Характеристика форм дежави.

Конституція україни як основний закон держави і суспільства.

Конституція – це основний Закон держави України; це основний установчий, юридичний акт країни. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

Поняття, сторони і зміст трудового договору.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, відповідно до якої працівник зобов’язаний виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішнього труд. розпорядку, а власник зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці.

Сторони труд. договору: 1) Працівник: для того щоб укласти труд. договір особа повинна мати труд. право – і дієздатність (правозуб’єктивність). 2) Роботодавець: є юридичною чи фізичною особою.

Умови труд. договору поділ. на 2 групи: 1) Необхідні(обов’язкові) умови – без яких труд. договір неможливий. Це такі як: місце роботи, трудова функція, дата початку роботи, оплата праці. 2) Додаткові умови. Ця група стає обов’язковою лише після включення її до труд. договору. Тобто труд. договір може бути укладений і без додаткових умов. Умови труд. договору не можуть погіршити становище працівника, в порівнянні з чинним законодавством. У протилежному випадку, такий договір визначається недійсним. Труд. договір укладається у письменній формі.

Поняття, ознаки та види правопорушень.

Правопорушення - це протиправне, винне, соціально шкідливе діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, що зумовлює юридично визначені негативні наслідки для правопорушника. Ознаки правопорушень:           1) суспільне шкідлива (напр., прогул) або суспільно небезпечна (зазіхання на життя людини) поведінка.     2) протиправна, неправомірна поведінка — суперечить нормам права, здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта. 3) свідомо вольова поведінка — визначається психікою людини, яка в момент вчинення правопорушення перебуває під контролем волі і свідомості, здійснюється усвідомлено і добровільно. 4) дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані).  5) винне діяння — дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, наносить своєю дією (або бездіяльністю) збитки суспільству і державі, містить доведену вину.

Види правопорушень. 1) Злочини (суспільно небезпечні, кримінально карані діяння). Злочинами визнаються лише ті діяння, що порушують заборони, встановлені Кримінальним кодексом. 2) Провини (проступки, вчинки) - правопорушення не настільки небезпечні, відповідальність за які передбачена іншими галузями законодавства. 3) Адміністративні провини - правопорушення, які посягають на суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням державного управління. 4) Дисциплінарні провини - у сфері трудових, службових відносин, шкодять порядку діяльності трудових колективів, порушують трудову дисципліну та ін. 5) Цивільно-правові провини - здійснюються у сфері майнових і певних немайнових відносин.

Поняття громадянства та принципи громадянства.

Громадянство – це політично правова приналежність особи до держави. Принципи громадянства: 1) єдиного громадянства; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Поняття та сторони колективного договору.

Колективний договір - де письмова нормативна угода між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, від імені якого виступає профспілковий комітет чи інший уповноважений трудовим колективом орган. Сторони колективного договору: Колективний договiр укладається мiж власником або уповноваженим ним органом (особою), з однiєї сторони, i профспiлковими органiзацiями, якi дiють вiдповiдно до своїх статутiв, а у разi їх вiдсутностi - представниками, вiльно обраними на загальних зборах найманих працiвникiв або уповноважених ними органiв, з другої сторони.

Поняття і види підзаконних нормативно-правових актів.

Підзаконні нормативно-правові акти — результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об'єднань. Види:1) нормативні акти Президента України; 2) нормативні акти Кабінету Міністрів України; 3) нормативні акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 4) нормативні акти міністерств, державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом; 5) нормативні акти місцевих державних адміністрацій; 6) нормативні акти органів місцевого самоврядування; 7)нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях; 8) нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях; 9) інші підзаконні нормативні акти.

Характеристика форм дежави.

1) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.Цей елемент дає можливість: а)визначити структуру вищих органів влади держави; б)визначити порядок утворення цих органів; в)визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами; г)дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

2) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.Цей елемент характеризують: а)принцип розподілу держави на складові частини; б)характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях; в)можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню; г)можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.

3) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада. Цей елемент характеризує: а)способи взаємодії держави з населенням; б)політичний статус громадських об’єднань; в)роль державних органів в процесі управління населенням; г)співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади; д)рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень.(демократичний, не демократичний)

9. Робочий час і час відпочинку за трудовим законодавством.

Робочий час — це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобов'язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. Необхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу та обчислюється кількістю годин, які працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду.

Час відпочинку — час (перерва для відпочинку і харчування, вихідні, святкові дні), протягом якого працівники вільні від обов’язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд.