Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Скласти термінологічний словник до теми.
Тестові завдання: 1. Приймання продукції за кількістю й комплектністю при поставці в межах одного міста проводиться після надходження продукції на склад не пізніше: 1) 5 днів. 2) 10 днів. 3) 15 днів. 4) 20 днів. 2. Предметом договору контрактації можуть бути: 1) Промислова продукція. 2) Сільськогосподарська продукція. 3) Продукція видобувних галузей промисловості. 4) Сільськогосподарська техніка. 3. Право власності на предмет договору фінансового лізингу належить: 1) Лізингодавцеві. 2) Лізингоодержувачу. 3) Продавцю (постачальнику). 4) Лізингодавцеві та продавцю на праві спільної сумісної власності.
Задача: Аграрному підприємству «АПК» для здійснення сільськогосподарської виробничої діяльності необхідні 3 зернозбиральні комбайни. Адміністрація підприємства вирішила придбати зернозбиральні комбайни «Лан» у підприємства «Украгролізинг», однак вагається щодо доцільності такого кроку. Надайте консультацію з приводу можливих найвигідніших для підприємства умов такого договору. Чи не вигідніше буде підприємству придбати техніку отримавши банківський кредит?
Тема 12 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності . Правове регулювання іноземних інвестицій. Спеціальні режими господарювання. План: Правове регулювання експортно-імпортних операцій. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності. Методичні рекомендації: При підготовці до першого питання необхідно зазначити, що експорт являє собою продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Імпорт — це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з вивезенням або без вивезення цих товарів на територію України (включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами). Відмітимо, що правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів господарювання здійснюється державою шляхом використання певних заходів, які залежно від характеру та різновиду застосованих прийомів, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», можуть бути поділенні на: тарифні — засновані на використанні митного тарифу; нетарифні — регулювання адміністративного характеру, які не пов'язані з використанням митного тарифу (квоти, ліцензії, субсидії, антидемпінгові заходи, торгові договори тощо). Регулювання експортно-імпортних операцій спеціальними нормативно-правовими актами пов'язані із впливом цих операцій на економіку держави і повинно бути спрямоване на забезпечення активного зовнішньоекономічного балансу України. Для обмеження або заохочення експорту або імпорту окремих груп товарів, захисту вітчизняних товаровиробників в Україні запроваджено режим ліцензування. Необхідно зазначити, що важливим елементом експортно-імпортних операцій є самостійне встановлення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ціни на товар. Однак у закріплених законодавством випадках регулювання ціноутворення при експортно-імпортних операціях в Україні здійснюється шляхом встановлення нормативно-правових актів, індикативних, фіксованих або граничних рівнів цін за зовнішньоторговельними угодами. Звернемо увагу на те, що вразі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів. При підготовці до другого питання потрібно вказати, що до числа найбільш розповсюджених інструментів нетарифного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться ліцензії і квоти. Ліцензія — це оформлений належним чином дозвіл на експорт-імпорт певної продукції, товару, іншого майна протягом певного періоду. Залежно від терміну дії, характеру та обсягу товару, щодо якого встановлюється режим ліцензування, експортні (імпортні) ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні, разові та відкриті. Серед імпортних ліцензій розрізняються також: антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. В Україні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій: генеральна — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операції з певного товару або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару; разова — разовий дозвіл, що має іменний характер і надається для здійснення окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менше необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції; відкрита — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу. Квотування — це кількісне обмеження імпорту або експорту певної категорії товарів. В Україні виділяють такі види квот: глобальні квоти — квоти, що встановлюються на товар без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується; групові квоти — квоти, що встановлюються на товар з визначенням групи країн, куди товар може експортуватися або з відкіля імпортується; індивідуальні квоти — квоти, що встановлюються на товари з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з відкіля він може імпортуватися. При підготовці до третього питання необхідно вказати, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватися майнова і кримінальна відповідальність. Зауважимо, що за порушення законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції: накладення штрафів, розмір яких визначається законами України, рішеннями судових або інших органів; застосування антидемпінгових процедур у випадку здійснення демпінгу; застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності. Відмітимо, що одними з найбільш реальних заходів впливу на порушників валютного, митного і податкового законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності є: тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності і режим індивідуального ліцензування. Ці санкції вводяться Міністерствами зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі. Завдання до самостійної роботи |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 215. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |