Б. Морфологія гінецею. Будова насінного зачатку.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

О.В. Дубова, О. А. Бойка, Т.М. Пересипкіна, О.В. Самарська

БОТАНІКА. МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН

Навчально-методичний посібник

для студентів біологічного факультету

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

напрямів підготовки „Біологія” та „Лісове та садово-паркове господарство”

Запоріжжя 2012

УДК 58(076)

ББК 28.5я73

Дубова О.В., Бойка О.А., Пересипкіна Т.М., Самарська О.В. Ботаніка. Морфологія рослин: навчально-методичний посібник для студентів біологічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” напрямів підготовки „Біологія” та „Лісове та садово-паркове господарство”. -  Запоріжжя: ЗНУ,  2012.- 94 с.

Навчально-методичний посібник для студентів 1 курсу біологічного факультету напрямів підготовки „Біологія” та „Лісове та садово-паркове господарство” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, що вивчають загальний курс „Ботаніка”. У посібнику вміщено завдання до лабораторних робіт, завдання для самостійної роботи студентів, наведені питання контролю знань. Також посібник містить плани еколого-морфологічного опису рослин та глосарій з основних понять та термінів морфології рослин.

Посібник призначений для студентів денного та заочного відділення.

Рецензент                                                                 Н.І. Костюченко 

Відповідальний за випуск                                   проф. В.О. Лях

ЗМІСТ

ВСТУП

Курс “Ботаніка” є необхідною складовою частиною в системі базової вищої освіти при підготовці фахівців галузей знань „Природничі науки” та „Сільське господарство та лісництво”. Він дає студентам комплекс теоретичних знань, необхідних для розуміння ролі рослин на нашій планеті як накопичувачів зв’язаної енергії та органічних речовин, що забезпечують існування інших живих істот.

Мета курсу “Ботаніка” в цілому та зокрема модуля „Морфологія рослин”є ознайомлення студентів з загальними закономірностями будови вищих рослин; багатогранністю їх форм життя, особливостями живлення, типами морфологічної структури і особливостями будови клітин різних відділів рослин; надання уявлення про особливості будови вегетативних та генеративних органів вищих рослин, їх життєві форми, типи розмноження. Основна увага під час викладання дисципліни приділяється створенню системи уявлень про механізми пристосування рослинних організмів до екстремальних факторів, дослідження принципів морфологічної будови органів, що поглиблюють знання про будову рослинних організмів, їх ріст та розвиток, адаптивні можливості.

Для отримання практичних навичок студенти виконують лабораторні роботи. У результаті їх виконання студент повинен вміти: складати формулу та діаграму квітки; визначати тип плоду за різними класифікаційними ознаками; робити морфологічний аналіз рослин, відмічаючи закономірності будови як наслідок тривалої еволюції в певних умовах мешкання.

Правила техніки безпеки при роботі в лабораторії ботаніки

Лабораторні роботи проводяться у спеціалізованих приміщеннях – лабораторіях. Відмінність цих приміщень виявляється в наявності на робочих місцях студентів приладів, хімічних реактивів, природного, фіксованого та висушеного рослинних матеріалів. Під час проведення заняття та виконання певних завдань студенти стикаються з необхідністю використовувати усе надане обладнання, що вимагає від них дотримання певних правил техніки безпеки. Основні правила поведінки в лабораторії на перервах та під час занять викладено нижче:

1. До лабораторних робіт допускаються студенти лише в халатах.

2. В лабораторії забороняється вживати їжу.

3. Черговий студент приймає на час лабораторного заняття обладнання, реактиви та матеріали у лаборанта.

4. При роботі слід дотримуватися виключної чистоти і акуратності.

5. Якщо при включенні приладу або під час його роботи спостерігається перегрів або інші небезпечні відхилення від нормального режиму роботи слід відразу вимкнути прилад і повідомити викладача або лаборанта

6. При роботі з оптичними приладами категорично забороняється торкатися руками до скляних деталей. При попаданні на них жиру, кислот, лугів і солей, інших хімічно активних речовин відразу повідомте про це викладача або лаборанта.

7.  При роботі з хімічно активними речовинами (розчинами кислот, лугів та ін.) слід пам’ятати, що вони шкідливі, псують прилади, одяг, можуть викликати отруєння, опіки на шкірі.

8.  В разі загорання вогненебезпечних речовин (спирт, бензин, скипидар) обов’язково виключіть електричну напругу і лише після цього тушіть пожежу.

9.  По закінченню заняття студент повинен прибрати робоче місце. Про закінчення заняття чергові повідомляють лаборанта і здають йому видане обладнання.

