Г. Симподіальні (цимозні) суцвіття.

Завдання 6: Розглянути і зарисувати:

– звивину – монохазій‚ у якого послідовні квіткові осі утворюються почергово то справа‚ то зліва по відношенню до квіток більш низького порядку (гладіолус‚ петунія‚ півники);

– завиток – монохазій‚ у якого послідовні квіткові осі по відношенню до покривного листка верхівкової квітки спрямовані в один бік (синяк‚ чорнокорінь);

– дихазій у суниці‚ перстачу‚ мильнянки‚ гвоздики – кожна квіткова вісь несе 2 осі наступного порядку. Дочірні осі виникають в верхній частині материнської і переростають в неї. Встановити характер листкорозміщення‚ зовнішній вигляд дихазію;

– плейохазій у молочаю – на головній осі‚ яка несе верхівкову квітку‚ по колу розташовано декілька бокових осей‚ які переростають головну вісь. Бокові осі у молочаю несуть своєрідні суцвіття – циатії (циації);

– складні тирзоїдні суцвіття – тирси‚ які складаються із монохазіїв або дихазіїв і зібрані в китиці (рутвиця)‚ сережки (береза‚ вільха)‚ складні щитки (бузина‚ калина)‚ волоті (бузок); якщо квітки в часткових суцвіттях тирса сидячі і розташовані супротивно, то на осі тирса утворюються несправжні кільця або два напівкільця (шавлія та ін. представники род. Губоцвіті).

Лабораторне заняття № 7

Тема: Морфологічні типи плодів.

Мета:Ознайомитися з принципами класифікації плодів за типами гінецею і плацентації‚ характером оплодню‚ способам розкривання‚ кількістю гнізд і насіння.

Об’єкти дослідження: колекції‚ гербарні зразки‚ фіксовані плоди аконіту‚ жовтецю‚ магнолії‚ сокирок‚ шипшини‚ суниці‚ малини‚ вишні‚ акації або квасолі‚ люцерни‚ в’язелю‚ тюльпана‚ льону-довгунця‚ рицини‚ бавовнику‚ гвоздики‚ мильнянки‚ маку‚ блекоти‚ липи‚ дуба‚ ліщини‚ берези‚ клена‚ мальви‚ кропу‚ представників род. Губоцвіті‚ Шорстколисті‚ Злакові‚ крушини‚ бузини‚ грецького горіха‚ жимолості‚ винограду‚ картоплі‚ грициків‚ соняшнику‚ аґрусу (смородини)‚ яблука‚ померанця (цитрусові).

 

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .114-123

2. Жуковський П.М.Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.336-372

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.413-431

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч1.- М.: Высшая школа, 1982.- С. 318-325

Питання до самопідготовки:

1. Що таке плід? Утворення і будова плоду.

2. Типи оплодню.

3. Принципи класифікації плодів.

4. Класифікація плодів в залежності від типу гінецею і плацентації.

5. Класифікація плодів в залежності від типу зав’язі.

6. Морфологічна класифікація плодів (горіхоподібні‚ коробочкоподібні‚ ягодоподібні‚ кістянкоподібні плоди).

7. Способи розкриття плодів‚ пристосування до поширення плодів і насіння.

8. Значення плодів.

Питання до контролю знань:

1. З якої частини квітки утворюється плід?

2. Яка структура квітки?

3. З яких шарів утворюється оплодень?

4. Які плоди називаються коробочкоподібними‚ горіхоподібними?

5. У чому відмінність синкарпних‚ паракарпних і лізікарпних плодів?

6. У чому подібність і відмінність між листянкою і бобом‚ стручком і стручечком?

7. У чому подібність і відмінність між зернівкою‚ сім’янкою‚ горіхом?

8. У чому подібність і відмінність між ягодою і кістянкою?

9. Які плоди називаються несправжніми або нижніми?

10. Який плід називається коробочкою? Які генетичні типи коробочок ви знаєте?

11. Як відрізнити лізікарпну коробочку від паракарпної‚ паракарпну від синкарпної?

12. Який плід називається крилаткою?

13. Які плоди називаються складними або збірними?

14. Який плід називається яблуком? Для яких рослин характерний цей тип плоду?

15. Який плід у суниці? У чому особливість його будови?

16. У чому особливість будови плоду шипшини?

17. Які плоди називають роздрібними‚ а які членистими?

18. Як утворюється супліддя?

Хід роботи

А. Апокарпні плоди (справжні або верхні):

Завдання 1: Використовуючи таблиці‚ гербарний і фіксований матеріал‚ колекції плодів вивчити і зарисувати:

– збірну листянку – сухий багатонасінний плід‚ який розкривається по нижньому шву від вершини до основи (аконіт‚ магнолія);

– просту листянку (сокирки);

– збірний горішок – багатогорішок – сухий плід‚ що не розкривається (жовтець‚ адоніс‚ перстач);

– ягодоподібний багатогорішок – ценородій – складний горішок‚ який знаходиться в розрослому соковитому гіпантію (шипшина);

– складна сім’янка – суниця‚ утворена в результаті розростання опуклого квітколожа (суниця, полуниця);

– однокістянка – проста кістянка – соковитий плід‚ у якого чітко виражена диференціація оплодню на екзокарпій‚ мезокарпій і ендокарпій (вишня‚ слива);

– багатокістянка – збірний плід‚ який складається з багатьох соковитих кістянок‚ які розташовані на загальному опуклому квітколожі (малина, ожина);

– біб – сухий‚ багатонасінний плід‚ який розкривається двома стулками (акація‚ квасоля та ін. представники род. Бобові)‚ однонасінні (конюшина‚ люцерна‚ еспарцет) і членисті (в’язіль барвистий)‚ боби.

Апокарпні плоди

Б.Синкарпні плоди:

Завдання 2: Вивчити і зарисувати:

– сухі коробочкоподібні з декількома гніздами верхні плоди – коробочки‚ що розкриваються декількома способами: поздовжніми тріщинами по перегородках або стулками (тюльпан‚ льон-довгунець‚ бавовник); кришечкою (блекота‚ подорожник);

– горіхоподібні плоди: нижній горіх – сухий однонасінний плід‚ що не розкривається‚ утворюється з двогніздної зав’язі; в процесі розвитку насінного зачатка (ліщина);

– верхній горіх (липа) – в процесі розвитку з десяти насінних зачатків‚ розташованих в п’ятигніздній зав’язі‚ розвивається один‚ рідше два;

– нижню крилатку (береза);

– двокрилатку (клен);

– роздрібні плоди‚ які розпадаються при дозріванні на плодики – мерикарпії (мальва‚ рицина);

– вислоплідник (кріп та ін. види род. Зонтичні);

– ценобій – особливий тип плоду‚ який розпадається не тільки по перегородці між двома плодолистиками, але й перпендикулярно їм‚ утворюючи чотири горішка (види род. Губоцвіті і Шорстколисті).

Синкарпні плоди

Синкарпні кістянкоподібні соковиті плоди:

– верхню кістянку з декількома кісточками (крушина) – рис. а;

– нижню кістянку з декількома кісточками (бузина) – рис. б;

– нижню суху синкарпну кістянку (грецький горіх) – рис. в.