Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Консолідація партій вантажів




У сучасних умовах діяльності промислових підприємств транспорт має забезпечувати перевезення невеликих партій вантажів через короткі інтервали часу відповідно до змін запитів споживача і умов виробництва. Невеликими вважаються вантажі, що мають масу від 50 до 250 кг. За цих умов перевага віддається транспортним підприємствам, що займаються збиранням і розподілом вантажів на регіональному рівні. Вони, як правило, здійснюють перевезення вантажів невеликими партіями і дають економію витрат за рахунок використання власних розподільних центрів натомість задіяння складських потужностей підприємства-виробника. Це приводить до скорочення тривалості доставки малих партій вантажів на 25 - 50% і більше, залежно від виду обслуговуючої мережі. Транспортні підприємства мають реальну можливість змінювати обсяг і терміни поставок, маршрути доставки, розмір партій вантажів, що підлягають здачі клієнту, транспортних послуг.

Автотранспортні підприємства, які виконують перевезення укрупненими партіями при повному використанні вантажопідйомності власних автомобілів, проводять консолідацію вантажів на пунктах збирання і розукрупнюють їх на місцях розподілу, доставляючи клієнтам невеликі партії товарів.

Перевага такого підходу полягає, насамперед, у можливості пристосовувати канали товароруху до потреб споживачів. Відмова від жорстких тарифів і відсутність традиційних контрактів забезпечують високу гнучкість таких підприємств у стосунках із клієнтами.

 

Ключові функції транспорту в логістичній системі підприємства

Транспорт має велике значення для забезпечення ефективного функціонування логістичної системи підприємства. Протягом виробничого циклу всі вантажі зазнають переміщень, які супроводжуються численними логістичними операціями, що значно збільшує обсяги транспортних робіт. На кожну логістичну припадає кілька транспортних операцій, що зумовлює великі транспортні витрати (10 — 30% непрямих витрат у собівартості продукції).

На промисловому підприємстві розрізняють транспорт зовнішньо-та внутрішньовиробничого призначення.

 

Зовнішньовиробничий транспорт підприємства

Зовнішньовиробничий транспорт забезпечує зв'язок підприємства з аеропортом, залізницею, постачальниками та споживачами виробленої ним продукції.

За умов логістичної діяльності підприємство може застосовувати автомобільний, залізничний, водний, повітряний чи трубопровідний транспорт.

Залучення до процесу перевезення вантажі в різних видів транспорту залежить від цілої низки факторів, до яких відносяться:

· характер і рівень розвитку матеріально-технічної бази конкретного виду транспорту, зумовлені його можливостями освоєння встановлених перевезень;

· розміщення транспортних засобів та їх мережі відносно підприємств і населених пунктів;

· організація перевізного процесу, регулярність перевезень, терміни доставки вантажів.

 

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт суттєво залежить від відповідних правових . та адміністративних вимог держави, що стосуються визначення функціонування ліній перевезень в певних напрямках, освоєння всього обсягу перевезення вантажів, обмежень у ціновій політиці та дотримання інших вимог. До основних техніко-економічних особливостей залізничного транспорту відносять:

1. Нерозривний зв'язок з підприємствами промисловості та сільського господарства, будівництвом, торговими базами, складами і т.ін. Сьогодні переважна кількість великих промислових об'єктів мають залізничні під'їзні колії, що зв'язують їх з магістральними залізницями.

2. Можливість будівництва залізничних сполучень практично на будь-якій сухопутній території країни і забезпечення стійких зв'язків між промисловими районами.

3. Висока перевізна і пропускна здатність залізниць. Так, двоколійна залізниця, що має автоматичне блокування, може забезпечити перевезення понад 100 млн т, а одноколійна — понад 20 млн т вантажів у кожному напрямку на рік.

4. Можливість здійснення масових перевезень вантажів в поєднанні з відносно низькою вартістю перевезень.

5. Можливість безперебійного та рівномірного здійснення перевезень незалежно від часу та пори року.

6. Порівняно високі швидкість руху та терміни доставки вантажів.

7. Відносно високі економічні показники та достатньо досконала технологія перевезень.

Кожний тип вагона характеризується вантажопідйомністю та місткістю, масою тари та іншими показниками.

