Методичні вказівки до розв’язування завдань

ПРАКТИКУМ

з дисципліни

«Економіка агроформувань»

для студентів ІІ – ІІІ курсів денної форми навчання

всіх спеціальностей

Одеса ОДЕУ 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРАКТИКУМ

з дисципліни

«Економіка агроформувань»

для студентів ІІ – ІІІ курсів денної форми навчання

всіх спеціальностей

                                            Затверджено

                                                                             на засіданні кафедри економіки,

                                                                    організації та обліку в АПК

                                                                 Протокол № 9 від 15  червня 2012 р.    

Одеса ОДЕУ 2012

Практикум з дисципліни “Економіка агроформувань”  для студентів ІІ – ІІІ курсів денної форми навчання всіх спеціальностей  /За ред. Діяченко Л.Е - Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2012, - 120 с./

Укладачі: Дяченко Л.Е., к.е.н, професор

             Бахчиванжи Л.А., к.е.н., доцент

              Почколіна С.В., к. с.-г. н., доцент

Добрунік Т.П., к.е.н., доцент

              Радова О.В., к.е.н., викладач

              Голозубова Н.В., к.е.н, викладач

              Дуранова Т.М., викладач

Рецензенти: Чернишова Л.В., канд. екон. наук, доцент

            /зовнішній рецензент/

                  О.Б. Негрі, канд. екон. наук, доцент

                  Є.М. Юркевич, д. с.-г. наук, доцент

Коректор А.О. Ковальова

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП

Розвиток ринкової системи господарювання в Україні, активізація діяльності нових підприємницьких організаційно-правових структур зумовлює пріоритетність формування якісної та достовірної інформації для прийняття правильних управлінських рішень.   Комплексна оцінка економіко-фінансового стану, яка проведена на основі показників виробничо-господарської діяльності є базою для прийняття оперативних дійових заходів, спрямованих на забезпечення ефективності сільськогосподарського виробництва та підвищення конкурентоспроможності ринкових структур господарювання на поточний момент та довгострокову перспективу.

 Саме тому оволодіння системою базових теоретичних знань та практичних навичок у сфері економіки аграрних формувань різних організаційно-правових форм є визначальним для сучасних фахівців при здійсненні управління підприємствами з метою забезпечення ефективності  діяльності та зміцнення позицій на ринку.

Пропонований практикум має на меті допомогти студентам фахового спрямування  напрямку „Економіка та підприємництво”, а саме:

- засвоїти теоретичні знання та виробити практичні навички щодо організації раціонального використання виробничо-ресурсного потенціалу агроформувань та агропромислових утворень з метою ефективного ведення агровиробництва;

-   набути знання щодо основних економічних показників діяльності аграрних та агропромислових підприємств та вміти їх застосовувати для проведення економічного аналізу;

- набути практичні навички аналізувати та робити висновки з вивчення основних тенденцій розвитку різних видів виробництв сільськогосподарської продукції;

- набути практичні навички та професійні якості, які полягають у можливості узагальнення, аналітичного дослідження та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності господарювання підприємств в умовах ринкової економіки.

Практикум розроблено за відповідними темами, які охоплюють програму курсів «Економіка агроформувань», „Економіка і організація агропромислових утворень”. Для досягнення мети та поліпшення самостійної роботи студентів за кожною темою дисципліни наведено практичні  завдання, вирішення яких передбачає оволодіння теорією, організацією та методологічними питаннями розрахунку основних економічних показників розвитку підприємств АПК в умовах активізації ринкових відносин.

Крім того, у практикумі представлені вказівки щодо виконання запропонованих типових практичних завдань.

Для перевірки теоретичних знань і розуміння концептуальних засад щодо   економіки та організації підприємницької діяльності в аграрних формуваннях запропоновані тестові завдання, опрацювання яких надасть можливість студентам самостійно оцінити рівень теоретичної підготовки та поглибити свої знання. 

 Наведені у практикумі практичні та тестові завдання надають методичну допомогу студентам економічних спеціальностей під час самостійного вивчення дисциплін «Економіка агроформувань»,  «Економіка і організація агропромислових утворень» та можуть бути використані викладачами як для контролю поточної успішності, так і для проведення заліків та іспитів.