Лабораторне заняття № 1

Тема: Основні закономірності морфологічної будови органів рослини. Морфологія пагону та стебла.

Література:

1.  Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .7-32

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.137-151

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.253-295

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Ч.1. - М.: Высшая школа, 1982.- С.127-134

Питання до самопідготовки:

1. Основні органи вищих рослин. Виникнення органів у процесі еволюції.

2. Поняття полярності та симетрії, типи симетрії.

3. Що називається пагоном? Частини пагону, метамерність пагонів.

4. Типи пагонів за довжиною міжвузлів та напрямком росту.

5. Будова, типи та розміщення бруньок на стеблі. Групові бруньки.

6. Утворення та будова додаткових бруньок. Сплячі бруньки.

7. Способи галуження та наростання системи пагонів.

8. Типи стебел за формою на поперечному зрізі, за характером росту.

Питання для контролю знань:

1. У чому різниця між дерев’янистими та трав’янистими стеблами?

2. Чим відрізняються повзучі та лежачі стебла?

3. Які пагони називаються ортотропними, плагіотропними, анізотропними?

4. У чому різниця між укороченими та довгими пагонами?

5. Що називається листковим рубцем, листковим слідом?

6. Як визначити вік пагону?

7. Які функції виконує довгий та укорочений пагін у трав’янистих та деревних рослин?

8. Що називається галуженням? Назвіть типи галуження та наведіть приклади.

9. Що називається наростанням? Які способи наростання характерні для вищих рослин?

10. Чому симподіальне наростання вважають найбільш прогресивним?

11. Які бруньки називають виводковими?

12. У чому відмінність додаткових бруньок від пазушних та верхівкових?

13. Які функції виконують верхівкові та бокові бруньки?

14. Які бруньки називають сплячими?

15. Які бруньки називають серіальними, колатеральними?

Хід роботи

Завдання 1: Розглянути та зарисувати полісиметричну (актиноморфну) квітку шипшини (а), плід лимона (б); моносиметричний листок клена та платана (в); моносиметричну (зигоморфну) квітку фіалки та сокирок (г); асиметричний листок в’язу або бегонії (д).

Завдання 2: Вивчити та зарисувати явище полярності у живця верби з корінцями; відмітити морфологічно нижній (базальний) та морфологічно верхній (апікальний) полюси живця.

Завдання 3: Розглянути та зарисувати пагін липи та клена. На рисунку відмітити: вузол, міжвузля, листкову пазуху, бічні (пазушні) та верхівкові бруньки.

1. вузол
2. міжвузля
3. листкова пазуха
4. бічна (пазушна) брунька
5. верхівкова брунька

Завдання 4: Розглянути безлисті довгі та укорочені пагони гіркокаштана кінського. Зарисувати пагони, на рисунку відмітити вузли, міжвузля, листкові рубці та листкові сліди, брунькове кільце, верхівкову та бічні бруньки.

1. вузли
2. міжвузля
3. листкові рубці
4. листкові сліди
5. брунькове кільце
6. верхівкова брунька
7. бічна брунька

Завдання 5: Морфологія бруньки – зачаткового пагону. Зробити розріз в довжину вегетативної та вегетативно-генеративної бруньки бузку та гіркокаштану кінського. Вивчити та зарисувати будову бруньки; у вегетативній бруньці бузку (а) відмітити брунькові листки (видозмінені листки), зачаткове стебло, зачатки листків, конус наростання. У вегетативно-генеративній бруньці (б) – конус наростання перетворився на зачаток суцвіття.

    У гіркокаштану покривні луски виділяють смолисті речовини, які склеюють і ущільнюють їх у бруньці; зачаткові листки покриті густим опушенням; коротке зачаткове стебло – із конусом наростання. Визначити ємність вегетативної бруньки бузку.

б) вегетативно-генеративна брунька

1. брунькові листки

2. зачаткове стебло

3. зачатки листків

4. конус наростання

Завдання 6: Вивчити та зарисувати типи галуження (верхівкове та бічне) та наростання системи пагонів:

б) бічне галуження, моноподіальне наростання у ялини; відмітити на верхівці кожного пагону верхівкову бруньку та розташовані під нею бічні бруньки;

1. верхівкова брунька

2. бічна брунька

в)замалюватибічне галуження, симподіальне наростання у липи (берези, верби); відмітити пагони першого, другого, третього і подальших порядків, що утворюють систему наростаючих пагонів;

г) замалювати несправжнє дихотомічне галуження у бузку(бузини, омели); звернути увагу на рубець відмерлої верхівки;

д) вивчити особливості кущіння різних злаків: тимофіївки, пшениці, пирію, біловуса.Зарисувати будову зони кущіння щільнокущових (1), пухкокущових (2), кореневищних (3) злаків.

