Визначення вибірки емпіричного дослідження

Основними вимогами до вибірки є її репрезентативність і адекватність. Репрезентативність - показовість, відповідність характеристик, отриманих у результаті часткового (вибіркового) обстеження об'єкта, характеристикам цього об'єкта в цілому, щодозволяє поширити виводи часткового обстеження на досліджуваний об'єкт. Адекватною вважається вибірка достатнього обсягу для того, щоб у кількісних характеристиках (числових показниках) був досягнутий передбачуваний рівень вірогідності. Бажано розраховувати обсяг необхідної вибірки з використанням математичного планування експерименту. Але на практиці це відбувається рідко, тому що для більшості випадків потрібні попередні експерименти з метою одержання хоча б зразкових параметрів досліджуваних явищ, а це вимагає чималого часу.

Визначення обсягу вибірки обумовлене дослідницькими завданнями. Наприклад, у перелік поставлених завдань входить дослідження певного психічного феномена, і вами ухвалене рішення про те, щоб вплив цього феномена (психічної якості) на інші психічні феномени (якості) розглядати, зіставляючи експериментальну й контрольну групи. Вами обґрунтовується існування або відсутність досліджуваного феномена в експериментальній групі й те ж саме - у контрольній групі. Потім формуються групи, які повинні бути однакові або схожі по всім релевантним для вашого експерименту параметрам, але розрізнятися по тому параметру, що виступає основою для виділення експериментальної й контрольної груп. Під релевантними маються на увазі параметри, які, по ваших припущеннях, можуть впливати на досліджуваний феномен.Практично завжди психологи намагаються порівнювати групи за віком ат статтю. У більшості випадків для виявлення відмінностей на досить значимому рівні сумарний обсяг експериментальної контрольної груп повинен бути не менш 50 випробуваних, за умови хоча б приблизної рівності числа людей в обох групах. Нерідко сформувати експериментальну групу важче, ніж контрольну.

Обсяг при запланованому кореляційному аналізі

Якщо в наступній обробці експериментальних даних планується проводити кореляційний аналіз, то обсяг вибірки повинен бути не меншим за 30-35 осіб. Досвід свідчить, що коефіцієнти кореляції менші ніж 0,35 не заслуговують на велику увагу. Якщо вважати досить вираженої тісноту зв'язку при величині коефіцієнта кореляції 0,35 і вище, то ми повинні згадати про те, що значимими на рівні 5 % коефіцієнти кореляції можна вважати при кількості вибірки більше за 35 осіб. Якщо немає підстав очікувань тісних зв'язків між параметрами, проте хотілося б довести наявність вірогідно значимих зв'язків, краще брати вибірку у 40-50 осіб.

Обсяг вибірки при запланованому факторному аналізі

Якщо ви в обробці даних плануєте використати факторний або компонентний аналіз, тоді варто мати припущення по кількість факторів, при якому можлива задовільна змістовна інтерпретація отриманої факторної структури. В процесі факторного аналізу виявляються наступні тенденції:

1) Чим менше ознак, у сукупності яких виявляють фактори, тим більше буде виявлено ознак, які в жодному факторі не мають вираженого навантаження. Звичайно такі ознаки видаляють із наступних кроків факторного аналізу. (Якщо тільки для факторного аналізу не залишаються ознаки, що утворюють відносно гомогенну групу, тобто тісно пов’язані з одним психічним феноменом.)

2) Чим більше ознак, тим більше виявляється факторів і тим більш нестала факторна структура. Насамперед, вона сильно може змінитися, якщо будуть узяті дані, отримані на іншій вибірці, навіть схожій по багатьом параметрам. Нестійкість факторної структури не дозволить зробити надійні виводи, приймати обґрунтовані рішення при змістовній обробці, якщо вони будуються тільки на результатах факторного аналізу.

