Методичні вказівки до розв’язування завдань

- Фондоозброєність(капіталоозброєність) праці – це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника.

2. Показники руху основних фондів:

- середньорічна вартість основних виробничих фондів (Кср) розраховується у тих випадках , коли величина основних виробничих фондів протягом року змінюється (ввід нових та вибуття зношених):

де К_пр – вартість основних виробничих фондів на початок року,грн.;

 К_вв і К_виб  - вартість введених і вибулих ОВФ протягом року, грн.;

 _Мвв і М_виб– число місяців використання введених або вибулих ОВФ;

де №вв і № виб – порядковий номер місяця введення і місяця вибуття ОВФ.

- коефіцієнт зростання (К_зр) – це відношення суми основних засобів на кінець року до їх вартості на початок року;

- коефіцієнт оновлення (К_о) – це відношення введених за рік основних засобів до вартості основних засобів на кінець року;

- коефіцієнт вибуття (К_в) – це відношення вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми основних засобів на початок року;

- коефіцієнт сукупного відтворення (К_св) – це відношення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, до первісної вартості основних засобів на початок року;

Він акумулює в собі значення коефіцієнтів вибуття (К_в) і зростання (К_з)

У формалізованому вигляді зв'язок між цими коефіцієнтами можна подати так:                                        

3.Показники стану основних виробничих фондів:

    4. Показники використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення:

- фондовіддача(капіталовіддача) – це відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

- фондомісткість(капіталомісткість) продукції – це зворотний показник фондовіддачі, він показує, скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривни продукції.

- умовний строк окупності визначається як частка від ділення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на операційний прибуток підприємства, одержаний від основної діяльності.

5. Показники забезпеченості підприємств оборотними засобами:

- фондооснащеність(капіталооснащеність) виробництва – визначають шляхом ділення середньорічної вартості оборотного капіталу на площу сільськогосподарських угідь;

- ступінь забезпеченості підприємства оборотним капіталом – розраховують як частку від ділення його фактичної наявності на кінець року на норматив цих засобів;

- вартісне співвідношення між оборотними й основними фондами – визначають шляхом ділення середньорічної вартості оборотних фондів на середньорічну вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

6. Показники ефективності використання оборотного капіталу:

- коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних засобів або відношення грошової виручки від реалізації продукції (товарної продукції) та вартості молодняку, переведеного в основне стадо тварин, за мінусом вартості реалізованих тварин, до середньорічної вартості оборотних засобів:

де В_р - виручка від реалізації продукції, грн;

М - вартість молодняку тварин, переведених в основне стадо, грн;

Т - виручка від реалізованих тварин основного стада, грн;

Ф_об - середньорічний залишок оборотних засобів, грн.

Для визначення швидкості обороту лише предметів праці необхідно матеріальні витрати підприємства (всі витрати, за винятком амортизації, витрат на оплату праці та послуг зі сторони) поділити на середньорічну вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції.

- коефіцієнт завантаженості – обернена величина коефіцієнта обороту оборотного капіталу;

- тривалість одного обороту оборотного капіталу – визначають за формулою:

де Т_об – тривалість обороту, днів;

Т_п – тривалість періоду (365), за який розраховують показник, днів;

К_об– коефіцієнт обороту оборотного капіталу;

- матеріаловіддача – визначається як відношення валової продукції до матеріальних витрат виробництва. Цей показник використовується для оцінки визначення спожитих оборотних засобів.

Практичні завдання

Завдання 1.

Основні засоби є одним з найважливіших показників будь-якого виробництва. Проте, на сьогодні в аграрних підприємствах має місце слабке технічне забезпечення, морально застарілі техніка та обладнання, високий ступінь зносу основних засобів, їх повільне оновлення, що є причиною низької продуктивності праці, високої собівартості, зростання витрат та ін. Покращення ситуації, рівня та якості забезпеченості основними засобами на сільськогосподарських підприємствах стримують недостатність власних фінансових ресурсів, проблеми кредитування, відсутність необхідного потоку інвестицій, відсутність належної державної підтримки аграрного виробника тощо. 

