Фактори впливу на вибір виду транспорту

При відвантажуванні товарів на склади дилерам та споживачам фірма може вибирати один з 5 видів транспорту: залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний та по-
вітряний. Кожен вид транспорту має свої переваги й недоліки і в тому чи іншому разі — найвигіднішу сферу застосування.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники зважають на 6 чинників.

-Час доставки; Витрати на доставку; Регулярність; Маневреність; Провізна спроможність; Обмеженість у застосуванні.

Так, якщо відправника цікавить швидкість доставки товару, то він вибирає повітряний або автомобільний транспорт. Якщо йому треба мінімізувати витрати, то він вибирає водний або трубопровідний транспорт. Автомобільний транспорт має багато переваг порівняно з іншими видами транспорту, чим і пояснюється зростання частки його використання.

Вантажовласники ставлять до доставки вантажу такі вимоги: максимальна надійність, мінімальний час, регулярність, гарантовані строки (в тому числі доставка точно в строк), організація доставки «від дверей до дверей»; прийнятна ціна достав­ки; висока безпечність перевезень; зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні; наявність різних додаткових послуг; наявність різних рівнів обслуговування, пристосування до потреб споживачів (гнучкість обслуговування); забезпечення збереженості вантажу при перевезеннях та під час зберігання; супроводження вантажу до пунк­ту призначення; можливість одержання оперативної інформації про тарифи на перевезення, вартість додаткових послуг, умови доставки і місцезнаходження вантажу; налагоджена система документів; наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів; повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Як показує практика, вимоги власників вантажів можуть бути суперечливими. Наприклад, вони можуть вимагати доставки вантажу точно в строк із збереженням його та мінімальною ціною доставки. Ще >е ускладнює роботу посередника з проектування доставки вантажу суперечливість цілей елементів системи, коли вигода для одних учасників процесу може означати втрати для інших.

·  Максимальна надійність;

· Швидкість; мінімальний час, регулярність, гарантовані строки, прийнятна ціна, висока безпечність перевезень, зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні, наявність різних додаткових послуг, забезпечення збереженості вантажу при перевезенні та під час зберігання, супровід вантажу до пункту призначення, налагоджена система документів, наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів, повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.

· Мала вартість;

· Вмістимість.

Принципи логістики при виборі обладнання у логістичній системі на сучасному етапі

Відмова від випуску універсального технологічного ті підйомно-транспортного устаткування й використання обладнання, яке б відповідало конкретними завданням і умовам (спеціального обладнання) Для застос. логістичного підходу до управління матеріал. потоками необхідний високий рівень НТР

Характеристика технологічних процесів логістики

Технологічний процес є сукупністю послідовно виконуваних робіт та операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва.

Технолог процес у логістиці :

1.транспортний

2.складський

3. виробничий

 Єдиний технологічний процес в логістиці визначається певними техніко-організаційними вимогами. До них, зокрема, належать:

1. Транспортні вимоги, які обумовлюють оптимальність видів та типів транспортних засобів, відповідність роду та характеру вантажів, що перевозяться, їх кількості та протяжність перевезень, використання прогресивних засобів перевезень вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і, виходячи з цього, застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, що перевозяться, синхронність виробничих ритмів, пов’язаних із забезпеченням цехів сировиною та матеріалами.

2. Складські вимоги передбачають спрощення й здешевлення складських операцій за рахунок ефективного використання складсь­ких площ, обладнання та робочої сили. Успішне використання усіх складських операцій потребує не тільки високої організації складського господарства, а й раціонального налагодження технологічного процесу.

Технологічні процеси оформлюються у вигляді технологіч­них схем, інструкцій, технологічних карт, графіків роботи механізмів та під­йомно-транспортного устаткування.

Технологічна схема визначає напрями переміщення матеріалів, кількість технологічних операцій та характер механізації кожної з них, зазначаються типи і види машин та обладнання, які використовуються під час виконання тих чи інших операцій.

На основі технологічних схем розробляються технологічні карти, які дають можливість організувати технологічний процес на відміну від технологічних схем карти, крім послідовності виконання технологічних операцій, містять і стислий опис (характеристику) обладнання, норми часу на кожну операцію, застереження з техніки безпеки.

Після розроблення технологічних схем і технологічних карт роз­робляють графік роботи механізмів та обладнання. Графік розробляють на основі виявлених обсягів вантажно-розвантажувальних та внутрішньоскладських робіт, що їх необ­хідно виконати за добу чи зміну в цілому і щодо кожного підрозділу окремо, а також з урахуванням годинної продуктивності. Графік обумовлює продуктивність кожного виду обладнання, його заван­таженість на різних дільницях та операціях. У ньому відображаю­ться процеси надходження та відправлення вантажів, їх розміщення на місцях зберігання