Завдання 7: Вивчити та зарисувати форми стебел на поперечному розрізі: циліндричну (а), тригранну (б), багатогранну (в), чотиригранну (г), сплюснуту (д), ребристу (е).

Завдання 8: Вивчити та зарисувати типи стебел за напрямком росту: прямостоячий (ортотропний) (а) у льону; лежачий (плагіотропний) (б)у споришу; повзучий (в) у суниці, розхіднику; виткий (г) у польової березки, хмелю; чіпкий (д) у винограду, огірків, гороху.

Лабораторне заняття № 2

Тема: Морфологія листка.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С.48-63

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.144-151

3. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.199-208

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч12.1. - М.: Высшая школа, 1982.-  С.236-247

Питання до самопідготовки:

1. Частини листка та їх функції. Засоби прикріплення листків. Морфологічне різноманіття листків, класифікація листків.

2. Типи простих листків з суцільною пластинкою.

3. Типи простих розчленованих листків.

4. Складні листки та їх типи.

5. Типи листків за формою основи листкової пластинки.

6. Жилкування листків.

7. Форма краю та верхівки листкової пластинки.

8. Що називається гетерофілією? Типи гетерофілії.

9. Формації листків.

10. Листкорозташування, його типи. Листковий цикл.

Питання до контролю знань:

1. У чому різниця між черешковим листком та сидячим? Яку функцію виконує черешок?

2. Що таке язичок, вушка, розтруб? Де вони утворюються?

3. Який листок називається низбігаючим?

4. Який листок називається стругоподібним, ліроподібним, гребенеподібним?

5. У чому різниця стрілоподібного від ниркоподібного, списоподібного?

6. За якими ознаками класифікують прості листки з розчленованою пластинкою?

7. Як називають частини лопатевого, роздільного та розсіченого листка?

8. У чому різниця між складним пірчастим та пальчастим листками?

9. Який листок називають трійчастим?

10. Що таке рахіс?

11. У чому різниця між складним та простим листками?

12. Які форми краю листка ви знаєте?

13. Які типи жилкування характерні для листків однодольних рослин?

14. Які типи жилкування характерні для листків дводольних рослин?

15. Яке жилкування є найбільш примітивним? Для яких рослин воно характерне?

16. Яке листкорозташування найбільш розповсюджене у світі рослин?

17. Що таке ортостиха, парастиха, листковий цикл?

18. Як написати формулу листкорозташування?

19. Чим відрізняється мутовчасте листкорозташування від супротивного?

20. Яке листкорозташування називається дворядним?

21. Що таке листкова мозаїка?

Хід роботи

Завдання 1: Розглянути та зарисувати листок шипшини (яблуні, глоду). Позначити листкову пластинку, черешок, прилистки.

1 - листкова пластинка 2 - черешок  3 - прилистки

Завдання 2: Розглянути та зарисувати сидячий листок (цикорій) (а), низбігаючий листок (коров’як, чортополох) (б), листок злаків (в) з піхвою, язичком, вушками, листок гречкових (г) із розтрубом.

Завдання 3: На гербарних зразках розглянути та зарисувати різні форми основи листкової пластинки: клиноподібну, закруглену, стрілоподібну, списоподібну, асиметричну.

Завдання 4: Розглянути та зарисувати гербарні зразки простих листків з цільною пластинкою, що відрізняються за співвідношенням довжини та ширини та розташуванням найбільш широкої частини (округлий, овальний, довгастий, ланцетний, оберненоланцетний, ромбічний, яйцеподібний, широкояйцеподібний, оберненоширокояйцеподібний, лінійний, голчастий). Рисунки зробити схематично у вигляді таблиці.

Завдання 5: Вивчити на гербарних зразках та зарисувати форми верхівки листкової пластинки: тупу, гостру, загострену, гострокінцеву, виїмчасту.

Завдання 6: Вивчити на гербарних зразках та зарисувати форми краю листкової пластинки: зубчастий (береза, кропива жалка), пильчастий (липа), городчастий (фіалка узумбарська, розхідник звичайний), виїмчастий (осика, алое, лобода), цільний (бузок, клівія).