По сільськогосподарському підприємству СТОВ «Нива» наведені дані в динаміці відносно первісної вартості основних засобів виробництва на початок та кінець року,  вартість основних засобів, що вибули та введених в експлуатацію за рік, суму зносу (табл. 3.1).

                                                                                                 Таблиця  3.1

Вихідні дані  

Необхідно:

1) розрахувати показники руху основних засобів виробництва в динаміці;

2) визначити показники стану основних засобів виробництва в динаміці;

3) проаналізувати визначені показники та зробити обґрунтовані висновки;

4) указати, чи є необхідність оновлювати основні засоби. Обґрунтувати відповідь;

5) зазначити можливі джерела оновлення основних засобів. 

       Завдання 2.                                                       

Основою ефективної діяльності кожного підприємства є основні засоби. Від ступені та якості забезпеченості ними залежить безперебійність виробництва, оперативність виробництва, продуктивність праці тощо. Проте, однієї тільки забезпеченості основними засобами ще не достатньо для досягнення високих результатів господарської діяльності, оскільки більш важливе значення має ефективність їх використання. Повне і раціональне використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

У табл. 3.2  наведені показники, які характеризують діяльність агрофірм „Маяк” і „Злагода”.

                                                                                                              Таблиця 3.2

Вихідні дані  

Необхідно:

1) розрахувати показникирівня забезпеченості  господарств основними

Завдання 3.                                          

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції.

У табл. 3.3 наведені показники сільськогосподарського підприємства СТОВ «Світанок», що характеризують динаміку середньорічної вартості основних та оборотних засобів, а також площу сільськогосподарських угідь.

                                                                                             Таблиця 3.3

Вихідні дані  

Необхідно визначити:

1) показники забезпеченості підприємства оборотним капіталом          (фондооснащеність, рівень забезпеченості оборотним капіталом та вартісне співвідношення між оборотним та основним капіталом);

2) порівняти темпи зростання попередніх показників та зробити висновки і пропозиції;

3) указати можливі шляхи економії виробничих запасів на сільськогосподарському підприємстві.

Завдання 4

Оборотні засоби є однією із складових частин майна підприємства, стан та ефективність використання яких є важливою умовою успішної діяльності.

Актуальною проблемою в економіці України є не залучення виробничих запасів і нарощування обсягів, а підвищення ефективності їх використання. Прискорення обороту оборотних ресурсів на один лише день дасть змогу в цілому по господарству вивільнити значну частину коштів, зайняту у сфері обігу.

На сільськогосподарському підприємстві СТОВ «Нива», передбачається здійснити заходи, що спрямовані на підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

                                                                                               Таблиця 3.4

Вихідні дані  

Для оцінювання ефективності використання оборотного капіталу, потреби в ньому й ефективного управління процесом обороту на підставі вихідних даних (табл. 3.4.) необхідно:

1) розрахувати та проаналізувати систему показників ефективного використання оборотного капіталу;

2) визначити коефіцієнти обороту оборотного капіталу та завантаженості, а також тривалість одного обороту;

3) зробити висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві, що аналізується .

Тести до теми 3

1. Зростання рівня озброєності основними засобами може свідчити про:

а) скорочення чисельності працівників підприємства;

б) зниження обсягів виробництва;

в) падіння рівня рентабельності;

г) підвищення ефективності використання основних засобів.

2. Підвищення віддачі основних засобів впливає на:

а) зростання суми річної амортизації;

б) зменшення рівня товарної продукції;

в) зростання рівня прибутку підприємства;

г) зниження продуктивності праці.

3. Різницею між первісною та ліквідаційною вартістю основних засобів є:

а) залишкова вартість;

б) амортизаційна вартість;

в) балансова вартість;

г) справедлива вартість.

4. Стан основних засобів характеризують такі показники:

а) показники зносу і придатності;

б) капіталозабезпеченість та капiталоозброєнiсть;

в) капіталомісткість і капіталовіддача;

г) показник вибуття і оновлення.

5. Ефективність використання основних та оборотних засобів характеризується через:

а) коефіцієнт оборотності;

б) норму прибутку;

в) рівень рентабельності;

г) капіталовіддачу.