Тема 1. Земельні ресурси та ефективність їх використання

Методичні вказівки до розв’язування завдань

Земля є важливою умовою життя і діяльності суспільства, базою для розміщення і функціонування всіх галузей народного господарства, матеріальною основою розвитку сільського господарства.   

У сільському господарстві земля є головним засобом виробництва. Процес виробництва продукції землеробства відбувається внаслідок дії людини на землю як предмет праці, який відрізняється від інших тим, що не зношується, а навпаки, при правильному використанні може постійно поліпшуватись, підвищуючи свою родючість та набуваючи при цьому нових якостей.

Використання землі також пов’язане із застосуванням інших засобів виробництва – технічних (трактори, комбайни, посівні, ґрунтообробні та інші машини), технологічних (добрива, насіння, засоби захисту рослин та інше), організаційних (створення певних територіальних структур, виробничих підрозділів тощо).

Головний шлях підвищення ефективності використання землі – інтенсифікація виробництва шляхом впровадження науково-обгрунтованих зональних систем землеробства, тобто:

- сівозмін;

- боротьби з ерозією ґрунту;

- раціонального обробітку землі;

- системи машин та добрив;

- вапнування, зрошення і осушення ґрунтів;

- насінництва;

- боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами;

- інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Без взаємодії зазначених факторів процес виробництва у сільському господарстві взагалі неможливий, а його економічна ефективність залежить від раціонального поєднання цих складових.

Раціональне використання земельних ресурсів має велике значення в економіці сільського господарства та країни в цілому.

Серед показників, які характеризують інтенсивність використання земельних ресурсів, слід зазначити:

-  коефіцієнт господарського використання землі, який розраховується відношенням площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі господарства;

- коефіцієнт розораності, який визначається як частка від ділення площі ріллі та площі землі в обробітку багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

- коефіцієнт меліорованості визначається як відношення площі меліорованих земель (зрошуваних і осушених) до загальної площі сільськогосподарських угідь;

- частка інтенсивних культур (цукрових буряків, картоплі, льону, овочів, соняшнику, зернової кукурудзи, коноплі) у загальній посівній площі підприємства; 

-  коефіцієнт повторного використання землі, який визначається відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства.

Результативність діяльності будь - якого аграрного підприємства розраховується за показниками економічної ефективності використання земельних ресурсів: натуральних та вартісних.     

Натуральні показники характеризують продуктивність лише певну частину сільськогосподарських угідь, а вартісні – всієї площі. 

До натуральних показниківвідносять:

- урожайність сільськогосподарських культур, яка розраховується в центнерах на 1 га з посівної площі;

- виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га

відповідних земельних угідь.

Слід зазначити, що продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства – на 100 га ріллі, птахівництва - на 100 га посіву зернових культур.

Для розрахунку обсягу виробленої продукції в сільському господарстві використовують систему вартісних показників:

- виробництво валової продукції в порівняльних цінах у розрахунку на     100 га сільськогосподарських угідь;

-  товарну продукцію в поточних цінах реалізації в розрахунку на 100 га    сільськогосподарських угідь;

-   собівартість виробництва одиниці рослинної продукції;

- чисту продукцію і валовий прибуток у розрахунку на 100 га   сільськогосподарських угідь.

Важливість використання валової продукції для оцінки економічної ефективності основної діяльності підприємств полягає в тому, що саме вона є первісним результатом органічного поєднання задіяних у процесі виробництва ресурсів. Вона охоплює всю масу створених протягом року споживних вартостей і справляє визначальний вплив на величину інших видів економічного ефекту. Визначені на базі валової продукції показники економічної ефективності дають можливість судити про досягнутий рівень продуктивності виробництва. Вартість валової продукції визначають за собівартістю її виробництва у поточних цінах та, найчастіше, у порівнянних цінах (2005 р.)

При використанні товарної продукції для визначення показників продуктивності потрібно брати до уваги ту обставину, що вона є переважною частиною валової продукції, яка реалізована різним споживачам. Вона є цілком прийнятим видом економічного ефекту для виміру продуктивності та її динамічного аналізу. Товарна продукція визначається в натуральній та грошовій формах.

Одним з найважливіших показників господарської діяльності є собівартість продукції (робіт, послуг). Вона показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції та наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання. Важливо зазначити, що прибутковість підприємства знаходиться в оберненій залежності від собівартості. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

Завдання 1

У володінні та користуванні аграрних підприємств «Агротекс», «Вітязь» та Світоч» на підставі Державного акта постійного користування землею знаходяться земельні ділянки для певних потреб суспільства, площа яких наведена в табл. 1.1.    

                                                                                               Таблиця 1.1

Вихідні данні

На підставі наданих показників необхідно визначити:

- загальну земельну площу аграрних підприємств;

- структуру земельних фондів і с. г. угідь;

-  показники інтенсивності використання землі (коефіцієнт господарського використання землі, коефіцієнт розораності, коефіцієнт меліорованості, частку інтенсивних культур у загальній посівній площі підприємства, коефіцієнт повторного використання землі).  

На основі розрахункових показників зробити висновки про структуру земельних фондів і сільськогосподарських угідь, а також про рівень інтенсивності використання земельних угідь аграрних підприємств.

  Завдання 2.

На ефективність сільськогосподарського виробництва суттєво впливає структура сільськогосподарських угідь аграрних підприємств, яка залежить від виробничого напряму підприємства та місцевих природних умов та питома вага орендованих земель у сільському господарстві.

Два аграрних підприємства ВАТ «Україна» і ВАТ «Світанок» здійснюють свою виробничу діяльність на підставі таких даних (табл. 1.2).

                                                                                                Таблиця 1.2

Вихідні данні:

          На підставі даних таблиці треба визначити:

-  показники структури сільськогосподарських угідь аграрних підприємств;

-  питому вагу орендованих земель;

-  показники землезабезпеченості.

Зробити висновки про структуру сільськогосподарських угідь та умови використання земельних ділянок, а також про рівень забезпеченості сільськогосподарськими угіддями робітників в аграрних підприємствах. 

  Завдання 3.

На кожному аграрному підприємстві з урахуванням його конкретних умов важливе місце мають заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємства щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з кожного гектара угідь. Такі можливості значно залежать від рівня інтенсивності використання земельних ресурсів. Порівняльна оцінка показників інтенсивності в різних підприємствах дасть змогу виявити резерви поліпшення використання землі.

   Два виробничих кооперативи «Капітал» і «Перемога» здійснюють свою виробничу діяльність на підставі таких даних (табл. 1.3).

                                                                                                 Таблиця 1.3

Вихідні данні:

    Необхідно визначити рівень інтенсивності використання землі двома

виробничими кооперативами за такими показниками як:

- коефіцієнтом господарського використання землі; 

- коефіцієнтом розораності;

      - коефіцієнтом меліорованості;

     - часткою інтенсивних культур у загальній посівній площі підприємства;

     - коефіцієнтом повторного використання землі.

Зробити відповідні висновки і обґрунтувати шляхи раціонального   використання земельних угідь у підприємствах. 

  Завдання 4.

Тести до теми 1

1. Специфiчнi особливостi землi як засобу виробництва в сiльському господарствi:

а) земля не є результатом працi, є незамiнним засобом виробництва, просторово обмежена, не зношується в процесi виробництва;

б) вимагає застосування охоронних та мелiоративних заходiв у процесi використання в сільськогосподарському виробництвi;

в) подiляється на кращi та гiршi землi;

г) подiляється на придатнi та непридатнi для сільськогосподарського виробництва землi.

2. Види родючостi землi як основного засобу виробництва в аграрних пiдприємствах:

а) абсолютна та диференцiйна;

б) природна, штучна, економiчна: абсолютна та вiдносна;

в) експертна та нормативна;

г) абсолютна, диференцiйна, сукупна. 

3. Землi сільськогосподарського призначення:

а) землi, якi використовують для виробництва сільськогосподарської продукцiї;

б) рiлля, сiножатi, пасовища, багаторiчнi насадження, перелоги;

в) наданi для виробництва сільськогосподарської продукцiї, науково-дослiдної та навчальної дiяльностi, розмiщення виробничої iнфраструктури сільського господарства;

г) землi, якими володiють та якi орендують сільськогосподарські пiдприємства. 

