Аналіз господарської діяльності Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства та її загальна характеристика.

       Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства з 24 квітня 1999р. знаходиться у розпорядженні Запорізького обласного комунального підприємства. Тому в своїй діяльності Пологівська ДВКГ керується статутом комунального підприємства “Запоріжжяводоканал” та не є самостійною юридичною особою, але має свою печатку та штамп.

    Діяльність Пологівської ДВКГ спрямована на забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання та водовідведення.

    Основні напрямки діяльності Пологівської ДВКГ:

- виконання робіт, пов’язаних з безперебійним водопостачанням та водовідведенням;

- відведення стічних вод згідно технологічної схеми;

- збереження і раціональне використання водних ресурсів;

- ремонт та експлуатація систем водопостачання та каналізацій в м. Пологи;

- надання платних послуг з водопостачання транспортними засобами;

- оновлення і постійна підтримка на належному технічному рівні виробничих фондів;

- надання інформаційних послуг;

- електромонтажні та налагоджувальні роботи;

- установка в житлових будинках водолічильників.

Територія, яку займає Пологівська ДВКГ складає 22 Га. Майно Пологівської ДВКГ складає: основні фонди та оборотні засоби, а також цінності що надаються КП “Запоріжжяводоканал” на правах користування, але розмір цього майна може бути змінений наказом обласного комунального підприємства у зв’язку з виробничою необхідністю.

Для забезпечення міста водою на балансі підприємства мається 16 артезіанських свердловин, з них 11 діючих, потужністю 3,8 т. куб.м. води на добу, а також водопровідні мережі, водоводи та внутрішньо квартальні мережі протяжністю 80 км. Для очистки води існує дві станції потужністю 3,8 т. куб.м. води на добу.

Для відведення та перекачці стоків підприємство має: 4 каналізаційні станції потужністю 7,2 т. куб.м. стоків на добу; комплекс очисних споруд каналізації потужністю 10 т. куб.м. стоків на добу; головні каналізаційні колектори протяжністю 33,2 км. та 27,6 км. вуличної каналізаційної мережі, всього 60,5 км.

Технічна забезпеченість підприємства не відповідає встановленим нормам, машини та механізми зношені і потребують капітального ремонту та повного відновлення. Хоча в цілому знос основних засобів складає 50%, окремі фонди зношені повністю, особливо водопровідні та каналізаційні мережі. Ці мережі вводилися в експлуатацію в 1955-1960рр. Тому на цих мережах найчастіше допускаються пориви та аварійні ситуації.

На протязі 2011 року було допущено 126 випадків пориву водопровідної мережі, 51 каналізацій. Крім того по причині несправності водопровідних колонок – 404 випадків. Мається невраховані витрати води по населенню,яке проживає в будівлях приватного сектору - це полив присадибних ділянок, садів, тепличного господарства та інше.

Пологівська ДВКГ отримує, у разі прибутку, в своє розпорядження фонд споживання та фонд розвитку виробництва у розмірах, визначених обласним комунальним підприємством “Запоріжжяводоканал”, по показникам діяльності з узгодженням профсоюзного комітету.

Пологівська ДВКГ здійснює підготовку та видачу технічних умов на будівництво нових та реконструкцію діючих об’єктів з погодженням обласного комунального підприємства.

На протязі 2011 року на підприємстві налічувалося 117 чоловік працюючих, що на 3 чоловіки менше ніж в 2010 році. У зв’язку з відсутністю коштів допущена заборгованість по виплаті заробітної плати, яка зросла в порівнянні з попереднім роком. Несвоєчасна виплата заробітної плати робітникам та службовцям мала згубний вплив на плинність кадрів. На протязі року прийнято 5 чоловік, звільнено – 8 чоловік. Пішли з роботи висококваліфіковані робітники, натомість набрано робітників з низькою кваліфікацією, що згубно вплинуло на роботу підприємства, на якість виконання ремонтних робіт водопровідної та каналізаційної мережі.

Пологівська ДВКГ планово збиткове підприємство. Основною причиною отримання збитків являється те, що фактична собівартість наданих послуг по воді та каналізації набагато вища доходів. В цілому по підприємству на кінець 2011 року збитки складають 574,9 тис. грн. Діючі тарифи на воду та каналізацію забезпечують покриття витрат тільки на 63% та 81,6% відповідно.

Отже, судячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в скрутному становищі.

    Для забезпечення міста водою на балансі підприємства знаходяться:

- 16 артезіанських свердловин, з них 11 діючих;

- дві станції по очистці води та водопровідні мережі протяжністю 80 км.

Для водовідведення та перекачки стоків:

- 4 каналізаційні станції та комплекс очисних споруд каналізації;

- головні каналізаційні колектори та вуличні каналізаційні мережі протяжністю 60,5 км.

    Балансова вартість основних виробничих засобів на 01.01.2011р. складає 10560,2 тис. грн.. Знос основних засобів 5324,7 тис. грн., що складає 50,4% до балансової вартості. В порівнянні з початком року балансова вартість основних засобів залишається на рівні. Оновлення основних засобів на протязі останніх трьох років не відбувалося. Введено в дію 2 нових свердловини, на суму 92,8 тис. грн., списано непридатних до експлуатації основних засобів на суму 90,8 тис. грн..

    Якщо проаналізувати виконані підприємством роботи за 2007-2011рр., то можна дійти висновку, що нових будівель за цей період не відбувалося, торгівлею підприємство не займається, а лише на початку 2009 року було проведено реконструкцію головного корпусу на суму 63,4 тис. грн..

