За шкоду, завдану роботодавцю не при виконанні трудових обов'язків

Вказана підстава зумовлює суперечність спеціальної та загаль­ної норм Так, ст 130 КЗпП визначає, що підставою при­тягнення працівника до матеріальної відповідальності є шкода, завдана невиконанням чи неналежним виконанням ним трудових обов'язків

Пункт 7 ст 134 КЗпП передбачає притягнення працівника до матеріальної відповідальності за нормами трудового права І тоді, коли шкода завдана не при виконанні трудових обов'язків

Положення КЗпП "не при виконанні трудових обов'язків" слід розуміти як самовільне виконання роботи працівником в особистих цілях та всупереч Інтересам роботодавця Потрібно зазначити, що час заподіяння шкоди з вказаної підстави зна­чення немає Вона може бути завдана як під час робочого часу, так І у вільний від роботи час (наприклад, під час перерви для відпочинку І харчування або ж по закінченні робочого часу) Типовим прикладом заподіяння означеної шкоди у робочий час є використання майна роботодавця (устаткування, прила­дів, автомашин та Іншого майна) у власних цілях

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що при визна­ченні розміру шкоди, заподіяної працівниками самовільним використанням в особистих цілях технічних засобів (автомобілів, тракторів, автокранів тощо), належних роботодавцю, з якими працівники перебувають у трудових відносинах, слід виходити з того, що шкода, яка заподіяна не при виконанні трудових (службових) обов'язків, підлягає відшкодуванню Із застосуван­ням норм цивільного законодавства В цих випадках шкода відшкодовується у повному обсязі, в тому числі І неодержані роботодавцем прибутки від використання зазначених технічних засобів

Таке роз'яснення Пленуму Верховного Суду України супере­чить законодавству та погіршує правове становище працівників Закон чітко визначив застосування трудового законодавства, зокрема ст 130 КЗпП А тому посилання на норми цивільного законодавства є невиправданим

167

Матеріальна відповідальність службових

Осіб, винних у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу

За цією підставою суб'єктами повної матеріальної відпові­дальності є службові особи (як правило це — керівник або заступник керівника юридичної особи), за наказом чи розпо­рядженням яких працівник незаконно звільнений чи переведе­ний на іншу роботу. Постановою Пленуму Верховного Суду "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що відповідальність за цією підставою настає також у випадку, коли шкода завдана роботодавцем затримкою виконання судо­вого рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

В даному випадку завданою прямою дійсною шкодою вважа­ються грошові суми, належні незаконно звільненому чи переве­деному працівникові за період вимушеного прогулу чи виконан­ня нижчеоплачуваної роботи. Відповідальність службової особи за цією підставою настає незалежно від форми вини. Керівник може умисно протизаконне звільнити працівника. Він також може звільнити його, помиляючись у застосуванні закону, тобто допускаючи лише необережне правопорушення. Однак в обох випадках він має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду у розмірі сум середньомісячного заробітку за час ви­мушеного прогулу через незаконне звільнення працівника чи переведення його на іншу роботу.

Матеріальна відповідальність керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності за несвоєчасну виплату

Заробітної плати понад 1 місяць,

Що призвело до виплати компенсацій

За порушення строків її виплати, за умови,

Що державний бюджет України

Та місцеві бюджети, юридичні особи

Державної форми власності не мають

Заборгованості перед цим підприємством

Пряма дійсна шкода, яка підлягає відшкодуванню за цією підставою, обмежується розміром компенсації, яку виплачують працівникам в усіх випадках порушення встановлених термінів

168

виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу. Згідно зі ст. 115 КЗпП і ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата випла­чується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Умови та порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати передбачається Законом України "Про компенсацію громадя­нам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втра­ти частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Умовою для звільнення від матеріальної відповідальності за цією підставою є факт наявності заборгованості перед цим під­приємством державного чи місцевих бюджетів, юридичних осіб державної форми власності (така умова є недійсною, якщо перед цим підприємством заборгованість мають підприємства (юри­дичні особи) недержавної форми власності чи фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності).

Правила обчислення розміру шкоди

При притягненні працівника до матеріальної відповідальності

Розмір заподіяної роботодавцю шкоди залежить від виду правопорушення, ступеня вини працівника, характеру вироб­ничої діяльності юридичної особи.

Основою для визначення шкоди, завданої роботодавцю, є дані бухгалтерського обліку. Розмір завданих збитків вирахо­вується, виходячи з балансової вартості майна з урахуванням зносу згідно з встановленими нормами. Це — найбільш поши­рений спосіб обчислення розміру шкоди. При навмисному запо­діянні шкоди (при недостачі, розкраданні, умисному знищенні або умисному зіпсуванні матеріальних цінностей) розмір суми збитків для відшкодування визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

169

Пленум Верховного Суду України звертає увагу на ту обста­вину, що при визначенні розміру шкоди слід враховувати чинне законодавство про ціни І ціноутворення Вартість майна об­числюється на день виявлення шкоди, а у випадку зміни цін застосовуються ціни, що діють на день прийняття рішення про відшкодування