ: Академія митної служби України (свідоцтво про видавничу діяльність ДК №10 від 24.02.2000 р.).

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 8.

ВСТУП

Конституційне право України - базова галузь національної системи права нашої держави. Саме тому одна з фундаментальних, що вивчається майбутніми юристами. Її успішне засвоєння становить основу студіювання галузевих юридичних дисциплін.

Одна з основних форм навчальної роботи - семінарські заняття, в ході яких курсанти демонструють рівень засвоєння теоретичних знань і самостійного опрацювання нормативно-правової бази та фахової літератури. Семінарські заняття дозволяють обговорити законопроекти, проблеми законодавчого забезпечення та практики реалізації, дискусійні публікації тощо. А це вимагає від курсантів серйозної підготовки до занять: аналізу відповідних положень Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, рішень Конституційного Суду України, регламентів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, монографій, статей матеріалів наукових конференцій.

У ході семінарів майбутні юристи набувають та вдосконалюють уміння й навики, необхідні для цієї професії: чітко висловлювати свою думку, формулювати питання та відповідати на них, обстоювати власні погляди, посилаючись на нормативно-правові акти, рішення Конституційного Суду України тощо.

Методичний посібник містить питання, рекомендації та список обов’язкової і рекомендованої літератури до тем, які охоплюють практично всі питання навчальної дисципліни “Конституційне право України”.

Тема 1. Конституційне право України – галузь національної системи права України(2 год)

1.Поняття і предмет конституційного права України як галузі права. Місце конституційного права України в національній системі права.

2.Методи конституційно-правового регулювання.

3.Конституційно-правова відповідальність.

4.Система конституційного права України.

4.1. Принципи конституційного права України.

4.2. Конституційно-правові інститути.

4.3. Конституційно-правові норми (особливості, структура, класифікація).

5.Конституційно-правові відносини.

6.Суб’єкти конституційно-правових відносин.

7.Джерела конституційного права України.

Методичні рекомендації:

Відповідаючи на перше питання, курсанти повинні чітко визначити предмет конституційного права України, тобто коло суспільних відносин, які регулюються даною галуззю права, а також його відмінність від предмета інших галузей публічного права. Необхідно показати, що конституційне право України – це базова галузь національної системи права.

Готуючись до відповіді на друге питання, слід пригадати з теорії держави і права, що таке метод правового регулювання і які методи існують узагалі. З’ясувати, які методи регулювання застосовуються в конституційному праві. Відповідь має містити конкретні приклади регулювання суспільних відносин за допомогою того чи іншого методу.

Розкриваючи поняття правової відповідальності (питання 3), курсанти повинні показати особливості конституційно-правової відповідальності та її санкції.

У відповіді на питання 4.1 необхідно навести дефініції “принципи права” та детальий аналіз принципів конституційного права, закріплених у розділах першому та другому Конституції України. З теорії держави і права слід пригадати визначення та класифікацію інститутів і норм права, їх характерні ознаки. Розкриваючи питання 4.2 і 4.3, слід показати, в чому особливості конституційно-правових інститутів та норм, специфіку останніх з погляду кола регульованих відносин та структури.

Пригадавши з теорії держави і права поняття правових відносин, у відповіді на питання 5 потрібно визначити конституційно-правові відносини, показати їх особливості, навести наявні в юридичній літературі їх класифікації, охарактеризувати об’єкти конституційно-правових відносин.

Питання № 6 дати визначення поняття “суб’єкти конституційно-правових відносин” та характеристики їх кола, з’ясувати спільне та відмінне між суб’єктом конституційного права та суб’єктом конституційно-правових відносин.

У відповіді на питання 7 дати визначення джерела (форми) права, відоме курсантам з “Теорії держави і права”, а також визначення джерела (форми) конституційного права України як галузі. Необхідно показати систему джерел конституційного права України та зв’язки в середині неї.

ЛІТЕРАТУРА

Обов`язкова:

1. Конституція України № 254к/96–вр від 28.06.1996 [Текст] // Відомості Верховної Ради (далі – ВВР). – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44).

Рекомендована:

1. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків [текст] /
О. Білоскурська // Право України. – 2004. № 10. – С. 85–88.

2. Бориславський Л. Конституційна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності [текст] / Л. Бориславський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3–4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 102–103.

3. Задорожня Г. Щодо конституційно-правової відповідальності [текст] / Г. Задорожня // Право України. – 2007. – № 9. – С. 107–109.

4. Лучин В. О. Конституционные нормы и правоотношения [текст] /
В. О. Лучин – М. : Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

5. Конституційний процес. Час звірити підходи [текст] / М. Малишко // Віче. – 2001. – № 3. – С. 34–38.

6. Назаренко О. Закони як джерела конституційного права України [текст] / О. Назаренко // Держава і право. – Вип. 16. – 2002. – С. 97–102.

7. Назаренко Л. Конституційно-правова відповідальність: критерії класифікації та види [текст] / Л. Назаренко // Віче. – 1999. – № 10. – С. 25–32.

8. Наливайко Л. Р. Теоретичні аспекти конституційного делікту [текст] / Л. Р. Наливайко // Держава і право : Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 3–8.

9. Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки та критерії розмежування [текст] / М. Поваляєва // Право України. – 2000. – № 5.

10. Погорілко В. Джерела права України (загальна теорія джерел конституційного права) [текст] / В. Погорілко, В. Федоренко // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1 (28). – С. 46–59.

11. Погорілко В. Конституційно-правова відповідальність [текст] / Погорілко В., Федоренко В.// Правова держава. – 2002. – Вип. 13. – С. 114–131

12. Погорілко В. Джерела конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення [текст] / В. Погорілко, В. Федоренко //Право України. – 2002. – №3,4. – С. 8–16.

13. Погорілко В. Об’єкти конституційного права України : поняття, ознаки та види [текст] / В. Погорілко, В. Федоренко // Право України. – 2004.– №2. – С. 9–16.

14. Погорілко В. Система конституційного права як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни [текст] / В. Погорілко, В. Федоренко //Правова держава. – Вип. 12. – 2001. – С. 198–209.

15. Савчин М. Конституційна відповідальність у контексті правового захисту Основного Закону [текст] / М. Савчин // Держава і право. – 2002. –
№ 16. – С. 103–108.

16. Стецюк Н. Конституційно-правова відповідальність в Україні : поняття, особливості, суб’єкти [текст] / Н. Стецюк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3–4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 145–146.

17. Федоренко В. Поняття системи конституційного права України [текст] / В. Федоренко //Право України. – 2000. – № 7.

18. Федоренко В. Л. Система конституційного права України: матеріальне, процесуальне та колізійне право [текст] / В. Л. Федоренко // Держава і право : Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2007. – Вип. 36. – С. 193–199.

19. Шаповал В. Особливості конституційної правосуб’єктності [текст] / В. Шаповал // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2001. – Вип. 13. – С. 99–103.

20. Шаповал В. Суб’єкти конституційного права України: постановка проблем теоретичного визначення [текст] / В. Шаповал // Право України. – 2000. – № 8 .– С. 21–24.

Тема 2. Конституційне право України – юридична наука і навчальна дисципліна (2 год)

1. Предмет ы завдання науки конституційного права України.

2. Джерела науки конституційного права України.

3. Методи конституційно-правової науки.

4. Розвиток конституційно-правової науки в Україні.

5. Конституційне право України як навчальна дисципліна: завдання та значення.

Методичні рекомендації :

Відповідаючи на питання 1, курсанти мають розкрити такі поняття, як об’єкт і предмет науки конституційного права України, показати взаємозв’язок предмета науки та відповідної галузі права, розкрити завдання науки. Особливу увагу слід звернути на прикладне значення науки, її прогностичне завдання.

У відповіді на питання 2 розкрити систему та надати визначення джерела науки конституційного права України. Слід звернути увагу на те, що система джерел науки ширша, ніж система джерел галузі.

Дайте визначення поняття “науковий метод”, або “метод наукового дослідження” (питання 3). Не лише назвіть, а й охарактеризуйте загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, які використовуються в конституційно-правовій науці.

Розкриваючи питання 4, зазначте, коли в Україні започатковано конституційно-правові дослідження, як вони розвивалися в різні історичні періоди, охарактеризуйте основні наукові центри та науковий доробок відомих учених-конституціоналістів, зокрема тих, хто працює нині.

Питання 5 потребує визначення місця навчальної дисципліни “Конституційне право України” в ході підготовки майбутніх юристів. Спираючись на публікації, слід показати, які складнощі існують у викладанні та вивченні цієї дисципліни, а також шляхи оптимізації процесу викладання.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Конституція та конституційні акти України. Історія і сучасність [Текст]. К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.

Рекомендована:

1. Богданова Н. А. Система науки конституционного права. – М. : Юристъ, 2001.

2. Енгибарян Р. В. О некоторых дискуссионных теоретико-методологических вопросах курса конституционного права (Читая новейшую учебную литературу) [текст] / Р. В. Енгибарян, Э. В. Тадевосян // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 14–24.

3. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти [текст] / В. Селіванов. – К. : Видавн. дім “Ін Юре”, 2002. – Ч. І. – Гл. V.

4. Тодыка Ю. Н. Конституционное право Украины : отрасль права, наука, учебная дисципліна [текст] / Ю. Н. Тодыка – Х. : Фолио, 1998.

