Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання потрібно зазначити, що господарські зобов'язання здебільшо­го формуються, здійснюються і припиняються в різних сферах і на різних рівнях економічного життя за простою домовленістю сторін .

Підкреслимо, що статтею 178 ГК України закріплене положення про публічне зобов'язання, згідно з яким суб'єкт господарювання, що, відповідно до закону та своїх установчих документів, зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має пра­ва відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності в нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодав­ством.

Відмітимо, що зобов'язання можуть виникати не тільки за простою домовленістю сторін, а й на основі господарського договору, укладеного на підставі держзамовлення чи іншого управлінського правового акта; на інших підставах, що не суперечать закону (конкурс, публічний торг, аукціон і т. ін.).

Крім того господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господа­рювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом гос­подарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

А також господарські зобов'язання можуть виникати і в результаті створен­ня об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При підготовці до другого питання потрібно вказати що, функції господарського договору - це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні, функції. Загальними функціями договору є: ініціативна; програмно-координаційна ; інформаційна; гарантійна; правозахисна. Специфічними, властивими господарському договору, є такі функції: правового забезпечення економічних потреб; правового засобу реалізації державних замовлень; розв'язання соціальних проблем;

При підготовці до третього питання потрібно дати визначення поняттю «Державне замовлення» — це спосіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (до­говірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб; це планове завдання по розміщенню таких замовлень серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Потрібно відмітити, що державними замовниками є Верховна Рада України та інші цент­ральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені законом про Державний бюджет України на поточний рік, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати дер­жавні контракти (договори) з виконавцями державного замовлення.

Зауважимо, що Виконавцями державного замовлення є суб'єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і поставляють продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного держав­ного контракту(договору).

Звернемо увагу на те, що особливістю цього виду договорів є положення, згідно з яким дер­жава є гарантом за зобов'язаннями державних замовників. Державні замовники: здійснюють вибір виконавців держав­ного замовлення для укладення з ними державних контрактів шляхом конкурсного відбору, укладають з виконавцями державного замовлення договори (кон­тракти); гарантують виконавцям державного замовлення від імені держави оплату продукції, яка поставляється для державних потреб за умовами, що визначаються державним контрактом.

  Завдання для самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Оферта – це:

1) пропозиція укласти договір,

2) прийняття пропозиції укласти договір,

3) відмова від пропозиції укласти договір,

4) строк для відповіді на пропозицію укласти договір.

2. Умови, без погодження яких господарський договір не вважається укладеним, називаються:

1) Законними.

2) Істотними.

3) Звичайними.

4) Важливими.

3. Гарантом може виступати:

1) Фізична особа-підприємець.

2) Будь-яка юридична особа.

3) Фізична особа або банк.

4) Банк, інша фінансова установа, страхова організація.

Задача:

Приватне підприємство «Зерно-експорт», маючи оригінальний примірник господарського договору на поставку сільськогосподарської продукції з селянським (фермерським) господарством «Хлб», внесло в нього зміни щодо ціни на продукцію. Селянське (фермерське) господарство «Хліб» відмовилось від здійснення поставки за зазначеною у примірнику договору ПП «Зерно-експорт» ціною. ПП «Зерно-експорт» звернулося до господарського суду з позовною заявою про спонукання С(Ф)Г «Хліб» до виконання умов договору поставки.

На підставі аналізу відповідних норм ГКУ та ЦКУ дайте відповідь на наступні питання: 1) яке рішення має постановити господарський суд, 2) чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів? 3) Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.

Тема 8.

Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом.

План:

Організаційно-правові питання запобігання банкрутству.

Черговість задоволення претензій кредиторів.

Мирова угода.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання потрібно зазначити що питання стосовно запобігання банкрутству регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який містить значну кількість норм, спрямованих на запобігання банкрутству, що свідчить про зміну орієнтирів держави стосовно такого важливого ринкового інструменту, яким є банкрутство.

Необхідно відмітити, що державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом здійснює Регіональне управління з питань банкрутства завданням якого е: 1) аналіз стану додержання законодавства з питань банкрутства та інформує про результати аналізу Мінекономіки; 2) здійснення та контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності; 3) забезпечення та реалізація процедур банкрутства щодо відсутнього боржника; 4) організація та проведення експертизи фінансового становища підприємств при підготовці справи про банкрутство; 5) участь та проведення аналізу фінансово-господарського становища суб'єктів підприємницької діяльності, 6) внесення пропозиції щодо проведення досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, та ін.

Потрібно звернути увагу, що законодавством передбачено два види позасудових процедур, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству: фінансова допомога і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

 При підготовці до другого питання потрібно вказати, що грошові кошти, виручені від продажу майна банкрута, направляються на задоволення претензій кредиторів. По-перше, задовольняються вимоги, забезпечені заставою; здійснюється виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети; покриваються витрати, пов'язані з виробництвом справи про банкрутство в арбітражному суді, роботою ліквідаційної комісії, функціонуванням розпорядника майна. По-друге, задовольняються вимоги, що виникли по зобов'язаннях банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства). По-третє, задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). По-четверте, задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли по зобов'язаннях у процедурі розпорядження майном боржника або в процедурі санації боржника. По-п'яте, задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства. Після задоволення претензій у зазначеній послідовності погашаються всі інші вимоги.

Відмітимо, що вимоги пред'явлені після закінчення терміну, установленого для їхньої подачі, не розглядаються, і відповідні борги вважаються погашеними.

При підготовці до третього питання потрібно вказати, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Зазначимо, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Завдання для самостійної роботи