Введеня, редагування та опрацювання даних .

Основи комп”ютерних технологій.

Апаратне забезпечення РС 

Логічна схема комп”ютера .

Робота комп”ютера зводиться до обробки інформації за допомогою чотирьох арифметичних дій і деяких логічних .

Інформація подається двійковими числами ( намагнічена1, намагнічена 0). Будь-який комп”ютер складається з трьох основних пристроїв : присрій введення, пристрій виведення інформації; арифметично- логічний ( калькулятор); пристрій управління, який забезпечує послідовність виконання програми.

Структура персонального крмп”ютера.

Основою персонального комп”ютера є материнська плата.Її можна поділити на : системний блок , шини (з”єднання), пристрої вводу і виводу. Системний блок складається з : мікропроцесора і пам”яті (внутрішня і зовнішня). Шини є двох типів : адресна і даних. Зв”язок між пристроями здійснюється через адаптер і контролер. Пристрої вводу і виводу є стандартні і нестандартні . До стандартних належить дисплей і клавіатура. До нестандартних належить магнітні оптичні диски, сканери (пристрій для створення растрового зображення ), модем (пристрій , який перетворює цифру в графічне зображення).

Шини є 8-розрядні з частотою обміну даних 4,7 МГц; 16- і 32-розрядні з частотою обміну 200 МГц.

Внутрішня пам”ять ділиться на два види :

RAM – оперативний запам”ятовуючий пристрій ;

ROM – постійний запам”ятовуючий пристрій.

Одиниця пом”яті є біт. Дані обробляються тільки в оперативній пам”яті і при виключені комп”ютера вони в ній пропадають, якщо їх попередньо машина не перекачала в зовнішню пам”ять . Зовнішня пам”ять зберігається при виключені комп”ютера . Вона має накопичувач на жорсткий магнітних дисках-Vinchester(НЖГД);накопичувач ГМД- Flopy Disk ; CD ROM – характеризується числом 8, 24, 32, 48 кратним. За крат прийнята швидкість обміну даних 150 Кб\сек. – однократна.

Дисплей складається з відеоконтролера і відеопам”яті. Відеоконтролер має два режими – текстовий і графічний. Текстовий – це сторінками по 25 рядків по 80 знаків в рядку . Графічний – сторінками – чи є точка чи ні ( піксель – це кількість точок на дюймі ).

Клавіатура

Num Lock – включається додаткова клавіатура з цифрами ;

Caps Lock – верхній регістр ;

Insert  - режим вставки ;

Delete  - режим забою ;

Tab – перехід на 8 позицій вправо ;

Print Scrn – злодій екрану (вся картина на екрані записується в буфері обміну );

Esc – відказатись від останньої дії ;

Enter – підтвердження дії і перехід на іншу сторінку ;

Ctrl Alt Del  - перезавантаження системи.

Пристрої друкування

Прінтери діляться на три групи : матричні, струменеві і лазерні . Матричні мають два режими роботи текстовий і графічний. Друкуюча головка має 9 або 24 металевих штрихів. В кожній позиції удар наносять тільки ті штрихи, які мають код 1. В 24- голковому пристрої розділяюча здатність 360 точок на дюйм. Струменеві – в них друкарські головки – це форсунки, які виприскують на папір фарбу (картрідж ). Термопрінтери – направляє на папір кольорову поліетеленову плівку. Лазерні – лазерний промінь електризує друкуючий барабан. Ділянки барабана зі зміненою полярністю притягують тонер ( порошок) на папір . Друкує 20 сторінок на одну хвилину. Розділяюча здатність до 1200 на дюйм.

Плоттер – ( графо- побудовувачі ) використовують для викреслювання великого розміру та якості.

Ручні маніпулятори – це миші, ліва кнопка якої – це звичайна робота, права- контекст меню, середня – виконання функцій прокрутки вверх і вниз. Кульковий маніпулятор – тредбол, який використовується в Note Book. Джостік – для ігор.