В загальній сумі основних засобів пріоритетне місце займають будинки та споруди – 95%, машини та обладнання – 3,5%, транспортні засоби – 1,2%. Але машини та механізми зношені і потребують капітального ремонту та повного відновлення. Джерелом капітального ремонту основних засобів є кошти амортизаційного фонду. Однак коштів для проведення ремонтів немає, у зв’язку з критичним фінансовим положенням підприємства.

    Проаналізуємо фондовіддачу за 2007-2011рр.:

- в 2007 - 2008 рр. фондовіддача склала 0,10 грн. (998,3 : 10473,5);

- в 2009 - 2010 рр. фондовіддача залишилася на тому ж рівні 0,10 грн.

 (1018,3 : 10558,2);

- в 2011 році фондовіддача – 0,12 грн. (1263,6 : 10560,2).

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що за останній рік фондовіддача зросла на 0,02 грн. (0,12 – 0,10), тобто ми маємо 0,12 грн. доходу від реалізації на 1 грн. виробничих фондів.

Проаналізуємо виконання окремих техніко-економічних показників роботи підприємства: так в 2007 2008 рр. було піднято води із артезіанських свердловин 610,7 тис. куб.м.; в 2009 - 2010 рр. – 590,8 тис. куб.м., що на 19,9 тис. куб.м. менше в порівнянні з попереднім роком; в 2011 році було піднято води – 492,2 тис. куб.м., а це на 98,6 тис. куб.м. менше ніж в 2010 році.

Отже з цього аналізу ми бачимо тенденцію зменшення під’єму води, що впливає на скорочення витрат по технологічним цілям: в 2007 - 2008 рр. вони склали 110,3 тис. куб.м., або 18% від під’єму; в 2009 - 2010 рр. витрати складали 105,3 тис. куб.м., а це 17,8% від під’єму що на 0,2% менше від попередніх витрат; а в 2011 році – 73,3 тис. куб.м., або 15% від під’єму, на 2,8% зменшилися. Отже на протязі п’яти років зменшено витрати води на 3% в зв’язку зі зменшенням під’єму води.

Аналізуючи стан виконання основних показників діяльності підприємства по наданню послуг водопостачання та водовідведення за 2007-2011 рр. слід зазначити послідовну тенденцію до зниження обсягів надання послуг в натуральному виразі.

Так в 2007 - 2008 рр. усім категоріям споживачів було реалізовано 486,3 тис. куб.м., в 2009 - 2010 рр. – 419,4 тис. куб.м. води, а в 2011 році – 365,5 тис. куб.м., що становить 75,2% у відношенні до 2008 року.

Зменшення кількості реалізованої води за 5 років на 120,8 тис. куб.м. або на 24,8% зумовлено зниженням ринку збуту.

Відповідно має місце зменшення обсягу послуг з водовідведення: так в 2007 - 2008 рр. пропуск стоків склав 596,3 тис. куб.м., в 2009 - 2010 рр. – 570,5 тис. куб.м., а в 2011 році – 516,5 тис. куб.м., що становить 86,6% у відношенні до 2008 року.

Основним споживачем води в місті являється населення – 74%. Споживання води населенням знизилося в порівнянні з минулими роками на 75,7 тис. куб.м. або на 12%. Це пояснюється масовим встановленням приладів обліку води.

Так із 6667 абонентів прилади обліку води встановлені в 2663, що становить 40% від загальної кількості абонентів. Другою причиною зниження реалізації являється розкрадання води, шляхом відмотування лічильників.

При скороченні обсягу наданих послуг в натуральному виразі як по воді так і по каналізації. В цілому по підприємству сума доходів від реалізації збільшилася на 265,3 тис. грн. ( 2007 – 2008 рр.- 998,3; 2009 – 2010 рр. – 1018,3; 2011 р. – 1263,6) за рахунок підвищення тарифів на послуги. Дані наведені в таблиці:

Таблиця 2.1

Середній тариф (грн.)

                   Джерело: складено автором за даними економічного відділу

Слід зазначити, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення затверджені набагато нижчими чим фактична собівартість послуг, але ж вони забезпечують покриття витрат тільки на 60-70%.

Отже нам потрібно проаналізувати собівартість послуг водопостачання та водовідведення.Дослідимо основні причини зростання собівартості на підприємстві. Для аналізу використаємо дані фінансової звітності підприємства (Ф.2). Результати дослідження подамо у вигляді таблиці 2.2.

    Виходячи з даних таблиці, ми бачимо, що витрати, які відносяться на собівартість послуг в цілому по підприємству склали за 2007 – 2008 рр. – 1575,5 тис. грн., за 2009 – 2010 рр. – 1536,1 тис. грн., а за 2011 р. – 1724,7 тис. грн. Тобто в 2007 - 2008 рр. вони зменшилися на 39,40 тис. грн., що склало – 0,03%, а вже в 2011 році вони знову зросли аж на 188,6 тис. грн., тобто на 0,11%.

В загальній сумі витрат з водопостачання та водовідведення найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати та витрати на оплату праці.

Так в 2007 - 2008 рр. матеріальні витрати в цілому по підприємству склали 42,8% або 674,8 тис. грн.; в 2009 - 2010 рр. – 39,9%, а це 613,6 тис. грн., а в 2011 році найбільше – аж 45,5% тобто 767,9 тис. грн. В сумі матеріальних витрат найбільш значну частину займає електроенергія, приблизно 70%. Кожен рік проводиться ремонт водопровідної та каналізаційної мереж, на що в середньому витрачається по 75000 грн. на рік, а це також додаткові витрати.

Таблиця 2.2