Проблема, об’єкт та предмет дослідження

Існування проблеми(проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослідження. Недостатність знань, фактів, суперечливість наукових даних створює підстави для проведення наукового дослідження. Постановка наукової проблеми передбачає: 1) виявлення існування такого дефіциту; 2) усвідомлення потреби в усуненні дефіциту; 3) опис проблемної ситуації природною мовою; 4) формулювання проблеми в наукових термінах.

В літературному огляді необхідно надати характеристику ступеня дослідження проблеми, що цікавить вас. Відзначити, наскільки вона вивчена в цілому, а також її окремі сторони, аспекти. Варто особливо виділити невивчені й мало вивчені питання, протиріччя в розумінні явища в цілому і його окремих сторонах, протиріччя в наявних емпіричних даних.

Об'єкт дослідження - це те, на що спрямовано процес пізнання. Це щось ціле, що є фрагментом миру самого по собі, тобто існуючого незалежно від суб'єкта пізнання (у цьому випадку дослідника) і від наук, які його вивчають. Об'єктами психологічної науки виступають: індивід, група людей, спільність людей, тварини, співтовариства тварин. Оскільки перераховані об'єкти є також об'єктами інших наук, доцільно, називаючи об'єкт психологічного дослідження, уточнити, яке саме психічне явище в людині або групі людей ви маєте намір вивчати в рамках даної роботи. У тексті повинні бути зазначені всі значимі характеристики об'єкта.

Предмет дослідження може бути загальнонауковим - наприклад:час як форма існування й міра змін. Він може бути міждисциплінарним - наприклад, статеві стосунки у тварин. Їх вивчає біохімія, зоологія, психологія, ветеринарія. Для кожної науки в будь-якому предметі вивчення (загальнонауковому, міждисциплінарному, спеціальному) є свій аспект розгляду. Він може бути по-різному сформульований у теоретичному, емпіричному й прикладному дослідженні.

Предметом психологічного дослідження можуть виступати: окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності й спілкування, просторові, часові та інтенсивнісні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними, взаємозв'язки між психічними й фізіологічними явищами тощо. Таким чином, перелік явищ і їхніх сторін, які можуть бути взяті як предмет психологічного дослідження, значно ширший переліку об'єктів.

Цілі і завдання дослідження

Мета дослідження - бажаний кінцевий результат (головний), він може бути теоретико-пізнавальним або прикладним, практичним. Перераховані можливі напрямки психологічного дослідження не охоплюють усього розмаїття можливих цілей. Л.В.Куліков визначає види цілей психологічного дослідження, які розрізняються за кінцевим результатом:

1. Опис нового феномену, ефекту.
2. Відкриття нової (іншої) природи явища.
3. Узагальнення наукових уявлень, відомостей.
4. Створення класифікації, типології.
5. Створення методики.
6. Адаптація психодіагностичної методики.

Визначення завдань - це вибір шляхів і засобів досягнення мети дослідження. Серед завдань дослідження повинні бути як ті, які забезпечать знаходження нових фактів, так і такі, що допоможуть включити їх у систему наявних психологічних знань. Дослідження буде сприйматися як цілісне і закінчене в тому випадку, якщо досліджуване явище не буде виглядати у вашомуописі як ізольоване від інших психічних явищ або як безструктурне. Тому в число завдань дослідження треба включити такі, котрі дозволять визначити місце досліджуваного явища в психіці, його взаємозв'язки з іншими психічними явищами. У будь-якому дослідженні бажано визначити рівень психіки, до якого відноситься досліджуваний феномен, визначити найближчі рівні психіки та детермінанти досліджуваного феномена на цих рівнях; уточнити внутрішню будову явища (його компоненти, окремі характеристики тощо.

Планування дослідження

Які звичайні кроки наукового підходу до будь-якої проблеми?

По-перше, проблема повинна бути визначена. У цьому аспекті проблеми розрізняються дуже сильно. Існують дуже важкі для визначення проблеми. Наприклад, протягом уже декількох сторіч залишається невизначеним питання про природу свідомості. Визначити проблему означає охарактеризувати її таким чином, щоб вона стала доступна ретельному дослідженню. По-друге, проблема повинна бути викладена таким чином, щоб її можна було зв'язати з існуючою теорією й відомими емпіричними фактами. Без цієї стадії результат дослідження не буде мати ніякої цінності; наука - це набагато більше, ніж збори «сирих» фактів, вона складається з фактів, які можуть бути об'єднані та проінтерпретовані у світлі теорії й накопиченого знання. По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, що підлягає перевірці. У світлі вищезазначеного гіпотеза повинна бути виражена так, щоб це погоджувалося із прийнятими дослідником принципами, а також вона повинна бути виражена однозначно, так, щоб результат дослідження можна було інтерпретувати. По-четверте, повинні бути визначені процедури дослідження. По-п’яте, дані збираються й аналізуються. По-шосте, згідно з результатами, гіпотези або відхиляються, або підтверджуються. По-сьоме, існуючі основи наукового знання змінюються, для того щоб привести їх у відповідність з новими результатами.