5. Шаповал В. Перспективи розвитку науки конституційного права в Україні [текст] / В. Шаповал // Право України. – 1996. –№ 9.– С. 49–52.

Тема 3. Теоретичні основи Конституції. Конституція України. Конституціоналізм(2 год)

1. Поняття Конституції як Основного Закону держави та характе­ристика її сутності. Функції Конституції.

2. Юридичні властивості Конституції України та їх характеристика.

3. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.

4. Структура Конституції України.

5. Порядок внесення змін і доповнень до Конституції України.

6. Поняття конституціоналізму. Конституціоналізм і Конституція.

Методичні рекомендації:

У відповіді на питання 1 потрібно дати визначення Конституції України, показати, що Конституція, регулюючи найважливіші відносини, які складаються в процесі здійснення публічної влади, засади економічного ладу, основи правового статусу людини і громадянина, їх об’єднань, є Основним законом Української Держави та суспільства. Також необхідно розкрити зміст функцій, які виконує Конституція. Зауважимо, що серед учених нема єдності щодо виділення функцій Конституції.

Розкрийте юридичні властивості Конституції України, покажіть її особливість у системі нормативно-правових актів (питання 2).

Навівши загальну класифікацію конституцій (питання 3), визначте, до яких видів за різними класифікаційними ознаками належить Конституція України.

Питання 4. Дайте характеристику структурних елементів Конституції України: преамбули, основної частини, перехідних положень, – визначення особливостей кожного з них, а також порядку розташування розділів основної частини.

Питання розробки і прийняття Конституції, а також порядку внесення змін і доповнень до чинного Основного Закону надзвичайно важливе для кожної держави. Готуючись до відповіді на питання 5, детально проаналізуйте не лише розділ ХІІІ Конституції України, а й відповідні Рішення Конституційного Суду України. Визначте суб’єкти права законодавчої ініціативи щодо внесення змін до різних розділів Основного Закону, включаючи український народ як єдине джерело влади і носія суверенітету. Охарактеризуйте особливості процедури в залежно від того, до якого розділу Конституції України вносяться зміни. Зверніть увагу на роль Конституційного Суду України у цьому процесі. Назвіть змістовні та часові обмеження щодо внесення змін до Конституції України.

У підготовка відповіді на питання 6 дайте аналіз спеціальних публікацій для з’ясування, що таке конституціоналізм, яка його структура, як співвідносяться між собою конституціоналізм і Конституція, які особливості сучасного українського конституціоналізму.

ЛІТЕРАТУРА

Обов`язкова:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 [Текст] // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222–15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44)).

2. Закон України “Про прийняття Конституції України і введення її в дію” від 28.06.1996 р., [Текст] //ВВР, 1996, № 30, ст. 142.

3. Закон України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р. [Текст] // ВВР, 1991, № 46, ст. 617.

4. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” [Текст] // Голос України. – 2005, 13 січня. – № 5. – С. 16.

5. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” [текст] // Голос України. – 2004, 8 грудня. – № 233.

6. Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 р. [Текст] № 4–зп (справа про набуття чинності Конституцією України).

7. Рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 р. [Текст] № 8–рп/98 (справа щодо внесення змін до Конституції України).

8. Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2003 р. [Текст] № 6–рп/2003 (справа щодо права вето на закон про внесення змін до Конституції України).

9. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина : yавч. посібн / Авт.-уклад.
М. І. Хавронюк. – К. : А.С.К., 2003. – 384 с.

10. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.

Рекомендована:

1. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення) [Текст] : Збірник нормативних актів: У 2–х книгах. / Автори-упорядники: С. В. Лінецький, М. І. Мельник, А. М. Ришелюк. – К. : Атика, 2004.

2. Князевич Р. Конституційно-правові підстави для прийняття нової Конституції України [текст] / Р. Князевич // Право України. – 2007. – № 6.– С. 9–14.

3. Мартиненко П. Конституція України і міжнародне право: аспекти взаємодії [текст] / П. Мартиненко //Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 3. – С. 56–80.

4. Оніщенко О. Особливості процедури внесення змін до Конституції України [текст] / О. Оніщенко // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 200. – С. 31–35.

5. Оніщенко О. Пряма дія норм Конституції України [текст] / О. Оніщенко // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 5. – С. 90–93.

6. Погорілко В. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму : До Четвертої річниці Конституції України [текст] / В. Погорілко // Вісник прокуратури. – 2000. – № 2 (4). – С. 67–70.

7. Савенко М. Функція правової охорони Конституції України [текст] / М. Савенко // Право України. – 2001. – № 9. – С. 6–8.

8. Словська І. Поняття конституціоналізму [текст] / І. Словська // Держава і право. – 2002. – № 18. – С. 148–151.

9. Стецюк П. Основи теорії Конституції та конституціоналізму. [текст] / П. Стецюк // Львів : Астролябія, 2003./ч.1 – 232 с.

10. Стецюк П. Поняття та система сучасного українського конституціоналізму [текст] / П. Стецюк //Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні (Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції 3–4 лютого 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 100–101.

11. Тацій В. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в Україні [текст] / В. Тацій, Ю. Тодика //Право України. – 2001. – № 6. – С. 3–7.

12. Тодика Ю. Конституція як соціальна цінність [текст] / Ю. Тодика //Право України. – 2000. – № 12.

13. Тодика Ю. Конституция Украины: проблемы теории и практики [текст] / Ю. Тодыка– Х., 2000.

14. Тодика Ю. Н. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества [текст] / Ю.Н. Тодыка, Е. В. Супрунюк – К., 1997.

15. Тодика Ю. Фактори реалізації Конституції України [текст] / Ю. Тодика// Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 3 (30). – С. 22–31.

16. Шаповал В. Основний Закон України і референдум. : до питання про “стабільність” Конституції [текст] / В. Шаповал // Право України. – 2000. – № 2.

17. Шаповал В. Конституція України як нормативно-правовий акт [текст] / В. Шаповал // Право України. – 1997. – № 1.

18. Шаповал В. Становлення конституціоналізму в Україні: проблеми теорії [текст] / В. Шаповал // Право України. – 1998. – № 5. – С. 25–29.

Тема 4. Конституційні основи державного устрою та народовладдя в Україні(2 год)

1. Держава як суб’єкт конституційного права.

2. Сутність та юридична природа державної влади.

3. Конституційні характеристики України як держави:

3.1. Незалежна і суверенна;

3.2. Республіка;

3.3. Унітарна;

3.4. Правова;

3.5. Соціальна;

3.6. Демократична.

Методичні рекомендації:

У питанні 1, розкрийте поняття держави, охарактеризуйте її особливості серед інших суб’єктів конституційного права.

У відповіді на питання 2 визначте, що таке влада, які її характеристики, якою буває влада. Дайте дефініцію державної влади та покажіть її природу, а також суттєві юридичні ознаки.

Питання 3 повністю присвячене характеристиці ознак Української держави, закріплених в статті 1 Конституції України. Кожна ознака потребує детального розкриття на основі аналізу положень чинного законодавства та наукових досліджень.

Відповідаючи на питання 3.1, поясніть зміст понять “незалежна держава” і “суверенна держава”, відмінність між ними, зазначте юридичні властивості незалежної і суверенної держави. Вкажіть, яким чином забезпечується незалежність і суверенітет.

У ході підготовки до відповідей на питання 3.2, 3.3 і 3.6 пригадайте з курсу теорії держави і права поняття форми держави, форми правління, форми державного устрою та форми державного режиму. Виходячи з положень Конституції України, доведіть, що наша держава є республікою, а також визначте якою саме (президентською, змішаною чи парламентарною). Покажіть, що Україна - унітарна держава (зверніть увагу на наявність у її складі автономії, що не суперечить поняттю та ознакам унітарної держави). Висловіть свою думку щодо ідеї федералізації України.

У відповіді на питання 3.4 дайте визначення поняття “правова держава”, розкрийте її ознаки. Поміркуйте, чи закріплені вони в Конституції та законодавстві України, чи дотримуються конституційних приписів на практиці.

Аналогічні рекомендації можна дати й до питання 3.5. Зверніть увагу на те, що в юридичній літературі існують різні погляди на соціальну державу. Розкрийте найбільш поширені з них. Висловіть також свою думку щодо того, чи може держава одночасно бути правовою та соціальною.

У питанні 3.6, дайте визначення демократії, демократичної держави. Покажіть, які демократичні інститути та механізми закріплені в Конституції та законах України. Поміркуйте над можливими шляхами вдосконалення демократії у нашій державі.

ЛІТЕРАТУРА

Обов`язкова:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996/[Текст] // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44)).

2. Закон України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р. / [Текст] //, ВВР, 1991, № 46, ст. 617.

Рекомендована:

1. Веніславський С. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу [текст] / С. Веніславський // Право України. – 1998. – № 1. – С. 34–38.

2. Вовк Ю. Ідея федералізму в Україні у контексті посилення впливу регіонів [текст] / Ю. Вовк // Право України. – 2004. – № 10. – С. 19–21.

3. Журавський В. Політична система України: особливості, фактори, чинники права [текст] / В. Журавський // Віче. – 2000. – № 2. – С. 49–65.

4. Іваненко Т. В. Основні принципи правової держави [текст] / Т. В. Іваненко // Митна справа. – 2002. – № 4. – С. 92–94.

5. Линецький С. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України [текст] / С. Линецький // Право України. – 2000. – № 6. – С. 19–23.