Завдання 7: Вивчити типи жилкування: просте (сосна, тис); дихотомічне (гінкго, адіантум венерин волос); паралельне (злаки, півник); дугове (конвалія); пірчасте (в’яз, кропива, вишня); пальчасте (перстач, виноград, пеларгонія). В залежності від способу галуження бічних жилок в листках із пальчастим та пірчастим жилкуванням визначити крайове, сітчасте та петлеподібне жилкування. Зарисувати жилкування листків: пірчасто-краєбіжне (вільха, береза, ліщина), пірчасто-сітчасте (барбарис, верба, груша, яблуня), пірчасто-петлевидне (лавр, магнолія), пальчасто-сітчасте (лунарія), просте (сосна, ялина), дихотомічне (гінкго), паралельне (злаки), дугове (конвалія).

Завдання 8: Вивчити гербарні зразки простих листків з різною формою розчленувань. Зарисувати схематично у вигляді таблиці:

а) лопатеві: пірчасто-лопатевий (дуб), пальчасто-лопатевий (бегонія, мальва);

б) роздільні: пірчасто-роздільні (мачок, осот жовтий), пальчасто-роздільні (рицина, клен гостролистий);

в) розсічені: пальчасто-розсічені (конопля, перстач сріблястий), пірчасто-розсічені (пижмо звичайне);

г) особлива форма листків з пірчастим розчленуванням: ліроподібний, коли верхній сегмент округлий та більший (гірчиця сарептська), стругоподібний, коли сегменти гострі, трикутні (кульбаба), гребенеподібний, якщо сегменти лінійні та паралельні, переривчасто-пірчастий, коли великі долі чергуються з меншими дольками (полин, деревій).

Завдання 9: Вивчити гербарні зразки складних листків. Зарисувати:

а) непарно-пірчастоскладний листок (шипшина, робінія звичайна, малина);

б) парно-пірчастоскладний (боби, карагана);

в) пальчатоскладний (дикий виноград, гіркокаштан, люпин);

г) трійчатоскладний (конюшина, суниця, квасоля);

д) двічіпірчастоскладний (гледичія).

Завдання 10: Вивчити та зарисувати типи листкорозташування:

а) спіральне (чергове) – у тополі, липи, лимона;

б) дворядне – у купини, півника, гладіолуса;

в) супротивне – у клена, шавлії, гвоздики, м’яти;

г) мутовчасте – у олеандра, хвоща, елодеї;

д) прикоренева розетка - у фіалки, кульбаби, подорожника.

Завдання 11: Зробити аналіз спірального листкорозташування у однієї з рослин: вишні, сливи, берези, фіалки, верби. Написати формулу листкорозташування.

Лабораторне заняття № 3

Тема: Морфологія коренів. Спеціалізація та метаморфози вегетативних органів.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .18-32

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.110-115

3. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.152-178, 310-335

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч12.1. - М.: Высшая школа, 1982.- С.115-127

Питання до самопідготовки:

1. Функції кореня.

2. Типи коренів за походженням та формою.

3. Кореневі системи, їх типи.

4. Будова наростаючого кореневого кінчика.

5. Функції та будова кореневих волосків.

6. Екологічні типи коренів.

7. Поняття спеціалізації та метаморфозу. Метаморфози коренів.

8. Мікориза – співжиття вищих рослин з грибами. Типи мікоризи.

9. Бульбочкові бактерії.

10. Спеціалізація пагону (стовбур та гілки дерев, каудекс, виткі пагони, стеблові та листкові сукуленти).

11. Метаморфози надземних пагонів.

12. Метаморфози підземних пагонів.

13. Метаморфози листків.

14. Аналогічні та гомологічні органи.

Питання до контролю знань:

1. Що таке коренева система?

2. Яка коренева система називається мичкуватою? Чим вона відрізняється від стрижневої?

3. Які морфологічні зони кореня Ви знаєте?

4. Яку будову мають ініціали апексу коренів покритонасінних рослин?

5. Що таке дерматоген, периблема, плерома?

6. Що таке ризодерма? Які особливості будови та функціонування клітин ризодерми?

7. Які кореневі закінчення називаються ростовими? Чим вони відрізняються від всмоктувальних?

8.  Що називається спеціалізацією та метаморфозом?

9.  Яка морфологічна природа коренеплоду? Кореневих бульб?

10.  Які видозміни коренів характерні для тропічних рослин?

11.  Що таке мікориза? Істотні відмінності різних типів.

12.  Що таке столони? Яке їх походження?

13.  Які рослини називають сукулентами? Які типи сукулентів ви знаєте? Наведіть приклади.

14.  Що таке філокладії? Чим філокладії відрізняються від кладодіїв?

15.  Що таке каудекс? Яка його морфологічна природа і функції?

Хід роботи

Завдання 1: На гербарних зразках вивчити та зарисувати типи кореневих систем:

а) стрижневу систему або систему головного кореня, коли зародковий корінець росте в довжину і формує добре розвинутий корінь, на якому розташовані менш розвинуті бічні корені;

б) мичкувату, яка складається із додаткових коренів (злаки);

в) китицеподібну кореневу систему, що складається із додаткових коренів на вкороченому вертикальному кореневищі (жовтець їдкий);

г) змішану кореневу систему, що складається із системи головного кореня та системи додаткових коренів (квасоля, соняшник).

Завдання 2: За допомогою стереоскопічного мікроскопа вивчити будову кінчика кореня паростка пшениці. Кінчик кореня паростка 1 см помістити в краплю води на предметне скло та накрити покривним склом. Визначити межі всіх зон. Відмітити кореневий чохлик, під яким знаходиться зона ділення. Вище зони поділу знаходиться зона розтягування. В зоні розтягування знайти більш світлі зовнішні шари та більш темні внутрішні – плерому. Відмітити один шар поверхневих клітин – дерматоген, під ним – периблему. Визначити розташування всисної зони, для якої характерна наявність кореневих волосків.

Зарисувати схематично кінчик кореня та позначити: кореневий чохлик, зону поділу, зону розтягування, всисну зону, провідну зону; зарисувати 1-2 клітини ризодерми з кореневими волосками.

Завдання 3: На постійному та тимчасовому препаратах корінців дуба знайти та зарисувати гіфи гриба, що утворюють густі сплетення на кінчиках кореня та проникають в клітини – ендотрофну мікоризу.

Завдання 4: На постійному препараті поперечного зрізу кореня люпину з бульбочками розглянути та зарисувати центральну частину бульбочки, в клітинах якої живуть бактерії, що засвоюють атмосферний азот. Тканина, що містить бактерії, називається бактероїдною.

Завдання 5: Вивчити та зарисувати будову коренеплодів моркви та буряка. Коренеплід складається з трьох морфологічних частин: головки – вкорочену стеблову частину; шийки – найбільш потовщену частину коренеплоду, що формується із гіпокотилю; власне кореня з двома повздовжніми борозеньками, від яких відходять бічні корені. У моркви більша частина коренеплоду утворена власне коренем. Розглянути кореневі бульби або шишки, що утворюються на додаткових коренях деяких рослин (жоржина, пшінка).

Завдання 6: На живих рослинах, гербаріях та постійних препаратах розглянути та зарисувати: повітряні корені (монстера) (а), корені-причіпки (плющ) (б), гаусторії – всмоктувальні корені у паразитичних рослин (омела, повитиця) (в).

Завдання 7: Розглянути та зарисувати типи спеціалізацій та метаморфозів пагонів. Відмітити морфологічні структури та дати визначення кожного із метаморфозів:

1)колючки (глід, лимон, гледичія), відмітити рудимент бруньки на колючці, листковий рубець;

2)

1. рудимент бруньки                                      1. міжвузля

2. листковий рубець                                      2. вузол

                                                                           3. лускоподібні листки

4. дочірні розетки

                                                                         5. додаткові корені

3)філокладії (рускус);                                        4) кладодії (опунція);

5) стеблові сукуленти (цереус);                 6) листкові сукуленти (алое, агава);

7)довгокореневищні рослини (пирій повзучий), відмітити вузол, міжвузля, лускоподібні листки, додаткові корені;

1. вузол

2. міжвузля

3. лускоподібні листки

4. додаткові корені

8)кореневище з короткими кореневищами, потовщене (півники, купина), відмітити рубці відмерлих лусок, сліди відмерлих стебел, додаткові корені;

9)бульби картоплі, відмітити потовщену вісь, листкові рубці, апікальну та пазушні групи бруньок

10)цибулину (цибуля);

11) каудекс (кульбаба);

1. денце                                                     1. Листкові рубці

2. луска                                                     2. Бруньки поновлення

3.брунька

4.додаткові корені

Лабораторне заняття № 4

Тема: Морфологія квітки. Основні закономірності будови. Типи оцвітини.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .78-97

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.487-489

3. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.359-377

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч1.- М.: Высшая школа, 1982.- С.185-214

Питання до самопідготовки:

1. Визначення квітки. Частини квітки.

2. Характер розташування частин квітки на квітколожі.

3. Типи квіток за симетрією.

4. Повні і неповні квітки.

5. Типи оцвітини, будова і типи чашечки і віночка.

6. Походження чашечки і віночка.

7. Що називається привіночком?

