Вплив системи оподаткування на політику ціноутворення та фінансову діяльність підприємства

Важливе місце серед різних важелів економічного механізму господарської діяльності підприємства належить цінам і ціноутворенню, у яких відбиваються всі сторони його економічної діяльності. Ціна показує безпосередній вплив на виробництво, розподіл, обмін і споживання.

В умовах ринкових відносин ціна виступає як єднальна ланка між виробником і споживачем, як механізм забезпечення рівноваги між попитом та пропозицією.

Досліджуване підприємство для реалізації своїх послуг застосовує регульовану ціну, що формується під впливом попиту та пропозиції, але відчуває певний вплив держави. Він виявляється у встановленні норми накладних витрат, планових накопичень, непередбачених витрат, збільшення базисних витрат, а також суми податків у вартості робіт.

Ціноутворення на підприємстві являє собою складний процес, що складається з декількох взаємозалежних етапів: збору і систематичного аналізу інформації про ринок, обґрунтування основних цілей цінової політики підприємства на визначений період часу, вибору методів ціноутворення, установлення конкретного рівня ціни і формування системи знижок і надбавок до ціни, коректування цінової поведінки підприємства в залежності від ринкової  кон’юнктури.

Підприємство самостійно визначає схему розробки цінової політики виходячи з цілей і задач розвитку фірми, організаційної структури і методів керування, рівня витрат виробництва й інших внутрішніх факторів, а також становища і розвитку підприємницького середовища, тобто зовнішніх факторів.

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства має на меті утримання ринку, припускає збереження і поліпшення існуючого положення на ринку чи сприятливих умов для своєї діяльності, що вимагає вживання різних заходів для запобігання спаду збуту і загострення конкурентної боротьби.

При розробці цінової політики звичайно зважуються наступні питання:

- у яких випадках варто використовувати цінову політику;

- коли необхідно відреагувати за допомогою ціни на ринкову політику конкурентів;

- якими мірами цінової політики повинне супроводжуватися введення на ринок нового продукту;

- по яких послугах із пропонованих необхідно змінити ціни;

- на яких ринках треба проводити активну цінову політику, змінити цінову стратегію;

- як розподілити в часі певні цінові зміни;

- якими ціновими мірами можна підсилити ефективність виконаних робіт;

- як врахувати в ціновій політиці наявні внутрішні і зовнішні обмеження підприємницької діяльності і ряд інших.

На початковому етапі розробки цінової політики підприємству необхідно вирішити, яких саме господарських цілей воно прагне досягти за допомогою випуску конкретного виду послуги.

Підприємство розробляє цінову стратегію виходячи з особливостей наданих послуг, можливостей зміни цін і умов надання, ситуації на ринку, співвідношення попиту та пропозиції.

Суспільство вибрало собі нейтральну стратегію ціноутворення, виходячи з того що визначення ціни на новий об’єкт здійснюється на основі обліку фактичних витрат їхнього виробництва, включаючи середню норму прибутку на ринку чи в галузі по формулі:

Ц = З + А + Р *(З + А) ,                                     ( 3.1)

де

З – витрати виробництва;

А – адміністративні витрати;

Р – середня норма прибутку на ринку чи в галузі.

На обрану стратегію ціноутворення прямий вплив робить держава, за допомогою встановлення обов’язкових податків і зборів від сум, отриманих за виконані роботи. І щоб не сплачувати податки і збори за рахунок коштів що залишилися після розрахунків з постачальниками за використані матеріали, розрахунків з робітниками, а також після розрахунків зі сторонніми організаціями, тобто за рахунок власних коштів, підприємство змушене включати ці суми майбутніх платежів у бюджет і позабюджетні фонди в кошторисну вартість виконуваних робіт, іншими словами за рахунок замовника.

В даний час державою надано свободу вибору суб’єктом малого підприємництва системи оподатковування: загальної чи спрощеної. І в залежності від обраної системи оподатковування підприємство сплачує різні податки і збори, як по їх видах так і по сумах.

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства сплачує загальнодержавні податки і збори, які включають:

- прямі податки (податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

- непрямі податки (податок на додану вартість);

- збори (на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування до фонду соціального захисту населення, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, за забруднення навколишнього середовища).

Проаналізувавши динаміку сплати податків та зборів Пологівької дільниці водопровідно-каналізаційного господарства за 5 останніх років в другому розділі, то зробили такі висновки, що найбільшу питому вагу займає податок на додану вартість в середньому 53% від загальної суми сплачених до бюджету та фондів податків та зборів. Що стосується динаміки сплати ПДВ, то в 2011 році він зріс аж на 24%, це пов’язано з ростом виручки від реалізації.Також, дещо меншу питому вагу складає загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в середньому 34% від загальної суми сплачених податків та зборів. Розглянувши динаміку сплати цього збору, можна відзначити тенденцію незначного підвищення загальнообов’язкового пенсійного страхування, що пов’язане з підвищенням мінімальної заробітної плати.