Сканери

Сканери поділяються на ручні ( 105 мм), планпланшетні , роликові , проекційні. Існують програми для перетворення растрового зображення в символи  Ascii в текстовий режим Fine Rider .

Пристрої мультімедіа

Пристрої мультімедія – звукові плати ( цифра дає можливість записати найвищу якість звука ), динаміки, відеокамери. Обладнання CD ROM  дозволяє записати звук і зображення .

Зв”язки між пристроями контролерів

Зв”язки в системному блоці з”єднюються через розняття на материнській платі, куди вставляються адаптери, звукові плати. Всі інші пристрої з”єднуються через порти, які є двох типів : LTR (паралельні порти) – стандартне число їх 3 – це швидкісні порти до 80 Кб\сек., 25 – контактні. Через ці порти під”є днюються пристрої друкування ; COM ( послідовні ) – 9–контактні, можуть бути і 25-контактні, їх швидкість до 15 Кб\сек. Через них під”єднуються миша, модеми.

Комп”ютерні мережі

Вони діляться на локальні ( однорангові і багаторангові ) і виділені ( регіональні і міжнародні). Крім того можливий зв”язок комп”ютерів через порти LTR або СОМ .

Однорангові системи – всі комп”ютери , які входять в систему і підключаються за допомогою адаптерів мережі. На всіх комп”ютерах повинна бути встановлена одна і та ж операційна система.

Багаторангові системи – в ній використовуються сервер – це потужний комп”ютер, на якому встановлена операційна система Windows NC. Окремі робочі місця (станції) можуть бути обладнанні менш потужними комп”ютерами, на яких встановлені операційні системи.

Регіональні системи складаються з основи-робоча станція провайдер (робоча

Станція і сервер в багаторанговій системі зв”язані шнурком),а провайдер з робочою станцією-телефоном, а провайдер-безпосередньо з інтернетом. До недавнього часу зв”язок був через модеми по телефонних мережах.

Програмне забезпечення РС

В загальному програмне забезпечення комп”ютера поділяється на системне і прикладне.Системне складається з операційної системи ,системи програмування (транслятора) і сервісних програм . Прикладне ділять на дві групи : спеціального призначення і загального призначення.

Операційна система зберігається на Vinchesteri і в міру необхідності передається в операційну пам”ять, крім Super Visora ( ядро операційної ситстеми OS ) , яка постійно знаходиться в операційній пам”яті. Крім ядра є резидентна пам”ять. До Windows 95 усі операційні системи мали програми надбудови (оболонки ). Windows 95 - перша операційна система, яка поєднує функції OS і програми надбудови.

Транслятори або системи програмування виконують функції :

1. переклад програми на машинну мову ;

2. синтаксичний аналіз програм;

3. відлагодженя і оптимізація програм;

Основні програми трансляторів : Pascal, C, Basik, Asambler (орієнтована мова для системних програмістів).

Сервісні програми (утиліти)

Функції сервісних програм: архівація і розархівація файлів ; боротьба з вірусами і іншими пошкодженнями програмного забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення загального призначення РС (ППЗ )

Прикладне програмне забезпечення поділяється на текстовий редактор WORD, електронні таблиці Excel, графічні системи Power Point, інтегровані системи Microsoft office.

Загальні положення

Робоче вікно EXCEL

Після запуску EXCEL відкривається робоче вікно програми. У верхній частині вікна є головне меню програми. Без використання мишки у нього можна потрапити, якщо натиснути на клавішуAlt.Для вибору потрібної позиції меню треба користуватися клавішами стрілок (і натисканням на Enter для виконання команди) або введенням підкресленої у назві букви.

Нижче від меню за бажанням користувача можуть бути розміщені панелі інструментів (стандартноо відкритими є панелі Стандартная (Standaed ) і Форматирование (Formatting) . Для візуалізації чи приховання панелей використовують команду Сервіс /настройка (Tools \ Customize) ( в Excel” 95 – Вид /Панели инструментов), яка відкриває вікна, де на станції Панели инструментов виводиться списрк усіх наявних панелей і де треба увімкнути або вимкнути пкремикач ліваруч від потрібної ( найуживаніші можна вибирати безпосередньо з меню, яке відкривають Вид /Панели инструментов або натисканням  на праву клавішу мишки над однією з уже відкритих панелей).

Захоплення (за вільне від програм місце, напри клад, за розділювачі окремих груп піктограм ) і переміщення всередину робочого вікна або подвійне натискання мишкою на вільному місці переводить панель у плаваючу форму, коли можна змінювати її розміри та місце знаходження, а зворотня операція повертає панель до фіксованого стану.

Нижче від панелей інструментів є рядок формул. У його лівій частиніц відображається адреса активної комірки, у правій уся інформація , яку вводять в активну комірку або не міститься в ній . Вуалізацію рядка формул можна ввімкнути або вимкнути командою Вид\Строка (View\Formula Bar ).

Усередині робочого вікна Excel”у книги подаються окремими вікнами (вікнами таблиць ), які можна максимізувати, мінімізувати ( згорнути до вигляду піктограм ) або впорядкувати (розмістити одночасно декілька). Вікно таблиці містить смуги прокручування та рядок вибору потрібної таблиці з книги.Для перегляду великих таблиц вікно можна розділити на 2 або 4 частини командою Окно \ Разделить (Window\ Split )( або захопленням і “витягуванням” мишкою спеціальних розділювачів праворуч від  горизонтальної та зверху від вертикальної смуг прокручування ). Інший спосіб роботи з великими таблицями – це відкрити нове вікно командою Окно\Новое (Window\ New Window ) та впорядкувати копії однієї і тієї ж книги у вікні Excel” у за допомогою команди Окно\Расположить (Window\Arrange) одним з таких способів :

- рядом (Tiled) - поряд;

-  слева направо (Horizontal) - горизонтально;

- сверху вниз (Vertical) - вертикально;

- каскадом (Cascade) - каскадом .

Адресація даних

Кожна чарунка таблиці має свою адресу . В Excel передбачено 2 способи чарунок, які умовно позначаються А1 та R1C1.

Перший спосіб полягає в тому, що кожен рядок таблиці має свій порядковий номер, а кожному стовпцю відповідає літера (дві літери) англійського алфавіту : А, В, ..., Z, AA, ..., AZ, BA, BB, ..., наприклад : 

А1 – адреса комірки, що розташована на перетині стовпця А та рядка 1;

Спосіб адресації R1C1 передбачає використання для ідентифікації як рядків, так і стовпців їх порядкових номерів, записаних після буквенних позначень: - рядок (raw ) , - стовбець (column ) .У цьому випадку поряд з адресою , наприклад R16C3 ( шістнадцятий рядок, третій стовбець ), у формулах можна використовувати адреси щодо активної комірки, наприклад :

RC ( -1 ) – адреса комірки, що розташована ліваруч від активної ;

R (-1 ) C (2) - адреса комірки, що розташована ліворуч та через одну вниз від активної.

Спосіб адресації комірок задають на сторінці Общие (General) вікна Параметриы (Options) іменам умикання або вимикання опції Стиль ссылок R1C1( R1C1 reference style).

Використаний спосіб адресації суттєво враховується під час копіювання комірок, що містить формули з адресами чарунок.  За замовчуванням Еxcel вважає всі адреси типу А1, С16 відносними (визначається їхній зсув за рядками та стовпцями стосовно активної чарунки). Тому копіювання комірки Е3 з формулою = В3+ С3 +D3 в комірку Е4 автоматично спричинить   зміну формули = В4+ С4 +D4. Така автоматична зміна у більшості випадків виправдана і прискорює створення чи редагування електронної таблиці. Для вказання абсолютної адреси ( така адреса не змінюватиметься внаслідок копіювання) чарунки використовують запис А 1 замість А1.Отже , знак доларва є символом абсолютної адресації. Якщо маємо запис А1, то це означає, що внаслідок копіювання (перенесення ) буде змінюватись адреса тільки рядка чарунки, а якщо позначено А 1, - тільки стовпця.

Абсолютну адресу для обох способів адресації зручно задавати, призначаючи чарунці ( або діапазону чарунок ) ім”я та використовуючи його надалі у формулах. Швидким способом задання фмені є його введення у поле адреси активної чарунки, що розміщене ліворуч від рядка формул .

Прискорювати імена можна також за допомогою команди Вставка\Имя\Присвоить (Insert\Name\Define). У діалоговому вікні Присвоение имени (Define Name) записують  нове ім”я ( у разі редегування вибирають наявне із списку), а в полі Формула (Refer to ) – діапазон чарунок разом з іменем зошита. Адреси чарунок можна вказати , як абсолютні (за замовчуванням), так і відносні (натискуванням на кнопку Добавить ( Add) ).

Створити ім”я можна також, використовуючи вміст однієї із суміжних з діапазоном чарунок. Для цього треба виокремити діапазон разом з цією чарункою, виконати команду Вставка\Имя\Создать (Insert\Name\Create ) і зазначити, де є ім”я : зверху, ліворуч, знизу , праворуч .

Визначені в зошиті імена можна вставити у формули, використовуючи команду Вставка\Имя\Вставить (Insert\Name\Paste), або , якщо формули записані в чарунці таблиць раніше, замінити адреси іменованих діапазонів на їхні імена командою Вставка\Имя\Применить (Insert\Name\Apply)у всій таблиці або попередньо виокремленій її частині .

Інформація в робочому зошиті може мвстити зв”язки з іншими зошитами тієї ж книги. Щоб використати у формулі адресу чарунки з іншшого робочого зошита, застосовують конструкцію :

Назва зошита! Адреса комірки , а із зошита іншої книги - [ Назва киги. ] Назва зошита! Адреса чарунки.

Введеня, редагування та опрацювання даних .

Для введення даних курсор треба помістити у потрібну комірку таблиці і набрати цифри або текст. Інформація, яку вводять, одночасно ввідображається у правому полі рядка формул, куди безпосередньо можна вводити дані. Після введення першого n знака ліворуч від цього поля з”являються 3 піктограми. Піктограма, на якій зображений червоний символ Х, є а аналогом кнопки Отмена (Cancel), із зеленою галочкою – аналог клавіши Е , а з символом = (fx) – піктограма виклику програмного засобу Мастер функцій (Funktion Wizard) для компанування формул шляхом діалогу. Закінчують уведення на клавішу або піктограму Е чи на одну із клавіш керування курсором. Виправляють уведені дані у рядку формул обо ьезпосередньо в комірці після натискання клавішу 2 чи подвійного натискання мишкою  (для редагування даних у комірці треба ввімкнути функцію Поправка прямо в ячейку (Edit directly in cell) сторінки Поправка (Edit) діалогового вікна Параметра (Opions) ).

Уведені в комірку числа або дата замовчуванням вирівнюється до правого краю, а текст- до лівого. Для того, щоб увести число як текст, потрібно взяти його в лапки. Довгий текст стандартно відображається поверх сусідніх комірок, якщо вони не містять даних, однак його можна розмістити у кількох рядках, виконавши команду Формат \ Ячейки (Format\ Ctlls) і на сторінці Вировнение (Alignment) ввімкнути опцію, переносити по словах (Wrap text) ( на цій же сторінці, до речі, можна змінити стандартний спосіб вирівнювання, про що йтиметься у наступному пункті).

Формули в Еxcel завжди починаються із знака рівності (=), знака арефметичних операцій , операцій порівняння, операцій з текстом , дужки, адреси комірок та імена, а також вбудовані формули , які називаються функціями. Якщо елементом формули ( аргументои функції ) є адреса комірки або її ім”я, то в обчисленнях Еxcel використовується результат одержаний в адресованій комірці . Всі текстові величини у формулах треба брати в лапки, використання пробилів не дозволене.

Після того, як користувач уведе формулу в яку- небудь комірку, там звичайно відразу з”являється результат обчислень за цією формулою. Щоб побачити власне формулу, треба активізувати відповідну комірку і переглянути вміст правого поля рядка формули ( натискання на функціональну клавішу F2 відображає формулу в комірці ).

Розглянемо використання функцій у формулах детальніше. Найбільш поширеною в табличних розрахунках є функція суми. Для швидкого задання цієї функції у формулі призначена піктограма Автосумма (Auto-Sum) панелі інструментів Стандартная (Standart) . Після її натискання Еxcel намагається “відгадати “, з чого саме потрібно взяти суму.

Змінити діапазон підсумування можна мишкою (після чого треба натиснути на клавішу Еnter ) або заданям потрібних адрес із клавіатури. Діапазони позначають через адреси першої і останньої комірок, роділені двокрапкою (;), при чому можна задавати кілька діапазонів, віокремлюючих їх одне від одного крапкою з комою (; ).

       2.4 Робота з чарунками таблиці.

Якщо у різних чарунках таблиці повинні міститися однакові дані, то немає потреби щоразу їх заново вводити – достатньо скористатись потужними засобами Еxcel “у для автоматичного заповнення та обміну даними. Вміст виокремленої ділянки ланок вилучати або копіювати в буфер командами Правка\Вирезать та Правка\ Копировать чи відповідними піктограмами панелі Стандартная з тим, щоб потім мати змогу вставити употрібнене місце таблиці командами Правка \Встановить або Правка \ Специальная вставка ( чи піктограмою Встановить (Paste) ). В вокремленій частині можна розмістити дані початкових ( у сенсі напрямку заповнення ) комірок за допомогою підкоманд меню Правка \ Заполнить (Edit\Fill) : вниз (Down) – униз дані верхніх комірок, Вправо (Right) – праворуч лівих, Вверх (Up) – угору нижніх, Влево (Left) – ліворуч правих, Прогресия (Series) – у вигляді прогресії вказаного типу із окремим кроком.

Копіювати або переносити інформацію зручно за допомогою мишки, курсор якої на полі робочого зошита може набувати, окремим звичайного вигляду “білий хрест”, ще два : “чорний хрест” та “стрілка” . Вигляд курсора “стрілка” ( коли він є на межі виокремлення або активної  чарунки) дає змогу “заходити” виокремлену ділянку або чарунку і перемітити її в інше місце. Якщо ж утримувати натиснутою ще алавішу Сtrl , то дані копіюються. У сусідні чарунки дані зручніше копіювати курсором мишки “чорний хрест” (коли курсор розміщениий у правому нижньому куті виокремлення) з утримуванням натиснутою клавіші Сtrl . Якщо ж клавішу відпустити , то у випадку , коли вмістом виокремлени ділянки є числа , Excel будуватиме зростаючий або спадний ряд ( змінити його стандартні властивості можна у вікні Прогресия (Stries) , яке активізують командою Правка \Заповнить\ Прогресія (Edit\Fill\Stries)).

Для встановлення в таблицю нових ряків використовують команду Вставка\Строки (Insert\Rows ), при чому їх вставляються стільки, скільки було виокремлено перед виконанням команди, а розміщаються вони перим виокремленням. Стовпці вставляють аналогічно командою Вставка\ Столбци (Insert\ Columas) після виокремлення потрібної кількості. Команда ж Вставка \ Лист (Insert\ Worksheet ) дає змогу вставити цілий зошит.

Окремі чарунки вставляють командою Вставка \ Ячейки, де треба зазначити спосіб виконання операцій :

- ячейки, со сдвигом вправо (Shift cells right) – виокремлені комірки зсувають праворуч ;

- ячейки, со зворотом вниз (Shift cells dawn) – виокремлені чарунки зсуваються донизу;

- строку (Entire row ) – встановити стовпці перед першою виокремленою коміркою;

- столбец (Entire column ) – встановити  стовпці перед першою виокремленою чарункою;

Для вилучення виокремлених комірок призначена команда Правка \Удалить (Edit\ Delete ), яка відкриває вікно, де потрібно вказати спосіб вилучення :

( щоб здати кілька діапазонів за допомогою мишки потрібно отримати натиснутою клавішою Ctrl).

