Умови і порядок прийняття на роботу

Трудовий договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх умов трудових відносин. Договір може укладатись з особою, що досягла шістнадцяти років.

У виняткових випадках за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подати трудову книжку і паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити довідку з будинкоуправління (ЖЕК) або сільської Ради про останнє заняття, паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Неповнолітні, яким ще не виповнилось шістнадцять років, замість паспорта подають свідоцтво про народження. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної Гвардії України, Служби безпеки України, прикордонних військ України, цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, подають військовий квиток.

Звільнені з місць відбування кримінального покарання зобов'язані подати довідку про звільнення.

Власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати від працівника подання різного роду довідок, наприклад, про склад сім'ї, забезпечення житловою площею, відомості про партійну і національну приналежність, походження, прописку та інші документи, подання яких не передбачено законодавством.

Трудовий договір укладається як в усній, так і письмовій формі.

При письмовій формі трудовий договір укладається в двох примірниках, з яких один знаходиться у працівника. Тому в разі відсутності у працівника примірника трудового договору в письмовій формі необхідно вважати, що трудовий договір укладено в усній формі.

Укладення трудового договору в будь-якій формі оформляється наказом чи розпорядженням власником або уповноваженим ним органом про зарахування працівника на роботу.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Але при цьому необхідно враховувати, що трудовий договір вважається укладеним за умови, що виконання роботи без видання наказу чи розпорядження доручено службовою особою, яка має право приймати на роботу або коли робота виконувалася з її відома.

В наказі про прийняття на роботу зазначається прізвище, ім'я та по батькові особи, посада чи робота, на яку приймають працівника, з якого числа він приступає до роботи і розмір оплати за працю.

79. Систематизація нормативно-правових актів — це діяльність, пов'язана з упорядкуванням і удосконаленням законодавчих та інших нормативно-правових актів, зведення їх у єдину внутрішньо узгоджену систему.

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для:

· усунення суперечностей між нормативними актами;

· підвищення якості та ефективності законодавства;

· забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.

Розрізняють три способи (форми) систематизації нормативно-правових актів'.

— кодификацію;

— інкорпорацію;

— консолідацію.

80.Припиннення громадянства:

1.Внаслідок виходу з українського громадянства;

2.Внаслідок втрати громадянства:

· Якщо громадянин України набуває іноземного громадянства

· Іноземець набув українського громадянства і не надав до державних органів документ про припинення іноземного громадянства

· Особа набула громадянства внаслідок свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

82. Згідно із Статтею 106 Конституції України Президент України:
1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем’єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
10) призначає за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
12) призначає половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації ѕ з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
22) призначає третину складу Конституційного Суду України;
23) утворює суди у визначеному законом порядку;
24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
27) здійснює помилування;
28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

 (84. Договором оренди найму) визнається цивільно-правовий договір, в силу якого орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Договору оренди властиві характерні лише йому риси, що дозволяють розглядати його як самостійний тип цивільно-правових договорів. Так, Вітрянський В.В. виділяє такі характерні риси договору оренди:

По-перше, він належить до категорії цивільно-правових договорів про передачу майна у тимчасове володіння і користування, тобто передача майна, здійснювана орендодавцем, не супроводжується переходом права власності на це майно до орендаря; останній лише одержує його у володіння і (чи) користування.

По-друге, зазвичай у Цивільному кодексі відображається прагнення законодавця забезпечити детальне і безпосереднє регулювання договору оренди, принаймні з тих питань, що є загальними для договору оренди.

По-третє, виділення окремих видів договорів оренди (за винятком прокату, лізингу) зроблене в Цивільному кодексі залежно від виду майна, що здається в оренду. Йдеться про окремі види об’єктів, специфіка яких вимагає особливого правового регулювання (наприклад, передача в оренду земельної ділянки, будівлі чи іншої капітальної споруди, житла). ЦК проводить розмежування між видами договору оренди й орендою окремих видів майна. Види договорів оренди – це найбільш важливі соціально значимі випадки оренди.

Договір оренди прийнято вважати консенсуальним, оплатним, двостороннім, строковим.

Консенсуальним, позаяк момент вступу договору в силу не пов’язується з передачею орендованого майна орендарю.