6. Мамут Л. С. Социальное государство с точки зрения права [текст] /
Л. С. Мамут // Государство и право. – 2001. – № 7. – С.5–14.

7. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність [текст] /
Л. Прокопець // Право України. – 2000. – № 12. – С. 16–18,31.

8. Рабінович П. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження демократії [текст] / П. Рабінович, Ю. Лобода // Право України. – 2001. – № 8. – С. 41–44.

9. Селіванов В. Парадокси свободи і демократії [текст] / В. Селіванов // Віче. – 2000. – № 12. – С. 67–85.

10. Селиванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти [текст] / В. М. Селиванов – К. : Видавн. дім “Ін Юре”, 2002. – Ч. І. – Гл. VI, VII, IX.

11. Сербін Р. Діалектика державного суверенітету в епоху глобалізму [текст] / Р. Сербін // Право України. – 2002. – № 12. – С. 37–42.

12. Скоблик Н. Відповідальність влади і контроль над нею [текст] /
Н. Скоблик // Віче. - 2000.– № 7. – С. 146–152.

13. Скрипнюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні : проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України. Монографія. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 600 с.

14. Скрипнюк О. Проблема соціальної держави в контексті концепції “державного мінімалізму” [текст] / О. Скрипнюк // Право України. – 2000. – №11. – С. 17–20.

15. Сокуренко В. Гуманістичний зміст концепції соціальної держави [текст] / В. Сокуренко // Право України. – 2000. – №11. – С. 21–23.

16. Строган А. Взаємозалежність і взаємообумовленість громадянського суспільства та правової держави [текст] / А. Строган //Право України. – 2007. – № 10. – С. 14–17.

17. Телятник К. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держава [текст] / К. Телятник // Право України. – 2002. – № 9. – С. 14–18.

18. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991 – 2001 рр. [текст] / Б. Футей – К. : Юрінком Інтер, 2001.

19. Футей Б. Конституційна категорія соціальної держави [текст] /
Б. Футей // Право України. – 2004. – № 5. – С. 14–19.

20. Шипілов Л. До юридичного розуміння легітимізації влади [текст] /
Л. Шипілов // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4 (35). – С. 291–299.

21. Яковюк І. Про обсяг понять “соціальна держава” (на основі порівняльного аналізу моделей ФРН і України) [текст] / І. Яковюк // Право України. – 1998. – №11.

Тема 5. Народовладдя в Україні(2 год)

1. Поняття народовладдя. Форми народовладдя в Україні.

2. Безпосередня демократія: поняття, функції, механізм.

3. Референдум як форма безпосередньої демократії.

4. Конституційно-правове регулювання референдумів в Україні.

Методичні рекомендації:

У відповіді на питання 1 потрібно дати визначення народовладдя (демократії), показати його місце в сучасній теорії та практиці конституціоналізму, назвати основні форми народовладдя, закріпленні в Конституції України та чинному законодавстві.

Відповідаючи на питання 2, необхідно розкрити особливості безпосередньої (прямої) демократії через аналіз її принципів, функцій та нормативно-правової й організаційно-правової складових її механізму. Розглядаючи форми безпосередньої демократії, не слід обмежуватись лише виборами та референдумом, а пояснити зміст інших форм (ст. 69 Конституції України).

Питання 3 потребує загальної характеристики референдуму як конституційно-правового інституту, класифікації референдумів за різними ознаками.

У відповіді на питання 4 необхідно охарактеризувати нормативно-правову базу, якою врегульовано проведення в Україні референдумів. Визначте предмет всеукраїнського, Автономної Республіки Крим та місцевого референдумів, а також питання, які не можуть виноситись на референдум. Окресліть коло суб’єктів, наділених правом призначення, проголошення та ініціювання референдумів різного рівня. Зазначте змістовні та часові обмеження щодо проведення даної форми безпосередньої демократії. Зверніть увагу на проблемні моменти, пов’язані з проведенням референдумів у нашій державі.

ЛІТЕРАТУРА

Обов`язкова:

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 [Текст] // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44)).

2. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” № 987-XII вiд 23.04.1991 р. [Текст] // ВВР, 1991, № 25, ст.283 (із змінами).

3. Закон України “Про політичні партії в Україні” № 2365-III від 05.04.2001 р. [Текст] // ВВР, 2001, № 23, ст.118 (із змінами).

4. Закон України “Про об’єднання громадян” № 2460-XII від 16.06.1992 р. [Текст] // ВВР, 1992, № 34, ст.504 (із змінами).

5. Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 р. [Текст] // ВВР, 1996, № 47, ст. 256 (із змінами).

6. Закон України “Про ратифікацію “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” 1950 р, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції” [Текст] // Голос України.–24 липня 1997.

7. Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 р. № 2-рп/2001 (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання)

8. Загальна декларація прав людини. Резолюція 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.

9. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. Резолюція 2200 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16.12.1966 р. Ратифікований Українською РСР згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19.10.1973 р. № 2148.

10. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Резолюція 2200 А (XXI) Генеральної Асамблеї ООН від 16.12.1966 р. Ратифікований Українською РСР згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 19.10.1973 р. № 2148.

Рекомендована:

1. Адашис Л. Політичні права і свободи людини і громадянина як віддзеркалення інтеграційних процесів України в конституційній сфері [текст] / Л. Адашис // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до Європейської інтеграції. (Матеріали наукової конференції 26 березня 2004 р.). – Дніпропетровськ: АМСУ, 2004. – С. 170–171.

2. Адашис Л. І. Право на об’єднання у політичні партії: український і зарубіжний досвід [текст] / Л. І. Адашис // Збірка матеріалів круглому столу „Міжнародно-правові стандарти прав людини та їх імплементація в національному законодавстві”. – Дніпропетровськ, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007.

3. Адашис Л.И. Конституционное право на объединение в политические партии в Украине и за рубежом [текст] / Л. И. Адашис // Академический весник Ростовського филиала Российской таможенной академии. – 2008. – № 6. – С. 81–85.

4. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення [текст] / В. Андрейцев // Право України. – 2001. – №4. – С. 8–11.

5. Антонович М. Імплементація Міжнародного пакту про громадські та політичні права в Україні: крізь призму Комітету ООН з прав людини [текст] / М. Антонович // Право України. – 2004. – № 8. – С. 33–36.

6. Білоскурська О. Історія становлення конституційних обов’язків в Україні [текст] / О. Білоскурська / Держава і право. – 2003. – Вип. 19. – С. 242–247.

7. Гончаренко О. Співвідношення економічних прав з іншими правами людини і громадянина в Україні [текст] / О. Гончаренко // Право України. – 2004. – № 9. – С. 55–58.

8. Давидова М. Соціально-економічні права як критерій аналізу і класифікації сучасних демократичних держав [текст] / М. Давидова // Право України. – 2001. – №8. – С.32–35.

9. Иваненко В. А. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты [текст] / В. А. Иваненко, В. С. Иваненко. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 404 с.

10. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Україні [текст]: навч. посіб. – К. А. М. Колодій, А. Ю. Олійник: Юрінком Інтер, 2003.

11. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина [текст]: навч.посібн. / Авт.-уклад. М. І. Хавронюк. – К. : А.С.К., 2003. – 384 с.

12. Кузьменко П. Поняття, основні риси та класифікація обмежень особистих конституційних прав і свобод людини [текст] / П. Кузьменко // Підприємництво. Господарство. Право. – 2003. – № 6. – С. 40–43.

13. Кушакова Н. Конституційне право на інформацію в Україні: сучасний підхід [текст] Н. Кушакова // Право України. – 2002. – № 12. – С. 51–55.

14. Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту недоторканність: поняття та характерні риси [текст] / В. Олійник // Право України. – 2000. – №12. – С.33–36.

15. Права людини в Україні [Текст]. – К., 1995.

16. Права людини. Міжнародні договори людини. Декларації, документи [Текст]. – К., 1992.

17. Саидов А. Х. Общепризнанные права человека [текст] / А. Х. Саидов. – М. : МЗ ПРЕСС, 2004.

18. Селіванов А., Конституційна скарга громадян в реаліях сучасності [текст] / А. Селіванов, П. Євграфов // Право України. – 2003. – № 4. – С. 80–85.

19. Соколенко Ю. Гарантії культурних прав і свобод громадян України [текст] / Ю. Соколенко // Право України. – 2004. – № 2. – С. 34–38.

20. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине [текст]/ Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. – К. : Ін Юре, 2004.

21. Черкашина М. Поняття та класифікація юридичних гарантій екологічних прав громадян [текст] / М. Черкашина // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 11. – С. 82–84.

22. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини [текст] /
Ю. Шемшученко // Право України. – 2001. – №8. - С. 13-15.

23. Шумський П. Права людини. Знати, щоб захищати [текст] / П. Шумський, Г. Табалюк // Віче. – 2001. – №3. – С. 39–46.

24. Фролов Ю. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні: проблеми класифікації [текст] / Ю. Фролов // Право України. – 2003. – № 10. – С. 111–114.

25. Чуб О. О. Конституційне право громадян України на участь в управлінні державними справами [текст]: Монографія / О. О. Чуб. – Х. : Одісей, 2005. – 232 с.

Тема 9. Захист та забезпечення конституційних права та свободи людини і громадянина в Україні(2 год)

1. Право людина на ефективний захист своїх прав і свобод.

2. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Україні.

3. Міжнародний досвід: статус і роль омбудсмана за кордоном. Європейський Суд з прав людини.