Надійні висновки про факторну структуру досліджуваного явища можуть бути отримані лише у тому випадку, коли кількість випробуваних в вибірці не менш ніж в три рази перевищує кількість ознак, які включено до факторного аналізу. При плануванні вибірки важливо розуміти,що при написанні дипломної роботи недостатньо продемонструвати уміння проводити експеримент чи психодіагностичне обстеження, фіксувати зміни в ході навчання дітей або дорослих, обробляти протоколи, вираховувати бали, складати таблиці та діаграми тощо. Якщо в роботі відсутні висновки, що мають наукову новизну, то підтверджується лише кваліфікація лаборанта, але не спеціаліста чи магістра. Для наукових висновків потрібна обґрунтування, база доказів. В емпіричному дослідженні така база може бути створена лише на адекватній та репрезентативній виборці. В короткій формі підсумок може виглядати таким чином:

ЗА МАЛЕНЬКОЮ ВИБІРКОЮ СТОЯТЬ ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ!

Для дипломної роботи потрібна вибірка не менше 70 осіб. Якщо вона репрезентативна, така вибірка дозволить використати комплекс методів добору та обробки інформації, застосувати порівняльну стратегію та одержати точну картину досліджуваного явища. Така ж вибірка (не менш 70 осіб) може бути достатньою і для магістерської роботи. Але магістерська дисертація має містити більш широкий та ґрунтовний аналітичний огляд, включати більш детальну обробку та більш розгорнуті інтерпретації одержаних даних.

Розділ ІII.

СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ)

РОБОТИ

Дипломна (магістерська) робота пишеться державною мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується так, як було видане, наприклад, російською чи англійською мовою. Цитати з цих джерел наводяться в тексті лише українською мовою. Виняток - цитати з неперекладених на українську мову літературних творів, або ж цитати іноземною мовою, які використовуються для порівняння семантичних характеристик.

Дипломна робота на відміну від реферату, є самостійним дослідженням, основу якого складає авторський аналіз проблеми, думки та викладки автора. Безумовно, що ефективним цей аналіз буде лише тоді, коли він спирається на досягнення сучасної науки. Тому в курсовій роботі обов'язково мають бути представлені погляди, точки зору різних дослідників, що займалися даною проблемою. Використання цитат чи ідей інших авторів як своїх називається плагіатом. Отже, використовуючи те чи інше літературне джерело для запозичення ідей чи цитат, на нього обов’язково потрібно посилатися.

Посилання можуть здійснюватися у різних формах, залежно від контексту. Ось приклади кількох із них, які є найбільш поширеними при написанні наукових робіт.

Посилання на глобальні, методологічні, загальновідомі принципи підходи, теорії. Такі посилання застосовуються для обґрунтування актуальності дослідження, для визначення його методологічних засад, для окреслення кола дослідників, що вивчали певну проблему.

Приклад. Методологічні засади застосування суб'єктного підходу у вітчизняній психології розроблено Б.Г.Ананьєвим, Г.С.Костюком, С.П.Рубінштейном, Д.М.Узнадзе.Поширеним є й інший варіант подібного посилання, який застосовується у випадку перерахування різних шкіл та підходів. Прізвища перераховуються в алфавітному порядку.

Приклад. Дослідження мотивації розвивалися у вітчизняній психології в рамках двох основних підходів: діяльнісного (М.І.Алексєєва, О.М.Леонтьсв, А.М.Маркова) і суб'єктного (В.Г.Асєєв, Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн).

Написання вступу.

В дипломній (магістерській) роботі вступ займає 4-5 сторінок. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи. Вступ, як і робота в цілому, має чітку структуру, до якої входить актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання. У вступі також мають бути відображені методи та організація дослідження, наукова новизна, практичне значення, обргунтовано надійність і вірогідність результатів дослідження.

Після заголовка «ВСТУП», який робиться зверху аркуша з абзацу жирним шрифтом слід писати:Актуальність дослідження. Далі обгрунтовується практична (стосовно потреб суспільної практики) та теоретична (коротка анотація попередніх досліджень в зазначеній галузі) значущість досліджуваної проблеми. В кінці цього аналізу слід окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і які зумовили вибір теми дипломної роботи.