6. Під вартістю основних засобів, яка амортизується, розуміють:

а) первісну (або переоцінену) вартість основного засобу за вирахуванням його ліквідаційної вартості;

б) первісну (або переоцінену) вартість основного засобу;

в) справедливу вартість;

г) ліквідаційну вартість.

7. Ефективність використання основних засобів, коли темпи приросту валової продукції перевищують темпи зростання основних засобів:

а) пiдвищується;

б) зменшується;

в) не змінюється;

г) не залежить від названих факторів.

8. Показники капіталозабезпеченості та капіталоозброєності характеризують:

а) активність використання основного капіталу;

б) забезпеченість аграрного підприємства основним капіталом;

в) характер відтворення основних засобів;

г) стан основних засобів та ступiнь їх оновлення.

9. Амортизація представляє собою:

а) процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення;

 б) поступове зниження вартості основних засобів унаслідок їх зносу;

 в) поступове перенесення вартості основних виробничих засобів на вироблену продукцію;

 г) поступове перенесення вартості зносу основних засобів на валові витрати виробництва.

10. Прискорена амортизація основних засобів впливає на:

 а) збільшення прибутку від реалізації продукції;

     б) збільшення суми податку на прибуток;

 в) скорочення тривалості експлуатації основних засобів;

 г) прискорення процесу формування власних фінансових ресурсів.

11. На розмір амортизаційних відрахувань безпосередньо впливає:

а) фондовіддача основних засобів;

б) первісна вартість основних засобів на початок звітного періоду;

в) балансова вартість основних засобів на початок звітного періоду;

г) залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду. 

12. Нормою амортизації називається:

а) частина вартості основного засобу, що перенесена на відновну створену споживчу вартість;

б) частка ( у відсотках) щорічного погашення вартості основного засобу, яка амортизується;

в) ступінь зносу основного засобу за період використання;

г) ступінь придатності основного засобу після нормативного терміну використання.

13. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються:

 а) множенням середньорічної вартості основних виробничих засобів на норму амортизаційних відрахувань;

б) множенням балансової вартості основних засобів на норму амортизаційних відрахувань;

в) множенням балансової вартості основних засобів на початок звітного кварталу на норму амортизаційних відрахувань;

    г) за допомогою застосування норм амортизації балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.

14. До складу виробничих запасів не входять:

а) сировина та матеріали;

б) напівфабрикати;

в) засоби захисту рослин;

г) малоцінні та швидкозношувальні предмети. 

15. Прискорити швидкість оборотності матеріальних запасів можливо завдяки таким факторам:

а) застосування нової більш продуктивної технології у виробництві;

б) збільшення кількості працівників підприємства;

в) збільшення залишків виробничих запасів;

г) розширення площ сільськогосподарських угідь.

16. До складу необоротних активів у сільському господарстві включаються:

а) посіви озимої пшениці;

б) виноградники;

в) посіви кукурудзи на зерно;

г) посіви цукрових буряків.

17. До складу оборотних активів у сільському господарстві включаються:

а) виноградники;

б) плодові сади (яблуні, персики);

г) молодняк великої рогатої худоби;

д) основне стадо великої рогатої худоби.

Тема 4. Інвестиції

    Розвиток економіки України постійно потребує використання інвестиційних ресурсів для розширення та відтворення основних засобів і виробничих потужностей. Це зумовлено тим, що інвестиції складають основу господарської діяльності підприємств будь-якої форми власності та галузевої приналежності, визначають процес їх економічного росту. Старіння основного капіталу, сповільнення темпів економічного розвитку, що характерно для сільськогосподарських виробництв, потребують значних обсягів інвестиційних ресурсів.

    Під інвестиціями слід розуміти вкладення засобів, направлених на збільшення реального капіталу суспільства з метою створення додаткового прибутку і отримання бажаного соціально-економічного ефекту.

    Слід відрізняти фінансові інвестиції, що характеризують вкладення фінансових коштів у придбання акцій, облігацій, цільові грошові внески та реальні інвестиції, що характеризують вкладення в нове будівництво, в реконструкцію підприємств, технічне переозброєння, купівлю та встановлення нового обладнання, підтримку діючого обладнання та технології.   