Відплатним, оскільки орендодавець на виконання своїх обов’язків із передачі майна у володіння і користування орендарю, одержує від останнього зустрічну дію у вигляді внесення орендної плати.

Двостороннім та зобов`язуючим, позаяк кожна зі сторін несе обов’язок на користь іншої сторони і вважається боржником іншої сторони в тому, що вона має зробити на її користь, і одночасно її кредитором, у тому, що має право від неї вимагати.

Строковий характер договору оренди полягає у часовому обмеженні користування взятим у найм майном, що підлягає по закінченні строку оренди поверненню орендодавцю. У випадку викупу орендарем нерухомого об’єкта орендні відносини припиняються і переходять у сферу купівлі-продажу

Положення ЦК України про оренду передбачають під час здачі майна в оренду його передачу у користування. Користування – це вилучення з речі корисних властивостей шляхом її продуктивного чи особистого споживання.

У ЦК України поняття договору оренди вживається одночасно з поняттям договором найма; це підтверджує те, що юридична природа оренди і найма є однаковою. Вживання терміна “найм” є традиційним для цивільних правовідносин, хоча термін “оренда” є більш вдалим з економічного погляду. Загалом вживання поняття “оренда” є новелою ЦК України, позаяк раніше ЦК цього поняття не давав і договір оренди розглядався як різновид договору майнового найму, що мав свій специфічний, конкретно визначений предмет – майно, яке перебуває у державній чи комунальній власності, житлові приміщення та земельні ділянки, письмову форму і в якому було визначено всі його умови, зокрема строк оренди.

85. Градація дієздатності за віком:

1.Часткова (до 14 років) – малолітні

2.Неповна (14-18 років) – неповнолітні

3.Повна (з 18 років) – повнолітні

86. Вибори Президента України можуть бути черговими й позачерговими. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється Законом України «Про вибори Президента України». У ньому закріплюються основні засади і принципи виборів Президента України, а саме: а) загальне виборче право; б) рівне виборче право; в) пряме виборче право; г) таємне голосування; Д) гласність і відкритість виборів Президента України. Закон закріплює певний порядок проведення виборів Президента України.

Порядок і строки призначення та проведення виборів

1.Організація виборів: а) загальнодержавного і територіальних виборчих округів; б) утворення виборчих дільниць; в) системи виборчих комісій; г) утворення виборчих комісій; д) повноважень виборчих комісій; е) правового статусу особового складу виборчих комісій; є) оплати праці членів виборчих комісій; ж) роботи виборчих комісій; з) оскарження рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій; й) порядку складання та уточнення списків виборців; і) фінансування та матеріально-технічного забезпечення виборів.

2.Висування і реєстрація кандидатів у Президенти України передбачає: а) висування претендентів на кандидатів у Президенти України партіями, виборчими блоками партій; б) вимоги до зборів виборців та висування претендента на кандидата у Президенти України зборами виборців; в) реєстрацію претендента на кандидата у Президенти України; г) підписні листи на підтримку претендентів та порядок їх збирання; д) реєстрацію кандидата у Президенти України; е) декларацію про доходи кандидата; є) вибуття кандидата у Президенти України з балотування.

3. Передвиборна агітація передбачає організацію: а) проведення передвиборної агітації; б) використання засобів масової агітації; в) обмеження проведення передвиборної агітації (органи державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовим і службовим особам, членам виборчих комісій та іноземцям і особам без громадянства); г) фінансування передвиборної агітації; д) особистого виборчого фонду кандидата у Президенти України.

4. Гарантії діяльності кандидата у Президенти України та інших учасників виборів включає: а) права кандидата у Президенти України при проведенні виборчої кампанії; б) довірених осіб кандидата; в) офіційних спостерігачів на виборах; г) участь довірених осіб та інших учасників виборів у роботі виборчих комісій.

5. Проведення голосування, визначення результатів виборів Президента України включає: а) виборчий бюлетень; б) порядок видачі виборчих бюлетенів; в) організацію і порядок голосування; г) порядок підрахування голосів на виборчій дільниці; д) встановлення підсумків голосування по територіальному виборчому округу; е) встановлення результатів виборів; є) повторне голосування; ж) повторні вибори; з) особливості проведення позачергових виборів; й) набуття повноважень Президентом України.

6. Закон закріплює юридичну відповідальність за порушення виборчого законодавства та порядок зберігання виборчої документації.