Далі визначається головна мета дослідження, формулюютьсяоб'єкт і предмет дослідження. Зміст вихідних положень дипломної роботи розкривається стисло.

Виділення об'єкта і предмета дослідження є необхідною умовою наукового аналізу, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження. Формулювання об'єкта і предмета досліджень має служити саме цій меті.

Предмет дослідження - це та вузька, строго окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується. Неможливо всебічно висвітлити цю вузьку проблему, не включивши її в більш широкий контекст аналізу. Наприклад, зрозуміло, що непродуктивно, недоцільно і смішно проблему оперативної пам'яті учнів 5 класу при запам’ятовуванні знакової інформації аналізувати в контексті формування життєвого світу особистості, як недоцільно аналізувати будову слова в контексті будови галактики. Але коли контекстом аналізу слугуватимуть особливості розвитку пам’яті у підлітковому віці то це, безумовно збагатить його. У даному випадку об'єкт дослідження - процес розвитку пам’яті у підлітковому віці, предмет дослідження - особливості оперативного за пам'ятовування п'ятикласниками знакової інформації.

Найбільш типовою помилкою при визначенні об’єкта та предмета дослідження є така: предмет дослідження – особливості оперативного запам’ятовування знакової інформації, об’єкт дослідження – учні п’ятих класів загальноосвітніх шкіл.

Тобто і об’єкт і предмет дослідження це суто психологіні категорії, чітке формулювання об'єкт-предметного відношення дозволяє одержати справді наукові результати і уникнути загальновідомих банальностей.

Починаючи будь-яке наукове дослідження, слід спочатку знайомитися з літературою з даної проблеми і скласти певне уявлення про результат вашого дослідження. Оскільки дипломна робота не передбачає глобальних відкриттів, а спрямована на виявлення деяких часткових характеристик уже відомих фактів, то змоделювати результат в цілому не так важко. Наприклад, коли визначені особливості оперативної пам’яті у другокласників і у семикласників, то можна в загальних рисах сформулювати припущення про особливості оперативної пам'яті у п’ятикласників. Чітко визначена гіпотеза дозволяє сконцентрувати зусилля на дослідження тих фактів, які гіпотетично є найбільш значущими в досліджуваній проблемі і не відволікатись на другорядне, вибрати адекватні методи дослідження. Одним із результатів дипломної роботи є підтвердження чи непідтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза показує, що теоретичний аналіз проблеми ви зробили вірно. Разом з тим дослідження завжди виявляє деталі, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною дослідження. Він дозволяє сформулювати цікаві висновки і нові гіпотези, які ви зможете перевірити, працюючи над дипломною (магістерською) роботою, а в майбутньому над кандидатською чи докторською дисертацією.

Гіпотеза дослідження - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних міркувань та спостережень припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо гіпотеза не підтверджується або ж, що ймовірніше, не повністю підтверджується, не слід намагатися фальсифікувати результати досліджень. В науці негативний результат - це також результат і він має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені питання.

Гіпотеза може бути проста і складна, рівнева.

Приклад 1. Існує прямо-пропорційна залежність між обсягом оперативної пам'яті та успішністю п'ятикласників. Це проста гіпотеза.

Приклад 2. Характеристики оперативної пам'яті п'ятикласників мають виражені вікові та індивідуальні особливості. Зменшення обсягу оперативної пам’яті у п'ятикласників у порівнянні з молодшими школярами викликане: 1) збільшенням кількості навчальних предметів і, відповідно, диференціацією навчальним інтересів; 2) перекладенням функцій оперативної пам'яті на інші пізнавальні процеси і на деякі навчальні вміння.

Завдання дослідження. Як правило, у дипломній роботі їх має бути декілька. Вони повинні бути узгоджені з темою метою, об’єктом та предметом дослідження. Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Особливості оперативного запам’ятовування п’ятикласниками знакової інформації», то завдання можуть бути такими: