Досудовий порядок реалізації господарсько-правових відносин.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання потрібно вказати, що термін «відповідальність» застосовується в різних аспектах. Зокрема визначають соціальну, моральну, економічну і юридичну відповідальність.

Зазначимо, що суб'єктами відповідальності є як суб'єкти господарювання, так і інші учасники господарських відносин, в тому числі міністерства, відом­ства та їх органи, які контролюють дотримання правил здійснення господарської діяльності.

Відмітимо, що господарсько-правова відповідальність являє собою вплив потерпіло­го на правопорушника безпосередньо або за допомогою суду в цілях га­рантії захисту прав і законних інтересів громадян, організацій та держа­ви, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відно­син, завданих внаслідок правопорушення.

Звернемо увагу на те що господарська відповідальність базується на основних началах, — принципах пра­ва, які виражають тенденції і потреби суспільства, що визначають суть системи, галузі або інституту права і в результаті їх правового закріплен­ня мають загальнообов'язкове значення. Господарсько-правова відповідальність, базується на принципах, відображених згідно з якими: потерпіла сторона в усіх випадках, не заборонених законом, має право на відшкодування збитків, незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; застосування штрафних санкцій до суб'єкта, який порушив зо­бов'язання, а також відшкодування збитків, не звільняють цього суб'єк­та від обов'язку, без згоди потерпілої сторони, виконати прийняті на себе зобов'язання в натурі; невідворотність відповідальності за скоєне правопорушення.

При підготовці до другого питання потрібно вказати, що підставами господарсько-правової відповідальності визнається здійснення правопорушення, тобто протиправної (забороненої) дії чи бездіяльності суб'єктом господарювання або іншим учасником госпо­дарського відношення, який порушує права і законні інтереси іншої особи — потерпілого або перешкоджає їх реалізації.

Звернемо увагу на те, що невиконання, або ж неналежне виконання господарського зо­бов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності є не що інше, як господарське правопорушення, яке спричиняє госпо­дарсько-правову відповідальність правопорушника.

Зауважимо, що суб'єкт господарювання звільняється від господарської відповідаль­ності при порушенні, невиконанні або неналежному виконанні зо­бов'язання, якщо доведе, що належне виконання зобов'язання вияви­лося неможливим внаслідок форс-мажорних обставин — дії неперебор­ної сили, тобто непередбачених, надзвичайних і невідворотних з людської волі явищ. Проте ці обставини повинні братися до уваги як такі, що звільняють правопорушника (суб'єкта господарювання) від господар­сько-правової відповідальності, якщо вони виникли і продовжувалися протягом усього строку виконання зобов'язання.

При підготовці до третього питання потрібно вказати, що правилом досудового врегулювання спорів є те, що учас­ники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'яв­лення їм претензій чи звернення до суду.

Слід зауважити, що більшість спорів може бути передано на вирі­шення господарського суду без досудового врегулювання. Застосуван­ня заходів досудового врегулювання спорів в обов'язковому порядку необхідне тільки у спорах, що виникають з договорів перевезення, про надання послуг зв'язку та договорів, заснованих на державному замов­ленні. В інших випадках досудове врегулювання спору є необхідною передумовою звернення до господарського суду лише за наявності відповідної угоди сторін

Підкреслимо, що якщо для господарських спорів передбачена процедура їх досудо­вого врегулювання, то звернення сторін до суду за захистом порушених прав і законних інтересів можливе лише після того, як контрагенту була направлена претензія, яку останній відхилив або не дав на неї відповіді

Процедура досудового врегулювання господарських спорів скла­дається із таких стадій: укладення у відповідних випадках уго­ди між сторонами про врегулювання спору у претензійному порядку; підготовка претензії контрагентом; підготовка відповіді і направлення її пред'явнику претензії.

Зазначимо, що претензія повинна викладатися тільки в письмовій формі з дотриманням вимог щодо змісту і основних її рекві­зитів. У ній необхідно чітко і вичерпно викласти дані про учасників спору, навести їх повне найменування, поштові і банківські реквізити з поси­ланням на чинне законодавство та умови договору (контракту). В претензії також викладаються конкретні вимоги до її отримувача про відновлення порушеного права заявника претензії з посиланням на докази, якими підтверджуються обставини, що стали підставою для заяви пре­тензії. У разі, коли вимоги претензії мають грошову оцінки, то в додатку до претензії або в самому тексті претензії необхідно викласти чіткий і обґрунтований розрахунок. В обґрунтування претензії заявник повинен додати до неї необхідні документи в оригіналі чи в належно засвідчених копіях (квитанції, довідки, акти передачі-прийому продукції, довіреності, акти експертизи тощо, залежно від характеру і категорії спору).

Відмітимо, що після розгляду претензії сторона повинна дати відповідь заявнику в установлені строки, в якій має повідомити про її визнання (повне або часткове) або про відмову в її задоволенні. Відповідь подається в пись­мовій формі, а її зміст має містити повне найменування і поштові реквізити підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь. Якщо претензія відхилена повністю чи частково, заявникові повинні бути повернуті оригінали документів, отриманих як додатки до претензії.