- ячейки со здвигом влево (Shift cells left ) – комірки, що залишилися, зсуваються ліворуч;

- -ячейки со здвигом вверх (Shift cells up )- комірки зсуваються вгору;

- строку (Entire row ) вилучаються цілі рядки ;

- столбец (Еntire column ) – вилучаються цілі стовпці.

Вилучити вміст виокремленої ділянки можна за допомогою ділянки Правка\ Очистить (Edit\ Clear) з такими підходами :

- Все (Oll) – вилучити всю інформацію;

- Формати (Formats ) – тільки задані користувачем формати;

- Содержимое (Contents ) – тільки вміст : числа , текст, формули (аналог – клавіша Delete )

- Примечание(Conments ) – тільки примітки.

Автоматично задані Excel”au   висоту рядка та ширину стовпця можна змінити командою Формат\Строка \Висота (Format\ Row \Height ) та Формат\ столбец\Ширина ( Format \ Column \ Width ) у відповідних діалогових вікнах.

Для швидкого та наочного задання потрібних розмірів рядка або стовпця треба мишкою захопити мережу відповідного заголовка ( буква А,В,С... або 1,2,3,... ) і перемістити її. Команди Формат\Столбец \ Автоподбор ширини (Format \Column\ Futo Fit Selection) або подвійне натискання мишкою на правій межі заголовка стовпця автоматично задає його ширину відповідно до розміру найдовшого запису.

Для застосування у формулах інших вбудованих функцій зручно користуватися засобом Мастер функцій (Paste Function ). Викликати його можна, окрім описаного вище способу командою меню Вставка\ Функция або відповідною піктограмою панелі інструментів Стандартная (Standart). У діалоговому вікні що, відкривається потрібно :

- у списку Категория вибрати групу функцій ;

- у списку Функція відшукати функцію, користуючись її описом у кожній частині її вікна ;

- натиснути на кнопку Ок ( в Excel” 95 на кнопку Дале (Next).

Після цого ім”я функції з”явиться у правому полі рядка формул і відкриється ще одне діалогове вікно для задання аргументів. Це можна зробити шляхом уведення потрібних даних з клавіатури або безпосереднім зазначенням діапазонів у таблиці за допомогою мишки описаним вище способом (у цьому випадку перед заданим кожного аргументу треба розмістити курсор уведення у відповідному полі ділового вікна і натиснути на піктограму з червоною стрілкою, яка мінімізує вікно конструктора формул ; повторне натискання на піктограму відновлює діалогове вікно). Завершують компонувати формули натисканням на кнопку Ок ( в Excel” 95- Готово ( Finish)).

Макрокоманди.

Макрокоманди (макрос) в Excel”і – це набір програм команд, записаних мовою Visual Basik, які можна використовувати в автоматичному режимі. Макрокоманди є чудовим засобом прискорити виконанняч однотипних операцій. Їх можна використовувати для заповнення таблиці серіями даних однакової структури, побудови однотипних файлів тощо .

Найпростішим і наочним способом створення макрокоманди є запасування послідовності виконаних команд за допомогою макрорекордера. Для запуску цього програмного запуску потрібно виконати команду Сервис\ Макрос\Начать запись (Tools\Macro\Record New Macro), після того відкривається діалогове вікно Запись макроса( Record New Macro) де потрібно :

- у полі Имя макроса (Macro Name) задати ім”я макроса;

- у полі Сочетание клавиш (Shortcut Key) – “гарячу” комбінацію клавіш для швидкого запуску макрокоманди ; крім цього тут можна пов”язати макрос із командою меню Сервис (Tools Menu Item) і задавати у полі нижче ім”я команди:

- у поле Описание (Deccription ) – коментатор.

Процес записування макрокоманди розпочинається після натискання на кнопку Ok і завершується виконанням команди  Сервіс \ Макрос \ Остановить запись (Tools\Macro\Stop Recording ) або натисканням на одноіменну піктограму службової панелі, яка відуалізується на час записування . Запуск макрокоманди через комбінацію клавіш або кнопкою Виполнить (Run ) у діалоговому вікні Макрос (Macro) ( його активізують командою Сервис\ Макрос\ Макроси (Tools\Macro\ Macros)), просто створює виконання всіх записаних дій користувача.Для запису можна використовувати власні команди меню або піктограми.

Макрокоманди можна редегувати або створювати самостійно шляхом натискання команд Excel”у мовою . Для цього використовують відповідно кнопки Изменить (Еdit ) та Создать   (Create) ( яка стає допустимою піля задання нового імені макроса)  згаданого вище діалогового вікна Макрос (Macro).

Математичні функції

Abs ( число ) – дає модуль ( абсолютне значення ) числа . Аргумент : число – дійсне число , абсолютне значення якого потрібно знайти .

Приклади :

АВS (2 ) дає 2 ;

АвS (-2) дає 2;

Якщо комірка А1 – 16 тл АВS (А1) дає 16.

Корінь ( число ) – дає значення квадратного корення. Англійський варіант – SQRT.

 Аргумент : число – число, для якого обчислюється квадратний корінь. Якщо число відємне, то функція корінь дає значення помилки # число! (#NUM1!).

Приклади :

Корень (16) дає 4

Корень (-16) дає # число !

Якщо комірка А1 містить –16 , то корень (АВS (А1)) дає 4

Округл (число ; кільк. розрядів) - дає число, заокруглене до заданої кількості десяткових розрядів. Англійський варіант ROUND .Аргументи : число – число , яке потрібно заокруглити ; кільк. розрядів – кількість десяткових розрядів, до якої необхідно заокруглити число (якщо кільк. розрядів більше 0, то число заокруглюється   до заданої кількості десяткових розрядів праворуч від знака десяткового розділювача ( як звичайно, коли ) ; якщо кільк розрядів дорівнює 0, то число заокруглюється до найближчого цілого , якщо кільк розрядів менше 0, то число заокруглюється до заданої кількості десяткових розрядів ліворуч від знака десяткового розділювача).

Приклади :

Округл (2.15 :1 ) дає 2.2;

Округл (-1.475:2 ) дає –1.48;

Округл (21.5 :-1) дає 20.

Якщо комірка А1 містить 2.149, то Округл (А1:1) дає 2.1.

Отбр (число кільк розрядів ) – дає утворене відкиданням певної кількості десяткових розрядві числа. Англійський варіант – TRUNC.

Аргументи : число – число , в якому потрібно відкинути розряди ; кільк розрядів - необов”язковий аргумент , якиц визначає кільк розрядів, що залишаються .У разі використання лише першого аргументу число (значення аргумену кільк розрядів - 0 (нуль)) – дає ціле, утворене відкиданням дробової частини.

Приклади :

Отбр (8.9) дає 8;

Отбр (-8.9) дає –8;

Отбр (21.596 :2) дає 21.59.

Сумм ( арг. 1 ; арг.2 ;...) – дає суму всіх аргументів. Англійський варіант SUM.

Аргументи : арг.1 ; арг.;... – це від 1 до 30 аргументів ( аргументом може бути число, адреса комірки або діапазон комірок ), для яких треба вижначити результат їх додаванняя. У цьому випадку :

1) числа , логічні значення і текстові величини, що введені безпосередньо в список аргументів, перетворюються в числа і додаються ;

2) якщо аргументом є діапазони комірок або адреса комірки , то додаються лише числові дані (порожні комірки, логічні значення, тексти та значення помилки ігноруються);

3) аргумент, що є значенням помилки, спричиняє помилку.

Приклади:

Сумм (3:2 0 дає 5 ;

Якщо комірки А2:С2 містять числа 5, 15 та 30, то

Сумм (А2:В2 ) дає 20;

Сумм (В2: С2 ) дає 60.

