ІІ. Характеристика вегетативних органів

Підземні вегетативні органи:

Коренева система за формою (стрижнева, мичкувата, китицева, бахромчаста тощо), за походженням (первинна, вторинна, змішана), за особливостями розташування в ґрунті (екстенсивна, інтенсивна, поверхова тощо).

Корені:товщина, ступінь розгалуженості, морфологічна та функціональна диференціація, спеціалізація та метаморфози коренів (запасаючі, контрактильні, дихальні тощо).

Підземні пагони:

Кореневища: характер росту (довге, коротке, вкорочене, вертикальне, горизонтальне, моно- чи симподіально наростаюче, гіпо- або епігеогенне); товщина, колір, поверхня; морфологічна та функціональна диференціація кореневищ.

Бульби: форма, розміри, колір, характер поверхні, походження (гіпокотильні, на столонах).

Цибулини: форма, розмір, колір, характер поверхні, плівчасті, лусковидні, моно- чи симподіально наростаючі, багаторічні та однорічні, прості й складні, морфологічна природа цибулинних лусок (низові листки, основа середніх).

Столони: довжина, колір, товщина, ступінь розгалуженості.

Бульбоцибулини: форма, розмір, колір, характер покривів.

Надземні органи:

Морфологія надземних пагонів: диференціація за функціями (генеративні, вегетативні, вегетативно-генеративні); типи пагонів за довжиною міжвузля (розеткові, напіврозеткові, безрозеткові); за напрямом росту та положенням у просторі (орто- і плагіотропні, повзучі, виткі, чіпкі, прямостоячі тощо); за тривалістю життя (циклічність: моно-, ди- або поліциклічні пагони); наявність пагонів з неповним циклом розвитку; видозміни надземних пагонів; розташування бруньок відновлення.

Стебло: форма на поперечному зрізі, товщина, колір, характер поверхні та ступінь опушення, видозміни стебла.

Листя: тип листкорозміщення (спіральне, супротивне, мутовчасте); наявність листя різних формацій (низові, середні та верхівкові); різноманіття середніх листків (гетеро або анізофілія); тип середніх листків (прості, складні), ступінь вираженості в них черешка, прилистків, піхви та їх форми. Характер листкових пластинок (суцільні, лопатеві, роздільні, розсічені), їх форма (вказати форму лопатей, сегментів, долей); форма основи та верхівки листкової пластинки; характер краю та жилкування; забарвлення верхньої та нижньої поверхонь; особливості опушення; тривалість життя листка; світлові та тіньові листки, їх морфологічні та анатомічні відмінності; листкова мозаїка.

ІІІ. Характеристика генеративних органів.

Репродуктивні органи:

Суцвіття: тип (прості, складні); назва (китиця, колос, волоть, тирс); характер розташування листків (фрондозні, брактеозні, фрондульозні); особливості апікальних меристем; послідовність розкриття квіток (відкриті, бокоцвіті, верхоцвіті, закриті); тип і характеристика об’єднаних суцвіть -  моно- чи політелічні, тирсоїдні тощо.

Квітка: на квітконожці, або сидяча; квітколоже (опукле, плоске, увігнуте); характер симетрії (правильна, неправильна); розташування частин квітки на квітколожі (циклічне, ациклічне, геміциклічне); двостатева або одностатева квітка; тип оцвітини (проста, складна).

Проста оцвітина: форма, кількість чашолистків, їх форма, ступінь зростання, забарвлення, опушення тощо.

Віночок: форма віночка; форма і зростання пелюсток; наявність відгинів, забарвлення, особливості зіва тощо.

Андроцей: кількість тичинок, характер їх розташування, ступінь зростання. Для бобових одно- або двобратній андроцей, особливості будови тичинкових ниток та пиляків, характер розкриття пиляків: розкриваються щілинами або дірочками; злипання пиляків (у складноцвітих та дзвоникових).

Гінецей: тип (апокарпний, ценокарпний, син-, паро-, або лізікарпний); кількість плодолистків; положення і форма зав`язі; ступінь вираженості стовпчика; форма та забарвлення приймочки; спосіб запилення; формула та діаграма квітки.

Плоди та насіння:

Плоди: тип (апо- або ценокарпний); назва (горішки, листянки, боби, коробочки, стручки, ягоди тощо); особливості розкриття сухих багатонасінних плодів, консистенція та забарвлення соковитих плодів.

Насіння: розмір; форма; забарвлення; наявність принасінника; особливості структури та забарвлення насіннєвої шкірки; екологія поширення плодів та насіння. Чи всі плоди та все насіння однакові за формою та біологічними особливостями, чи має місце гетерокарпія та гетероспермія?

Практичне значення, використання людиною (лікарська, кормова, технічна, декоративна, бур`яниста рослина).

План еколого-морфологічного опису деревних рослин.

Екологічні умови

1. Назва рослини: російська, українська, бінарна латинська; систематична належність: родина.

Хід визначення:

2. Місце мешкання: вказати рослинне угруповання, де зібрана рослина, що аналізується:

· ліс: широколистяний (дубовий, липовий, кленовий тощо), дрібнолистяний (березовий, осиковий), хвойний (ялиновий, сосновий), змішаний (хвойно-широколистяний);

· лук:(поймений, суходільний);

· степ: (різнотравний, різнотравно-ковиловий, ковиловий);

· водойми та їх береги: (ставки, озера, річки, струмки);

· культурні угруповання: (поле, сад, парк, лісопарк тощо).

3. Умови освітлення: (відкрите місце, серед невеликих груп дерев, густий ліс).

4. Умови зволоження: (надмірне, помірне, недостатнє, сухість).

5. Тип ґрунтів: (підзолисті, сірі лісові, дерново-лукові, чорнозем, супіщані, суглинисті, глинисті).

6. Екологічні особливості рослин: ступінь тіньовитривалості, світолюбність, вимогливість до мінерального складу ґрунту.

7. Загальне визначення життєвої форми: дерево, кущ, кущик. Детальна характеристика життєвої форми з урахуванням особливостей крони (зонтиковидна, пірамідальна, плакуча тощо); тривалість життя листя (листопадні, вічнозелені); кількість, характер та напрямок росту стовбурів та стовбурців (багатостовбурне дерево, сланик, сланичок тощо).