4. Землi, що безпосередньо використовують для виробництва сільськогосподарської продукцiї (рослинництва та тваринництва):

а) категорiя земель сільськогосподарського призначення;

б) виробнича iнфраструктура сiльського господарства;

в) ciльськогосподарськi угiддя;

г) орнi угiддя.

5. Землі, які відносять до категорії земель с.г. призначення, це:

а) надані для виробництва с.г. продукції, науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення виробничої інфраструктури сільського господарства;

б) землі, які використовують для виробництва сільськогосподарської продукції;

в) рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, перелоги;

г) землі, якими володіють та які орендують с.г. підприємства.

6. Сукупнiсть природної та штучної родючостi в умовах вiдповiдного розвитку продуктивних сил, це:

а) абсолютна;

б) економiчна;

в) сукупна;

г) диференцiйна.

    7. Склад сільськогосподарських угідь:

     а) рiлля, сiножатi, пасовища,багаторiчнi насадження, перелоги;

 б) посiвнi площi та перелоги;

 в) землi сільськогосподарського та природоохоронного призначення;

 г) землi сільськогосподарського та природоохоронного призначення.

    8. Вiдношення площi окремих видiв сільськогосподарських угiдь до їх загальної площi, виражене у вiдсотках, це:

а) показники ефективностi використання землi;

б) показнки cтруктури сільськогосподарських угiдь;

в) склад сільськогосподарських угiдь;

г) трансформацiя земельних угiдь.

9. Документ, який уявляє собою сукупнiсть необхiдних та обгрунтованих вiдомостей про природнi властивостi земель, їх господарський та правовий стан, це:

а) господарський кодекс;

б) бонiтування земель;

в) земельний кадастр;

г) Земельний кодекс.

10. Вiдношення площi вiдповiдних угiдь до наявного населення країни, областi або району - це:

а) iнтенсивнiсть використання землi;

б) ефективнiсть використання землi;

в) землезабезпеченiсть;

г) ступiнь господарького використання землi. 

11. Показники, що характеризують рівень інтенсивності використання землі:

а) ступiнь розораностi та меліорованості землі, питомої ваги інтенсивних культур у структурі посівних площ, повторного використання посівних площ;

б) диференцiльний рентний доход, урожайнiсть сільськогосподарських культур;

в) вихiд зерна на 100 га рiллi та молока на 100 га с.-г.угiдь;

г) виробництво валової, чистої продукцiї та чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь.

12. До системи показникiв економiчної ефективнiсті використання землi відносяться:

а) натуральні та вартiсні;

б) абсолютні та вiдносні;

в) прямі та обернені;

г) загальні та часткові.

13. Для оцінки ефективності використання землі вихід продукцiї скотарства і вівчарства розраховується на:

а) 100 га посівної площі;

б) 100 га пасовищ та сіножатей;

в) 100 га ріллі;

г) 100 га сільськогосподарських угідь.

14. Для оцінки ефективності використання землі вихід продукції свинарства розраховують на

а) 100 га посiву зернових культур;

б) 100 га ріллі;

в) 100 га сільськогосподарських угідь;

г) 100 га посівної площі.

15. Для оцінки ефективності використання землі показник виходу продукцiї птахівництва розраховують на:

а) 100 га орних угідь;

б) 100 га посівної площі зернових культур;

в) 100 га рiллi;

г) 100 га сільськогосподарських угідь.

16. Показник землевiддачi - це:

а) виробництво валової, товарної продукції та чистого прибутку на 100 га рiллi;

б) вихід продукції з 1 га посіву (урожайність с.-г. культур);

в) виробництво валової, чистої продукції та чистого прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь;

г) відношення валової продукції, одержаної з 1 га сільськогосподарських угідь, до грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь.

17. Трансформація земельних угідь – це:

а) перехід одних видів угідь в інши;

б) зрошення та осушення земель, боротьба з ерозією грунтів;

в) співвідношення окремих видів угідь в загальній площі землекористування підприємства;

- система удобрення, меліорація земель.