Технічний коефіцієнт тари вагонів Тк визначають як відношення маси всієї тари вагона до його вантажопідйомності. При застосуванні сучасних конструкційних матеріалів знижується маса вагонів (наприклад, для чотирьохосьового вагона до 18 т відповідно Тк зменшується від 0,359 до 0,288),що приводить до скорочення обсягу роботи, пов'язаної з перевезенням тари вагонів, і відповідно зменшуються витрати на транспорт.

Водний транспорт

У логістичному ланцюгу застосування водного транспорту обмежується швидкістю та сезонністю (для річкового транспорту) роботи. Проте безперечними його перевагами визначають високу перевізну здатність при загальних низьких транспортних витратах. На нього не поширюються такі стримуючі фактори, як заборона роботи у вихідні дні, дорожні податки тощо. Вихід логістики на міжнародний рівень дозволив збільшити перевезення вантажів водним транспортом.

До основних техніко-економічних особливостей, які в окремих випадках можуть визначатися як переваги морського транспорту, відносять:

· можливість забезпечення масових міжконтинентальних перевезень вантажів зовнішньоторгового обороту країни;

· порівняно невеликі капіталовкладення — морські шляхи не потребують витрат на їх спорудження чи підтримку в робочому стані (крім каналів);

· практично необмежена пропускна здатність - обмежуючим фактором може стати лише переробна здатність морського порту та причалів, портових складів та вантажно-розвантажувальних засобів;

· порівняно невелика витрата палива та енергії;

· низька собівартість перевезень на великі відстані — застосування великих суден значно поліпшує співвідношення корисної вантажопідйомності і водотоннажності.

З певними обмеженнями ці особливості можуть бути перенесені і на річковий транспорт.

До матеріально-технічної бази морського та річкового транспорту відносять флот, морські та річкові порти і пристані.

Залежно від призначення розрізняють судна транспортного, технічного, а також допоміжного флоту.

Транспортний флот —основний елемент матеріально-технічної бази морського і річкового транспорту, оскільки він здійснює основну функцію - переміщення вантажів.

Повітряний транспорт

Вартість повітряних перевезень набагато перевищує вартість перевезень, здійснених іншими видами транспорту, однак повітряний транспорт успішно конкурує з останніми за рахунок високої швидкості та здатності досягати віддалені райони. Ще помітніші його переваги у переміщенні товарів, що швидко псуються, або високовартісних товарів невеликого габариту.

Трубопровідний транспорт

Цей вид транспорту створений для доставки рідких і газоподібних продуктів (нафти, природного газу тощо) від місця їх виробництва/ зберігання до місця споживання.

До основних переваг трубопровідного транспорту відносяться:

· можливість повсюдного прокладання труб і масового перекачування рідких і газоподібних продуктів;

· менші відстані перекачування, аніж при застосуванні інших видів транспортування;

· менша собівартість (порівняно з іншими видами транспорту) при сумарних обсягах транспортування;

· забезпечення цілісності продуктів завдяки герметизації процесу транспортування;

· можливість забезпечення повної автоматизації підготовчих та транспортних операцій;

· менші (порівняно з іншими видами транспорту) питомі капіталовкладення та витрати металу, що приходяться на одиницю транспортованого вантажу;

· зменшення негативного впливу на довкілля;

· досить високий рівень продуктивності праці;

· безперервність процесу перекачування, який практично не залежить від стану навколишнього середовища;

· обмежена кількість обслуговуючого персоналу.

Автомобільний транспорт

Розширенню сфери діяльності автомобільного транспорту сприяла політика перегулювання вантажних перевезень та застосування системи «точно в термін».

Вантажний автомобільний транспорт поділяють на дві основні категорії — загального і спеціального призначення.

До категорії загального призначення відносять автомобілі типу «бортова платформа» (бортовий автомобіль, бортовий причіп).

До автотранспорту спеціального призначення відносять автомобілі, причепи, автомобілі з напівпричепами, сідельні тягачі з напівпричепами, кузови, що спеціально пристосовані для перевезення одного чи декількох однорідних вантажів.

Вибір виду транспорту може бути приведено до оцінки часу виконання замовлення, що залежить від виду транспорту.

Відмінності в термінах виконання замовлення безпосередньо впливають на потребу в ресурсах та надійність постачання. Тривалість здійснення замовлення спричиняє накопичення запасів товарів на складах. З іншого боку, надто швидке перевезення може призвести до помилок у замовленні, внаслідок чого ресурси будуть отримані не в потрібній кількості або не тієї якості чи не в обумовлений час.










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 164.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...