8. Розподіл статей у квітці.

9. Зміна структури квітки в процесі еволюції квіткових рослин.

10. Умовні позначення частин квітки, які застосовують для написання формул і діаграм.

Питання до контролю знань:

1. Що таке гіпантій?

2. У чому відмінність між простою чашечкоподібною і віночкоподібною оцвітиною?

3. Що називається підчашею?

4. У чому полягає редукція чашечки?

5. Які пелюстки називають нагідковими?

6. Як визначити число пелюсток в зрослопелюстковому віночку?

7. Які основні типи актиноморфних віночків, що зрослися?

8. Які основні типи зигоморфних віночків, що зрослися?

9. Який віночок називають метеликовим?

10. Що таке трубка, відгин, зів?

11. Якими кругами представлена пентациклічна квітка?

12. Які квітки називають голими?

13. У чому різниця між циклічними, ациклічними, геміциклічними квітками?

14. Що дає більш повну уяву про будову квітки – формула чи діаграма?

Хід роботи

А. Частини квітки, форма квітколожа, типи оцвітини.

Завдання 1: Розглянути квітколоже різної форми: а) конічне у квіток магнолії (на таблиці); б) випукле у жовтцю; в) плоске у квіток тюльпана, лілії; глечикоподібного (гіпантій) у квіток шипшини. Зарисувати всі типи квітколожа схематично.

Завдання 2: .Вивчити та замалювати будову квітки тюльпана. Звернути увагу на характер розташування частин квітки на плоскому квітколожі, тип оцвітини, число членів оцвітини, відмітити кількість тичинок і маточок. Встановити стать квітки, симетрію. Написати формулу і накреслити діаграму квітки.

Завдання 3: Користуючись лупою, вивчити будову квітки капусти або редиски, починаючи з зовнішнього кола оцвітини. Відзначити, що оцвітина диференційована на чашечку і віночок. Відділити від квітколожа чашолистики і пелюстки, впевнитися, що вони вільні. Відмітити особливості будови пелюсток: нижня частина пелюстки звужена в нігтик. Чашечка і віночок чотирьохчленні. Зарисувати загальний вид квітки, окремо пелюстку, позначивши на ній нігтик і відгин (пластинку). Встановити стать квітки, симетрію. Написати формулу квітки.

Завдання 4: Вивчити будову безпокривних (голих) квіток верби, відмітити відсутність оцвітини. Квітки одностатеві, розташовані в пазухах приквітків. У чоловічих квітках є 2 тичинки, у жіночих – по 1 маточці. Зарисувати жіночу і чоловічу квітки верби.

Б.Подвійна оцвітина. Будова і типи чашечки та віночка.

Завдання 5: На гербарних зразках і фіксованому матеріалі вивчити і зарисувати:

 а) оцвітину квіток суниці або калгану, що мають подвійну чашечку;

 б) пелюсткоподібну чашечку у квітках живокіста, один з чашолистиків перетворений в шпору;

 в) зрослолисту чашечку з підчашею у мальви;

 г) двогубу чашечку шавлії: відгин складається з неоднакових частин: нижня – з двох пелюсток, верхня – з трьох;

 д) редуковану чашечку у вигляді волосків у квітці кульбаби;

 е) у вигляді зубчастої окраїни – у трубчатій квітці соняшнику.

Завдання 6: На гербарних зразках і фіксованому матеріалі розглянути і зарисувати форми зрослопелюсткових актиноморфних віночків, відмітити трубку, відгин, зів:

а) колесоподібний – з короткою трубкою і розгорнутим в площину відгином (незабудка, дивина, картопля, блекота);

б) лійкоподібний – трубка довга, лійкоподібна, відгин порівняно невеликий (тютюн, дурман, петунія);

в) дзвоникоподібний – трубка чашоподібна, сферична, яка переходить в малопомітний відгин (конвалія, дзвоники);

г) трубкоподібний – з циліндричною довгою трубкою і коротким відгином (соняшник);

д) ковпачкоподібний – пелюстки зростаються не основами, а верхівками (виноград).

Форми зрослопелюсткових актиноморфних віночків:

1.трубка 2.відгин 3.зів

Завдання 7: На гербарних зразках і фіксованому матеріалі вивчити і зарисувати типи неправильних віночків:

а)язичкуватий віночок квіток кульбаби або козельцю: від короткої трубочки відходять пелюстки, що зрослися і мають вигляд язичка з п’ятьма зубчиками по краю;

б)несправжньоязичковий віночок квіток соняшника, у якого язичок утворений трьома зрослими пелюстками і має 3 зубчика;

в) шпористий зрослопелюстковий віночок льонку. Шпора – порожній виріст в нижній частині трубки віночка;

г)двогубий зрослопелюстковий віночок шавлії – відгин складається з двох неоднакових частин: верхньої і нижньої губ; нижня губа – з трьох пелюсток, верхня – з двох;

д)метеликовий віночок білої акації або гороху: відмітити верхню (в бутоні зовнішню) найбільшу пелюстку – парус, дві менших бокові пелюстки – крила або весла, дві нижніх пелюстки, що утворюють човник. Парус і крила внизу з нігтиками;

Типи неправильних віночків

Завдання 8: На гербарних зразках, фіксованому матеріалі, живих рослинах, таблицях розглянути:

а) ациклічні квітки горицвіту або купальниці, що мають спіральне розташування всіх частин;

б) геміциклічні квітки магнолії або жовтецю, у яких частини оцвітини розташовані колами, а тичинки – по спіралі;

в) циклічні квітки гвоздики, мильнянки або інших рослин з колатеральним розташуванням всіх частин. Викреслити діаграми циклічних, ациклічних, геміциклічних квіток.

Діаграми квіток

Завдання 9: Вивчити будову квіток примули, мальви, софори або інших рослин. На початку розглянути зовнішню будову квітки, визначити симетрію, тип оцвітини, характер зростання чашолистиків і пелюсток, число кругів в квітці, число членів кожного круга, їх взаємне розташування. Вивчити під бінокулярною лупою будову андроцею і гінецею. Звернути увагу на розмір і форму тичинкових ниток, місце їх прикріплення, відмітити положення зав’язі, форму і розташування стовпчика і приймочки.

Лабораторне заняття № 5

Тема: Морфологія квітки (продовження). Андроцей і гінецей.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .78-97

2. Жуковський П.М.Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.343-347

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С. 377-396

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч1. - М.: Высшая школа, 1982.- С.185-214

Питання до самопідготовки:

1. Що таке андроцей? Будова тичинки.

2. Типи андроцею.

3. Анатомічна будова пиляку.

4. Утворення і будова пилку.

5. Що таке гінецей, маточка, плодолистик?

6. Типи гінецею і його еволюція.

7. Типи зав’язі.

8. Типи квіток в залежності від типів зав’язі.

9. Утворення і будова насінних зачатків.

10. Типи плацентації.

11. Утворення і будова зародкового мішку.

Питання до контролю знань:

1. Як відрізнити простий апокарпний гінецей від ценокарпного?

2. Як відрізнити синкарпний гінецей від паракарпного, лізікарпного?

3. Як визначити тип зав’язі?

4. Яку квітку називають підматочковою і яку – надматочкову?

5. Гомологом чого є насінний зачаток?

6. Який тип плацентації характерний для зав’язі квіток тюльпана, гороху, мильнянки?

7. Що таке тека, пилкове гніздо?

8. З яких тканин складається стінка пилкового гнізда пиляка?

9. Що таке стамінодії?

10. З якої тканини формуються мікроспори?

11. Які бувають типи пилкових зерен? Які пилкові зерна вважають більш примітивними?

12. Який тип андроцею характерний для квіток акації і софори?

13. Напишіть формулу квіток гороху, примули, редису, софори, алтею, вишні, жовтцю, горицвіту, софори японської, шипшини, садового жасмину, півників, мильнянки.

Хід роботи

А. Морфологія андроцею.

Завдання 1: Розглянути і зарисувати:

а) тичинку тюльпана, позначити тичинкову нитку, пиляк, в’язельце. Відмітити тип андроцею – багатобратний;

1. тичинкова нитка

2. пиляк

3. в’язельце

б) двобратний андроцей гороху або акації: дев’ять тичинок зрослися в трубочку, одна вільна;

в) однобратний андроцей соняшнику або мальви, у соняшнику трубочку утворюють зрослі пиляки, у мальви – тичинкові нитки;

г) двосильний андроцей ротиків звичайних або мильнянки: 2 тичинки довші за інші;

д) чотирьохсильний андроцей гірчиці або редису: з шести тичинок чотири є довшими.

    При вивченні андроцею звернути увагу на форму пиляків, способи їх кріплення до тичинкових ниток.

Завдання 2: Вивчити на постійному препараті поперечний розріз пиляку (рис. А). Звернути увагу на загальний вигляд пиляку, число тек і гнізд. При вивченні препарату під мікроскопом розглянути будову багатошарової стінки пиляку, особливості клітин кожного шару. Звернути увагу на ступінь вираженості тапетуму, яка свідчить про зрілість пиляку, фазу розвитку мікроспор. На постійному препараті – пилок на маточці – при малому збільшенні мікроскопа розглянути будову пилкового зерна, особливості будови екзини, форму і розташування апертур.

__________________________

__________________________

__________________________

На поперечному розрізі через пиляк позначити: епідерміс, фіброзний шар, клітини середнього шару, тапетум. Окремо зарисувати одне пилкове зерно, позначити екзину, апертури, ядро спорогенної клітини, генеративну клітину.

Б. Морфологія гінецею. Будова насінного зачатку.

Завдання 3: Вивчити зовнішню і внутрішню будову маточок рослин, що мають різні типи гінецею. Для цього відпрепарувати на предметному столику за допомогою препарувальних голок гінецей, підрахувати число маточок, вивчити морфологічну будову маточки, зарисувати зовнішній вигляд гінецею.

Потім зробити поперечний розріз через маточку. Встановити число гнізд, визначити тип гінецею і тип зав’язі:

                а) гороху, б) тюльпана або лілійника, в) жовтецю, горицвіту,

                д) мильнянки.

Завдання 4: Вивчити і зарисувати типи зав’язі:

а) нижню, коли зав’язь повністю занурена в квітколоже і зростається з ним всією своєю поверхнею, а всі частини квітки знаходяться на рівні верхівки зав’язі, квітка надматочкова – у жасмину, огірка або яблуні;

б) середню, коли зав’язь розташована на дні увігнутого або глечикоподібного квітколожа – гіпантію, а інші частини квітки прикріплюються до його країв вище основи зав’язі, квітка навколоматочкова – у вишні, шипшини;

в) верхню.

Завдання 5: На постійному препараті поперечного розрізу через зав’язь з насінними зачатками вивчити будову насінного зачатку. Визначити тип насінного зачатку, знайти насінну ніжку, інтегументи, зародковий мішок та його ядра. На схематичному рисунку насінного зачатку, позначити всі його морфологічні структури.

Лабораторне заняття № 6

Тема: Морфологічні типи суцвіть.

Література:

1.  Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .98-101

2. Жуковський П.М.Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.423-428

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.295-310

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч1.- М.: Высшая школа, 1982.- С. 206-212

Питання до самопідготовки:

1. Що таке суцвіття? Загальна характеристика суцвіть.

2. Положення суцвіть в пагоновій системі рослин.

3. Морфологічні ознаки суцвіть.

4. Принципи класифікації суцвіть.

5. Прості суцвіття. Порядок розкриття квіток в різних типах простих суцвіть.

6. Складні рацемозні (ботричні, з моноподіальним наростанням) суцвіття.

7. Складні або агрегатні суцвіття.

8. Складні цимозні (з симподіальним наростанням) суцвіття. Порядок закладення і розвитку квіток в цимозних суцвіттях.

9. Екологічні типи суцвіть.

Питання до контролю знань:

1. Що таке паракладії?

2. Яке суцвіття називають парціальним або елементарним?

3. Які суцвіття називають фрондозними і у чому їх відмінність від брактеозних?

4. Які суцвіття називають голими?

5. Які суцвіття називають відкритими, закритими?

6. У чому відмінність моноподіальних суцвіть від симподіальних?

7. У чому відмінність моноподіальних суцвіть від складних?

8. Чим відрізняється китиця від колосу, щитка, зонтика?

9. Чим відрізняється колос від початку? Чим відрізняється головка від кошика?

10. У чому відмінність подвійної китиці від волоті?

11. Які бувають форми волотей?

12. Які суцвіття називають агрегатними? Наведіть приклади агрегатних суцвіть.

13. Для яких суцвіть характерна обгортка та обгорточка? З чого вона утворюється?

14. Що таке цимоїди? Які бувають типи цимоїдів?

15. Яке суцвіття називається монохазієм? Різновиди монохазію.

16. Що таке дихазій? У чому його відмінність від монохазію?

17. Яке суцвіття називається подвійним завитком, подвійною звивиною? Зобразити схематично ці типи суцвіть.

18. Яке суцвіття називається тирсом? Зобразити схему будови тирсу.

19. Яке суцвіття називається плейохазієм? Яку будову мають плейохазії у молочайних?

20. Що таке циатій?

21. Яке суцвіття називається несправжнім зонтиком? У чому його відмінність від зонтику?

22. Який порядок розкриття квіток у моноподіальних суцвіть з вкороченою та видовженою осями?

23. Який порядок розкриття квіток в симподіальних суцвіттях – цимоїдах?

Хід роботи