    Формування інвестиційних ресурсів може здійснюватися за рахунок різних джерел. Усі джерела формування інвестиційних ресурсів слід розділити на три основні групи:

- власні;

- позикові;

- привернуті.

    Інвестиції можуть здійснюватися за рахунок і державних коштів. Тому, з переходом до ринкових відносин, формування господарського механізму в інвестиційній сфері слід розглядати в рамках побудови ринкової моделі управління економікою в цілому.

    Згідно з чинним законодавством про інвестиційну діяльність, всі інвестори, незалежно від форм власності та видів діяльності наділені рівними правами.

    Інвестор має право самостійно вирішувати питання об’єму інвестиції, напрямів вкладення ресурсів та їх ефективність.

    Інвестори беруть участь в інвестиційному процесі як прямим інвестуванням, так і непрямим.

    Непряме інвестування  - це  вкладення грошових коштів у банк або трастову компанію   через посередників з їх реінвестуванням та з їх поверненням з прибутком власникові.

    Кожний інвестор повинен вирішити головне питання: куди краще інвестувати свій капітал. При цьому необхідно враховувати множину чинників, що впливають на їх ефективність. З метою відповіді на це питання слід використовувати різноманітну інформацію: показники доходу інвестицій, частку ринку галузей – об’єктів інвестування, капіталоємність проектів, ефективність, число можливих оборотів капіталу і їх ефективність та ін.

    Інвестування припускає облік таких умов, як зміна в попиті на продукцію, виробництво нової продукції, зміна ситуації, що впливає на витрати у виробництві та можливі політичні, економічні зміни, зміни в структурі попиту, інфляційні процеси.

    У зв’язку з цим, звичайно, найбільш прибутковими інвестиціями є вкладення в новий вид товарів, нові технології.

    Інвестиції, перед тим як їх здійснити, потребують визначення джерела їх фінансування. Відомо, що існує два найбільш можливих джерела цього фінансування: власні та запозичені. Вартість власних джерел визначається рівнем отриманих прибутків, вартість запозичених – відсотками за кредити банків, відсотками за облігаціями. Тобто, виникає потреба в зіставленні рентабельності інвестиції та ціни їх залучення.

Існуючий стан економіки та інфляційні процеси змушують мінімізувати строк окупності інвестування, зумовлюють вигідність великих проектів.

Інвестуючи капітал з метою визначення його дохідності, вигідності, можна прорахувати теперішню суму вкладень до певного моменту, а також привести майбутні доходи до сьогоднішнього моменту часу.

Оцінка віддачі від капіталу повинна розглядатися одночасно з урахуванням ризику, що визначається величиною можливого відхилення від очікуваної норми прибутку (доходу).

Норму прибутку на вкладений капітал  слід розглядати як доход, що у перспективі може забезпечити подальші інвестиції.

Для оцінки віддачі розроблені моделі, що дозволяють орієнтуватися в розмірах можливого майбутнього прибутку при різноманітних варіантах й в умовах інвестицій, які засновані на формулі складних відсотків (Метод Компаудинга).

,       (1)

де Б - величина зросшого капіталу (чистий наведений ефект),

С - вкладені кошти,

Т - строк вкладень,

Е - норма прибутковості.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Суть методу полягає в тому, що ми можемо підрахувати, як виросте базова сума капіталу при щорічному відсотку приросту доходу.

Чистий наведений ефект дорівнює різниці між розміром зросшого капіталу та початковими інвестиціями.

Таким чином, якщо Б>0, інвестиції дадуть прибуток; Б<0, інвестиції будуть збитковими; Б=0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку.

Дисконтувати можна майбутні доходи і витрати, обчислюючи їх теперішню повну вартість.

Знання останньої допомагає заздалегідь порівнювати прибутковість альтернативних варіантів інвестування капіталу.

Принцип дисконтування обернений принципу компаудингу, це приведення майбутніх доходів до нинішнього моменту часу. Розрахунок поточної вартості майбутнього потоку капіталу „ЧТС”. Ці кошти накопичуються за період функціонування проекту при фіксованій нормі відсотка.

Коефіцієнт дисконтування дорівнює:

,      

де КД- коефіцієнт дисконтування;

% - десяткове вираження ставки процента.

    Коефіцієнт дисконтування (або мінімальний коефіцієнт окупності) повинен бути рівний або фактичній величині ставки відсотка по довгострокових позиках на ринку капіталів або ставці відсотка високооплачу вальним позичальником. Коефіцієнт дисконтування повинен відображати фактичні додаткові витрати щодо залучення капіталу. Тобто, повинен бути мінімальний рівень надходжень, нижче за який підприємець вважає недоцільним інвестувати наявний капітал. Західні фінансисти називають це терміном „мінімально привабливий рівень доходу”.

Якщо інвестиції здійснюють не одноразово, а має місце тривалий процес інвестування, то розрахунки за формулою (1) будуть не зовсім коректні. Можливо, що після завершення проекту, обладнання, яке відпрацювало запланований період, наприклад, придбання лінії з переробки сільгосппродукції, буде продане за своєю залишковою вартістю. У такому разі необхідно його зараховувати.

    Розрахунок чистого наведеного ефекту допомагає обчислити його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір далеко не завжди дає правильне уявлення про економічну ефективність інвестиції. Більш об’єктивно можна оцінити ситуацію, якщо зіставити чистий наведений ефект з сумою початкових інвестицій у них. Порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвестицій лежить в основі розрахунку рентабельності інвестицій. Формула   розрахунку така:

                                                         ,                    

де П – прибуток; К – інвестиційний капітал.

    Формула розрахунку ефективності інвестицій має окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економічний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий потік. Друга особливість – чистий прибуток беруть без врахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує розрахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачення одержаних результатів.

    Однак, при оцінці ефективності інвестицій в цілому поза увагою залишається час, упродовж якого буде досягнута окупність початкових вкладень. Строк окупності інвестицій розраховується згідно з наведеною формулою:

,       

    де К - інвестиційний капітал;

    П – чистий прибуток.

    Строк окупності інвестицій пов’язаний з можливістю реінвестування доходів та одержання відповідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перевагу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупності за інших рівних умов.

    Період окупності легко розрахувати, але даний показник не враховує динаміку подій після того, як проект окупить себе. Крім цього, аналіз строків окупності інвестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це може значно викривити одержані результати.

    Як видно з наведеної формули, зіставлення інвестицій роблять з грошовим потоком від проекту. Як тільки він перевищить їх, період, у якому це сталося, і буде вважатися кінцевим у визначенні строку окупності та інвестицій.

    Чому важливо знати строки окупності інвестицій? Тому що це пов’язано з можливістю реінвестування доходів та одержання відповідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перевагу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупності за інших рівних умов.

    Пропонована формула має й окремі недоліки. Так, вона залишає поза увагою суми грошових потоків, які будуть одержані поза строком окупності інвестицій. Крім цього, аналіз строків окупності інвестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це може значно викривити одержані результати.

                                            Практичні завдання

Завдання 1                                                   

Для придбання технологічної лінії з переробки насіння  надано два проекти, серед яких потрібно вибрати найбільш ефективний (табл. 4.1.).

Таблиця 4.1

Вихідні дані

Розрахунок ефективності інвестиційних проектів здійснити в наведеній таблиці

Таблиця 4.2

 (тис. грн.)

1. Розрахуйте чистий приведений дохід, індекс дохідності та період окупності.

2. Зробіть відповідні висновки щодо ефективності інвестиційного проекту.

Завдання 2

Для модернізації парку збиральних машин ТОВ „Авангард” необхідно інвестиційний капітал. Він може бути сформований за власні кошти за умови використання щорічного реінвестування при зростанні базового капіталу. З метою прийняття рішення щодо співвідношення майбутніх доходів з поточною їх вартістю необхідно провести відповідні розрахунки (табл. 4.3.).

Таблиця 4.3

Вихідні дані

Розрахувати, як зросте базова сума капіталу при щорічному відсотку його приросту та зробити висновок щодо можливості інвестування в цей проект.

Завдання 3

З метою оновлення парку машин сільськогосподарського напрямку сформовано базовий інвестиційний капітал. Прийнята дисконтна ставка становить 10 %, яка може бути змінена у бік зростання. Слід розрахувати дисконтовані грошові потоки, які очікуються від проведення даного заходу. Дані для розрахунку наведені у табл. 4.4

Таблиця 4.4

Вихідні дані

Розрахунки по варіантах зробити згідноз нижченаведеною таблицею 4.5.

