Відповідальності за цивільним правом

На відміну від цивільно-правової майнової відповідальнос­ті, матеріальна відповідальність за трудовим правом настає тільки за завдану пряму дійсну шкоду. Відповідно до постанови Пле­нуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх праців­никами", під прямою дійсною шкодою потрібно розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для під­приємства понести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або здійснити зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, гро­шові виплати. Згідно зі ст. 130 КЗпП неодержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само, як й інші неодержані прибутки), не можуть включатись до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Найбільш типовими випадками прямої шкоди є: недостача і знищення цінностей; витрати, понесені на відновлення май­нового стану. До зайвих виплат відносяться суми штрафів, заробітної плати, премій, незаконно виплачених працівникам, тощо. Пряма дійсна шкода може бути наслідком зіпсування чи знищення майна роботодавця (обладнання, транспортних засобів та ін.); недобором грошових сум, тобто неповним отриманням роботодавцем грошових надходжень, які йому належали, внас­лідок недбалого ставлення працівника до своїх трудових обов'яз­ків; знецінення документів внаслідок пропуску строку позовної давності і неможливості в зв'язку із цим стягнення за докумен­тами, які підтверджують наявність заборгованості; знеціненим документом є також неналежне складений акт на приймання продукції. Стаття 130 КЗпП, яка передбачає відшкодування тільки завданої прямої дійсної шкоди, є істотною гарантією для працівників, зумовленою функцією трудового права — захист прав працівників.

161

Обмежена матеріальна відповідальність працівників

Обмежена матеріальна відповідальність є основним видом відповідальності працівника за трудовим правом України За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при вико­нанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених в законо­давстві (ст 132 КЗпП)

Середньомісячний заробіток є максимальною межею обсягу відповідальності працівника При заподіянні працівником шкоди у меншому розмірі обсяг відповідальності визначатиметься роз­міром такої шкоди Якщо ж завдана дійсна шкода перевищує заробіток працівника, відповідальність настає в межах заробітку Середньомісячний заробіток визначається як максимальна межа обсягу відповідальності працівника лише у тому разі, якщо працівник відповідає за шкоду, завдану одним трудовим право­порушенням

Обсяг відповідальності працівника визначається середньо­місячним заробітком, який обчислюється з розрахунку заробітної плати за останніх 2 календарних місяці роботи, які передували місяцю, коли була завдана шкода, а якщо шкода завдана неза­конним звільненням, то за останні 2 місяці, які передували місяцю, в якому працівник звільнився

Повна матеріальна відповідальність

Працівників за шкоду, заподіяну підприємству: загальна характеристика

Повна матеріальна відповідальність працівника полягає у покладенні на нього обов'язку відшкодувати завдану ним пряму дійсну шкоду в повному обсязі без будь-яких обмежень Цей вид відповідальності настає лише у випадках, що прямо передба­чені законодавством

Стаття 134 КЗпП України встановлює вичерпний перелік підстав повної матеріальної відповідальності працівника Така матеріальна відповідальність настає у випадках, коли

162

1) між працівником І підприємством, установою, організа­
цією відповідно до ст 135-1 Кодексу укладено письмовий
договір про взяття на себе працівником повної матеріальної
відповідальності за незабезпечення цілісності майна та Інших
цінностей, переданих йому для зберігання або з Іншою метою,

2) майно та Інші цінності були одержані працівником під
звіт за разовою довіреністю або за Іншими разовими докумен­
тами,

3) шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь,
що переслідуються у кримінальному порядку,

4) шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані,

5) шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умис­
ним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продук­
ції), в тому числі при їх виготовленні, а також Інструментів,
вимірювальних приладів, спеціального одягу та Інших предметів,
виданих підприємством, установою, організацією працівникові
для користування,

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну
матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству,
установі, організації при виконанні трудових обов'язків,

7) шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків,

8) службова особа винна в незаконному звільненні або пе­
реведенні працівника на Іншу роботу,

9) керівник підприємства, установи, організації незалежно
від форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної
плати понад 1 місяць, що призвело до виплати компенсацій за
порушення строків її виплати, І за умови, що державний бюджет
та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності
не мають заборгованості перед цим підприємством