Сумм если (діапазон ; критерій ; сум. Діапазон) дає суму діапазону комірок, специфікованих заданим критерієм. Англійський варіант SUMIF.

Аргументи : діапазон - це діапазон комірок, значення яких підсумовуються (додаються лише ті комірки , для яких відповідне значення в аргументі діапазон задовільняє критерій. Якщо аргументу сум діапазон немає, то підсумовуються чарунки в  аргументі діапазон),

Ознайомленя з електронними таблицямиExcel

Після запуску Excel в вікні з”явиться незаповнена робоча книга. Робоча книга є сновним документом , який вакористовується в Excel для збереження і обробки даних. Робоча книга складається із окремих робочих листів , кожен з чких може зберігати дані . Першопочатково, робоча книга складається із 16 робочих листів, які можна добавляти.

Кожен робочий лист складається іх 256 стовпчиків та  рядків. На перетині рядка і стовпчика утворюється чарунка, яка є основним елементом для збереження дпних. Кожна чарунка має відповідне ім”я ( адресу ) . На новому робочому листі чарунка, утворена при перетині стовпчика А і рядка 1 виділена чорною рамкою. Це означає, що чарунка активна . Дані будуть вводитись. Для введення даних в іншу чарунку , необхідно її активізувати з допомогою миші або клавіатури.

Панелі інструментів

Робота з панелями інструментів забезпечує швидкий доступ до тої чи іншої функції або команди. Крім того Excel дає можливість змінити зовнішній вигляд панелі по бажанню. Будь – які зміни на панелі інструментів зберігаються після того, коли закінчена робота  з програмою. Якщо потрібної кнопки на панелі інструментів немає, її можна включити в панель інструментів. Для цього необхідно на панелі правою кнопкою миші клацнути і вибрати в конкретному меню опцію Настройка, для того, щоб відкрити діалогове вікно.

Якщо клацнути на будь – якій із представлених кнопок , то в низу появиться короткий опис її функції. Якщо дана кнопка потрібна для роботи, то просто її треба перетягти на панель інструментів.

Крім того, можна створити свою власну панель інструментів із потрібним набором кнопок . Необхідно вибрати в конкретному меню команду Панелі Інструментів. При цьому відкривається діалгове вікно з таким самим заголовком . Необхідно ввести нове ім”я панелі в рядок і клацнути на кнопці Настройка або Створити. На робочому вікні появиться нова панель, куди можна перетягнути необхідні кнопки .

В Excel є можливість роботи із числовими рядами. Для цього необхідно записпти два перші елементи ряду один під одним і виділити їх. Після чого зафіксувати вказівник миші на маленькому чорному квадраті в правому куті відміченої області , необхідно тягти його вниз до тих пір, поки не отримаєсо числовий ряд потрібної величини. Аналогічно можна створювати і в горизонтальному напрямку.

Створення формул

В програмі  Excel є можливість створити формулу двома способами – набрати її безпосередньо в чарунку або вказати чарунку, в якій потрібно провести обчислення цієї системи.

Для створення формул, яка введена в чарунку і складається із координат чарунок, і числових операторів необхідно виконати :

1.Виділити чарунку.

2.Для початку набору формули необхідно набрати (=).

3.Набрати координати чарунок , які містять значення над якими проводяться обчислення, набрати необхідний оператор.

4.Нажати клавішу (Ввод) . Програма відобразить результати обчислення в активній чарунці і формула появиться в рядку

Задання чарунок за допомогою миші:

1. Виділити чарунку

2. Для початку формули набрати знак рівності.

3. Клацнути на чарунці, адрес якої необхідно ввести в формулу.

4. Набрати необхідний знак.

5. Клацнути на наступній чарунці, адркс якої необхідно ввести в формулу.

Крім того, програма містить математичні , статистичні, тригономтричні і інші функції. З їх допомогою можна також вести фінансові розрахунки, обчислення з використанням дати і часу, сортувати дані і логічні операції.