Отже, щоб податкова система впливала позитивно на кожний суб'єкт підприємництва окремо, треба покращити її докорінно в цілому. Розглянемо, які перспективи можуть очікувати досліджуване підприємство в майбутньому.

Як відомо, деякі народні депутати виступали з пропозиціями про концептуальне реформування податкової системи . Проте серйозного обговорення цих пропозицій не відбулося, оскільки багато їх авторів самі залишалися у полоні чинної схеми (з ПДВ і податком на прибуток), а ДПІ України уникала обговорення будь-яких альтернатив і просувала тільки "свій" проект, тобто стару систему.

Розглянемо напрямки основних змін, які потрібні для усунення найважливіших недоліків чинної податкової системи.

Проблемі покращенні сучасного стану податкової ситеми присвячені праці В.Андрущенка, П. Мельника,В. Федосова, А.Соколовської, М. Азарова, А.Крисоватого та інших.

Система оподаткування України розвивається поступово, зміни які відбулися за роки незалежності, були позитивними: кількість податків було зменшено,податкові ставки знижено, зменшилась також кількість звільнень від оподаткування, водночас розширилась база оподаткування, значно поліпшилось надходження податків. І все ж податкова система не позбавлена недоліків.

На сьогодні головним завданням функціонування податкової політики повинна стати її переорієнтація з суто фіксальних цілей на стимулювання економічного зростання. Адже з точки зору державного регулювання економіки, найважливіше значення має регулювальна функція податків і системи оподаткування в цілому. Саме за допомогою цієї функції системи оподаткування держава гармонізує свої інтереси з інтересами платників. Разом із тим лише регулююча функція податків не в змозі гарантувати відповідність дій платників вимогам загальнодержавних інтересів. На нашу думку, регулювальна й фіксальна функції податків повинні бути раціонально збалансованими.

Основою податкової системи України створюють податки які становлять основу податкових систем більшості сучасних розвинутих країн, що є свідченням загальної уніфікації оподаткування. До головних належать податок на прибуток підприємств, податок із доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний збір і мито. Окрім того, податкова система України включає й інші обов’язкові податки та збори, які стягують відповідно до існуючих законодавчих актів у сфері оподаткування.

Зауважимо, що ПДВ відіграє важливу роль у наповненні бюджету не тільки серед податків на споживання ,а й серед усіх видів податкових надходжень. Так за 1 квартал 2011 року відбулось зростання надходжень від ПДВ порівняно з 2009 роком. Протягом січня-березня 2010 року до загального фонду Державного бюджету зібрано 10451,3 млн. грн. податку на додану вартість, що на 2088,4 млн. грн. перевищує збір за відповідний період 2009 року.

Питання, яке найбільш обговорюється та критикується бізнесом, - відшкодування ПДВ. Забезпечення прозорості, відкритості в цьому питанні є свідченням реальних прагнень уряду нашої країни здійснити кардинальні зміни покращення адміністрування цього податку. Перший крок, який було зроблено урядом,- це скасування вексельної форми розрахунків при імпорті товарів.

У сучасних економічних умовах встановлення та розвитку ринкових відносин в Україні важливе місце належить державному регулюванню фінансово господарської діяльності підприємств. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств.

Реалізація податкової реформи в нашій державі повинна бути цілеспрямованою, системною, відкритою, виваженою, поступовою в часі. Метою реформування є досягнення нового стану податкової системи України, за якого будуть створені сприятливі умови ведення бізнесу, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку, при одночасному динамічному збільшенні сукупних податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів.

Усе це свідчить, що податкова система потребує реформи та вдосконалення законодавства.

Вирішити питання реформування податкового законодавства можна шляхом прийняття Податкового кодексу України, який би уніфікував усі законодавчі акти, з питань оподаткування із передбаченням в обов’язковому порядку мораторію на внесення будь- яких змін терміном на 5 років.

Податковий кодекс – це основний документ, завдяки якому можна досягти нової та якісної системи оподаткування. Він сприятиме побудові соціально-орієнтованої, конкурентоспроможної ринкової економіки, стимулюванню інвестиційно-інноваційних процесів та інтеграції України у європейське співтовариство. У зв’язку із прийняттям Податкового кодексу стане можливим створення стабільної податкової системи, яка забезпечить достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків. На основі реформування податкової системи передбачаються такі позитивні зміни: стабільність та досконалість податкового законодавства; реальне зниження податкового навантаження і збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків; забезпечення прав платників податків; узгодженість податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права; прозорість причинно-наслідкових механізмів оподаткування; прозорість адміністрування податків; уніфікація бухгалтерського та податкового обліку, зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження; уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та привілеїв.