4. Юридична відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Методичні рекомендації:

Готуючись до семінарського заняття з даної теми, курсанти повинні, перш за все, опрацювати закони. Відповідь на питання 1 вимагає порівняння положень законодавства України з відповідними положеннями міжнародно-правових актів. Необхідно прокоментувати статті 55, 59, 61, 62, 63 Конституції України; Рішення Конституційного Суду України № 6-зп/1997; 9-зп/1997; 13-рп/2000 та Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина”. Також потрібно окреслити проблему зловживання громадянами своїми правами та свободами.

Відповідь на питання 2 передбачає ознайомлення курсанта із досвідом роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Опрацювавши Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, потрібно визначити правовий статус Уповноваженого, порядок його призначення і звільнення з посади, його права та обов’язки. Слід показати процедуру звернення громадян до Уповноваженого та акти його реагування, а також гарантії захисту прав людини і громадянина при зверненні до нього.

Питання 3 передбачає опрацювання додаткової літератури і матеріалів періодичних видань, які визначають статус і роль омбудсмана в інших країнах. Порівняйте вітчизняний досвід із зарубіжним. Також потрібно визначити статус Європейського Суду з прав людини, умови і вимоги щодо подання скарги та юридичну силу його рішень.

У питанні 4 розкрийте види і міри юридичної відповідальності за порушення прав і свобод людини і громадянина в Україні. Прокоментуйте статті 56 і 60 Конституції України.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 [Текст] // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44)).

2. Закон України “Про ратифікацію “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” [Текст] // Голос України. – 24 липня 1997.

3. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” № 776/97-ВР від 23.12.1997 р. [Текст] // ВВР, 1998, № 20.

4. Конвенція про захист прав та основних свобод людини 1050 р. [Текст] Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Ратифіковані Україною згідно з Законом від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР.

5. Права людини при здійсненні правосуддя. [Текст] Резолюція 2542 (XXVI) Генеральної Асамблеї ООН від 20.12.1971 р.

6. Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 р. № 6-зп (справа громадянки Дзюби Г. П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи).

7. Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 р. [Текст] № 9-зп (справа за зверненням жителів міста Жовти Води).

8. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. [Текст] № 13-рп/2000 (справа про право вільного вибору захисника).

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. [Текст] № 7 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина”.

Рекомендована:

1. Андрейцев В. Право громадян на екологічну безпеку: проблеми конституційно-правового забезпечення [текст] / В. Андрейцев // Право України. – 2001. – №4. – С. 8 – 11.

2. Башимов М. Институт омбудсмена в странах СНГ и Балтии [текст] / М. Башимов // Государство и право. – 2004. – № 5. – С. 63 – 73.

3. Бойцова В. В. Служба защиты прав человека и гражданина: Мировой опыт. – М., 1996.

4. Буценко А. П. Практика Европейского суда по правам человека [текст] / А. П. Буценко. – М., 2001.

5. Бутрос Бутрос-Гали. Организация Объединенных Наций и права человека человека [текст] / Бутрос Бутрос-Гали. – М., 1996.

6. Глотов С. А. Права человека и их защита в Европейском суде [текст] / С. А. Глотов, Е. Г. Петренко. – М., 2000.

7. Европейский суд по правам человека: Избр. Решения [Текст]. в 2-х т. – М., 2000.

8. Иваненко В. А., Иваненко В. С. Социальные права и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты [текст] / В. А. Иваненко, В. С. Иваненко. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003.

9. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Україні [Текст]: навч. посіб / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003.

10. Конвенция о защите прав человека и основных свобод [Текст] / Сост.: В. Б. Исаков, П. А. Лаптев, О. В. Митин, С. В. Черниченко. – М. : Юрайт, 1999.

11. Довбиш В., Кравченко Н. Шляхи вдосконалення політико-правового статусу вітчизняного омбудсмана: застосування західноєвропейського досвіду [текст] В. Довбиш, Н. Кравченко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9 (141). – С. 62–65.

12. Заворотченко Т. Юридична відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина в Україні [текст] / Т. Заворотченко // Держава і право. – 2002. – Вип. 16. – С. 123–129.

13. Калініченко О. Генеза системи конституційного контролю за реалізацією прав і свобод людини і громадянина [текст] / О. Калініченко // Право України. – 2003. - № 5. – С. 36–40.

14. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина [текст]: навч.посібн. / Авт.-уклад. М. І. Хавронюк. – К. : А.С.К., 2003. – 384 с.

15. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности [текст] / Пер. с франц. – М., 1993.

16. Обзор роли и деятельности неправительственных правозащитных организаций [текст] / Пер. с англ. – М., 1995.