Визначення змінних

Оскільки написання дипломної (магістерської ) роботи з психології завжди передбачає збір емпіричних даних варто звернутися до цього аспекту планування дослідження. Важливо врахувати, що зі збільшенням обсягу й складності експерименту далеко не завжди збільшується обсяг інформації, яку можна буде одержати.

Тому необхідно вибрати оптимальний набір змінних, що мають бути зареєстровані, продумати заходи, які допоможуть зменшити вплив неконтрольованих змінних. Почати можна зі складання переліку змінних, які вас цікавлять, які важливі для вас. Потім проаналізувати цей перелік і виділити в ньому залежні й незалежні змінні, контрольовані й неконтрольовані, які ви зможете виміряти, які не зможете. У ряді випадків можуть виявитися корисними або незамінними математичні методи планування експерименту. В інші - вони не зможуть вам допомогти в вирішенні основних питань.

Уточнимо основні терміни, які будуть вживатися далі. Кожне досліджуване явище має безліч ознак, по яких ми можемо довідатися про нього, відрізнити від інших явищ. Психічні явища, хоча безпосередньо й не спостережувані, також мають ознаки й піддаються об'єктивним і(або) суб'єктивним оцінкам. Психологічне дослідження неодмінно пов'язане з виділенням ознак (істотних для предмета дослідження), реєстрацією їхньої наявності або відсутності, певного ступеня виразності. Щоб зафіксувати прояви ознаки, дослідник використовує ті або інші показники виразності ознаки. Показник- те, по чому можна судити про розвиток і хід чого-небудь. Як синонім терміна «показник» нерідко використають запозичений з технічних наук термін «параметр», параметр - величина, що характеризує яку-небудь властивість системи, пристрою.

До числа основних понять планування експерименту й обробки даних ставиться також поняття «змінна». У математику під змінною називають величину, що може за умовами завдання приймати різні значення. У загальному випадку змінна - це те, що змінюється, то, що піддано збільшенню й(або) зменшенню із часом. Хоча більшість змінних розглядається як деякі предмети, які перетерплюють зміни, це, строго кажучи, абстракція.

Незалежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі не залежать від змін значень інших змінних. В експерименті - будь-яка змінна, котра спеціально змінюється так, щоб можна було спостерігати її вплив на залежну змінну (змінні).

Залежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі є результатом змін у значеннях однієї або більше незалежних змінних. У математику це поняття залежності добре представлено вираженням типу y₌f(х), де значення y залежать від значень х.

Повноважна (проксимальна) змінна - це змінна, що використовується як непрямий вимір інший змінної, коли цю змінну важко виміряти або безпосередньо спостерігати.

Приклад: частоту зловживання вуличними наркотиками важко виміряти, але можна охарактеризована через повноважну змінну – число госпиталізацій з приводу передозування наркотиків.

Проміжна змінна - внутрішня змінна, котра не оцінюється безпосередньо, але властивості якої можуть бути виведені й проінтерпретовані на підставі систематичних змін незалежної змінної і спостереження супровідних змін у залежної змінної. Гіпотетичні компоненти в багатьох теоріях є по суті проміжними змінними, наприклад, психодинамічне поняття «сила его» або біхевіористське поняття «зв'язок між стимулом і реакцією». У таких випадках неможливі ніякі прямі виміри цих внутрішніх змінних; скоріше, вони інтерпретуються як сховані фактори, які втручаються у відносини між певними стимульними умовами (незалежними змінними) і певними моделями поведінки (залежними змінними).

У ході досліду, експерименту, при вимірах того або іншого показника або фіксації в спостереженні проявів деякої ознаки, психолог одержує певне значення показника в окремого випробуваного. Сукупність значень усіх показників заноситься до протоколу даного випробуваного. Сукупність всіх зібраних у ході емпіричного дослідження даних створює масив даних.