Особливості адміністративної відповідальності

Адміністративній відповідальності властиві наступні особливості:

- Адміністративна відповідальність має публічний державно-обов'язковий характер.

- Право адміністративного покарання, як правило зосереджується, в органах виконавчої влади, у судах загальної юрисдикції, адміністративних комісіях при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад, виконавчих комітетах відповідних рад, що обумовлює надання їм юрисдикційних повноважень, що є по суті судовими функціями (органи які їх здійснюють називаються "органами адміністративної юрисдикції").

- Це самостійний вид правової відповідальності, що настає за адміністративні проступки в різних сферах державного управління.

- Вона є одним з видів державного примусу, являє собою державний примус у вигляді застосування встановлених законодавством адміністративних стягнень. Реалізується в умовах неслужбової підлеглості.

- Вона зобов'язує правопорушника дати відповідь перед повноважним державним органом щодо своїх неправомірних дій і понести за це стягнення, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру).

- Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності, як правило, виступає адміністративне правопорушення (проступок). У деяких випадках законодавством передбачена адміністративна відповідальність за злочини, що не представляють великої суспільної небезпеки.

- Суб' єктами адміністративної відповідальності можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи. Разом з тим у ст.184 КУпАП передбачається відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх, якщо вони вчинили адміністративний проступок у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Державна символіка України

Згідно з Конституцією України, державними символами України є

· Державний Прапор України був затверджений Постановою Верховної Ради 28 січня 1992

· Державний Герб України 19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена

· Державний Гімн України музику Михайла Вербицького із словами Павла Чубинського.

· Державні символи Президента України.

Конституційно-правовий статус Верховного Суду України

Верхо́вний Суд Украї́ни — найвищий судовий орган у системі судів України загальної юрисдикції. Здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Діяльність Верховного Суду України регулюється Законом «Про судоустрій України та статус суддів».

Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Шлюб , умови його укладання

Укладення шлюбу відбувається по закінченні місячного строку після подачі бажаючими одружитися заяви в орган реєстрації актів громадянського стану (РАГС). На прохання осіб, які одружуються, цей строк при наявності поважних причин може бути скорочений органом РАГСу.

Для укладення шлюбу необхідні такі умови:

- взаємна згода осіб, які одружуються;

- взаємна обізнаність про стан здоров’я один одного;

- досягнення ними шлюбного віку (в Україні – 18 років для чоловіків та 17 років для жінок). Виконавчі органи місцевих рад можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

Не допускається укладення шлюбу:

- між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі;

- між родичами по прямій висхідній і нисхідній лінії, між повнорід-ними і неповнорідними братами й сестрами, між усиновителями й усиновленими;

- між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або слабоумства.

Особи, що вступають у шлюб, мають право за власним бажанням укласти шлюбний контракт.

Шлюбний контракт – це угода, в якій передбачаються взаємні майнові права і обов’язки, зокрема питання, пов’язані з правом власності на майно, утримання подружжя і т. д.

53.Сімейний кодекс України встановлює 2 режими власності подружжя:

1)Особиста приватна власність одного з подружжя;

2)Спільна сумісна власність подружжя.

Особиста приватна власність подружжя:

1.Майно, яке належало йому/їй до шлюбу;

2.Майно, отримане під час шлюбу в дарунок або спадщину;

3.Майно, придбане за особисті кошти;

4.Речі індивідуального користування, навіть якщо вони були придбані під час шлюбу;

5.Премії і нагороди, отримані за особисті заслуги;

6.Кошти, отримані за відшкодування матеріальної чи моральної шкоди;

7.Страхові кошти;

8.Плоди і доходи (дивіденди від речей, що знаходяться в особистій приватній власності).