17. Марцеляк О. Міжнародний досвід функціонування деяких спеціалізованих омбудсманів [текст] / О. Марцеляк // Право України. – 2003. - № 4. – С. 123–127.

18. Марцеляк О. Омбудсман з прав дитини: проблеми формування і розвитку у світі і в Україні [текст] / О. Марцеляк // Право України. – 2003. - № 10. – С. 44 – 48.

19. Марцеляк О. Основні елементи конституційно-правового статусу омбудсмана [текст] / О. Марцеляк // Підприємництво. Господарство. Право. – 2003. - № 11. – С. 85 – 88.

20. Марцеляк О. Гарантії діяльності омбудсмана: національна практика та зарубіжний досвід [текст] / О. Марцеляк // Підприємництво. Господарство. Право. – 2003. - № 12. – С. 68 – 71.

21. Марцеляк О. Статус і функціонування регіональних представницьких омбудсманів: світовий досвід [текст] / О. Марцеляк // Право України. – 2004. – № 1. – С. 149 – 153.

22. Марцеляк О. Колегіальні омбудсманівські служби [текст] / О. Марцеляк // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. - № 3. – С. 18 – 21.

23. Права людини в Україні [текст]. – К., 1995.

24. Права людини. Міжнародні договори з прав людини. Декларації, документи [текст]. – К., 1992.

25. Соколенко Ю. Гарантії культурних прав і свобод громадян України [текст] / Ю. Соколенко // Право України. – 2004. – № 2. – С. 34–38.

26. Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці [текст] / В. Темченко // Право України. – 2003. – № 5. – С. 47–51.

27. Тодика О. Проблеми зловживання громадянами своїми правами та свободами в аспекті становлення народовладдя [текст] / О. Тодика // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 6. – С. 87–90.

28. Туманов В. А. Европейский суд по правам человека [текст]: Очерк организации и деятельности / В. А. Туманов. – М., 2001.

29. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини [текст] /
Ю. Шемшученко // Право України. – 2001. – №8. – С. 13–15.

30. Філих Н. Громадянське суспільство та проблема захисту прав людини [текст] / Н. Філих // Підприємництво. Господарство. Право. – 2003. – № 8. – С. 61–64.

Тема 10. Конституційно-правовий статус осіб, які не є громадянами України(2 год)

1. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.

2. Правовий статус біженців в Україні.

Методичні рекомендації:

Опрацюйте Закони України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, “Про біженців”, “Про імміграцію”.

У питанні 1, необхідно визначити поняття “іноземець” та “апатрид”, “біпатрид”, основні права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні. Визначте особливості і відмінності їх правового статусу від правового статусу громадян України. Розкрийте порядок в’їзду в Україну, виїзду з України та юридичну відповідальність іноземців та осіб без громадянства.

У цьому ж питанні потрібно дати визначення понять: “іммігрант”, “квота імміграції”, перерахувати категорії іммігрантів, визначити порядок надання дозволу на імміграцію в Україну, підстави для відмови у цьому, порядок скасування дозволу на імміграцію і видворення за межі України.

Відповідь на питання 2 передбачає визначення понять “біженець” і “політичний біженець”, з’ясування повноважень органів влади щодо вирішення питання про надання, втрату і позбавлення статусу біженця в Україні. Розкрийте права та обов’язки особи, якій надано статус біженця в Україні, їх правовий захист.

ЛІТЕРАТУРА

Обов`язкова:

1. Конституція України № 254к/96-вр від 28.06.1996 [Текст] // ВВР. – 1996. – № 30. – Cт. 141 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004 (ВВР. – 2005. – № 2. – Ст. 44)).

2. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3929-XII вiд 04.02.1994 р. [Текст] // ВВР, 1994, № 23, ст.161 (із змінами).

3. Закон України “Про біженців” № 2557-III вiд 21.06.2001 р. [Текст] // ВВР, 2001, № 47, ст. 250 (із змінами).

4. Закон України “Про імміграцію” № 2491-III від 7.06.2001 р. [Текст] // ВВР, 2001, № 41, ст.197.

Рекомендована:

1. Конституція України: офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина [текст]: навч. посібн. / Авт.-уклад. М. І. Хавронюк. – К. : А.С.К., 2003. – 384 с.

2. Москаль Г. Правовий статус закордонного українця – особливий (спеціальний) вид правового статусу іноземця [текст] / Г. Москаль // Право України. – 2004. – № 10. – С. 35–37.

3. Мосьондз С. Проблема біженців: історія виникнення, сучасний стан та шляхи розв’язання [текст] / С. Мосьондз // Підприємництво. Господарство. Право. – 2004. – № 12. – С. 135–139.

4. Тимчик Г. Деякі аспекти правового статусу політичних біженців в Україні [текст] / Г. Тимчик // Юридичний журнал. – 2004. – № 5 (23). – С. 63–66.