Практична робота № 11  Організаційне забезпечення стратегічного управління і внесення змін в ОСУ

Мета: Закріпити знання студентів з організаційної структури управління, визначити характеристики ОСУ стратегічного типу.

Студент повинен знати: типи організаційних структур, характеристики ОСУ.

Студент повинен вміти:  формувати ОСУ стратегічного типу. Навчитися оцінювати ефективність ОСУ.

Інформування: Організаційна структура — це склад, взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління підприємством. Слід вибирати таку структуру, яка відповідає стратегічним планам організації і забезпечує її ефективну взаємодію з навколишнім середовищем та досягнення намічених цілей. Більшість організацій зараз використовують бюрократичні структури управління. Традиційною структурою бюрократії є функціональна організація, яка розбивається на підрозділи, що виконують спеціалізовані функції. При низькій ефективності суто функціональних структур крупні організації переходять до використання дивізійних. Основними є дивізійні структури, орієнтовані або на різні види продукції, або на різні групи споживачів, або на різні регіони. Вибір на користь тієї чи іншої структури визначається важливістю цього елементу в стратегічних планах організації.

Широко визнано, що існує п’ять типів організаційних структур: лінійна, функціональна, дивізіональна, структура по стратегічним одиницям бізнесу та матрична.

    Вибір тієї чи іншої організаційної структури залежить від цілого ряду факторів.

Це:

- розмір та ступінь різноманітності діяльності, які властиві організації;

- географічне розташування організації;

- технологія;

- відношення до організації з боку вищого керівництва та співробітників організації;

- динамізм зовнішнього середовища;

- стратегія, яка реалізується організацією.

Якщо перейти до розгляду питання про недоліки та переваги вище перелічених структур, то треба підкреслити, що їх переваги та недоліки непотрібно абсолютизувати. Кожна організаційна структура проявляє себе в залежності від тих умов, в яких функціонує організація. Тому про переваги та недоліки можна говорити тільки в загальному плані.

Стратегічні ОСУ зорієнтовані на реакцію на зміни в зовнішньому середовищі і характеризуються більшою децентралізацією (різного типу), гнучкістю, універсальністю в діяльності окремих ланок, спрямованих на виявлення проблем і прийняття нових (як правило стратегічних) управлінських рішень. І. Ансофф розглядав зв’язок між характеристиками ОСУ та можливими реакціями, на які вони здатні після змін у зовнішньому середовищі.

Реакція – це якість і тип прийняття управлінських рішень (своєчасність і якість рішення задач управління), що забезпечує розробку іреалізацію дій, спрямованих на адаптацію до змін зовнішнього середовища і досягнення цілей підприємства. Визначення типу реакції дає можливість вибрати відповідний тип організаційної структури управління.

Виробнича реакція являє собою найбільш простий тип і широко використовується підприємствами, що орієнтують свою діяльність на виробництво прибуткової продукції, реалізація якої здійснюється на освоєному ринку. Такий тип реакції притаманний організаціям-аутсайдерам. Вироблення цього типу реакції здатна забезпечити лінійно-функціональна ОСУ.

Конкурентна реакція виникає внаслідок активізації конкурентів підприємства на ринку реалізації продукції або на інших ринках. Такий тип реакції використовують організації «захисники витрат». Забезпечують такий тип реакції модифіковані лінійно-функціональні ОСУ за умов невеликих масштабів підприємства.

Інноваційна реакція виникає тоді, коли на конкурентному ринку виникають загрози реалізації освоєної продукції або можливості розширити свою присутність на ринку за рахунок розробки нової продукції. Цю реакцію використовують організації «захисники якості». Забезпечують такий тип реакції проектна або матрична ОСУ.

Підприємницька реакція створює умови для довгострокового росту підприємства, прибутковості і наступності, балансуючи набір стратегічних зон господарювання, областей стратегічних ресурсів і груп впливу ззовні на стратегію. Цей тип реакції притаманний «інтегрованому» та «диверсифікованому» аналізаторам. Такий тип реакції здатна забезпечувати ОСУ конкломеративного типу.

Адміністративна реакція використовується підприємством тоді, коли воно має діапазон потенційних можливостей і рівень потенціалу керівництва, здатних ефективно забезпечувати виробничу, конкурентну, підприємницьку та інноваційну діяльність в один і той же час. Така реакція притаманна фірмам «проспекторам» та «монополістам». Таким вимогам відповідають різні модифікації ОСУ конгломеративного типу.

Завдання 1: Використовуючи отримані знання, дослідіть який тип реакції досліджуване вами підприємство використовує та має використовувати, дані запишіть у таблицю 5.

Завдання 2: Проаналізуйте організаційну структуру дослідного підприємства. З’ясуйте її недоліки. Який тип ОСУ потрібно використовувати на Вашу думку.

Таблиця 5

Довідковий матеріал до практичної роботи №11

1. Завадський Й.С. Менеджмент: Management.-Т.1.- Вид. 2-е. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998.- 542 с.

2. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент на предприятиях АПК.-М.: Колос , 1999.- 367 с.

3. Мартиненко М.М., Ігнатієва І.А. Стратегічний менеджмент: Підручник.- К.: Каравела, 2006.- 320с.

4. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: учебник для ВУЗов.- 2 издание.- М.: ЗАО «Бизнес-школа», «Интек-синтез», 1998.- 416 с.

5. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: навчальний посібник.- К.: КНЕУ, 1999.- 384 с.

6. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: навчальний посібник. – К.: ТОВ «УВПК «Екс об», 2001р. – 559 с.

Питання для закріплення та самоконтролю:

1.Охарактеризуйте функціональну структуру управління, назвіть її переваги та недоліки

2.Охарактеризуйте види дивізіональної структури управління.

3.Охарактеризуйте матричну структуру управління, наведіть приклад.

4.Розкажіть, як треба формувати на підприємстві організаційну структуру управління стратегічного типу?

5.Якою є організаційна структура на вашому дослідному підприємстві?

6.Що таке СГЦ? Для чого вони створюються? Яку відповідальність несе його керівник за розробку та виконання стратегій?

7.Що таке „реакція ОСУ” та для чого її треба досліджувати?