Таблиця 4.5

Дисконтування

1. Розрахуйте чистий приведений дохід, індекс дохідності та період окупності.

2. Порівняти варіанти та зробити висновки.

Завдання 4

За розрахунком варіантів робіт на механізацію скотомісць для великої рогатої худоби становить 100,0 тис. грн. З метою вирішення ефективності використання інвестиційного капіталу слід майбутні доходи привести до поточного часу.

Таблиця 4.6

Вихідні дані

Розрахувати, як зросте базова сума капіталу при щорічному відсотку його приросту та зробити висновок щодо можливості інвестування в цей проект.

Завдання 5

Інвестиції в основний капітал України мають різні джерела фінансування. В таблиці деякі з них дані наведені в динаміці за 5 років. Їх структура дуже важлива для розвитку економіки України.

Таблиця 4.7

Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування

(млн. грн.)

Розрахувати динаміку інвестиційних вкладень за джерелами фінансування та зробити висновки.

Завдання 6

Базовий капітал на створення тваринницьких приміщень (включаючи механізацію) у сільськогосподарському товаристві „Мрія” становив            9800,0 тис. грн. Розподіл грошових ресурсів за направленнями та передбачений прибуток наведено у табл. 4.8

Таблиця 4.8

Вихідні дані

Необхідно розрахувати коефіцієнт ефективності та срок окупності вкладених ресурсів. Проаналізувати та зробити висновки.

Тести до теми 4

1. Інвестиції – це:

а) грошові кошти, цільові банківські вклади (банківські депозити);

б) ноу-хау й інші інтелектуальні активи;

в) акції, паї, облігації та інші цінні папери;

г) права користування землею й іншими природними ресурсами.

2. Процес інвестування – це:

а) вкладення коштів у цінні папери;

б) вкладення коштів у поточні витрати;

в) виробничі капітальні вкладення;

г) вкладення в статутний капітал дочірніх підприємств.

3. Фінансове інвестування – це:

а) вкладення засобів у створення фінансових структур (банків, страхових компаній, тощо);

б) фінансування розробки і реалізації інвестиційних проектів;

в) вкладення засобів у фінансові активи (цінні папери);

г) немає правильної відповіді.

4. Реальне інвестування – це:

а) вкладення засобів у фізичний капітал підприємства (засоби виробництва);

б) інвестування в даний момент часу;

в) інвестиційний проект, який знаходиться на стадії експлуатації;

г) немає правильної відповіді.

5. Інвестиційний проект вважається ефективним коли

а) індекс доходності більший одиниці;

б) якщо значення чистого дисконтованого доходу позитивне;

в) якщо внутрішня норма доходності більша рівня норми дисконту;

г) якщо внутрішня норма доходності менша рівня норми дисконту.

6. Суть методу дисконтування полягає в:

а) отриманні знижки (дисконту) при кредитуванні інвестиційного проекту;

б) зменшенні доходу від інвестиційного проекту на величину інфляції;

в) приведенні різночасових доходів і витрат до єдиного моменту часу;

г) усі відповіді правильні.

7. Дисконтування інвестицій – це:

а) приведення капітальних вкладень різних років до одного розрахункового року;

б) визначення первісної суми капітальних вкладень;

в) розподіл інвестицій на суми майбутніх грошових потоків;

г) зменшення інвестиційного капіталу.

8. Майбутні прибутки інвестора залежать від:

а) компетенції його менеджерів;

б) галузі національної економіки;

в) стабільних, регулярних дивідендів, як постійної надбавки до поточного споживання;

г) галузі національної економіки, фінансового стану підприємства, сроку окупності.

9. Прямі інвестиції – це:

а) придбання елементів виробництва;

б) будівля доріг;

в) нові потужності;

г) купівля будинків.

10. Непрямі інвестиції – це:

а) вклади в банк;

б) вклади в інвестиційні фонди;

в) вклади в транспортні компанії;

г) вклад у посередницьку компанію та реінвестування довірених їй заощаджень з прибутком до моменту їх повернення вкладникові.